Рішення

від 12.06.2023 по справі 761/7924/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7924/23

Провадження № 2/761/6234/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі

позивача: ОСОБА_1 ,

представників відповідача: Польської Я.І., Глиновського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві про поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

07 березня 2023 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах з врахуванням заяви від 22.03.2023 року позивач просить:

-поновити її на посаді лікаря-педіатра, лікувально-діагностичні кабінети Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві з 25.01.2022 року, визнавши незаконним її звільнення за наказами по дитячому спеціалізованому санаторію «Ялинка» 10-К (від 25.01.2023 року) та 13-К від 09.02.2023 року.

Вимоги позову обгрунтовані тим, що позивач з 01.02.2021 року перебуває в трудових відносинах з відповідачем.

Позивач не погоджується з її звільненням за переведенням на тій підставі, що вона не бажала працювати в дитячій клінічній туберкульозній лікарні, не надавала свою згоду на таке переведення.

Крім того позивач зазначає, що при її звільненні були порушені положення ст.ст.40, 41, 47, 32, 36 КЗпП України.

14.04.2023 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог на тій підставі що звільнення позивача відбулось з дотриманням положень діючого законодавства, а тому підстави для поновлення її на посаді відсутні.

09.05.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач наполягає на задоволенні заявлених вимог. Позивач також наполягає на тій обставині, що вона згоди на переведення не надавала, заяви не підписувала.

В судовому засіданні, яке відбулось 22.05.2023 року до матеріалів справи були приєднані заперечення на відповідь на відзив в яких представник відповідача наполягає на відмові в задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Оцінивши надані суду докази, вислухавши сторони та врахувавши їх процесуальні заяви, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наступних підстав.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Стаття 3 КЗпП України визначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

У відповідності до положень статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з Дитячим спеціалізованим санаторієм «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві з 01.02.2021 року та з 01.04.2021 року переведена на посаду лікаря-педіатра лікувально-діагностичних кабінетів.

Київська міська рада рішенням від 10.06.2021 року за №1454/1495 вирішила реорганізувати в тому числі і Дитячий спеціалізований санаторій «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня». Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків закладів охорони здоров`я що реорганізуються.

ОСОБА_1 була ознайомлена з інформацією про реорганізацію Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві про що свідчить її підпис.

Наказом Департаменту комунальної власності м.Києва №33 від 25.01.2023 року майно Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві було закріплено на праві оперативного управління за Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня».

Листом від 25.01.2023 року за №52/061/029-36 Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» звернулось до в.о. головного лікаря Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві з проханням звільнити працівників закладу, в тому числі і ОСОБА_1 у строк до 25.01.2023 року (включно) на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України в порядку переведення до КНП «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня».

Наказом №10-К від 25.01.2023 року ОСОБА_1 було звільнено за її згодою 25.01.2023 року за переведенням до КНП «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня», п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Підставою для видачі наказу зазначено лист Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» від 25.01.2023 року №52/061/029-36 та заява ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом від 26.01.2023 року, ОСОБА_1 відмовилась ознайомлюватись з наказом №10-к від 25.01.2023 року.

31.01.2023 року ОСОБА_1 подала до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» заяву в якій зазначила, що вона заперечує проти переводу її до вказаної установи.

Наказом №11-к від 01.02.2023 року був скасований п.16 наказу №10-К від 25.01.2023 року про звільнення позивача у зв`язку з допущеною технічною помилкою в наказі (в зв`язку з відсутністю заяви ОСОБА_1 на переведення та великою кількістю працівників на звільнення прізвище позивача було помилково включено в список).

01.02.2023 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до головного лікаря Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві та вимагала негайно повернути їй трудову книжку, надіславши її поштою за адресою проживання.

08.02.2023 року (вх.№74) ОСОБА_1 подала заяву на ім`я в.о. головного лікаря Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві в якій надала свою згоду на звільнення з посади 02.02.2023 року шляхом переведення до КНП «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня», п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Додатком до заяви був зазначений вище лист КНП «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» від 25.01.2023 року №52/061/029-36.

В подальшому, листом від 08.02.2023 року за №68 Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» просило в.о. головного лікаря Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві звільнити ОСОБА_1 у строк до 10.02.2023 року на підставі п.5 ст.36 КЗпП України в порядку переведення до КНП «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня». Крім того КНП «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» зобов`язалось забезпечити прийняття ОСОБА_1 в порядку, визначеному законодавством України.

09.02.2023 року ОСОБА_1 подала письмову заяву на ім`я в.о. головного лікаря Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві в якій зазначила про свою згоду на звільнення її з посади 09.09.2023 року шляхом переведення до КНП «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня», п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Додатком до заяви був зазначений вище лист КНП «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» від 08.02.2023 року №68.

В подальшому ОСОБА_1 власну заяву про надання згоди на переведення не відкликала.

Наказом №13-К від 09.02.2023 року ОСОБА_1 було звільнено за її згодою 09.02.2023 року за переведенням до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня», п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Підставою для видачі наказу зазначено лист Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» від 08.02.2023 року №68, письмова заява ОСОБА_1 від 09.02.2023 року.

В цей же день ОСОБА_1 отримала трудову книжку.

09.02.2023 року ОСОБА_1 написала заяву до КНП «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» про прийняття її на посаду лікаря-педіатра шляхом переведення з Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві з 10.02.2023 року.

На підставі зазначеної заяви, 09.02.2023 року був підготовлений наказ №17-к за яким позивача було прийнято на вказану в заяві посаду 10.02.2023 року. Та цим же наказом було оголошено простій з 10.02.2023 року в зв`язку з неможливістю забезпечити роботою працівника під час воєнного стану.

В подальшому наказом №115-к від 28.04.2023 року ОСОБА_1 було звільнено з посади лікаря-педіатра відділення №7 Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» в зв`язку із скороченням штату, пункт 1 статті 40 КЗпП України.

Як пояснила позивач в судовому засіданні вона не має наміру оскаржувати зазначене звільнення.

При зверненні до суду з позовом позивач зазначала, що вона не бажала працювати в дитячій клінічній туберкульозній лікарні, не надавала свою згоду на таке переведення.

Крім того позивач зазначала, що при її звільненні були порушені положення ст.ст.40, 41, 47, 32, 36 КЗпП України.

Стаття 32 КЗпП України визначає, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з положеннями п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Твердження позивача щодо відсутності її згоди на переведення спростовуються матеріалами справи, зокрема її заявами від 08 та 09 лютого 2023 року про звільнення та прийняття на посаду.

В той же час, суд вважає, що при звільненні позивача не були порушені положення статті 40 та 41 КЗпП України, так як позивача не було звільнено за вказаних підстав.

Щодо порушення положень статті 47 КЗпП України суд вважає за необхідне зазначити, що в день звільнення позивача 09.02.2023 року їй була вручена трудова книжка, тому відсутнє порушення вказаної статті.

Крім того, суд зауважує, що позивач не оскаржувала накази про звільнення.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи що судом не встановлено порушень прав позивача та порушення положень трудового законодавства при звільненні позивача, а тому відсутні законом передбачені підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві про поновлення на роботі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 19 червня 2023 року

Суддя: Н.Г. Притула