Постанова

від 20.06.2023 по справі 569/9935/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2023 року

м. Рівне

Справа № 569/9935/22

Провадження № 22-ц/4815/643/23

Головуючий у Рівненському міському суді

Рівненської області: суддя Кучина Н.Г.

Додаткове рішення складено

(повним текстом) без фіксування судового

засідання звукозаписувальними засобами:

03 квітня 2023 року у м. Рівне

Рівненської області

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Идеал Груп" на додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Идеал Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

в с т а н о в и в:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 березня 2023 року позов ТОВ "Компанія Идеал Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Компанія Идеал Груп" заборгованість в сумі 1 133 гривні 40 копійок.

08 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Курило Р.М. звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ТОВ "Компанія Идеал Груп" на користь відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1500 гривень.

Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Курило Р.М. заяву задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Компанія Идеал Груп" на користь ОСОБА_1 витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 1500 гривень.

У поданій апеляційній скарзі ТОВ "Компанія Идеал Груп" вважає оскаржуване судове рішення таким, що ухвалене з порушенням процесуального законодавства в частині пропорційності розподілу судових витрат між сторонами. Вказує на те, що оскільки рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 березня 2023 року позов ТОВ "Компанія Идеал Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг задоволено частково, тому при ухваленні додаткового рішення суд мав би керуватися положеннями п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

У зв`язку з цим просить скасувати додаткове рішення і прийняти нове судове рішення про відмову в стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Курило Р.М. посилається на законність і обгрунтованість додаткового рішення. Тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

На підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу відповідачем були подані до суду попередньої інстанції: 1) договір про надання правничої допомоги № 01/12/22 від 01 грудня 2022 року, укладений між адвокатом Курило Р.М. та ОСОБА_1.; 2) додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 01/12/22 від 01 грудня 2022 року; 3) розрахунок вартості надання послуг за Договором про надання правничої допомоги № 01/12/22 від 01 грудня 2022 року, який підписано сторонами 06 березня 2023 року; 4) акт приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги № 01/12/22 від 01 грудня 2022 року, який підписано сторонами 06 березня 2023 року; 5) акт прийому-передачі грошових коштів за Договором про надання правничої допомоги № 01/12/22 від 01 грудня 2022 року (згідно з Додатком № 1 від 01 грудня 2022 року), який підписано сторонами 06 березня 2023 року.

У матеріалах справи наявний ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Курило Р.М. у Рівненському міському суді Рівненської області та Рівненському апеляційному суді № 1060978 від 01 грудня 2022 року ( а.с. 33).

Сторони погодили, що гонорар адвоката Курило Р.М. за представництво інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції у цивільній справі № 569/9935/22 становить 1500 гривень, що передбачено п. 1 додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 01/12/22 від 01 грудня 2022 року.

З розрахунку вартості надання послуг за Договором про надання правничої допомоги № 01/12/22 від 01 грудня 2022 року та акту приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги № 01/12/22 від 01 грудня 2022 року вбачається, що представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву ТОВ "Компанія Идеал Груп". Він представляв інтереси відповідача у двох судових засіданнях, а дані послуги оцінено ним та погоджено з ОСОБА_1 у розмірі 1500 гривень.

З акту прийому-передачі грошових коштів за Договором про надання правничої допомоги № 01/12/22 від 01 грудня 2022 року (згідно Додатку№ 1 від 01 грудня 2022 року), який підписано сторонами 06 березня 2023 року, видно, що ОСОБА_1 сплатила адвокату Курило Р.М. гонорар за надану правничу допомогу в розмірі 1500 гривень.

Право на професійну правничу допомогу гарантоване ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у Рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000 та від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

У Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Склад та розміри витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу та входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування даних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна та інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.

19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено таке.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Тому, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних представником відповідача робіт, витрачений час, значення цієї справи для відповідача, колегія суддів вважає обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами понесені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу саме в повному обсязі, тобто в сумі 1500 гривень. Крім того, апеляційним судом враховано, що будь-які заперечення щодо необгрунтованості заявленої стороною відповідача суми витрат на правову допомогу до суду першої інстанції позивачем не подавалися.

Доводи апеляційної скарги щодо пропорційності стягнення судових витрат зі сторін спору апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки ТОВ "Компанія Идеал Груп" було заявлено позов на суму 136 174 гривні 34 копійки, однак судом вимоги позивача задоволено частково. При цьому судом було стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача штраф у розмірі три відсотки від вартості об`єкта, що передбачено п. 4.4. Договору, та становить 1 133 гривні 40 копійок (3% від вартості продажу майна 37 780,00 гривень). Стягнення з ОСОБА_1 зазначеної суми штрафу на користь позивача жодним чином не порушує права ТОВ "Компанія Идеал Груп" та основні засади цивільного судочинства, а тому колегія суддів вважає, що підстави для пропорційного стягнення коштів зі сторін спору та скасування додаткового рішення суду відсутні.

Решта аргументів заявника також не грунтуються на матеріалах справи і тому на увагу колегії суддів не заслуговують.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Идеал Груп" залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.О. Гордійчук

С.С. Шимків