Рішення

від 19.06.2023 по справі 120/10749/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

19 червня 2023 р. Справа № 120/10749/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шик і Блиск»

до Вінницької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що з метою здійснення своєї господарської діяльності, що полягає в оптовій торгівлі товарами широкого асортименту, ТОВ "Шик і Блиск" 02.11.2020 року уклало договір купівлі-продажу №11/ZED з іноземною компанією - турецьким акціонерним товариством «KORUMA TEMIZLIK anonim §irketi». Співпраця по зазначеному контракту триває вже другий рік. Відповідно до умов цього Договору, Специфікації №004/22/S та комерційного інвойсу від 22.07.2020 року, ТОВ "Шик і Блиск" придбало товар вартістю 17923 доларів США та здійснило 100% попередню оплату за товар. В травні 2022 року позивач уклав ще один зовнішньо-економічний договір купівлі-продажу товару з польським товариством з обмеженою відповідальністю «Dor.com Ltd».

Після прибуття оплаченого товару на Вінницьку митницю, декларант надав всі необхідні документи на підтвердження вартості товару за митними деклараціями №UA401020/2022/034103 від 02.08.2022, № UA401020/2022/041802 від 16.09.2022, №UA401020/2022/045019 від 03.10.2022 та № 22UA401020057628U9 від 09.12.2022 визначених за основним методом (ціною договору).

Разом із тим, Вінницька митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару №UA4010000/2022/000037/2 від 02.08.2022, № UA401020/2022/000381/2 від 17.09.2022, № UA401000/2022/000053/2 від 04.10.2022 та № UA401000/2022/000071/2 від 12.12.2022 в сторону збільшення.

Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 27.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов.

У встановлений судом строк, до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволені позову. Вказує на те, що згідно положень статті 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. В той же час за статтею 52 цього Кодексу декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 02.08.2022 №UA401000/2022/000037/2, відповідач вказав наступне.

В даному випадку, за ЕМД UA 401020/2022/034103 від 02.08.2022 року до митного оформлення було заявлено зокрема: мийні засоби для чищення розфасовані для роздрібної торгівлі.

До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс): №2007 від 22.07.2022, платіжне доручення від 04.02.2022 № 126, платіжне доручення від 07.06.2022 № 136, зовнішньоекономічний договір від 02.11.2020 № 11/ZED, митна декларація країни відправлення від 30.06.2022 № 223410300EX0087488.

Так, згідно п.3.2.2 зовнішньоекономічного договору від 02.11.2020 № 11/ZED, продавець повинен виготовити, зібрати та відправити товар 21 дня з дня отримання 20% попередньої оплати, проте разом із ЕМД до митного оформлення було надано два платіжних доручення які датовані від 04.02.2022 та від 07.06.2022 на загальну суму 18 636 дол. США, в той час коли фактурна вартість партії товару складає 17923,72 дол. США.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача виник сумнів в належності наданих платіжних доручень до задекларованої партії товару, в той час, коли згідно рахунку- фактури №2007 від 22.07.2022, товар поставлявся на умовах повної передплати і на момент здійснення митного оформлення в покупця мають бути наявні документи, які засвідчують оплату даної партії товару. На вимогу митного органу такі документи надані не були. Враховуючи вищезазначене та положення ч.3 ст.53 МКУ, 02.08.2022 декларанту було направлено електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.3 ст. 53 МКУ. Декларантом було надіслано повідомлення, що інші документи надаватись не будуть. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 17.09.2022 № UA401020/2022/000381/2, вказав наступне.

В даному випадку, за ЕМД UA 401020/2022/041802 від 16.09.2022 року до митного оформлення було заявлено зокрема: мийні засоби для чищення розфасовані для роздрібної торгівлі.

До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс): №2009 від 09.09.2022, зовнішньоекономічний договір від 02.11.2020 № 11/ZED, рахунок-фактура за транспортні послуги від 12.09.2022 №375, митна декларація країни відправлення від 09.09.2022 № 22410300EX108844, митна декларація країни відправлення від 09.09.2022 № 22TR4103000039440.

Так, згідно п.3.2.2 зовнішньоекономічного договору від 02.11.2020 № 11/ZED, продавець повинен виготовити, зібрати та відправити товар 21 дня з дня отримання 20% попередньої оплати, проте декларантом не було надано жодний підтверджуючих документів, щодо оплати товару, а було надано лист отримувача, про те, що за поставку було розраховано за рахунок раніше переведених коштів на рахунок продавця, проте про даний факт немає жодного документу підписаного двома сторонами договору, що свідчить про те, що жодні зміни до порядку відправки і розрахунків за товар не вносились. Також, в наданих копіях митної декларації країни відправлення зазначено, що для експорту товару надавався рахунок-фактура від 09.09.2022 №KTI2022000000152, проте при подані ЕМД для випуску на митній території України декларантом було надано інший рахунок від 09.09.2022 №2009. В той же час слід зазначити, що для підтвердження вартості транспортних витрат декларантом було надано рахунок-фактуру від 12.09.2022 №375 видану ФОП ОСОБА_1 , проте згідно наданих товаросупровідних документів та баз даних ЦБД ЄАІС превізником товару являється «LLC "KSK LOGISTYK"» (ЄДРПОУ 42781980). Враховуючи вищезазначене та положення ч.3 ст.53 МКУ, 17.09.2022 декларанту було направлено електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.3 ст. 53 МКУ. Декларантом було надіслано повідомлення, що інші документи надаватись не будуть. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 04.10.2022 №UA401000/2022/000053/2 вказав наступне.

В даному випадку, за ЕМД UA 401020/2022/045019 від 03.10.2022 року до митного оформлення було заявлено зокрема: мийні засоби для чищення розфасовані для роздрібної торгівлі не в аерозольній упаковці не містять озоноруйнуючих речовин.

До митного оформлення, в тому числі, для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 30.09.2022 №UA7/2022, контракт №23/ZED від 23.05.2022, платіжне доручення в іноземній валюті від 21.09.2022 №103, копія митної декларації країни відправлення №22PL402010E1685679 від 30.09.2022.

Так, в наданому до митного оформлення платіжному дорученні в іноземній валюті 21.09.2022 №103 сума оплати 25226,4 EUR не співпадає з вартістю товарів по інвойсу 24652,5 EUR (сума оплати на 573,9 EUR більше), а також в призначенні платежу вказано PREPAYMENT FOR GOODS HOUSEHOLD USE SALES CONTRACT 23/ZED OF 23.05.2022 та не вказано номер рахунку, за яким здійснюється оплата, що не дає підстав однозначно стверджувати, що даний платіж стосується даної зовнішньоекономічної операції. В наданому рахунку-фактурі від 03.10.2022 №440 окремо зазначено послугу «Міжнародні транспортні послуги м.Жешув (Польща) - м/п Краківець авто держ. № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 » на суму 13400 грн. та «Експедиційні послуги по ін. території» на суму 500 грн., проте в довідці про транспортні витрати 30.09.2022 №440 від ФОП ОСОБА_1 зазначено, що вартість завантаження та оформлення документів для експорту становить 500,00 грн., а експедиторські послуги включені у вартість перевезення. Таким чином, виникає обгрунтований сумнів, що під час декларування заявлено всі необхідні складові митної вартості, оскільки довідка про транспортні витрати 30.09.2022 №440 суперечить рахунку- фактурі від 03.10.2022 №440. Таким чином, враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 12.12.2022 № UA401000/2022/000071/2 вказав наступне.

В даному випадку, за ЕМД 22UA401020057628U9 від 09.12.2022 року до митного оформлення було заявлено зокрема: мийні засоби для чищення розфасовані для роздрібної торгівлі не в аерозольній упаковці не містять озоноруйнуючих речовин. До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 05.12.2022 №UA9/2022, контракт №23/ZED від 23.05.2022, платіжне доручення в іноземній валюті від 22.11.2022 №б/н, копія митної декларації країни відправлення №22PL402010E2044450 від 05.12.2022.

Так, в наданому до митного оформлення платіжному дорученні в іноземній валюті 22.11.2022 №б/н в призначенні платежу вказано PREPAYMENT FOR GOODS HOUSEHOLD USE SALES CONTRACT 23/ZED OF 23.05.2022 проте не вказано номер рахунку, за яким здійснюється оплата, що не дає підстав однозначно стверджувати, що даний платіж стосується даної зовнішньоекономічної операції, а також слід зауважити, що оплата була проведена 22.11.2022, в той час коли рахунок-фактура був виставлений 05.12.2022. Згідно п.п. 3.3. зовнішньоекономічного Договору № 23/ZED від 23.05.2022 зазначено, що Продавець зобов`язаний забезпечити завантаження товару та його належне закріплення на транспортному засобі, при цьому згідно п.п. 4.2. Договору, не зазначено, чи включаються витрати на завантаження товару до його ціни. Таким чином, виникає обґрунтований сумнів, що під час декларування заявлено всі необхідні складові митної вартості. Таким чином, враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. З урахуванням вищевикладеного, просив відмовити в задоволенні позову.

12.01.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечує доводи відповідача і просить задовольнити позов.

Інших заяв по суті спору не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ТОВ "Шик і Блиск" 02.11.2020 року уклало договір купівлі-продажу №11/ZED з іноземною компанією - турецьким акціонерним товариством «KORUMA TEMIZLIK anonim sirketi».

При цьому, відповідно до п. 1.1 цього Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар відповідно до інвойсів, які є невід`ємними додатками до цього Договору.

Загальна вартість цього Договору складається із вартості всіх окремих партій товару згідно інвойсів на кожну окрему партію товару.

Оплата товару здійснюється у доларах США шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 100% попередньої оплати від суми, визначеної в інвойсі на відповідну партію товару протягом 5-ти днів після прийняття продавцем замовлення..

Як зазначає позивач у позовній заяві, співпраця по зазначеному контракту триває вже два роки.

Позивачем здійснювалось декларування товару, поставки яких відбувались серпні , вересні, жовтні та грудні 2022 року.

Так, позивачем разом з електронною митною декларацією №UA401020/2022/034103 від 02.08.2022 подано митному органу наступні документи: митна декларація; комерційний інвойс від 22.07.2022 р.; сертифікат походження; платіжне доручення №136 від 07.06.2022 року; платіжне доручення №126 від 04.02.2022 року; специфікація №004/22/S ; комерційна пропозиція: лист №282 з поясненнями, як проводилась оплата за товар; декларація відповідності технічному регламенту мийних засобів; договір купівлі-продажу №11/ZED .

За результатами розгляду поданих документів митним органом 02.08.2022 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA401000/2022/000037/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією №UA401020/2022/034103 від 02.08.2022.

Підставами для коригування митної вартості ввезеного товару було те, що згідно п.3.2.2 зовнішньоекономічного договору від 02.11.2020 № 11/ZED, продавець повинен виготовити, зібрати та відправити товар 21 дня з дня отримання 20% попередньої оплати, проте разом із ЕМД до митного оформлення було надано два платіжних доручення які датовані від 04.02.2022 та від 07.06.2022 на загальну суму 18 636 дол. США, в той час коли фактурна вартість партії товару складає 17923,72 дол. США.

Враховуючи вищевикладене, виник обґрунтований сумнів в належності наданих платіжних доручень до задекларованої партії товару, в той час, коли згідно рахунку- фактури №2007 від 22.07.2022, товар поставлявся на умовах повної передплати і на момент здійснення митного оформлення в покупця мають бути наявні документи, які засвідчують оплату даної партії товару. На вимогу митного органу такі документи надані не були. Враховуючи вищезазначене та положення ч.3 ст.53 МКУ, 02.08.2022 декларанту було направлено електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.3 ст. 53 МКУ. Декларантом було надіслано повідомлення, що інші документи надаватись не будуть. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (малі ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, пробіг, технічний стан та ін.). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 07.06.2022 № UA305240/2022/001625 за якою оформлено товар «Засоби для чищення, розфасовані для роздрібної торгівлі, рідкі, в пластмасових (неаерозольних) ємностях, марки:CIF CREAM 750 ML *16 - 322 коробокDOMESTOS BLEACH 750 ML/806GR*20 - 774 коробок MR MUSCLE SURFACE CLEANER 2,5 LT*4 - 225 коробок Країна походження: Туреччина» та складає 1,21 дол.США за кг.

Крім того, позивачем разом з електронною митною декларацією від 16.09.2022 №UA401020/2022/041802, подано митному органу наступні документи: митна декларація; комерційний інвойс від 09.09.2022 р.; транспортна накладна - 2 арк;. CMR - 1 арк; платіжні доручення №163, №139, №126, №136; специфікація; комерційна пропозиція; лист №2636 з поясненнями, як проводилась оплата за товар; договір про надання транспортно-експедиційних послуг; . заявка на перевезення товару: рахунок на оплату послуг перевезення; договір купівлі-продажу №11/ZED.

За результатами розгляду поданих документів митним органом 17.09.2022 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA401020/2022/000381/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією UA401020/2022/041802 від 16.09.2022.

Так, відповідач зазначив, що згідно п.3.2.2 зовнішньоекономічного договору від 02.11.2020 № 11/ZED, продавець повинен виготовити, зібрати та відправити товар 21 дня з дня отримання 20% попередньої оплати, проте декларантом не було надано жодний підтверджуючих документів, щодо оплати товару, а було надано лист отримувача, про те, що за поставку було розраховано за рахунок раніше переведених коштів на рахунок продавця, проте про даний факт немає жодного документу підписаного двома сторонами договору, що свідчить про те, що жодні зміни до порядку відправки і розрахунків за товар не вносились. Також, в наданих копіях митної декларації країни відправлення зазначено, що для експорту товару надавався рахунок-фактура від 09.09.2022 №KTI2022000000152, проте при подані ЕМД для випуску на митній території України декларантом було надано інший рахунок від 09.09.2022 №2009. В той же час слід зазначити, що для підтвердження вартості транспортних витрат декларантом було надано рахунок-фактуру від 12.09.2022 №375 видану ФОП ОСОБА_1 , проте згідно наданих товаросупровідних документів та баз даних ЦБД ЄАІС перевізником товару являється «LLC "KSK LOGISTYK"» (ЄДРПОУ 42781980). Враховуючи вищезазначене та положення ч.3 ст.53 МКУ, 17.09.2022 декларанту було направлено електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.3 ст. 53 МКУ.

Декларантом було надіслано повідомлення, що інші документи надаватись не будуть.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (малі ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, пробіг, технічний стан та ін.). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 12.09.2022 № UA408020/2022/038670 за якою оформлено товар «Мийні засоби та засоби для чищення, розфасовані для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці, без вмісту абразивних елементів, в асортименті. Торговельна марка: TETIK. Виробник: TETIKOGLU KIMYA LTD. STI. Країна виробництва: Туреччина, TR.» та складає 1,22 дол. США за кг.

Крім того, позивачем разом з електронною митною декларацією №UA401020/2022/045019 від 03.10.2022, подано митному органу наступні документи: митна декларація; специфікація; комерційний інвойс від 30.09.2022 р.; платіжне доручення №103; лист №2648 від 30.09.2022 р. з поясненнями, як проводилась оплата за товар, комерційна пропозиція; пакувальний лист; Сертифікат ЄВРО 1, CMR, Декларація про відповідність, договір про надання транспортно-експедиційних послуг; рахунок на оплату послуг перевезення; Довідка про транспортні витрати; договір купівлі-продажу №23/ZED .

За результатами розгляду поданих документів митним органом 04.10.2022 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA401000/2022/000053/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією №UA401020/2022/045019 від 03.10.2022.

Відповідач зазначив, що в наданому до митного оформлення платіжному дорученні в іноземній валюті 21.09.2022 №103 сума оплати 25226,4 EUR не співпадає з вартістю товарів по інвойсу 24652,5 EUR (сума оплати на 573,9 EUR більше), а також в призначенні платежу вказано PREPAYMENT FOR GOODS HOUSEHOLD USE SALES CONTRACT 23/ZED OF 23.05.2022 та не вказано номер рахунку, за яким здійснюється оплата, що не дає підстав однозначно стверджувати, що даний платіж стосується даної зовнішньоекономічної операції. В наданому рахунку-фактурі від 03.10.2022 №440 окремо зазначено послугу «Міжнародні транспортні послуги м. Жешув (Польща) - м/п Краківець авто держ. № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 » на суму 13400,00 грн. та «Експедиційні послуги по ін. території» на суму 500,00 грн., проте в довідці про транспортні витрати 30.09.2022 №440 від ФОП ОСОБА_1 зазначено, що вартість завантаження та оформлення документів для експорту становить 500,00 грн., а експедиторські послуги включені у вартість перевезення. Таким чином, виникає обгрунтований сумнів, що під час декларування заявлено всі необхідні складові митної вартості, оскільки довідка про транспортні витрати 30.09.2022 №440 суперечить рахунку- фактурі від 03.10.2022 №440. Таким чином, враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.59 та ст.60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості по товару №1 є оформлена ЕМД від 08.09.2022 №UA100110/2022/126075 1,2438EUR/кг.

Також, позивачем, разом з електронною митною декларацією №22UA401020057628U9 від 09.12.2022, подано митному органу наступні документи: митна декларація; специфікація; комерційний інвойс від 05.12 2022 р.; платіжне доручення №103, лист з поясненнями, як проводилась оплата за товар, комерційна пропозиція; пакувальний лист; Договір надання транспортних послуг від 1 серпня 2022 року; Довідка про транспортні витрати; CMR, фактура-проформа; договір купівлі-продажу №23/ZED; Експертний висновок ТПП №0097 від 8.12.2022 року.

За результатами розгляду поданих документів митним органом 12.12.2022 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA401000/2022/000071/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією № 22UA401020057628U9 від 09.12.2022.

Відповідач вказав, в наданому до митного оформлення платіжному дорученні в іноземній валюті 22.11.2022 в призначенні платежу вказано PREPAYMENT FOR GOODS HOUSEHOLD USE SALES CONTRACT 23/ZED OF 23.05.2022 проте не вказано номер рахунку, за яким здійснюється оплата, що не дає підстав однозначно стверджувати, що даний платіж стосується даної зовнішньоекономічної операції, а також слід зауважити, що оплата була проведена 22.11.2022, в той час коли рахунок-фактура був виставлений 05.12.2022. Згідно згідно п.п. 3.3. зовнішньоекономічного Договору № 23/ZED від 23.05.2022 зазначено, що Продавець зобов`язаний забезпечити завантаження товару та його належне закріплення на транспортному засобі, при цьому згідно п.п. 4.2. Договору, не зазначено, чи включаються витрати на завантаження товару до його ціни. Таким чином, виникає обґрунтований сумнів, що під час декларування заявлено всі необхідні складові митної вартості. Таким чином, враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.59 та ст.60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості по товару №1 є оформлена ЕМД від 10.08.2022 №UA209170/2022/060556, за якою випущено у вільний обіг «Засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі, мийні засоби та засоби для чищення, що не містять озоноруйнівних речовин. Торгова марка ASEVI.» 1,213 EUR/кг.

Надаючи правову оцінку рішенням митного органу, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 МК України, митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. (ч. 2 ст. 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч. 8, 9 ст. 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В даному ж випадку, як уже було встановлено судом вище, що з метою здійснення своєї господарської діяльності, що полягає в оптовій торгівлі товарами широкого асортименту, ТОВ "Шик і Блиск" 02.11.2020 року уклало договір купівлі-продажу №11/ZED з іноземною компанією - турецьким акціонерним товариством «KORUMA TEMIZLIK anonim §irketi». Співпраця по зазначеному контракту триває вже другий рік. Відповідно до умов цього Договору, Специфікації №004/22/S та комерційного інвойсу від 22.07.2020 року, ТОВ "Шик і Блиск" придбало товар вартістю 17923 доларів США та здійснило

100% попередню оплату за товар. В травні 2022 року позивач уклав ще один зовнішньо-економічний договір купівлі-продажу товару з польським товариством з обмеженою відповідальністю «Dor.com Ltd».

Відповідно до умов Договору продавець зобов`язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар - запасні частини до сільськогосподарської техніки та тракторів згідно з проформою інвойс, яка є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до комерційних інвойсів від 22.07.2022, від 09.09.2022, від 30.09.2022 та від 05.12.2022 продавцем та покупцем була узгоджена номенклатура, ціна та кількість товару.

На виконання умов контракту покупець здійснив оплату товару двома частинами: згідно платіжного документа від 04.02.2022 року на суму 6031,08 доларів США та згідно платіжного документа від 07.06.2022 року на суму 12604,92 доларів США. Всього на суму 18636 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення товару, позивачем були подані до Вінницької митниці електронні митні декларації №UA401020/2022/034103 від 02.08.2022, № UA401020/2022/041802 від 16.09.2022, №UA401020/2022/045019 від 03.10.2022 та № 22UA401020057628U9 від 09.12.2022 та необхідний пакет документів, що зазначені в додатках до декларації та вище перелічені судом.

Митна вартість товару у вказаній декларації була визначена позивачем за першим методом, за ціною договору.

Разом із тим, за наслідком розгляду наданих позивачем матеріалів, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA4010000/2022/000037/2 від 02.08.2022, № UA401020/2022/000381/2 від 17.09.2022, № UA401000/2022/000053/2 від 04.10.2022 та № UA401000/2022/000071/2 від 12.12.2022.

При цьому, як слідує із змісту оскаржуваних рішень, за наслідком розгляду наданих позивачем матеріалів, митним органом було виявлено ряд недоліків.

Тобто, зміст самих оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару дає підстави для висновку про те, що підставами для їх прийняття слугували розбіжності, виявлені митним органом за наслідком розгляду наданих позивачем документів.

Так, щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2022/000037/2 від 02.08.2022 року, головним аргументом його прийняття відповідач вказує, що загальна сума платіжних доручень наданих декларантом на підтвердження оплат, була вищою ніж заявлена в інвойсі. (18 636 дол США замість 17 923,72 дол.США).

Однак, суд погоджується із доводами позивача, що відповідач не врахував специфіки проведення валютообмінних операцій при закупівлі валюти у банку і того факту, що з технічної та практичної сторони у покупця, зазвичай, відсутня можливість проводити закупку валюти з точністю до цента, адже, при здійсненні систематичних поставок, завжди присутній брак, недопоставка кількох одиниць якогось товару в попередній партії, що призводить до подальшого перерахунку заборгованості Покупця перед Продавцем та виникнення надлишку в оплатах. Таким чином, покупець, як правило, доплачує за кожну наступну поставку грошову суму за мінусом скорегованого залишку оплат з попередньої поставки.

В підтвердження обставин, для достовірності вартості товару, позивач надав відповідачу експертний висновок Торгово-промислової палати про відповідність вартості товару, проте відповідач не взяв його до уваги.

Щодо рішення №UA401020/2022/000381/2 від 17.09.2022 року, відповідач зазначає що в митній декларації країни відправлення вказаний рахунок фактура від 09.09.2022 року №КТІ2020000000152, а в митній декларації поданій позивачем вказаний рахунок від 09.09 2022 року за №375. Однак, ознайомившись із вказаними рахунками, слідує що це один і той самий рахунок на транспортні послуги, не дивлячись на помилково вказаний номер, по суті це не змінює імпортної операції.

Більше того, суд зазначає, що рахунок та вартість транспортних послуг не впливає на числове значення вартості товару. Для визначення числового значення вартості товару позивачем було подано достатньо документів, які передбачені Митним кодексом України.

Суд також критично оцінює посилання відповідача на помилку в зазначені номеру рахунку фактури, адже однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення того, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Щодо рішення №UA401000/2022/000053/2 від 04.10. 2022 року, відповідач також вказує на визначення вартості транспортних послуг.

Разом з тим, стаття 65 Митного кодексу встановлює, що митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Тобто, стаття передбачає ціну на товар, що вказується у рахунку-фактурі на товар, а не на транспортні послуги, як про це зазначає відповідач.

Щодо рішення №UA401000/2022/000071/2 від 12.12.2022 року то відповідач зазначає, що його сумнів у вартості товару ґрунтується на тому, що в контракті не вказано чи входить до вартості товару вартість послуг завантаження та закріплення товару на транспортному засобі.

Однак, суд звертає увагу, що якщо в договорі вказано всі основні умови про які домовились сторони і якщо, якісь послуги мали оплачуватись додатково, то про це було б зазначено в тексті договору або був укладений додатковий договір.

При цьому, відповідач не повинен досліджувати договірні відносини сторін, а лише повинен визначити митну вартість товару згідно документів, що надані декларантом та прямо передбачені нормами Закону.

У свою чергу, на підтвердження вартості імпортованих товарів ТОВ «Шик і Блиск» додатково надало суду експертні висновки Вінницької торгово-промислової палати № 0095 від 06.12.2022. Згідно даних висновків Вінницька торгово-промислова палата на підставі листа-відповіді компанії «KORUMA TEMIZLIK anonim §irketi» на запит ВТПП, підтверджує, що ціни на товар, поставлений ТОВ «Шик і Блиск» згідно з договором купівлі-продажу №11/ZED від 02.11.2020, інвойсом і пакувальним листом №2007 від 22.07.2022 та специфікацією № 044/22/S від 04.07.2022 відповідають цінам компанії продавця.

Також надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати № 0097 від 08.12.2022. Згідно даних висновків Вінницька торгово-промислова палата па підставі листа-відповіді компанії Dor.com Ltd, Польща, на запит ВТПП за вихідним № 23/04/492 від 08 грудня 2022 року підтверджує, що ціни на Товар, поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю Шик і Блиск згідно з Договором купівлі-продажу № 23/ZED від 23 травня 2022 року, Інвойсом за № UA9/2022 від 05.12.2022 року та Специфікацією № 013/22S від 17.11.2022 року відповідають цінам ком панії продавця.

Також надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати № 0098 від 09.12.2022. Згідно даних висновків Вінницька торгово-промислова палата па підставі листа-відповіді компанії Koruma Temizlik A.S., Туреччина, на запит ВТПП за вихідним №23/04/497 від 09 грудня 2022 року підтверджує, що ціни на Товар, поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю Шик і Блиск згідно з Договором купівлі-продажу № 11/ZED від 02.11.2020 року, Інвойсом і пакувальним листом №2009 від 09.09.2022 та специфікацією № 005/22/Sвід 25.08.2022 року відповідають цінам компанії продавця.

Також надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати № 0104 від 20.12.2022. Згідно даних висновків Вінницька торгово-промислова палата па підставі листа-відповіді компанії Dor.com Ltd, Польща, на запит ВТПІ1 за вихідним № 23/04/520 від 20 грудня 2022 року підтверджує, що ціни на Товар, поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю Шик і Блиск згідно з Договором купівлі-продажу № 23/ZED від 23 травня 2022 року, Інвойсом за № UA7/2022 від 30.09.2022 року та Специфікацією №OIO/22/S від 19.09.2022 року відповідають ціпам компанії продавця.

Відтак, вищевикладені докази додатково свідчать про необґрунтованість позиції митного органу щодо не підтвердження декларантом відомостей для цілей визначення митної вартості задекларованих.

В даному ж випадку, обставин, які б свідчили про наявність у наданих позивачем документах розбіжностей, які б мали вплив саме на правильність визначення митної вартості, в оскаржуваних рішеннях наведено не було.

Як зазначено у частині п`ятій статті 242 КАС України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постановах від 21 лютого 2020 року у справі №813/1229/16 та від 28 лютого 2020 року у справі № 804/3463/15 Верховний Суд висловив позицію, що положення статей 53-55, 57-58 Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За висновком Верховного Суду в цих справах позивач під час митного оформлення подав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору. Натомість відповідач всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваних рішень.

У постановах від 10 жовтня 2019 року у справі № 809/1469/16 та від 20 лютого 2020 року у справі № 826/25613/15 Верховний Суд вказав, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Натомість відповідачем не надано жодних доказів недостовірності заявленої вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі № 825/1575/17.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження митної вартості товарів за митними деклараціями №UA401020/2022/034103 від 02.08.2022, № UA401020/2022/041802 від 16.09.2022, №UA401020/2022/045019 від 03.10.2022 та № 22UA401020057628U9 від 09.12.2022 позивачем надано усі необхідні та достатні документи (договір купівлі продажу, платіжне доручення, інвойси, специфікації, відомості про транспортні витрати, тощо) які в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару за ціною контракту. При цьому, така вартість товару в подальшому була підтвердження і експертними висновками Вінницької торгово-промислової палати, які, виходячи із положень п. 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати" є обов`язковими для застосування на всій території України. А отже, наведене у своїй сукупності свідчить про безпідставність доводів відповідача про заниження позивачем митної вартості задекларованих товарів.

Частиною шостою статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA4010000/2022/000037/2 від 02.08.2022, № UA401020/2022/000381/2 від 17.09.2022, № UA401000/2022/000053/2 від 04.10.2022 та № UA401000/2022/000071/2 від 12.12.2022 відповідач визначив митну вартість товарів із застосування другорядних методів, передбачених у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, а саме за резервним методом.

Порядок застосування резервного методу визначення митної вартості визначений в статті 64 МК України.

Так, зазначеною статтею передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

В силу пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№К/9901/16592/18).

Як слідує із матеріалів справи, відповідач при винесені оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів використав як джерело визначення митної вартості товарів інші митні декларації. Разом з тим, слід наголосити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного чи аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості. Позаяк в цьому випадку не були враховані усі фактори, що впливають на ціноутворення товару в кожному окремому випадку.

При цьому, є незрозумілим, що послужило для відповідача підставою вважати, що товари з різних митних декларацій є ідентичними, адже товари за ЕМД від 07.06.2022 № UA305240/2022/001625 «Засоби для чищення, розфасовані для роздрібної торгівлі, рідкі, в пластмасових (неаерозольних) ємностях», за ЕМД від ЕМД від 12.09.2022 № UA408020/2022/038670 «Мийні засоби та засоби для чищення, розфасовані для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці, без вмісту абразивних елементів, в асортименті», за ЕМД від 08.09.2022 №UA100110/2022/126075 та ЕМД від 10.08.2022 №UA209170/2022/060556 "Засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі, мийні засоби та засоби для чищення, що не містять озоноруйнівних речовин. Торгова марка ASEVI." можуть бути будь-якими (і відповідно мати різну вартість) та не містити ідентифікуючих ознак, що дали б можливість стверджувати, що такі вироби із різних декларацій ідентичні за всіма своїми показниками.

На переконання суду, в даному випадку різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості задекларованих товарів, та, як наслідок, безпідставність визначення такої вартості із застосуванням другорядних методів. При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості саме за ціною договору.

За таких обставин суд вважає оскаржувані рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA4010000/2022/000037/2 від 02.08.2022, № UA401020/2022/000381/2 від 17.09.2022, № UA401000/2022/000053/2 від 04.10.2022 та № UA401000/2022/000071/2 від 12.12.2022 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2481 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивачем понесено витрати в загальному розмірі 6240 гривень на підготовку Вінницькою торгово-промисловою палатою експертних висновків № 0095 від 06.12.2022, № 0097 від 08.12.2022, № 0098 від 09.12.2022 та № 0104 від 20.12.2022, про що свідчать рахунки № 02-0095_ЗЦ від 06.12.2022 на суму 1560 грн., № 02-0097_ЗЦ від 08.12.2022 на суму 1560 грн.,№02-0098_ЗЦ від 09.12.2022 на суму 1560 грн. та № 02-0104_ЗЦ від 21.12.2022 на суму 1560 грн., а також платіжні доручення № 1254 від 12.12.2022, №1300 від 20.12.2022, № 4679 від 21.12.2022.

Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2481 гривні, а також витрати, пов`язані з підготовкою експертних висновків, в розмірі 6240 гривень.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2022/000037/2 від 02.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401020/2022/000381/2 від 17.09.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2022/000053/2 від 04.10.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2022/000071/2 від 12.12.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" сплачений судовий збір в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) гривень а також витрати, пов`язані з підготовкою експертних висновків, в розмірі 6240 (шість тисяч двісті сорок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою віповідальністю "Шик і Блиск" (вул. К. Широцького, 14 Е, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 34455065)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 43997544)

СуддяпідписКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: