Постанова

від 12.02.2024 по справі 120/10749/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10749/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

12 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і блиск" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2022/000037/2 від 02.08.2022.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401020/2022/000381/2 від 17.09.2022.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2022/000053/2 від 04.10.2022.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2022/000071/2 від 12.12.2022.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не з`ясував усі обставини, що мають значення для справи та надав не належну оцінку тим обставинам та доказам, що присутні в матеріалах справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Шик і Блиск" 02.11.2020 року уклало договір купівлі-продажу №11/ZED з іноземною компанією - турецьким акціонерним товариством «KORUMA TEMIZLIK anonim sirketi».

При цьому, відповідно до п. 1.1 цього Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар відповідно до інвойсів, які є невід`ємними додатками до цього Договору.

Загальна вартість цього Договору складається із вартості всіх окремих партій товару згідно інвойсів на кожну окрему партію товару.

Оплата товару здійснюється у доларах США шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 100% попередньої оплати від суми, визначеної в інвойсі на відповідну партію товару протягом 5-ти днів після прийняття продавцем замовлення..

Як зазначає позивач у позовній заяві, співпраця по зазначеному контракту триває вже два роки.

Позивачем здійснювалось декларування товару, поставки яких відбувались серпні , вересні, жовтні та грудні 2022 року.

Так, позивачем разом з електронною митною декларацією №UA401020/2022/034103 від 02.08.2022 подано митному органу наступні документи: митна декларація; комерційний інвойс від 22.07.2022 р.; сертифікат походження; платіжне доручення №136 від 07.06.2022 року; платіжне доручення №126 від 04.02.2022 року; специфікація №004/22/S ; комерційна пропозиція: лист №282 з поясненнями, як проводилась оплата за товар; декларація відповідності технічному регламенту мийних засобів; договір купівлі-продажу №11/ZED .

За результатами розгляду поданих документів митним органом 02.08.2022 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA401000/2022/000037/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією №UA401020/2022/034103 від 02.08.2022.

Підставами для коригування митної вартості ввезеного товару було те, що згідно п.3.2.2 зовнішньоекономічного договору від 02.11.2020 № 11/ZED, продавець повинен виготовити, зібрати та відправити товар 21 дня з дня отримання 20% попередньої оплати, проте разом із ЕМД до митного оформлення було надано два платіжних доручення які датовані від 04.02.2022 та від 07.06.2022 на загальну суму 18 636 дол. США, в той час коли фактурна вартість партії товару складає 17923,72 дол. США.

Враховуючи вищевикладене, виник обґрунтований сумнів в належності наданих платіжних доручень до задекларованої партії товару, в той час, коли згідно рахунку- фактури №2007 від 22.07.2022, товар поставлявся на умовах повної передплати і на момент здійснення митного оформлення в покупця мають бути наявні документи, які засвідчують оплату даної партії товару. На вимогу митного органу такі документи надані не були. Враховуючи вищезазначене та положення ч.3 ст.53 МКУ, 02.08.2022 декларанту було направлено електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.3 ст. 53 МКУ. Декларантом було надіслано повідомлення, що інші документи надаватись не будуть. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (малі ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, пробіг, технічний стан та ін.). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 07.06.2022 № UA305240/2022/001625 за якою оформлено товар «Засоби для чищення, розфасовані для роздрібної торгівлі, рідкі, в пластмасових (неаерозольних) ємностях, марки:CIF CREAM 750 ML *16 - 322 коробокDOMESTOS BLEACH 750 ML/806GR*20 - 774 коробок MR MUSCLE SURFACE CLEANER 2,5 LT*4 - 225 коробок Країна походження: Туреччина» та складає 1,21 дол.США за кг.

Крім того, позивачем разом з електронною митною декларацією від 16.09.2022 №UA401020/2022/041802, подано митному органу наступні документи: митна декларація; комерційний інвойс від 09.09.2022 р.; транспортна накладна - 2 арк;. CMR - 1 арк; платіжні доручення №163, №139, №126, №136; специфікація; комерційна пропозиція; лист №2636 з поясненнями, як проводилась оплата за товар; договір про надання транспортно-експедиційних послуг; . заявка на перевезення товару: рахунок на оплату послуг перевезення; договір купівлі-продажу №11/ZED.

За результатами розгляду поданих документів митним органом 17.09.2022 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA401020/2022/000381/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією UA401020/2022/041802 від 16.09.2022.

Так, відповідач зазначив, що згідно п.3.2.2 зовнішньоекономічного договору від 02.11.2020 № 11/ZED, продавець повинен виготовити, зібрати та відправити товар 21 дня з дня отримання 20% попередньої оплати, проте декларантом не було надано жодний підтверджуючих документів, щодо оплати товару, а було надано лист отримувача, про те, що за поставку було розраховано за рахунок раніше переведених коштів на рахунок продавця, проте про даний факт немає жодного документу підписаного двома сторонами договору, що свідчить про те, що жодні зміни до порядку відправки і розрахунків за товар не вносились. Також, в наданих копіях митної декларації країни відправлення зазначено, що для експорту товару надавався рахунок-фактура від 09.09.2022 №KTI2022000000152, проте при подані ЕМД для випуску на митній території України декларантом було надано інший рахунок від 09.09.2022 №2009. В той же час слід зазначити, що для підтвердження вартості транспортних витрат декларантом було надано рахунок-фактуру від 12.09.2022 №375 видану ФОП ОСОБА_1 , проте згідно наданих товаросупровідних документів та баз даних ЦБД ЄАІС перевізником товару являється «LLC "KSK LOGISTYK"» (ЄДРПОУ 42781980). Враховуючи вищезазначене та положення ч.3 ст.53 МКУ, 17.09.2022 декларанту було направлено електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.3 ст. 53 МКУ.

Декларантом було надіслано повідомлення, що інші документи надаватись не будуть.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (малі ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, пробіг, технічний стан та ін.). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 12.09.2022 № UA408020/2022/038670 за якою оформлено товар «Мийні засоби та засоби для чищення, розфасовані для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці, без вмісту абразивних елементів, в асортименті. Торговельна марка: TETIK. Виробник: TETIKOGLU KIMYA LTD. STI. Країна виробництва: Туреччина, TR.» та складає 1,22 дол. США за кг.

Крім того, позивачем разом з електронною митною декларацією №UA401020/2022/045019 від 03.10.2022, подано митному органу наступні документи: митна декларація; специфікація; комерційний інвойс від 30.09.2022 р.; платіжне доручення №103; лист №2648 від 30.09.2022 р. з поясненнями, як проводилась оплата за товар, комерційна пропозиція; пакувальний лист; Сертифікат ЄВРО 1, CMR, Декларація про відповідність, договір про надання транспортно-експедиційних послуг; рахунок на оплату послуг перевезення; Довідка про транспортні витрати; договір купівлі-продажу №23/ZED .

За результатами розгляду поданих документів митним органом 04.10.2022 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA401000/2022/000053/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією №UA401020/2022/045019 від 03.10.2022.

Відповідач зазначив, що в наданому до митного оформлення платіжному дорученні в іноземній валюті 21.09.2022 №103 сума оплати 25226,4 EUR не співпадає з вартістю товарів по інвойсу 24652,5 EUR (сума оплати на 573,9 EUR більше), а також в призначенні платежу вказано PREPAYMENT FOR GOODS HOUSEHOLD USE SALES CONTRACT 23/ZED OF 23.05.2022 та не вказано номер рахунку, за яким здійснюється оплата, що не дає підстав однозначно стверджувати, що даний платіж стосується даної зовнішньоекономічної операції. В наданому рахунку-фактурі від 03.10.2022 №440 окремо зазначено послугу «Міжнародні транспортні послуги м. Жешув (Польща) - м/п Краківець авто держ. № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 » на суму 13400,00 грн. та «Експедиційні послуги по ін. території» на суму 500,00 грн., проте в довідці про транспортні витрати 30.09.2022 №440 від ФОП ОСОБА_1 зазначено, що вартість завантаження та оформлення документів для експорту становить 500,00 грн., а експедиторські послуги включені у вартість перевезення. Таким чином, виникає обгрунтований сумнів, що під час декларування заявлено всі необхідні складові митної вартості, оскільки довідка про транспортні витрати 30.09.2022 №440 суперечить рахунку- фактурі від 03.10.2022 №440. Таким чином, враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.59 та ст.60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом посл

Також, позивачем, разом з електронною митною декларацією №22UA401020057628U9 від 09.12.2022, подано митному органу наступні документи: митна декларація; специфікація; комерційний інвойс від 05.12 2022 р.; платіжне доручення №103, лист з поясненнями, як проводилась оплата за товар, комерційна пропозиція; пакувальний лист; Договір надання транспортних послуг від 1 серпня 2022 року; Довідка про транспортні витрати; CMR, фактура-проформа; договір купівлі-продажу №23/ZED; Експертний висновок ТПП №0097 від 8.12.2022 року.

За результатами розгляду поданих документів митним органом 12.12.2022 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA401000/2022/000071/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією № 22UA401020057628U9 від 09.12.2022.

Відповідач вказав, в наданому до митного оформлення платіжному дорученні в іноземній валюті 22.11.2022 в призначенні платежу вказано PREPAYMENT FOR GOODS HOUSEHOLD USE SALES CONTRACT 23/ZED OF 23.05.2022 проте не вказано номер рахунку, за яким здійснюється оплата, що не дає підстав однозначно стверджувати, що даний платіж стосується даної зовнішньоекономічної операції, а також слід зауважити, що оплата була проведена 22.11.2022, в той час коли рахунок-фактура був виставлений 05.12.2022. Згідно згідно п.п. 3.3. зовнішньоекономічного Договору № 23/ZED від 23.05.2022 зазначено, що Продавець зобов`язаний забезпечити завантаження товару та його належне закріплення на транспортному засобі, при цьому згідно п.п. 4.2. Договору, не зазначено, чи включаються витрати на завантаження товару до його ціни. Таким чином, виникає обґрунтований сумнів, що під час декларування заявлено всі необхідні складові митної вартості. Таким чином, враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.59 та ст.60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за р

Вважаючи протиправними рішення відповідача про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості задекларованих товарів, та, як наслідок, безпідставність визначення такої вартості із застосуванням другорядних методів. При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості саме за ціною договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначеннями наведеними у пунктах 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення- виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

У частині 2 статті 52 МК України зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною першою статті 53 МК України врегульовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування,-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (частина п`ята статті 53 МК України).

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 12.03.2019 у справі №820/8016/15 та від 26.11.2019 у справі №821/107/16.

Статтею 57 Митного кодексу України унормовано, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті-це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

З матеріалів справи видно, що митна вартість товару у поданих деклараціях була визначена позивачем за першим методом, за ціною договору.

Разом із тим, за наслідком розгляду наданих позивачем матеріалів, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA4010000/2022/000037/2 від 02.08.2022, №UA401020/2022/000381/2 від 17.09.2022, №UA401000/2022/000053/2 від 04.10.2022 та №UA401000/2022/000071/2 від 12.12.2022.

Так, щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2022/000037/2 від 02.08.2022 року, головним аргументом його прийняття відповідач вказує, що загальна сума платіжних доручень наданих декларантом на підтвердження оплат, була вищою ніж заявлена в інвойсі. (18 636 дол США замість 17 923,72 дол.США).

Надаючи правову оцінку вказаному рішенню, суд першої інстанції погодився із доводами позивача, що відповідач не врахував специфіки проведення валютообмінних операцій при закупівлі валюти у банку і того факту, що з технічної та практичної сторони у покупця, зазвичай, відсутня можливість проводити закупку валюти з точністю до цента, адже, при здійсненні систематичних поставок, завжди присутній брак, недопоставка кількох одиниць якогось товару в попередній партії, що призводить до подальшого перерахунку заборгованості Покупця перед Продавцем та виникнення надлишку в оплатах. Таким чином, покупець, як правило, доплачує за кожну наступну поставку грошову суму за мінусом скорегованого залишку оплат з попередньої поставки.

В підтвердження обставин, для достовірності вартості товару, позивач надав відповідачу експертний висновок Торгово-промислової палати про відповідність вартості товару, проте відповідач не взяв його до уваги.

Щодо рішення №UA401020/2022/000381/2 від 17.09.2022 року, відповідач зазначає що в митній декларації країни відправлення вказаний рахунок фактура від 09.09.2022 року №КТІ2020000000152, а в митній декларації поданій позивачем вказаний рахунок від 09.09 2022 року за №375. Однак, ознайомившись із вказаними рахунками, слідує що це один і той самий рахунок на транспортні послуги, не дивлячись на помилково вказаний номер, по суті це не змінює імпортної операції.

Більше того, суд зазначає, що рахунок та вартість транспортних послуг не впливає на числове значення вартості товару. Для визначення числового значення вартості товару позивачем було подано достатньо документів, які передбачені Митним кодексом України.

Суд також критично оцінює посилання відповідача на помилку в зазначені номеру рахунку фактури, адже однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення того, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Щодо рішення №UA401000/2022/000053/2 від 04.10.2022 року, відповідач також вказує на визначення вартості транспортних послуг. Апелянт зазначає про те, що виникає обгрунтований сумнів, що під час декларування заявлено всі необхідні складові митної вартості, оскільки довідка про транспортні витрати 30.09.2022 №440 суперечить рахунку-фактурі від 03.10.2022 №440.

Разом з тим, такі доводи відповідача є безпідставними, оскільки стаття 65 Митного кодексу встановлює, що митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Тобто, стаття передбачає ціну на товар, що вказується у рахунку-фактурі на товар, а не на транспортні послуги, як про це зазначає відповідач.

Щодо рішення №UA401000/2022/000071/2 від 12.12.2022 року то відповідач зазначає, що його сумнів у вартості товару ґрунтується на тому, що в контракті не вказано чи входить до вартості товару вартість послуг завантаження та закріплення товару на транспортному засобі.

Однак, суд звертає увагу, що якщо в договорі вказано всі основні умови про які домовились сторони і якщо, якісь послуги мали оплачуватись додатково, то про це було б зазначено в тексті договору або був укладений додатковий договір.

При цьому, відповідач не повинен досліджувати договірні відносини сторін, а лише повинен визначити митну вартість товару згідно документів, що надані декларантом та прямо передбачені нормами Закону.

У свою чергу, на підтвердження вартості імпортованих товарів ТОВ «Шик і Блиск» додатково надало суду експертні висновки Вінницької торгово-промислової палати № 0095 від 06.12.2022. Згідно даних висновків Вінницька торгово-промислова палата на підставі листа-відповіді компанії «KORUMA TEMIZLIK anonim §irketi» на запит ВТПП, підтверджує, що ціни на товар, поставлений ТОВ «Шик і Блиск» згідно з договором купівлі-продажу №11/ZED від 02.11.2020, інвойсом і пакувальним листом №2007 від 22.07.2022 та специфікацією № 044/22/S від 04.07.2022 відповідають цінам компанії продавця.

Також надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати № 0097 від 08.12.2022. Згідно даних висновків Вінницька торгово-промислова палата па підставі листа-відповіді компанії Dor.com Ltd, Польща, на запит ВТПП за вихідним № 23/04/492 від 08 грудня 2022 року підтверджує, що ціни на Товар, поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю Шик і Блиск згідно з Договором купівлі-продажу № 23/ZED від 23 травня 2022 року, Інвойсом за № UA9/2022 від 05.12.2022 року та Специфікацією № 013/22S від 17.11.2022 року відповідають цінам ком панії продавця.

Також надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати № 0098 від 09.12.2022. Згідно даних висновків Вінницька торгово-промислова палата па підставі листа-відповіді компанії Koruma Temizlik A.S., Туреччина, на запит ВТПП за вихідним №23/04/497 від 09 грудня 2022 року підтверджує, що ціни на Товар, поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю Шик і Блиск згідно з Договором купівлі-продажу № 11/ZED від 02.11.2020 року, Інвойсом і пакувальним листом №2009 від 09.09.2022 та специфікацією № 005/22/Sвід 25.08.2022 року відповідають цінам компанії продавця.

Також надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати № 0104 від 20.12.2022. Згідно даних висновків Вінницька торгово-промислова палата па підставі листа-відповіді компанії Dor.com Ltd, Польща, на запит ВТПІ1 за вихідним № 23/04/520 від 20 грудня 2022 року підтверджує, що ціни на Товар, поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю Шик і Блиск згідно з Договором купівлі-продажу № 23/ZED від 23 травня 2022 року, Інвойсом за № UA7/2022 від 30.09.2022 року та Специфікацією №OIO/22/S від 19.09.2022 року відповідають ціпам компанії продавця.

Відтак, вищевикладені докази додатково свідчать про необґрунтованість позиції митного органу щодо не підтвердження декларантом відомостей для цілей визначення митної вартості задекларованих.

В даному ж випадку, обставин, які б свідчили про наявність у наданих позивачем документах розбіжностей, які б мали вплив саме на правильність визначення митної вартості, в оскаржуваних рішеннях наведено не було.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження митної вартості товарів за митними деклараціями №UA401020/2022/034103 від 02.08.2022, №UA401020/2022/041802 від 16.09.2022, №UA401020/2022/045019 від 03.10.2022 та № 22UA401020057628U9 від 09.12.2022 позивачем надано усі необхідні та достатні документи (договір купівлі продажу, платіжне доручення, інвойси, специфікації, відомості про транспортні витрати, тощо) які в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару за ціною контракту. При цьому, така вартість товару в подальшому була підтвердження і експертними висновками Вінницької торгово-промислової палати, які, виходячи із положень п. 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати" є обов`язковими для застосування на всій території України. А отже, наведене у своїй сукупності свідчить про безпідставність доводів відповідача про заниження позивачем митної вартості задекларованих товарів.

У оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA4010000/2022/000037/2 від 02.08.2022, № UA401020/2022/000381/2 від 17.09.2022, № UA401000/2022/000053/2 від 04.10.2022 та №UA401000/2022/000071/2 від 12.12.2022 відповідач визначив митну вартість товарів із застосування другорядних методів, передбачених у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, а саме за резервним методом.

Порядок застосування резервного методу визначення митної вартості визначений в статті 64 МК України.

Так, зазначеною статтею передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

В силу пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17 (№К/9901/16592/18).

Як слідує із матеріалів справи, відповідач при винесені оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів використав як джерело визначення митної вартості товарів інші митні декларації. Разом з тим, слід наголосити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного чи аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості. Позаяк в цьому випадку не були враховані усі фактори, що впливають на ціноутворення товару в кожному окремому випадку.

Однак, є незрозумілим, що послужило для відповідача підставою вважати, що товари з різних митних декларацій є ідентичними, адже товари за ЕМД від 07.06.2022 № UA305240/2022/001625 «Засоби для чищення, розфасовані для роздрібної торгівлі, рідкі, в пластмасових (неаерозольних) ємностях», за ЕМД від ЕМД від 12.09.2022 № UA408020/2022/038670 «Мийні засоби та засоби для чищення, розфасовані для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці, без вмісту абразивних елементів, в асортименті», за ЕМД від 08.09.2022 №UA100110/2022/126075 та ЕМД від 10.08.2022 №UA209170/2022/060556 "Засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі, мийні засоби та засоби для чищення, що не містять озоноруйнівних речовин. Торгова марка ASEVI." можуть бути будь-якими (і відповідно мати різну вартість) та не містити ідентифікуючих ознак, що дали б можливість стверджувати, що такі вироби із різних декларацій ідентичні за всіма своїми показниками.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції і в тій частині, що в даному випадку різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості задекларованих товарів, та, як наслідок, безпідставність визначення такої вартості із застосуванням другорядних методів. При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості саме за ціною договору.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.