Рішення

від 12.06.2023 по справі 160/6780/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року Справа № 160/6780/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЧКРАФТ" до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЧКРАФТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці, як відокремлений підрозділ Держмитслужби, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 15.02.2022 року № UA209000/2023/900078/2;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 23UA209170011695U2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/3402/23 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, ч.2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

25.04.2023 через систему «Електронний суд» від Львівської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач не визнає позовних вимог з наступних підстав.

З метою підтвердження числових значень складових митної вартості та з метою забезпечення всебічного підходу до правильності визначення митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів, що було зумовлено наявністю у митного органу обґрунтованого сумнів.

Основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є явним порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Рішення про коригування митної вартості товарів №№UA209000/2023/900078/2 від 15.02.2023 у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" оформлені у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також містить джерела , які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. По-друге щодо окремих особливостей заповнення граф рішення про коригування митної вартості товарів, у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі Правила), вказано наступне: "Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо". Оскільки митна вартість була визначена Львівською митницею Держмитслужби за резервним методом (відповідно до положень статті 64 МКУ), посилання в рішенні на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи відповідає вимогам вказаного нормативного документа. Номер і дата митної декларації в рішенні також вказані.

Щодо пояснення з приводу коригувань, Правилами чітко визначено, що такі робляться лише "щодо зроблених коригувань". Тобто, якщо такі коригування не робилися, відповідні пояснення не повинні вноситися до граф рішення. Також слід зважити на ту обставину, що перелік коригувань завершується словом "тощо", тобто не є вичерпним. Пояснення щодо коригувань повинні стосуватися кожного конкретного випадку окремо, їх перелік та числові значення визначаються особливостями зовнішньоекономічної операції та застосованих джерел інформації для коригування. Абсолютно нелогічною є вимога щодо внесення до рішення про коригування митної вартості пояснень щодо незроблених коригувань, оскільки навіть не визначено їх вичерпний перелік.

Відповідач зазначає, що митна декларація, на які посилаються рішення про коригування митної вартості товару (копії надаємо), були оформлені митним органом, на момент прийняття рішення про коригування митної вартості посадова особа митниці мала повну інформацію щодо того, що: товар дійсно був увезений до України; митна вартість за відповідними митними деклараціями не були в подальшому відкориговані; рішення про коригування митної вартості за даними партіями товарів не приймалися та, відповідно, до суду не оскаржувалися. Більше того, вище зазначена декларація містить конкретний опис товару та розпізнавальні особливості, якого стосується цінова інформація, а також інші обставини зовнішньоекономічної операції, зокрема такі як «Код товару», «Код країни походження» та інших характеристики товару, а також і часу імпорту.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

02.09.2022 між Товариством з обмеженю відповідальністю «Бічкрафт» (Покупець) і фірмою SHANDONG HIKING INTERNATIONAL COMMERRCE GROUP CO. LTD, Кітай (Продавець) був укладений зовнішньоекономічний контракт №1-020922-Сh-Ukr, за яким Продавець зобов`язався продати та поставити Покупцеві підшипники та інші запчастини (товар) відповідно до виставлених інвойсів. Покупець зобов`язався прийняти ці товари та оплатити їх на умовах, визначених цим контрактом.

Ціна, кількість, асортмент товарів та технічні вимоги до товарів можуть змінюватися згідно взаємної домовленості сторін, що має бути відображено у інвойсах та технічних специфікаціях «Продавця» (п.1.2).

Відповідно до пунктів 5.1.-5.4 контракту загальна вартість контракту обумовлюється сторонами в залежності від сум виставлених інвойсів. Ціна за одиницю товару зазначається в інвойсах (проформах-інвойсів) «Продавця» доданих до кожної поставки. Валюта контракту: долар США.

В ціну товару включаються витрати згідно базисних умов поставки (Інкотермс-2010).

На виконання умов договору, відповідно до інвойсу від 12.12.2022 продавцем було поставлено товар (підшибники і інші запчастини) у кількості 166004 шт. на загальну суму 53782,47 дол. США.

14.02.2022 митним брокером відповідно до договору доручення на митно-брокерські послуги №5 від 12.01.2021 з метою митного оформлення товару до Львівської митниці Держмитслужби було подано митну декларацію.

Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом у розмірі 5100,1400 дол. США.

Вказана митна декларація зареєстрована за №23 UA209170011695U2.

На підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією до митного органу було надано, зокрема, наступні документи:

сертифікат якості №222000003568925001 від 16.12.2022;

пакувальний лист ОТЕ20220928-Ukraine від 12.12.2022;

рахунок-фактура (інвойс) ОТЕ20220928/1-Ukraine від 12.12.2022;

Коносамент COSU8027522310 від 17.12.2022;

автотранспортна накладна 100223/1 від 10.02.2023;

сертифікат про походження товару 23С3702А8127/00054 від 19.01.2023;

акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 23UА209170011216U6 від 14.02.2023;

банківський платіжний документ, що стосується товару від 05.10.2022;

банківський платіжний документ, що стосується товару від 15.11.2022;

банківський платіжний документ, що стосується товару від 20.01.2023;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 120123_01 від 12.01.2023;

специфікація виробника товару ОТЕ 20220928(1)/1- Ukraine від 12.12.2022;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №1-020922-Сh-Ukr від 12.12.2022,

договір про надання послуг митного брокера 5 від 12.01.2021;

договір (контракт) про перевезення 271122022 від 27.12.2022;

копія митної декларації країни відправлення 422720220001093024 від 16.12.2022;

митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23 UА209170011695U2 від 14.02.2023.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за митною декларацією Львівською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900078/2, яким митну вартість придбаного позивачем товару визначено за резервним методом на рівні 47000,00 доларів США.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МК України митним органом здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час розгляду документів було виявлено наступне:

-відповідно до інвойсу №OTE20220928/1-Ukraine від 12.12.2022 продавець поставляє 25.04.2023 5 товар на умовах CIF Gdansk Польща. Відповідно до Incoterms 2020 термін CIF Cost, Insurance and Freight (Вартість Страхування і Фрахт (назва порту призначення)) за яким продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які інші додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на (наприклад: розвантаження, обслуговування в порту, портові збори, зберігання та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця. Зважаючи на викладене та відповідно до коносаменту від 17.12.2022 № COSU8027522310 вказано, що вантаж прибув в порт Gdansk, який знаходиться за межами митної території України, отже всі вище перераховані витрати відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (МКУ) повинні включатися до митної вартості товарів. Декларантом ці витрати (розвантаження, зберігання та митне оформлення в порту призначення) не включені до митної вартості та не надано жодного документа який містить інформацію про ці витрати, чим порушено ч. 10 та 21 ст. 58 МКУ. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення. Проте декларантом не надано жодних відомостей про це.

- відповідно до ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956), вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Проте, подана CMR № 100223/1 від 10.02.2023 не містить підпису чи печатки відправника, гр. 23 CMR не заповнена.;

- у банківських платіжних документах від 05.10.2022 № б/н, від 15.11.2022 № б/н, від 20.01.2023 № б/н призначенням платежу вказаний рахунок № НОМЕР_1 від 28.09.2022. Даний рахунок до митного оформлення не подавався. Тому платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою товару.

Відповідно до ст. 53 МК України декларанту надано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Митним органом вказано про неможливість застосування методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК Укріїни) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувало рішення митного органу №UA110110/22/300036/1 від 27.12.2022. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Сума донарахованих митних платежів за рішенням про коригування митної вартості № UA209000/2023/900078/2- 197571,64 грн.

Митним органом 15.02.2022 видано також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/000313.

Позивач вважає, що зазначене вище рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку з чим подав позовну заяву до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст. 49,50 МК України).

За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2ст. 53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1,2ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписамист. 337 МК Українипередбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4ст.54 МК Україниконтроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6ст.54 МК Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

Повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митний орган не обгрунтував вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовідносинами, які склалися між позивачем і його контрагентом.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Щодо обгрунтування відповідача обраного методу визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджениминаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів«Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

В рішенні про коригування митної вартості товару відсутні відомості про порівняння умов поставки за наведеним відповідачем рішенням №UA110110/22/300036/1 від 27.12.2022. Відповідачем не надано належного обгрунтування неможливості визначення митної вартості за основним методом,порушено порядок черговості послідовного використання методів, визначених ст.ст. 59-63 МК України.

В рішенні відсутні порівняні характеристики оцінюваного товару, умови поставки товару, ціна, яку було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначено інформацію і джерела, які були використані митним органом під час визначення митної вартості товару позивача.

Тобто, детальне дослідження митної декларації за рішенням №UA110110/22/300036/1, на підставі якого скориговано митну вартість товару і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.

За висновком Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено.

Щодо зауважень відповідача суд зазначає наступне.

Щодо відсутності доказів понесення транспортних витрат на умовах CIF Gdansk Польща. Відповідно до Incoterms 2020 (вартості страхування, розвантаження, зберігання та митне оформлення в порту призначення не включені до митної вартості).

За умовами п. 4.3 контракту№1-020922-Сh-Ukrпокупець організує фрахт контейнера і надсилає контактні дані свого експедитора продавцю.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано митному органу договір на транспортно-експедиторське обслуговування №27122022 від 27.12.2022, укладений між ТОВ «Фейрлоджікс» (Експедитор) і ТОВ «БІЧКРАФТ» (Клієнт), предметом якого є надання Експедитором Клієнту послуг з транспопортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різним видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених сторонами послуг.

За п. 2.1.3. договору Експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та додаткові роботи та послуги, передбачені заявкою, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.

Як вбачається з вантажної накладної СMR №100223/1 в графі №16 «Перевізник» перевізником вказано «ADR-LOGISTIK LLC»

Позивачем надано довідку ТОВ «АДР Логістік» про транспортні витрати №120123_01 від 12.01.2023, відповідно до якої транспортні витрати по перевезенню вантажу за маршрутом Гданськ (Польща)-«Краківець" (митний кордон України) складають 47000 грн., «Краківець» (митний кордон України) Дніпро (Україна) -42000 грн. Страхування вантажу не проводилось.

Щодо зауважень відповідача, що подана CMR № 100223/1 від 10.02.2023 не містить підпису чи печатки відправника та не заповнена графа 23 .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна містить такі дані: а) дата і місце складання вантажної накладної; Ь) ім`я та адреса відправника; с) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; е) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; д) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; і) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: а) заява про те, що перевантаження забороняється; Ь) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; с) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; е) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; д) перелік документів, переданих перевізнику.

Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Отже, відповідно до наведених вище положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ані відправник, ані перевізник не мають обов`язку проставляти на вантажній накладній (CMR) свої підписи або штампи.

Таким чином, відправником та перевізником товару не було порушено правил заповнення вантажної накладної (CMR).

При цьому, факт проставлення або непроставлення підпису та/або штампу відправника та перевізника товару чи не заповнення граф 23 «Номер дорожнього листа, прізвище водія та штамп підприємства перевізника» жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару

Відповідач вказує, що у банківських платіжних документах від 05.10.2022 № б/н, від 15.11.2022 № б/н, від 20.01.2023 № б/н призначенням платежу вказаний рахунок № НОМЕР_1 від 28.09.2022. Даний рахунок до митного оформлення не подавався. Тому платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою товару.

Вказаний рахунок дійсно не був поданий декларантом до митного органу, проте сплачена сума відповідно до платіжних документів від 05.10.2022, від 15.11.2022 і від 20.01.2023 у сумі складає 53782,47 дол США, що відповідає сумі поставленого товару

На підтвердження вартості товару було надано інвойс та технічну специфікаціцю №ОТУ20220928/1)/1-Ukraine від 12.12.2022.

З приводу зауважень відповідача, що позивачем не були надані всі документи, витребувані митницею, суд зазначає наступне.

Надані позивачем вищевказані документи у свої сукупності підтверджують вартість товару, містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару та є достатніми для підтвердження вартості товару.

За змістом п. 4.5. зовнішньоекономічного контракту Продавець готує оригінали наступних документів на кожне відвантаження, підписує та штампує належним чином: рахунок-фактуру (інвойс) Продаваця; морський коносамент, пакувальний лист, технічну специфікацію, сертифікат якості виробника, сертифікат походження, експортну декларацію.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем до митної декларації були надані, зокрема, сертифікат якості, специфікація виробника товару, копія митної декларації країни відправлення.

Інші додатково витребувані документи не передбачені умовами договору і відсутні у Товариства.

Надання їх відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України вимагається у разі, якщо надані декларантом документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

Зауваження щодо ненадання каталогів виробника товару, прайс-листів суд визнає необгрунтованими з огляду на те, що ці документи нє основними відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, які підтверджують числові значення митної вартості товарів.

Щодо ненадання прайс-листа виробника (прейскуранту), суд зазначає, що фактично- це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресованийневизначеному колу покупців.

Положеннями п.4 ч.1ст.3 Цивільного кодексу Українизакріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару конкретному покупцю, а й на загальний доступ можливих покупців на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Прайс-лист має другорядне значення для підтвердження заявленої імпортером митної вартості товару і його складання безпосередньо контрагентом, в якого здійснено придбання товару, а не виробником відповідного товару, не може бути підставою для невизнання митними органом заявленої митної вартості за ціною контракту (за першим методом).

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, який у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 звернув увагу на те, що основними документами які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Щодо посилання митниці на ненадання копії митної декларації країни відправлення, то як зазначено вище, такий документ був наданий декларантом, що підтверджується матеріалами справи.

До того ж відповідно до ч.2 ст.53 МК України митна декларація країни відправлення не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту. Змінами, внесеними до частини першої ст.53 МК України (згідно Закону України від 02 жовтня 2019 року № 141-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів"), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МК України.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару» .

Щодо тверджень митниці відносно ненадання: висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією; виписки з бухгалтерської документації, слід зазначити, що вони також є необгрунтованими, оскільки згідно з ч. 3 ст. 53 МК України надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні зазначені митницею документи. Крім того, відповідно до ч.2 ст.53 МК України дані документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів, тому вимоги митниці про їх надання є протиправними.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішені про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

За ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений платіжною інструкцією №44 від 28.03.2023 судовий збір в сумі 2684,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючисьст.ст.139,241-246, 255, 262, 293,295,297Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЧКРАФТ» (вул. Журналістів, буд. 7, офіс 215, м. Дніпро, 49000) до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул.Костюшка Т, буд. 1, м. Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 15.02.2022 року № UA209000/2023/900078/2;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 23UA209170011695U2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЧКРАФТ» (вул. Журналістів, буд. 7, офіс 215, м. Дніпро, 49000) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул.Костюшка Т, буд. 1, м. Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 2684 (дві тисячі шістьсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона