Постанова

від 18.10.2023 по справі 160/6780/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/6780/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Врона О.В.) в адміністративній справі №160/6780/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЧКРАФТ" до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

04.04.2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю БІЧКРАФТ звернулось до суду із позовом до Львівської митниці, як відокремлений підрозділ Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 15.02.2022 року № UA209000/2023/900078/2; визнання протиправною та скасування картки відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 23UA209170011695U2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи. Так судом першої інстанції взято до уваги документи, що не було подано митному органу.

Позивач не скористався правом подання відзиву.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Бічкрафт (Покупець) і фірмою SHANDONG HIKING INTERNATIONAL COMMERRCE GROUP CO. LTD, Кітай (Продавець) був укладений зовнішньоекономічний контракт №1-020922-Сh-Ukr, за яким Продавець зобов`язався продати та поставити Покупцеві підшипники та інші запчастини (товар) відповідно до виставлених інвойсів. Покупець зобов`язався прийняти ці товари та оплатити їх на умовах, визначених цим контрактом.

Ціна, кількість, асортмент товарів та технічні вимоги до товарів можуть змінюватися згідно взаємної домовленості сторін, що має бути відображено у інвойсах та технічних специфікаціях Продавця (п.1.2).

Відповідно до пунктів 5.1.-5.4 контракту загальна вартість контракту обумовлюється сторонами в залежності від сум виставлених інвойсів. Ціна за одиницю товару зазначається в інвойсах (проформах-інвойсів) Продавця доданих до кожної поставки. Валюта контракту: долар США.

В ціну товару включаються витрати згідно базисних умов поставки (Інкотермс-2010).

На виконання умов договору, відповідно до інвойсу від 12.12.2022 продавцем було поставлено товар (підшибники і інші запчастини) у кількості 166004 шт. на загальну суму 53782,47 дол. США.

14.02.2022 митним брокером відповідно до договору доручення на митно-брокерські послуги №5 від 12.01.2021 з метою митного оформлення товару до Львівської митниці Держмитслужби було подано митну декларацію.

Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом у розмірі 5100,1400 дол. США.

Вказана митна декларація зареєстрована за №23 UA209170011695U2.

На підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією до митного органу було надано, зокрема, наступні документи:

сертифікат якості №222000003568925001 від 16.12.2022;

пакувальний лист ОТЕ20220928-Ukraine від 12.12.2022;

рахунок-фактура (інвойс) ОТЕ20220928/1-Ukraine від 12.12.2022;

Коносамент COSU8027522310 від 17.12.2022;

автотранспортна накладна 100223/1 від 10.02.2023;

сертифікат про походження товару 23С3702А8127/00054 від 19.01.2023;

акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 23UА209170011216U6 від 14.02.2023;

банківський платіжний документ, що стосується товару від 05.10.2022;

банківський платіжний документ, що стосується товару від 15.11.2022;

банківський платіжний документ, що стосується товару від 20.01.2023;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 120123_01 від 12.01.2023;

специфікація виробника товару ОТЕ 20220928(1)/1- Ukraine від 12.12.2022;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №1-020922-Сh-Ukr від 12.12.2022,

договір про надання послуг митного брокера 5 від 12.01.2021;

договір (контракт) про перевезення 271122022 від 27.12.2022;

копія митної декларації країни відправлення 422720220001093024 від 16.12.2022;

митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23 UА209170011695U2 від 14.02.2023.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за митною декларацією Львівською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900078/2, яким митну вартість придбаного позивачем товару визначено за резервним методом на рівні 47000,00 доларів США.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МК України митним органом здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час розгляду документів було виявлено наступне:

-відповідно до інвойсу №OTE20220928/1-Ukraine від 12.12.2022 продавець поставляє 25.04.2023 5 товар на умовах CIF Gdansk Польща. Відповідно до Incoterms 2020 термін CIF Cost, Insurance and Freight (Вартість Страхування і Фрахт (назва порту призначення)) за яким продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які інші додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на (наприклад: розвантаження, обслуговування в порту, портові збори, зберігання та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця. Зважаючи на викладене та відповідно до коносаменту від 17.12.2022 № COSU8027522310 вказано, що вантаж прибув в порт Gdansk, який знаходиться за межами митної території України, отже всі вище перераховані витрати відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (МКУ) повинні включатися до митної вартості товарів. Декларантом ці витрати (розвантаження, зберігання та митне оформлення в порту призначення) не включені до митної вартості та не надано жодного документа який містить інформацію про ці витрати, чим порушено ч. 10 та 21 ст. 58 МКУ. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення. Проте декларантом не надано жодних відомостей про це.

- відповідно до ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956), вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Проте, подана CMR № 100223/1 від 10.02.2023 не містить підпису чи печатки відправника, гр. 23 CMR не заповнена.;

- у банківських платіжних документах від 05.10.2022 № б/н, від 15.11.2022 № б/н, від 20.01.2023 № б/н призначенням платежу вказаний рахунок № НОМЕР_1 від 28.09.2022. Даний рахунок до митного оформлення не подавався. Тому платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою товару.

Відповідно до ст. 53 МК України декларанту надано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Митним органом вказано про неможливість застосування методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК Укріїни) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувало рішення митного органу №UA110110/22/300036/1 від 27.12.2022. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Сума донарахованих митних платежів за рішенням про коригування митної вартості № UA209000/2023/900078/2- 197571,64 грн.

Митним органом 15.02.2022 видано також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/000313.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки до митної декларації були надані, зокрема, сертифікат якості, специфікація виробника товару, копія митної декларації країни відправлення, а інші додатково витребувані документи не передбачені умовами договору і відсутні у Товариства.

Суд апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Апеляційний суд зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Щодо зауважень митного органу про відсутність доказів понесення транспортних витрат на умовах CIF Gdansk Польща. Відповідно до Incoterms 2020 (вартості страхування, розвантаження, зберігання та митне оформлення в порту призначення не включені до митної вартості).

За умовами п. 4.3 контракту№1-020922-Сh-Ukrпокупець організує фрахт контейнера і надсилає контактні дані свого експедитора продавцю.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивачем було надано митному органу договір на транспортно-експедиторське обслуговування №27122022 від 27.12.2022, укладений між ТОВ Фейрлоджікс (Експедитор) і ТОВ БІЧКРАФТ (Клієнт), предметом якого є надання Експедитором Клієнту послуг з транспопортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різним видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених сторонами послуг.

За п. 2.1.3. договору Експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та додаткові роботи та послуги, передбачені заявкою, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.

Відповідно вантажної накладної СMR №100223/1 в графі №16 Перевізник перевізником вказано ADR-LOGISTIK LLC

Позивачем надано довідку ТОВ АДР Логістік про транспортні витрати №120123_01 від 12.01.2023, відповідно до якої транспортні витрати по перевезенню вантажу за маршрутом Гданськ (Польща)-Краківець" (митний кордон України) складають 47000 грн., Краківець (митний кордон України) Дніпро (Україна) -42000 грн. Страхування вантажу не проводилось.

Доводи митного органу, що подана CMR № 100223/1 від 10.02.2023 не містить підпису чи печатки відправника та не заповнена графа 23, були відхилені судом першої інстанції з посиланням на положення ст. 6 Конвенції про те договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ані відправник, ані перевізник не мають обов`язку проставляти на вантажній накладній (CMR) свої підписи або штампи. Зазначене відповідачем не спростовано і доводами апеляційної скарги.

Також відповідач вказує, що у банківських платіжних документах від 05.10.2022 № б/н, від 15.11.2022 № б/н, від 20.01.2023 № б/н призначенням платежу вказаний рахунок № НОМЕР_1 від 28.09.2022. Даний рахунок до митного оформлення не подавався. Тому платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою товару.

Дійсно, вказаний рахунок не було подано декларантом до митного органу, проте сплачена сума відповідно до платіжних документів від 05.10.2022, від 15.11.2022 і від 20.01.2023 у сумі складає 53782,47 дол США, що відповідає сумі поставленого товару, а на підтвердження вартості товару було надано інвойс та технічну специфікаціцю №ОТУ20220928/1)/1-Ukraine від 12.12.2022.

Також суд першої інстанції вірно відхилив доводи відповідача щодо неподання позивачем до митного органу прайс-листа виробника (прейскуранту), висновку про вартісні характеристики товару, оскільки дані документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів, тому вимоги митниці про їх надання є протиправними.

Отже, як свідчать встановлені обставини справи, судом першої інстанції надано оцінку доводам митного органу.

Судом встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Відтак, не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про те, що документи, які подані відповідачем, містять розбіжності стосовно умов постачання товару, які б в свою чергу викликали обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень.

Апеляційний суд зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В свою чергу, зі змісту матеріалів справи вбачається, що наданих позивачем документів було достатньо для визначення митної вартості товарів і цей перелік відповідає правилам ч. 1 ст. 53 МК України.

Натомість, доводи скаржника про необхідність застосування резервного методу для визначення митної вартості товару, свого підтвердження не знайшли.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, містять аналогічні доводи відзиву на позов та носять характер припущень.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року в адміністративній справі №160/6780/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак