Рішення

від 19.06.2023 по справі 200/2046/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2023 року Справа№200/2046/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити пенсію,

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2023 року з використанням підсистеми «Електронний суд» позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №056650008707 від 05.05.2023 по заяві позивача від 28.04.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах,

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоди з 22.02.2013 по 21.03.2013, з 23.12.2018 по 31.12.2018, з 14.03.2019 по 31.03.2019, з 12.04.2019 по 30.04.2019, з 17.06.2019 по 30.06.2019, з 20.07.2019 по 31.07.2019, з 13.09.2019 по 30.09.2019, з 05.11.2019 по 30.11.2019, з 09.12.2020 по 09.09.2021, з 14.09.2021 по 28.02.2022; додатковий пільговий стаж на підземних роботах за Списком №1 за провідними професіями у розмірі 3 роки згідно з роз`ясненнями Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8;

- призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення 28.04.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 28 квітня 2023 року він звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Головне управління ПФУ у Львівській області 05 травня 2023 року рішенням №056650008707 відмовило у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років стажу, з посиланням на п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач стверджує, незважаючи на те, що в спірному рішенні зазначено, що враховані всі інші періоди, з форми РС-право та трудової книжки вбачається, що не всі періоди роботи в шахті були зараховані до пільгового стажу. Позивач не згоден з таким обчисленням стажу, оскільки ним були подані трудова книжка, довідки про підтвердження наявного трудового стажу, диплом, та інші необхідні документи. Пільговий стаж також підтверджується даними форми ОК-5. Позивач вважає, що загалом відповідачем не враховано до пільгового стажу за Списком №1 - 1 рік 7 місяців 27 днів. Позивач вважає, що його стаж роботи на провідних професіях має бути обчислений згідно з роз`ясненнями Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8, а саме із зарахуванням до стажу за кожний повний рік роботи 3 місяців. За підрахунками позивача його стає становить 25 років 10 місяців 8 днів, а саме 21 роки 2 місяців 11 днів - пільговий стаж, що визнає відповідач; 1 рік 7 місяці 27 дні - пільговий стаж, який відповідач не зарахував; 3 роки 0 місяців 0 днів - додатковий стаж на провідних професіях «гірник очисного забою» та «машиніст гірничих виймальних машин» згідно з роз`ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі з наступних підстав. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою встановленого зразка від 28 квітня 2023 року про призначення пенсії за віком та пакетом документів. За принципом екстериторіальності документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком були розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та 05 травня 2023 року було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком № 056650008707.

Згідно з рішенням вік заявника 42 роки 07 місяців 02 дні, страховий стаж становить 44 роки 11 місяців 06 днів (в т.ч. додаткові роки за списком №1 - 21 рік). Пільговий стаж позивача становить 21 рік 02 місяці 11 днів, з них: роботи підземні провідні професії 202 (20) - 12 років 01 місяць 18 днів; роботи підземні роботи за постановою 202 (25) - 09 років 0 місяців 23 дні.

За поданими документами до пільгового стажу не зарахований період з 09.12.2020 по 09.09.2021 згідно з довідкою №14 від 22.11.2021 та відомостей по спеціальному стажу згідно з довідкою ОК-5, оскільки є розбіжності в періодах пільгового стажу та пільгова довідка не відповідає додатку №5 до постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, а саме відсутній кутовий штамп організації.

При розрахунку стажу періоди з 22.02.2013 по 21.03.2013 та з 14.09.2021 по 28.02.2022 не зараховані до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки на дані періоди відсутні довідки, що підтверджують пільговий характер роботи.

Період роботи з 08.12.2018 по 24.11.2020, що зазначений у довідці №50 від 18.11.2021, зараховано до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням підземних виходів по шахті помісячно згідно з довідкою №51 від 18.11.2021 «Про підземні виходи по шахті «Свято-Покровська», а саме періоди роботи з 23.12.2018 по 31.12.2018, з 14.03.2019 по 31.03.2019, з 12.04.2019 по 30.04.2019, з 17.06.2019 по 30.06.2019, з 20.07.2019 по 31.07.2019, з 13.09.2019 по 30.09.2019, з 05.11.2019 по 30.11.2019 виключені з пільгового стажу. Крім цього, вищезазначені періоди не зараховано до страхового стажу, оскільки відсутня сплата страхових внесків на нараховану заробітну плату в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Період роботи з 08.12.2018 по 22.12.2018 зарахований до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно з довідками № 50 та № 51 від 18.11.2021.

Згідно з поданими документами у позивача відсутнє право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17 травня 2023 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17 травня 2023 року від відповідача витребувані докази.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт НОМЕР_1 .

28 квітня 2023 року позивач подав заяву про призначення пенсії за віком до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

05 травня 2023 року рішенням про відмову в призначенні пенсії №056650008707, яке було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недостатністю кількості пільгового стажу. Згідно з рішенням: вік заявника - 42 роки 7 місяців 2 дні, страховий стаж особи становить 44 роки 11 місяців 6 днів (в т.ч. додаткові роки за список 1 - 21 рік), пільговий стаж становить - 21 рік 2 місяці 11 днів з них: роботи підземні провідні професії 202 (20) - 12 років 1 місяць 18 днів, роботи підземні роботи за постановою 202 (25) - 9 років 0 місяців 23 дні.

За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

За доданими документами до пільгового стажу не зарахований період з 09.12.2020 по 09.09.2021 згідно з довідкою №14 від 22.11.2021 та відомостей по спеціальному стажу згідно з довідкою ОК-5, оскільки є розбіжності в періодах пільгового стажу та пільгова довідка не відповідає додатку №5 до постанови №637 від 12.08.1993, а саме відсутній кутовий штамп організації.

Згідно з поданими документами право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутнє.

В довідці форми ОК-5 «ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗАСТРАХОВАНУ ОСОБУ» на ім`я ОСОБА_1 , яка сформована станом на 28 квітня 2023 року, містяться, зокрема, дані щодо суми заробітку для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків:

за лютий та березень 2013 року Приватним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» (код ЄДРПОУ13498562), спеціальний страховий стаж облікований за кодом ЗПЗ014А2 за 28 днів лютого та 31 день березня;

за грудень 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрвуглесервіс» (код ЄДРПОУ 40949247), спеціальний стаж облікований за кодом ЗПЗ014А2 за 24 дня грудня;

за березень, квітень, червень, липень, вересень, листопада 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрвуглесервіс» (код ЄДРПОУ 40949247), спеціальний стаж облікований за кодом ЗПЗ014А2 за 31 день березня, 30 днів квітня, 30 днів червня, 31 день липня, 30 днів вересня, 30 днів листопада;

за 23 дня грудня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрвуглездобич» (код ЄДРПОУ 43784474), дані про спеціальний стаж відсутні;

за січень, лютий, березень 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрвуглездобич» (код ЄДРПОУ 43784474), дані про спеціальний стаж відсутні;

за квітень, травень, червень, липень, серпень 2021 року дані відсутні;

за 17 днів вересня, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрвуглепрохідка» (код ЄДРПОУ 41293949), дані про спеціальний стаж відсутні.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України) .

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.

Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року №13-1), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Додаток 3 до Положення це форма ОК-2, яка містить відомості про роботодавця, нарахування заробітної плати за звітні роки, суму страхового збору за звітний період: нарахованого роботодавцем на зарплату застрахованої особи, нарахованого із заробітку застрахованої особи, трудові відносини у звітному році, додаткові відомості про період трудових відносин: відпрацьовано повних місяців, днів, у тому числі відомості про підстави для обліку спеціального стажу

Додаток 4 до Положення це форма ОК-5, яка містить дані про суми заробітку для обчислення пенсії, визначення страхового стажу, сплату страхових внесків.

Таким чином, при обчисленні пільгового стажу позивача за спірні періоди роботи, відповідач мав керуватися даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, в тому числі, але не виключно, формами ОК-2, ОК-5, ОК-7.

Згідно зі спірним рішенням відповідача за доданими документами до страхового стажу позивача зараховані всі періоди, окрім періоду з 09.12.2020 по 09.09.2021 згідно з довідкою №14 від 22.11.2021 та відомостей по спеціальному стажу згідно з довідкою ОК-5, оскільки є розбіжності в періодах пільгового стажу та пільгова довідка не відповідає додатку №5 до постанови №637 від 12.08.1993, а саме відсутній кутовий штамп організації.

Судом встановлено, що для усунення розбіжностей, виявлених в ОК-5 та поданих документах, відповідач не використовував форму ОК-2, хоча мав таку можливість.

За наслідками судового розгляду встановлено, що в довідці форми ОК-5 «ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗАСТРАХОВАНУ ОСОБУ» на ім`я ОСОБА_1 , яка сформована станом на 28 квітня 2023 року, містяться, зокрема, дані щодо суми заробітку для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків за спірні періоди.

Отже, спірне рішення є необґрунтованим, оскільки прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому не може вважатися законним і підлягає скасуванню.

Суд відхиляє аргументи позивача про те, що записи в його трудовій книжці підтверджують його пільговий стаж за період після 01 січня 2004 року, оскільки після впровадження системи персоніфікованого обліку страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058-ІV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У відзиву на адміністративний позов відповідач зазначає обставини, які не були враховані під час прийняття рішення (у всякому разі в спірному рішенні про це не зазначено). Так відповідач вказує, що при розрахунку пільгового стажу також не зараховані періоди з 22.02.2013 по 21.03.2013 та з 14.09.2021 по 28.02.2022, оскільки на дані періоди відсутні довідки, що підтверджують пільговий характер роботи.

Також у відзиву на адміністративний позов зазначено, що з урахуванням підземних виходів по шахті помісячно згідно з довідкою №51 від 18.11.2021 «Про підземні виходи по шахті «Свято-Покровська» періоди роботи з 23.12.2018 по 31.12.2018, з 14.03.2019 по 31.03.2019, з 12.04.2019 по 30.04.2019, з 17.06.2019 по 30.06.2019, з 20.07.2019 по 31.07.2019, з 13.09.2019 по 30.09.2019, з 05.11.2019 по 30.11.2019 виключені з пільгового стажу. Крім цього, вищезазначені періоди не зараховано до страхового стажу, оскільки відсутня сплата страхових внесків на нараховану заробітну плату в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Про вказані обставини в рішенні також нічого не зазначено.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Оскільки в спірному рішенні вказані обставини не були зазначені як підстави для відмови в призначенні пенсії, тому вони не оцінюються судом.

Позивач вимагає зарахувати до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоди з 22.02.2013 по 21.03.2013, з 23.12.2018 по 31.12.2018, з 14.03.2019 по 31.03.2019, з 12.04.2019 по 30.04.2019, з 17.06.2019 по 30.06.2019, з 20.07.2019 по 31.07.2019, з 13.09.2019 по 30.09.2019, з 05.11.2019 по 30.11.2019, з 09.12.2020 по 09.09.2021, з 14.09.2021 по 28.02.2022.

Як вже було зазначено, про підстави не зарахування вказаних періодів роботи позивача до пільгового стажу у спірному рішенні взагалі не йдеться мова.

Обчислення страхового стажу та визначення розміру пенсії є дискреційними повноваженнями відповідного територіального органу ПФУ; суд не є органом, уповноваженим на призначення пенсії, а лише має компетенцію на здійснення судового контролю за відповідністю чинному законодавству оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта владних повноважень (постанови Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 804/3646/18 та від 21 грудня 2019 року у справі № 663/574/17).

Отже, оскільки відповідач не приймав рішення про не зарахування вказаних періодів до пільгового стажу, вимога про їх зарахування заявлена передчасно.

Що стосується посилань на довідку уточнюючу характер роботи або умови праці, необхідної для призначення пільгової пенсії, суд зазначає наступне.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок).

У пункті 1 Порядку визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, і лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, відмінних від трудової книжки.

Згідно з пунктом 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: або за відсутності трудової книжки як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

З копії трудової книжки, яка видана на ім`я позивача, вбачається, що запис №20 про роботу в ТОВ «Укрвуглепрохідка» (код ЄДРПОУ 41293949) не містить відомостей про повний робочий день в шахті.

Уточнююча довідка вказаного підприємства не була предметом дослідження відповідача, тому суд не приймає до уваги довідку №05/06-2023, видану 05 червня 2023 року ТОВ «Укрвуглепрохідка», яка подана позивачем.

Щодо відсутності інформації про сплату підприємствами страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка Форми ОК-5) за певні періоди роботи.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону №1058-IV страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (частина 3 статті 24 Закону №1058).

У відповідності до статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно із частинами 11 та 12 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

З огляду на положення частин 1 та 2 статті 24 Закону №1058-IV, законодавцем визначено дві обов`язкові умови для включення стажу роботи особи до страхового стажу, а саме: 1) особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; 2) сплата страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як вказано у частині 2 статті 24 Закону №1058-IV даними, за якими територіальними органами Пенсійного фонду України обчислюється страховий внесок, зокрема й щодо сплати страхових внесків, є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 20.03.2019 у справі №688/947/17.

Щодо аргументів позивача про зменшення пенсійного віку на підставі пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах […].

Це означає, що пенсія за віком на пільгових умовах може бути призначена з умови досягнення чоловіком 50 років і більше, наявності стажу роботи (мається на увазі загальний стаж) 20 років, з яких не менше 10 років стаж роботи за списком №1.

Згідно з абзацом п`ятим пункту «а» частини 1 статті 13 цього Закону працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам […].

Відповідно до статті 12 цього Закону пенсійний вік для чоловіків становить 60 років.

Вказані положення Закону слід розуміти так, що якщо працівник чоловічої статі, має загальний стаж 20 років, а стаж його роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці становить не менше половини від 10 років, то така особа має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку (60 років) на 1 рік за кожний повний рік роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Наприклад, працівник чоловічої статі має загальний стаж 20 років і стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - 6 років. Вік, з якого така особа отримає право на призначення пенсії, розраховується за формулою: 60 - 6 = 54 роки.

Позивач має стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці більше 10 років, але не досяг пенсійного віку, який встановлений пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.

При цьому у позивача, за його власними підрахунками, відсутній пільговий стаж необхідний для призначення пенсії незалежно від віку: або не менше 25 років з повним робочим днем на підземних гірничих роботах, або не менше 20 років за провідними професіями на цих роботах (стаття 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, або частина 3 статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Посилання позивача на роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 не можуть бути взяті до уваги, оскільки цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 08.07.2021 у справі №212/1743/17-а.

Щодо вимоги призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення 28.04.2023, суд зазначає наступне.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 у справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Під час судового розгляду даної справи не встановлено необхідних умов, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому вимога про призначення пенсії задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами статті 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки права позивача порушені, але прийняття рішення на користь останнього, в тому числі щодо зарахування періодів роботи до відповідного стажу належить до безпосередніх повноважень територіального органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатом розгляду якої прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Зважаючи на те, що у спірних правовідносинах відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не використав надані йому дискреційній повноваження для вирішення питання про призначення пенсії, про які було зазначено в рішенні, що змусило позивача звернутися до суду із даним позовом, судовий збір, сплачений останнім, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статі 139 КАС України).

Згідно з квитанцією 32528798800006891264 від 12.05.2023 позивач сплатив судовий збір в сумі 1073,60 гривень.

За приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач подав адміністративний позов немайнового характеру в електронній формі, а тому мав сплатити 858,88 гривень {(2684,00*0,4)*0,8}.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути 858,88 гривень.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (юридична адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄРДПОУ 13814885, e-mail: post@lv.pfu.gov.ua) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії №056650008707, яке було прийнято 05 травня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, подану 28 квітня 2023 року ОСОБА_1 , за результатами розгляду якої прийняти відповідне рішення з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 88 копійок.

Повний текст рішення складено 19 червня 2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко