Постанова

від 15.06.2023 по справі 520/25013/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 р.Справа № 520/25013/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Яковини В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Полях Н.А.. м. Харків.) від 18.01.2022 (повний текст рішення складено 25.01.2022 р.) по справі № 520/25013/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2021 року №00226510706, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів у розмірі 1 256 647 грн. 50 коп. та податкове повідомлення-рішення від 22.10.2021 року №00226610706 яким встановлено суму завищення від`ємного значення в розмірі 194 639,00 грн. винесених на основі акту документальної невиїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №14753/20-40-07-06-10/24478611 від 27.08.2021.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що із висновками акту документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" не погоджується та вважає висновки контролюючого органу незаконними. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.10.2021 року №00226510706, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів у розмірі 837765,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 418882,50 грн., на загальну суму 1 256 647,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.10.2021 року №00226610706, яким нараховано суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 194 639,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (вул. Поштова, буд. 2, смт. Печеніги, Печенізький район, Харківська область, 62800, код ЄДРПОУ 24478611) суму судового збору у розмірі 21769,32 грн. (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят дев`ять гривень тридцять дві копійки).

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" до перевірки надано договір поставки від 10.01.2020 року №1001КП з Товариством з обмеженою відповідальністю "МІСТО-БУД ПЛЮС". У наданому до перевірки договору строк дії договору до 31 грудня 2019 року, в той час як дата підписання 10.01.2020 року. Окрім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "МІСТО-БУД ПЛЮС" визначено відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 14.05.2020 року №7487. Встановлено відсутність в нього в цей період фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій, зокрема відсутності трудових ресурсів, основних фондів, в тому числі транспортних засобів, приміщень, відсутність ділової мети тощо. Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІНТ ТРЕЙД" було укладено договір від 03.02.2020 року №0302. У наданому до перевірки договору строк дії зазначений до 31.12.2019 року, в той час як дата підписання 03.02.2020 року. Встановлено відсутність в нього в цей період фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій, зокрема відсутності трудових ресурсів, основних фондів, в тому числі транспортних засобів, приміщень, відсутність ділової мети тощо. Згідно отриманих відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно по Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОФОРБІНВЕСТ" встановлено відсутність власного та/або орендованого нерухомого майна. Асортимент придбаної продукції не відповідає реалізованій. Апелянт зазначає. що оскільки фактичність та реальність вчинення господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" з визначеними контрагентами-постачальниками відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином вважає, що у позивача не було підстав для податкового обліку операцій, що досліджувались проведеною перевіркою. Вказує, що судом першої інстанції не враховано відсутність мети та економічної доцільності укладання однотипних угод.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (далі за текстом ТОВ "Харелектромет") (код ЄДРПОУ 24478611) утворено в 1996 році, здійснює свою діяльність, на підставі Ліцензії Міністерства промислової політики України, серія АВ №580813 от 13.04.2011 року, якою надано дозвіл на заготівлю, переробку, металургійну переробку кольорових металів. Ліцензію позивачу надано безстроково.

Підприємство має сертифікат на систему управління якістю №UA 8007.24478611.1-2019 від 26 березня 2019 року, виданий органом по сертифікації систем управління ДП "Харківстандартметрологія" строком дії до 25 березня 2022 року, відповідно до якого позивач відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 "Системы управления качеством. Требования" (міжнародні вимоги ISO 9901:2015, IDT).

Позивач є спеціалізованим металургійним підприємством по переробці ломів та сплавів на мідній основі, якість продукції забезпечується наявністю власної лабораторії.

На підприємстві маються активи та власні виробничі приміщення, потужності, (під тверджується оборотно-сальдовими відомостями за 2019 рік, звітами про фінансовий стан за 2019 та 2020 роки, договором про оренду обладнання та транспортних засобів №03/01-20/1 від 03.01.2020 тощо).

На підставі наказу від 09.07.2021 року №5065-п, відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.41.1 ст. 41, пп. 61.1, 61.2 ст. 61, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п.78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача.

За результатами перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України було складено акт №14753/20-40-07-06-10/24478611 від 27.08.2021 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Харелектромет".

Вказана перевірка проводилась з питань дотримання вимог податкового законодавства України, з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин позивача з контрагентами - постачальниками ТОВ "АГРОФОРБСІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 43427316) за листопад, грудень 2020 року, ТОВ "МІСТО-БУД ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 42542320) за січень 2020 року, ТОВ "ГРІНТ ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 43140813) за лютий 2020, а також даних подальшої реалізації та/або використання у власних господарських цілях придбаних товарів (послуг).

Перевіркою дотримання податкового законодавства встановлено порушення ТОВ "Харелектромет" вимог абз. "а" п. 198.1, абз.1 п. 198.3 Податкового кодексу, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 1032404,00 грн., у тому числі за січень 2020 року в сумі 329350,00 грн., за лютий 2020 року в сумі 146388,00 грн., за листопад 2020 року в сумі 223 333,00 грн., за грудень 2020 року у сумі 333 333,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати всього на суму 837765,00 грн., у тому числі за січень 2020 року в сумі 329350,00 грн., за лютий 2020 року в сумі 146388,00 грн. за листопад 2020 в сумі 223333,00 грн., за грудень 2020 року в сумі 138694,00 грн. та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за період грудень 2020 року у сумі 194639,00грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На підставі висновків, викладених в акті №14753/20-40-07-06-10/24478611 від 27.08.2021 року контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2021 року №00226510706, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів у розмірі 837765,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 418882,50 грн., на загальну суму 1 256 647,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.10.2021 року №00226610706, яким нараховано суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 194 639,00 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням контролюючого органу та вважаючи його таким, що порушує права позивача, ТОВ "Харелектромет" звернувся за захистом порушеного права до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується обставина фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем у його контрагентів з метою використання у власній господарській діяльності, а тому позивачем було правомірно сформовано податкові наслідки таких операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - Податковий кодекс України), яким, зокрема, встановлено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу).

У силу норм пунктів 44.1, 44.2 і 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Суд зауважує, що відповідно до принципу офіційного з`ясування обставин справи податковий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов`язань позивачем повинно бути надано належним чином оформлені первинні документами та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні валових витрат (витрат) та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Більше того, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та право на податковий кредит при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ від дотримання податкової дисципліни його контрагентом - постачальником товару (послуг), якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товару (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності та в оподатковуваних ПДВ операціях. Порушення постачальником товару (послуг) податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (послуг) вимог закону щодо обліку витрат та формування податкового кредиту за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його (покупця) обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента (постачальника) та про злагодженість дій між ними.

Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зокрема, в постановах від 18.05.2018 у справі №П/811/1508/16, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 23.05.2018 у справі №2а-102/09/0770, від 24.09.2019 у справі №826/9039/16, від 10.09.2018 у справі № 826/8016/13-а, від 10.09.2018 у справі № 826/25442/15, від 11.09.2018 у справі № 810/2677/17, від 18.11.2019 у справі №808/3356/17, від 17.09.2019 у справі №500/2733/18.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не є вичерпними ознаками нереальності вчинених господарських операцій, якщо з інших даних вбачається фактична рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу, а основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. У свою чергу, доказів проведення перевірки, яка б встановила факт неможливості контрагентом позивача вчиняти зазначений вище правочини, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного суду, викладеною в постанові від 12 грудня 2019 у справі № 814/1439/17.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентом, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з контрагентом, податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, колегія суддів ураховує таке.

З огляду на матеріали справи, між ТОВ "Харелектромет" та ТОВ "ГРІНТ ТРЕЙД" укладено Договір поставки від 03.02.2020 року №0302, за яким ТОВ "ГРІНТ ТРЕЙД" здійснювало поставку передбачених ним товарів.

Згідно п. 1.1. Постачальник зобов`язується, поставити, а Покупець прийняти та оплатити, у порядку та на умовах, які визначені даним Договором Товар. Асортимент, найменування, кількість і ціна Товару, вказуються у специфікаціях до даного договору, які є невід`ємною його частиною.

Поставка Товару за цим Договором здійснюється Постачальником окремими партіями. Окремою партією Товару за цим договором вважається кількість товару, що зазначена у відповідній специфікації.

Загальна кількість товару за цим Договором визначається сумарною кількістю партій товарних поставок, які зазначені у накладних (видаткових, товарно-транспортних) та Специфікаціях, оформлених Сторонами та фактично прийнятих покупцем від Постачальника в період дії Договору.

За Договором поставки №0302 від 03.02.2020, за період, який перевірявся контролюючим органом, ТОВ "ГРІНТ ТРЕЙД" здійснило наступні поставки товару:

- за видатковою накладною від 12.02.20210 №1202-01 поставлено товар Чушка ЦАМ -3358кг, на загальну суму 235059,90 грн., у т.ч. ПДВ 39176,64 грн.;

- за видатковою накладною від 05.02.2020 №0502-1 поставлено товар Чушка ЦАМ-2867кг. на загальну суму 200689,90 грн., у т.ч. ПДВ 33448,31 грн.;

- за видатковою накладною від 04.02.2020року №0402-1 поставлено товар Чушка М3 -4215кг. на загальну суму 442575,00 грн., у т.ч. ПДВ 73762,50 грн.,

Транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ "Харелектромет", що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними:

- ТТН №0402 від 04.02.2020року, автомобіль МАЗ 533605 №АХ50-52 АІ;

-ТТН №0502від 05.02.2020року, автомобіль МАЗ 533605 №АХ50-52 АІ;

-ТТН №1202 від 12.02.2020року, автомобіль МАЗ 533605 № НОМЕР_1 .

Aвтомобільний перевізник - ТОВ "Харелектромет", вантажоодержувач - ТОВ "Харелектромет", пункт навантаження м. Боярка. Вул. Магістральна 6, пункт розвантаження - м. Харків, вул. Північна 1.

Між ТОВ "Харелектромет" та ТОВ "МІСТО-БУД ПЛЮС" укладено Договір поставки від 10.01.2020 року №1001КП за яким ТОВ "МІСТО-БУД ПЛЮС" здійснювало поставку передбачених ним товарів.

Згідно п. 1.1. Постачальник зобов`язується, поставити, а Покупець прийняти та оплатити, у порядку та на умовах, які визначені даним Договором Товар.

Асортимент, найменування, кількість і ціна Товару, вказуються у специфікаціях до даного договору, які є невід`ємною його частиною.

Поставка Товару за цим Договором здійснюється Постачальником окремими партіями. Окремою партією Товару за цим договором вважається кількість товару, що зазначена у відповідній специфікації.

Загальна кількість товару за цим Договором визначається сумарною кількістю партій товарних поставок, які зазначені у накладних (видаткових, товарно-транспортних) та Специфікаціях, оформлених Сторонами та фактично прийнятих покупцем від Постачальника в період дії Договору.

За Договором поставки від 10.01.2020року № 1001КП, за період, який перевірявся контролюючим органом, ТОВ "МІСТО -БУД ПЛЮС" здійснило наступні поставки товару:

- за видатковою накладною від 17.01.2020 №ВН-17/01 поставлено товар Чушка М3 -9541кг, на загальну суму 1001805,00 грн., у т.ч. ПДВ -166967,50 грн.;

- за видатковою накладною від 21.01.2020 №ВН-27/01 поставлено товар Чушка М3 -9279кг. на загальну суму 974292,00 грн., у т.ч. ПДВ 162382,50 грн.

Транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ "Харелектромет", що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними:

- ТТН №0701 від 17.01.2020року, №2701 від 27.01.2020року, автомобіль МАЗ 533605 №АХ50-52 АІ. Автомобільний перевізник - ТОВ "Харелектромет", вантажоодержувач - ТОВ "Харелектромет", пункт навантаження Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова 29, пункт розвантаження - м. Харків, вул. Північна 1.

Між ТОВ "Харелектромет" та ТОВ "АГРОФОРБСІНВЕСТ" укладено Договір на проведення ремонтних робіт від 02.11.2020року №17/11-Р, за яким ТОВ "АГРОФОРБСІНВЕСТ" здійснювало ремонт обладнання заміна індуктора і водоохолоджувальних токопровідних кабелів печі ІТПЕ-0,5 на загальну суму 300 000,00грн. в т.ч. ПДВ 50000 грн.

Виконання робіт з ремонту обладнання оформлено актом виконаних робіт №26 від 16.11.2020 року на суму 300 000грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Харелектромет" та ТОВ "АГРОФОРБСІНВЕСТ" укладено Договір на проведення ремонтних робіт від 18.11.2020 року №18/11-Р, за яким ТОВ "АГРОФОРБСІНВЕСТ" здійснювало ремонт і технічне обслуговування машин і обладнання на загальну суму 3040000,00 грн. в т.ч. ПДВ 506666,67 грн. в тому числі на ремонт автотранспорту на 340 000,00грн, на ремонт обладнання 2 700 000,00 грн.

Ремонт обладнання і автотранспорту здійснювався за наступним переліком:

1. Ремонт кузова і електрообладнання автомобіля ІЖ, рег. № НОМЕР_1 .

2.Ремонт двигуна автомобіля МАЗ-500, рег.№ НОМЕР_2 .

3.Капітальний ремонт погрузчика, рег. №ТО711 ХА.

4.Капітальний ремонт ходової частини автомобіля МАЗ-533, рег. № НОМЕР_1 .

Загальна вартість робіт складає 340000,00грн. (триста сорок тисяч гривень).

1.Реконструкція стенду з заміною виливниці для відливки чушок.

2.Металургічний ремонт міксера з заміною індуктора і охолоджуючої сорочки.

3.Ремонт механізму протяжки міксера з заміною приводних роликів.

4.Виготовлення системи зворотнього водопостачання водоохолоджувача міксера з застосуванням дистильованої води.

5.Заміна конденсаторних батарей ливарки №1 з заміною водоохолоджуючих кабелів.

6.Виготовлення і заміна резервуара для води 9 кв.м. для оборотного водопостачання ливарки №1.

Загальна вартість робіт складає 2 700000грн. (два мільйона сімсот тисяч гривень 00 копійок).

Виконання робіт з ремонту обладнання оформлено актами виконаних робіт №27 від 19.11.2020 року на 300 000грн. в т.ч. ПДВ 50 000,00 грн., №30 від 23.11.2020 року на 140 000 грн. в т.ч. ПДВ 23 333,33грн., №32 від 25.11.2020року на 300 000грн. в т.ч. ПДВ 50 00,000грн. №37 від 30.11.2020року на 300 000грн. в т.ч. ПДВ 50 000,00грн. №42 від 10.12.2020року на 300 000грн. в т.ч. ПДВ 50 00,000грн. №43 від 10.12.2020року на 300 000грн. в т.ч. ПДВ 50 000,00грн., №44 від 11.12.2020року на 200 000грн. в т.ч. ПДВ 33 333,33грн., №47 від 14.12.2020року на 300 000грн. в т.ч. ПДВ 50 00,000грн., №48 від 14.12.2020року на 300 000грн. в т.ч. ПДВ 50 000,00грн., №49 від 15.12.2020року на 300 000грн. в т.ч. ПДВ 50 00,000грн., №50 від 15.12.2020року на 300 000грн. в т.ч. ПДВ 50 000,00 грн.

Сплату здійснено наступним чином: 23.11.2020 року -140 000,00.грн., 11.12.2020 року -132 000,00грн., 29.12.2020 року -300 000 грн., 29.12.2020 року - 368 000 грн., 29.12.2020 року-400 000 грн. Всього сплачено 1 340000 грн. Заборгованість ТОВ "Харелектромет" складає 2 000000грн.

Дослідивши первинні документи, в результаті здійснення спірних господарських операцій, колегія суддів, які і суд першої інстанції, дійшла висновку про відсутність для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оцінивши подані первинні документи за правилами статті 86 КАС України, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Податковим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Крім того, позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентами платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

При цьому, доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, суд вважає неприйнятними, оскільки відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у справі №818/418/17.

У свою чергу, податкова інформація щодо контрагента по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі №813/1497/17.

Верховний Суд визнає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 02.04.2019 у справі №826/6245/18.

У постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №813/4931/13-а, від 06.02.2018 у справі №802/4940/14 викладену правову позицію, згідно з якою податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку.

Відповідач ані до суду першої інстанції, ані в апеляційній скарзі не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Тому, можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для них, а не для позивача.

Суд апеляційної інстанції також акцентує увагу на принципі індивідуальної відповідальності за вчинене порушення (частина друга статті 61 Конституції України).

Слід зазначити, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (постанова Верховного Суду від 09.03.2019 у справі №810/302/15).

На підстав викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано показники податкової звітності з податку на додану вартість, у зв`язку з чим твердження контролюючого органу в апеляційній скарзі про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними.

Аргументи відповідача в апеляційній скарзі про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" тільки документувалось господарські взаємовідносини за відсутності мети та економічної доцільності укладання однотипних угод, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, є припущенням відповідача, а не достовірно встановленим фактом, підтвердженим належними доказами.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів зазначає, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов`язань третіх осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень належним чином під час судового розгляду не довів, у зв`язку з чим позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються неведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, зміст апеляційної скарги містить виключно суб`єктивне бачення відповідачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, а також не зазначено в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано, а відтак, підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 року по справі № 520/25013/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 20.06.2023 року