Ухвала

від 20.06.2023 по справі 580/1042/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 червня 2023 року

м. Київ

справа №580/1042/22

адміністративне провадження № К/990/6035/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 580/1042/22

за позовом ОСОБА_1

до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації

третя особа: Обслуговуючий кооператив «Діамант Равина»

про визнання протиправним та скасування наказу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року (головуючий суддя: Гайдаш В. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року (колегія у складі: головуючого судді: Черпіцької Л. Т., суддів: Пилипенко О. Є., Собківа Я. М.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, третя особа: Обслуговуючий кооператив «Діамант Равина», в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та нечинним наказ Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2021 року № 41 «Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`ятки місцевого значення м. Умань Черкаської області».

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам законодавства, оскільки відсутні порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них.

Також позивач вказує, що «Могилу цадика Нахмана 1811р.» не занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Вважає, що оскаржуваний наказ безпосередньо застосований до позивача, чим порушує його право на здійснення будівельних робіт у житловому будинку готельного типу за адресою: АДРЕСА_1

Додатково позивач зазначає, що оскаржуваний наказ є нормативно-правовим актом, тому він протиправно не оприлюднений в засобах масової інформації та не зареєстрований в органах юстиції.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 21 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у задоволенні позову відмовив.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Також, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що факт не внесення об`єкту «Могила цадика Нахмана. 1811р.» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України - не є визначальною ознакою для віднесення об`єкту до пам`яток історії і культури відповідно до положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», як наслідок, дана обставина не може слугувати підставою для визнання протиправним оскаржуваного наказу.

Крім того, при вирішенні справи суди попередніх інстанцій зазначили, що не проведення державної реєстрації та не оприлюднення відповідачем оскаржуваного наказу, як нормативно-правового акту місцевої державної адміністрації, не свідчить про його не чинність відповідно до загальної вимоги ст. 57 Конституції України, оскільки згідно з положеннями спеціальної норми, зокрема, ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», оскаржуваний наказ до моменту його державної реєстрації та оприлюднення вважається таким, що не набрав чинності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 20 лютого 2023 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Також, у касаційній скарзі позивач посилається на те, що судом апеляційної інстанції не застосовано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 240/9838/20.

Крім того, скаржник зазначає, що судом першої та апеляційної інстанції не вірно застосовано практику Верховного Суду, висвітлену у постанові від 23 січня 2020 року у справі №2-а/7780/11, оскільки справа стосувалась виготовлення проекту землеустрою, а не процедури, повноважень та порядку затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`яток.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2023 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя (суддя-доповідач): Стеценко С. Г., суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2023 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року.

9. 05 квітня 2023 року на адресу Верховного Суду від Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення без змін.

10. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 20 червня 2023 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є громадянином Французької Республіки та з 25 листопада 2015 року власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 7110800000:02:005:0010.

12. 08 квітня 2016 року позивачем отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки й на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 03 червня 2016 року ним проводились будівельні роботи житлового будинку готельного типу.

13. Наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2021 року № 41 «Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`ятки місцевого значення м. Умань Черкаської області» затверджено межі та режими використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана. 1811р.», визначених науково-проектною документацією «Визначення меж і режимів використання території та зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана» (рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 07 лютого 1995 року № 23) на території Історико-культурного центру на місці поховання духовного лідера Брацславських хасидів цадика Нахмана у м. Умань (Указ Президента від 07 червня 1994 року № 283/94)» виготовленої на замовлення Міжнародного Благодійного Фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу.

14. 16 листопада 2021 року представником позивача отримано припис від 10 листопада 2021 року № 35, яким зупинено підготовчі та будівельні роботи, як такі, що проводяться в межах охоронної зони пам`ятки історії місцевого значення - Могила цадика Нахмана, в якому зроблено посилання на оскаржуваний наказ, яким затверджені режими використання зон охорони пам`ятки.

15. Вважаючи наказ відповідача протиправним та таким, що обмежує його права, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

17. За приписами ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

18. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

19. Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

20. Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

21. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

22. У постанові від 19 травня 2020 року (справа № 910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

23. Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

24. Так, у справі № 240/9838/20, на постанову Верховного Суду у якій позивач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оспорювались окремі положення рішення органу місцевого самоврядування про впорядкування містобудівної документації населеного пункту, зокрема про затвердження генерального плану міста.

25. Натомість, у справі, яка розглядається предметом спору є наказ Управління культури та охорони культурної спадщини від 09 квітня 2021 року № 41 «Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`ятки місцевого значення м. Умань Черкаської області», яким затверджено межі та режими використання зон охорони пам`ятки місцевого значення «Могила цадика Нахмана. 1811р.», визначені науково-проектною документацією з визначення меж і режимів використання території та зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила Цадика Нахмана. 1811р.» (рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 07 лютого 1995 року № 23) на території історико-культурного центру на місці поховання духовного лідера брацлавських хасидів Цадика Нахмана у м. Умані (Указ Президента України від 07 червня 1994 року № 283/94), виготовленої на замовлення Міжнародного Благодійного Фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу та затвердженої начальником Управління культури та охорони культурної спадщини.

26. Аналіз зазначеної позивачем постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 240/9838/20, на яку зроблено посилання у касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не дає підстав для висновку про те, що це рішення прийнято у справі, правовідносини у якій є подібними, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

27. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

28. З урахуванням наведеного, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю.

29. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 580/9514/21.

З огляду на викладене, керуючись статтями 345, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі № 580/9514/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, третя особа: Обслуговуючий кооператив «Діамант Равина» про визнання протиправним та скасування наказу, відкрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду