Ухвала

від 19.06.2023 по справі 200/11210/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 червня 2023 року

м. Київ

справа № 200/11210/20-а

адміністративне провадження № К/990/21539/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі №200/11210/20-а за позовом Комунального підприємства «Управління міського господарства» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство «Управління міського господарства» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.08.2020 №0018445341, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 718194,00грн; від 13.08.2020 №0018435341, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) в розмірі 15973276,00грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2022 позовні вимоги задоволено.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.05.2023, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Донецькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі №200/11210/20-а.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 16.06.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Першим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 29.11.2022 (прийнятим в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 29.11.2022.

Копію означеного рішення Головним управлінням ДПС у Донецькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України отримано в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд» 29.11.2022.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Донецькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 05.04.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, звернулось з апеляційною скаргою до Першого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження. Одночасно відповідачем до апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування поважності причин пропуску якого апелянт вказав, що спірне рішення на його адресу не надходило. Додатково відповідач зауважив, що процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 29.11.2022 припав на період введеного на всій території України правового режиму воєнного стану, що також суттєво обмежило процесуальні права останнього. З огляду на зазначені обставини, апелянт вважає підстави пропуску ним строку на апеляційне оскарження поважними та вказує про необхідність поновлення такого.

12.04.2023 Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою апеляційну скаргу відповідача залишив без руху як таку, що подана без дотримання вимог статей 295, 296 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк тривалістю у десять днів з момент отримання апелянтом копії даної ухвали, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору.

Залишаючи подану відповідачем апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції, серед іншого, керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних і допустимих доказів на їх підтвердження.

Зокрема, оцінивши доводи наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність тверджень скаржника щодо неотримання ним копії рішення суду першої інстанції, оскільки, як встановив суд, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, оскаржуване рішення суду від 29.11.2022 (його повний текст) було доставлено за допомогою підсистеми «Електронний суд» до електронного кабінету Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС - 29.11.2022.

Поряд з цим, як встановив суд апеляційної інстанції, жодних доказів на підтвердження того, що копію рішення суду першої інстанції від 29.11.2022 апелянт не отримував або доказів чи пояснень, які б обґрунтовували неможливість подання апеляційної скарги з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження відповідач до суду не надав.

Додатково, суд апеляційної інстанції звернув увагу апелянта, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2022 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 02.12.2022, натомість заявником апеляційної скарги не зазначено за яких обставин, з яких джерел та коли саме відповідачу стало відомо про прийняття судом першої інстанції спірного судового рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи апелянта у клопотанні про поновлення пропущеного строку, дійшов висновку, що посилання відповідача на обставини введеного на території України воєнного стану не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Сам факт запровадження воєнного стану в Україні, як на думку суду, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги з дотриманням встановленого статтею 295 КАС України строку.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги, як наголосив суд, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Також суд звернув особливу увагу на те, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків

Проміжок часу, який сплинув з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення (29.11.2022) до часу звернення апелянта з апеляційною скаргою (05.04.2023), на переконання суду апеляційної інстанції, є досить тривалим, значно перевищує процесуальний строк встановлений КАС України та вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника в апеляційному перегляді судового рішення у даній справі.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені відповідачем у клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження доводи свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності.

Тобто, встановивши факт подання контролюючим органом апеляційної скарги без доказів сплати судового збору, а також поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду в межах визначеного статтею 295 КАС України строку або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційної скарго, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої контролюючим органом апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

Одночасно суд роз`яснив апелянту наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

За клопотанням апелянта, 28.04.2023 Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою: у задоволенні заяви відповідача про відстрочення сплати судового збору відмовив; заяву про продовження строку виконання вимог ухвали суду задовольнив частково продовживши апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі №200/11210/20-а (зазначених в ухвалі від 12.04.2023), на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Донецькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано заяву про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги зміст якої зведено до необхідності поновлення пропущеного відповідачем строку з підстав введення на всій території України правового режиму воєнного стану, встановлення простою в органах ДПС, відсутності доступу працівників Головного управління ДПС у Донецькій області до робочих місць та інформаційних систем, передання функцій Головного управління ДПС у Донецькій області щодо самопредставництва Головну управлінню ДПС у Львівській області, запровадження дистанційної роботи та тривалого вжиття заходів щодо сплати судового збору з підстав відсутності належного фінансування. Апелянт вважає, що з урахуванням наведених ним обставини, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції має бути поновлено.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.05.2023, визнавши наведені апелянтом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Цією ж ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання документа про сплату судового збору з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 12.04.2023 визначив апелянту достатній строк щодо реалізації права та надання, крім іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Суд ухвалою від 28.04.2023 строк для усунення недоліків апеляційної скарги зазначених в ухвалі у від 12.04.2023 продовжив. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження судом відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Перший апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі, оскільки за результатом розгляду поданого заявником клопотання про поновлення пропущено строку, судом апеляційної інстанції не встановлено обставини, що перешкоджали контролюючому органу звернутись до суду із апеляційною скаргою у межах встановленого статтею 295 КАС України строку, а не зі спливом понад чотирьох місяців з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення від 29.11.2022, з урахуванням також і обставин того, що копію рішення Головним управлінням ДПС у Донецькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України було отримано в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд» 29.11.2022. На переконання суду апеляційної інстанції, у розглядуваному випадку подання апеляційної скарги 05.04.2023 не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Так, мотивуючи свою ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд звернув увагу апелянта, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки, як вказав суд, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

А тому, як вказав суд апеляційної інстанції, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть свідчити про наявність поважних підстав для поновлення пропущеного строку.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України, який триває й до сьогодні.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Запровадження воєнного стану, як зазначив суд апеляційної інстанції, є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України враховується при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Поряд з цим, як наголосив суд, питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Натомість, як встановив суд апеляційної інстанції, відповідач, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану, не надав суду жодних доказів, яким саме чином запровадження воєнного стану в країні вплинуло на дотримання ним встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі №200/11210/20-а.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом ДПС України від 24.02.2022 №243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів» запроваджено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів, зокрема, й у Головному управлінні ДПС у Донецькій області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

З метою забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, наказом ДПС України від 19.05.2022 №238 «Про припинення простою в роботі Головних управлінь ДПС у Донецькій та Луганській областях» припинено простій у роботі Головного управління ДПС у Донецькій області.

Наказом Головного управління ДПС у Донецькій області від 19.05.2022 №89-о «Про встановлення простою в роботі структурних підрозділів Головного управління ДПС у Донецькій області та запровадження дистанційної роботи». Означеним наказом визначено перелік структурних підрозділів та їх посадових осіб, яким встановлено простій, а яким запроваджено дистанційну роботу.

У той же час, як зазначив суд апеляційної інстанції, простій у роботі структурних підрозділів суб`єкта владних повноважень не свідчить про неможливість виконання своїх функцій останніми. Дистанційна форма роботи в установі передбачає виконання працівником його посадових обов`язків у режимі віддаленого доступу у повному обсязі, а тому така форма роботи, як на думку суду, не може виправдовувати значне зволікання державної установи зі зверненням з апеляційною скаргою.

Суд дійшов висновку, що наведені скаржником обставини не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, стосуються виключно належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника й працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, наказом ДПС України від 28.07.2022 №490 виконання окремих повноважень Головного управління ДПС у Донецькій області щодо самопредставництва у судах закріплено за Головним управлінням ДПС у Львівській області.

У той час, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від 29.11.2022 подана апелянтом лише 05.04.2023 за відсунуті будь-якого обґрунтовування неможливості суб`єктом владних повноважень подати апеляційну скаргу з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України строку.

Апеляційний суд також зазначив, що вся необхідна інформація щодо судових рішень, сторонами в яких є органи ДПС України, наявна у внутрішній комп`ютерній програмі АІС «Суди» ІТС «Податковий блок», що надає останньому можливість вільно користуватись нею під час судових оскаржень рішень; контролюючий орган, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних обставин, які склались у нього на поточний день (процедура реорганізації, передача справ тощо), шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, зокрема щодо своєчасного звернення з апеляційною скаргою.

Суд наголосив, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені відповідачем у клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження доводи свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності.

Тобто, апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження не підтверджені належними й допустимими доказами, а також не є такими, що свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Перший апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі №200/11210/20-а.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі №200/11210/20-а за позовом Комунального підприємства «Управління міського господарства» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник