Рішення

від 30.05.2023 по справі 450/1675/20

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1675/20 Провадження № 2/450/692/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-суддіКукси Д.А.

секретаря судового засіданняОленич О.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою Автогаражного кооперативу «Сокільники» до ОСОБА_2 , Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_5 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсними рішень Сокільницької сільської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування записів про реєстрацію права власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову(позиціяпозивача): позивач звернувся до суду з цивільним позовом до відповідача про визнання недійсним договорів купівлі-продажу від 22.05.2020, зареєстрованих за номерами 1768, 1766 та просив скасувати записи №36584746 та 36584220 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки кадастрові номери 4623686400:01:001:1047, 4623686400:01:001:1076; просив витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 дані земельні ділянки, площею 0,04 га та 0,07 га.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що рішенням виконавчого комітету Радянської районної Ради народних депутатів м. Львова від 08 квітня 1986 року №180 створено гаражний кооператив металевих гаражів «Сокільники» добровільного товариства «Автолюбитель УРСР» і затверджено його статут. В пункту 5 вказаного вище рішення зазначено, що кооперативу виділена земельна ділянка в розмірах, встановлених рішенням виконкому Львівської обласної ради народних депутатів від 31 березня 1986 року. Відповідно до Державних актів на право користування землею, зареєстрованих за № 268 від 1896 року та № 313 від 1987 року Радянській районній раді м. Львова «Автолюбитель УРСР» на території радгоспу «Львівський» Пустомитівського району УРСР надано в користування земельні ділянки площею 5,0 га для будівництва гаражів та площею 2,0 га для будівництва гаражів та під`їзної дороги до них. Земельна ділянка, що перебуває у користуванні АГК «Сокільники», включена в межі с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області. На підставі договорів купівлі-продажу від 22.05.2020, які зареєстровано за №1766 та №1768, які посвідчені приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Олефіром Р.В. згадані земельні ділянки, які знаходяться в користуванні АГК «Сокільники», було передано у приватну власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), а також для ведення особистого селянського господарства. Відповідач зареєстрував право власності на земельні ділянки. Спірні земельні ділянки знаходяться у межах земельної ділянки, яка є у користуванні АГК Сокільники. Первинно були передані у приватну власність первісному набувачу на підставі Рішення Сокільницької сільської ради, поза волею законного користувача, оскільки передавалися у приватну власність первісному набувачу без згоди Автогаражного кооперативу Сокільники. Сокільницькій сільські раді було достеменно відомо, що такі земельні ділянки перебувають в користуванні АГК «Сокільники», оскільки вони надали нотаріально засвідчені копії Державних актів №059706 та №041302 (зареєстрованих за №268 та 313) на право користування земельними ділянками, площею 5,0 га та 2,0 га. Рішення Сокільницької сільської ради «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою» приймалися без погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки.

15.09.2020 надійшла заява про зміну предмету позову, у якій позивач просить визнати недійсним рішення Сокільницької сільської ради №827 від 19.11.2019 в частині передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 4623686400:01:001:1047) ОСОБА_5 та скасувати актовий запис №36393627 про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку; визнати недійсним рішення Сокільницької сільської ради №914 від 22.04.2020 в частині передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 4623686400:01:001:1076) ОСОБА_5 та скасувати актовий запис №36464760 про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку; визнати недійсними договори купівлі-продажу від 22.05.2020, зареєстровані за номерами 1768, 1766 та скасувати записи №36584746 та 36584220 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки кадастрові номери 4623686400:01:001:1047, 4623686400:01:001:1076; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки, кадастровий номер 4623686400:01:001:1047 площею 0,04 та кадастровий номер 4623686400:01:001:1076 та площею 0,07 га.

У відповіді на пояснення Сокільницької сільської ради, поданими до суду 17.09.2020, позивач вказує, що Автогаражний кооператив «Сокільники» є громадською організацією, створений рішенням Радянського району м.Львові №180 від 08.04.1986. Автогаражний кооператив «Сокільники» та «Автолюбитель УРСР» м.Львова є одна і та ж особа. З моменту створення Автогаражного кооперативу він регулярно сплачував і до цього часу сплачує в бюджет Сокільницької сільської ради оплату за землю. Ідентифікаційний код юридичної особи платника, який зазначений у квитанціях за 1992,1993, 1996, 1997 роки є тим самим, який присвоєний Автогаражному кооперативу «Сокільники». Виконавчий комітет Сокільницької сільської ради звертався щодо обов`язку внести кооперативом металевих гаражів «Сокільники» плату за землю, якою він користується за 1993, де Сокільницькою сільською радою зазначено ставку податку і підтверджено факт, що за кооперативом рахується 7 га землі. Автогаражний кооператив «Сокільники`користується земельними ділянками згідно державних актів №059706 та №041302, зареєстрованих за №268 та 313 на право користування земельними ділянками площею 5,0 га та 2,0 га, про що було повідомлено Сокільницьку сільську раду. Відсутність державної реєстрації не припиняє їх право користувння. Місце розташування земельних ділянок, які перебувають в користуванні кооперативу, були встановлені при видачі державних актів на право користування земельними ділянками площами 5,0 га та 2,0 га, відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх видачі. З часу видачі державних актів положення межових знаків не змінювалося. Сокільницька сільська рада як орган місцевого самоврядування наділена повноваженнями розпоряджатися землями, які знаходяться в межах населеного пункту та є вільними. Дані спірні ділянки перебувають у користуванні Автогаражного кооперативу «Сокільники». Частина земельних ділянок, які перебувають у користуванні кооперативу, вибула з володіння в силу прийняття Сокільницькою сільською радою рішень №827 від 19.11.2019 та 22.04.2020 про передачу у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_5

18.09.2020 надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_2 , у якій позивач вказав, що спірні земельні ділянки вибули з володіння Автогаражного кооперативу «Сокільники» за відсутності відповідного волевиявлення, як законного користувача, що є підставою для витребування земельних ділянок з володіння ОСОБА_2 , визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про реєстрацію права власності. Зазначає, що захист за ст. 388 ЦК України надається не тільки власнику, а й володільцю (користувачу) у тому числі і від власника майна. Відповідач не надав доказів, що придбані ним землі не накладаються із земельними ділянками АГК Сокільники. Положення межових знаків, які були встановлені під час видачі державних актів на право користування землею не змінювалися з часу видачі актів на користування земельними ділянками площею 5,0 га та 2,0 га. Висновок експерта ОСОБА_6 не є належним докзом по справі, оскільки він не досліджував питання наявності чи відсутності накладень земельних ділянок, правомірності вилучення земельних ділянок у Автогаражного кооперативу «Сокільники».

Позиція відповідачів:

відповідача ОСОБА_2 : 02.09.2020 на адресу суду надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав необгрунтованості таких. Позивач не обгрунтував у чому саме полягає порушення його прав, на якій саме підставі договори купівлі-продажу слід визнати недійсними та скасувати записи про реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 4623686400:01:001:1047, 4623686400:01:001:1076. Витребовувати майно може лише власник, дані спірні ділянки віднесені до комунальної власності, власником яких є Сокільницька сільська рада. Крім того позивач необгрунтовано відносить дані спірні ділянки до таких, що розташовані на його земельній ділянці. На земельну ділянку, на яку покликається позивач, відсутній кадастровий номер, межі земельної ділянки в натурі не винесені, будь яка тахнічна чи землевпорядна документація відсутня, що унеможивлює ідентифікувати точчне місце розташування земельної ділянки. Висновки управління контролю за використанням земель ГУДК у Львівській області зроблені на підставі акту перевірки від 11.04.2019 №158-ДК/222/АП/09/01/-19 є передчасними, оскільки їхня перевірка проведена без дослідження технічної документації на підставі якого «Автолюбитель УРСР» видано державні акти на право постійного користування, на які покликається позивач. При відведенні земельної ділянки 4623686400:01:001:1076 для ведення особистого селянського господарства площею 0,0700 га експертом державної експертизи ГУ ДГК в Одеській області ОСОБА_6 , видано висновок від 10.02.2020 №2647/82-20, згідно якого земельна ділянка відводиться з земель запасу, сільськогосподарського призначення, склад угідь: пасовища, форма власності комунальна. На даний час право постійного користування земельною ділянкою за позивачем не зареєстроване. Також на землях, наданих в постійне користування «Автолюбитель УРСР» збудовано гаражі та передано в приватну власність 4 земельні ділянки.

11.11.2020 до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на уточнену позовну заяву у якому зазначається, що позивач АГК «Сокільники» ніколи не був власником земельної ділянки, яку придбав відповідач ОСОБА_2 , а тому, не може витребовувати цю землю у її законного власника. Попереднім власником земельних ділянок була територіальна громада с.Сокільники в особі Сокільницької сільської ради, далі ОСОБА_5 , який відчужив їх ОСОБА_2 , а тому підстав у витребуванні майна у добросовісного набувача немає. Особа на користь якої органом влади прийнято певне рішення , має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслдок такої дії органу влади, про що зазначається ЄСПЛ. Позивач Автогаражний кооператив «Сокільники», що був створений та зареєстрований у 1994 не набув та не міг набути право користування земельними ділянками у 1986-1987 роках, так як землі надані іншому суб`єкту «Радянській районній раді «Автолюбитель УРСР» м.Львова. Товариство «Автолюбитель УРСР» було створено 16.04.1974 та діяло до 26.09.1990 на території УРСР на підставі Постанови Ради Міністрів Української РСР №193 від 16.04.1974, згідно якої було затверджено Статут товариства «Автолюбитель УРСР», його структуру і засади діяльності: зокрема, в містах і в районах створювалися міські і районні, а в окремих випадках міжрайонні організації Товариства з наступним їх затвердженням президією ради вищестоящої організації Товариства. Таким районним радам товариства могли надаватись земельні ділянки у користування. Товариство «Автолюбитель УРСР» припиняє свою діяльність за рішенням з`їзду Товариства або за постановою Ради МІністрів УРСР. Діяльність товариства «Автолюбитель УРСР», яке було створено у 1974, ще у 1990 році була припинена, постанова №193 від 16.04.1974, якою затверджено Статут товариства «Автолюбитель УРСР» втратила чинність. У відповідності до Постанови Ради Міністрів УРСР №290 від 26.09.1990 товариство «Автолюбитель УРСР» припинило свою діяльність, статут товариства «Автолюбитель УРСР» втратив чинність, затверджено статут нової організації замість товариства «Автолюбитель УРСР» - «Української республіканської спілки автомобілістів». А тому право користування земельною ділянкою припинилося внаслідок ліквідації організації. Право користування земельними ділянками, яке надавалось у 1986-1987 суб`єкту, який був створений та діяв в межах товариства «Автолюбитель УРСР» - Радянській районній раді «Автолюбитель УРСР» м.Львова, було припинено з моменту прийняття Постанови Ради МІністрів УРСР №290 від 26.09.1990, згідно з якою товариство «Автолюбитель УРСР» припинило свою діяльність, статут товариства втратив чинність. Крім того, земельна ділянка на яку, як стверджує позивач, має право користування, мала бути за заявою користувача внесена до державного реєстру і мала пройти державну реєстрацію на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Цього позивач не зробив, не окреслив межі та координати земельної ділянки, якою, як він вважає, користується. Земельна ділянка є невизначеною і немає підстави стверджувати, що відповідач отримав землю за рахунок її частини, та є передчасним. Власником землі була територіальна громада в особі Сокільницької сільської ради, яка мала право передавати землю у власність фізичній особі. Рішення Сокільницької сільської ради від 24.01.2017 №239 «Про надання дозволу на розробку детального плану територій в с.Сокільники», яким надано дозвіл на розробку детального плану територій розташування індивідуальної житлової забудови в АДРЕСА_1 , є чинним. Громадські обговорення від 04.12.2017 не оспорювались. Рішення Сокільницької сільської ради від 21.12.2017 №410, яким затверджено детальний план території індивідуальної житлової забудови не оскаржувалось. Документи про розробку і затвердження детального плану територій є чинними, позивач їх не оскаржував, а оскаржує рішення, яке було наслідком. А тому вважає позов передчасним. Доказів надання земельних ділянок в користування саме позивачу останній не надав, не представив документів щодо будівництва, здійсненого на земельній ділянці.

відповідача Сокільницької сільської ради: 01.09.2020 на адресу суду надійшло пояснення третьої особи Сокільницької ради Пустомитівського району Львівської області, статус якої відповідно до заяви про зміну предмета позову від 15.09.2020 було змінено на відповідача, про безпідставність, необгрунтованість позовної заяви, а також визнання позову таким, що не підлягає задоволенню, оскільки автогаражний кооператив не надав жодних документів, які визначають Автогаражний кооператив "Сокільники" правонаступником організації «Радянська районна Рада м.Львова «Автолюбитель УРСР». АГК «Сокільники» не надав підтверджуючих документів щодо права власності чи користування земельними ділянками (державні акти 059706 та 041302 не підтверджують права постійного користування за позивачем з урахуванням норм чинного законодавства). Позивач не надав жодної технічної документації, яка б визначала точне місце розташування земельної діялонки, яка мала б перебувати у користуванні АГК «Сокільники». Крім того, позивач обрав невірний спосіб захисту, оскільки не вправі витребовувати майно, яке не перебувало у його володінні та на момент подачі позову не був власником спірного майна. Оспорювані земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту с.Сокільники і розпоряджатися такими землями є виключним правом органу місцевого самоврядування. Виносячи рішення стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Сокільницька сілська рада діяла згідно вимог законодавства та згідно Генерального пллану с.Сокільники та детального плану території.

23.12.2020 до суду надійшли письмові пояснення Сокільницької сільської ради, аналогічні за змістом з відзивом ОСОБА_2 , поданим 11.11.2020.

Відповідач ОСОБА_5 відзиву на позов не надав, в судові засідання на неодноразові виклики не з`явився, явки представника не забезпечив.

Позиція третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Львівській області: пояснень на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак в судове засідання не з`явився, явку представника не забезпечив.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

05.06.2020заяви прозабезпечення позовутапро забезпечення доказів; 10.06.2020 ухвала про відкриття провадження; 10.06.2020 ухвала про витребування доказів; 10.06.2020 ухвала про забезпечення позову; 26.06.2020 копії договорів купівлі-продажу земельних ділянок кадастрові номери яких 4623686400:01:001:1047, 4623686400:01:001:1076; 07.07.2020 заява представника позивача про забезпечення доказів; 30.07.2020 заява представника позивача про долучення доказів; 17.08.2020 ухвала про витребування доказів; 01.09.2020 пояснення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області на позовну заяву; 01.09.2020, 11.09.2020 відзив відповідача ОСОБА_2 ; 10.09.2020 витяги з рішень Сокільницької сілської ради Пустомиітвського району Львівської області №827 від 19.11.2019 та №914 від 22.04.2020 на виконання ухвали суду про витребування доказів; 17.09.2020 відповідь позивача на пояснення Сокільницької сільської ради; 18.09.2020 відповідь на відзив ОСОБА_2 ; 07.10.2020 заява відповідача ОСОБА_2 , про відкладення розгляду справи; 09.10.2020 ухвала про відкладення справи; 19.10.2020 заява позивача про долучення доказів; 06.11.2020 клопотання представника позивача про долучення доказів; 11.11.2020 відзив вдіповідача ОСОБА_2 на уточнені позовні вимоги; 02.12.2020 клопотання Сокільницької сільської ради про відкладення розгляду справи; 23.12.2020 письмові пояснення Сокільницької сільської ради; 21.01.2021 заява Сокільницької сільської ради про виклик експерта; 02.03.2023 протокольна ухвала про виклик експерта ОСОБА_7 ; 05.04.2021 заява представника відповідача ОСОБА_2 та представника Сокільницької сільської ради про відкладення розгляду справи; 21.05.2021 клопотання представника Сокільницької сільської ради про проведення судової земельно-технічної експертизи; 21.05.2021 ухвала про призначення судової земельно-технічної експертизи; 15.12.2021 письмові пояснення Сокільницької сільської ради; 27.01.2022 заява Сокільницької сілсьької ради про недопустимість доказу та його відхилення; 15.02.2022 ухвала про відкладення розгляду справи; 16.03.2022 ухвала про відкладення розгляду справи; 04.05.2022 клопотання Сокільницької сільської ради про відкладення розгляду справи; 05.05.2022 ухвала про відкладення розгляду справи; 06.06.2022 клопотання представника позивача про відкладення розглдяу справи; 07.06.2022 ухвала про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 20.07.2022 клопотання представників Сокільницької сільської ради та відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи; 20.07.2022 ухвала про відкладення розгляду справи; 27.01.2023, 31.01.2023 клопотання Сокільницької сільської ради про відкладення розгляду справи; 31.01.2023 клопотання есперта ОСОБА_8 про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції; 31.01.2023 ухвала суду про проведення судового засідання в режимі відеоконференції; 16.05.2023 заява представника відповідача ОСОБА_2 про відхилення висновків експерта; 16.05.2023 письмові пояснення відповідача ОСОБА_2 .

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинствоздійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Радянської районної Ради народних депутатів м.Львові від 08.04.1986 №180, створено «Гаражний кооператив металевих гаражів «Сокільники» добровільного товариства «Автолюбитель УРСР Радянського району м.Львова», та затверджено його Статут.

П.5 даного рішення визначено, що гаражному кооперативу металевих гаражів «Сокільники» виділена земельна ділянка в розмірах, встанолвених рішенням виконкому Львівської обласної ради народних депутатів від 31.03.1986 №160, п.32.

Як вбачається з Рішення виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів від 31.03.1986 року № 160 і Додатком № 1 до нього, Товариству «Автолюбитель УРСР» Радянського району м. Львова надано на території радгоспу «Львівський» у постійне користування 5,0 га землі під будівництво гаражів.

Рішенням виконавчого комітету Радянської районної Ради народних депутатів м. Львові від 13.11.1990 року №671, Гаражному кооперативу металевих гаражів «Сокільники» добровільного товариства «Автолюбитель УРСР» для будівництва гаражів та під`їзної дороги до них виділено додатково земельну ділянку в розмірах, встановлених рішенням виконкому Львівської обласної Ради народних депутатів від 30.09.1987 року №404 п.12.

Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів від 30.09.1987 року №404 і Додатком до нього, Товариству «Автолюбитель УРСР» Радянського району м. Львова надано на території радгоспу «Львівський» у постійне користування 2,2 га землі під будівництво кооперативних гаражів та під`їзної дороги до них.

Факт передачі товариству «Автолюбитель УРСР Радянського району м.Львова» в користування даних земельних ділянок підтверджується також Актом вибору земельної ділянки під розміщення від 22.06.1984; Актами приймання проектної продукції від 19.05.1986 та від 30.11.1987.

Як вбачається з Державного акту на право користування землею серії Б № 059706, виданого у 1986 році, Радянській районній раді м.Львова «Автолюбитель УРСР» на території радгоспу «Львівський» Пустомитівського району в районі с.Сокільники передано у безстрокове і безоплатне користування земельну ділянку площею 5,0 га в межах згідно з планом землекористування, для будівництва гаражів. Даний Акт виданий виконкомом Пустомитівської районної ради народних депутатів, на якому підписи посадових осіб завірені печаткою, Акт зареєстрований за №268, в Акті наявні План землекористування ділянки та опис меж.

Рішенням Пустомитівської районної ради народних депутатів №481 від 15.10.1987 «Про видачу державного акта на право користування землею Радянській районній раді «Автомотолюбитель УРСР» затверджено встановлені межі і розміри землекористування та прийнято рішення видати Радянській районній раді «Автолюбитель УРСР» м. Львова під будівництво кооперативних гаражів і під`їзду до них на території радгоспу «Львівський» площею 2,0 га.

Згідно Державного акту на право користування землею серії В № 041302, виданого у 1987 році, Радянській районній раді «Автолюбитель УРСР» м.Львова передано у безстрокове і безоплатне користування земельну ділянку площею 2,0 га для будівництва металевих гаражів і під`їзної дороги до них, яка знаходиться на території радгоспу «Львівський» Пустомитівського району. Даний Акт виданий виконкомом Пустомитівської районної ради народних депутатів, на якому підписи посадових осіб завірені печаткою, Акт зареєстрований за №313, в Акті наявні План земельної ділянки та опис меж.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем також надано «Схему розширення автогаражного кооперативу «Сокільники» на землях Пустомитівського району», в якій зафіксовано здійснене погодження вибору спірної земельної ділянки. Зокрема, на Схемі позначено місце знаходження земельної ділянки як: «кооп.гаражів 6.0», визначено межі даної земельної ділянки та вказана під`їзна дорога. Дана Схема погоджена також і головою Сокільницької селищної ради народних депутатів.

На долученому Плані земельної ділянки визначені площа, межі та наявні геодезичні відмітки.

Як вбачається з Статуту Автогаражного кооперативу «Сокільники», затвердженого Протоколом №1 від 31.05.1998 Зборів членів Автогаражного кооперативу «Сокільники» та зареєстрованаго Розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністратції №1600 від 1998, автогаражний кооператив «Сокільники» є громадською організацією, створеною з метою забезпечення власників автомототранспорту м.Львова і Львівської області, що розміщений на земельній ділянці, створений рішенням Радянського району м.Львова №180 від 08.04.1986.

А тому покликання відповідачів ОСОБА_2 та Сокільницької сільської ради на відсутність у позивача права користування земельними ділянками у зв`язку з його створенням у 1994 та ліквідацію Радянської районної ради «Автолюбитель УРСР» м.Львова у відповідності до Постанови Ради Міністрів УРСР №290 від 26.09.1990 є безпідставними, оскільки у правовстановлюючому документі Статуті позивача прямо передбачено, що такий створений рішенням Радянського району м.Львова №180 від 08.04.1986, яким було створено «Гаражний кооператив металевих гаражів «Сокільники» добровільного товариства «Автолюбитель УРСР Радянського району м.Львова».

Посилання на створення товариства «Автолюбитель УРСР» 16.04.1974 та припинення такого у 1990 згідно постанови Ради Міністрів УРСР №290 від 26.09.1990 не може братися до уваги судом, оскільки стосується не конкретно позивача, а загального порядку щодо створенння та ліквідації системи добровільних товариств автомотолюбителів.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позивач у даній справі лише змінив найменування з «Гаражного кооперативу металевих гаражів «Сокільники» добровільного товариства «Автолюбитель УРСР Радянського району м.Львова» на Автогаражний кооператив «Сокільники».

Як встановлено судом, у користуванні позивача перебувають земельні ділянки площею 5,0 га та 2,0 га, які були виділені під будівництво гаражів та під`їздів дороги до них, згідно державних актів на право користування землею Б №059706 та Б №041802; дані земельні ділянки були відведені та встановлено границі ділянки в натурі та надано необхідні дозволи на виконання робіт щодо будівництва металевих гаражів і під`їзної дороги до них, згідно вимог чинного на час спорудження таких законодавства.

Рішенням Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області №827 від 19.11.2019 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в с.Сокільники», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблений ПП «Укрземпроект» та передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0400 га кадастровий номер 4623686400:01:001:1047 для будівництва та обслуговування житлвого будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_5 .

Рішенням Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області №914 від 22.04.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в с.Сокільники», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблений ФОП ОСОБА_9 та передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0700 га кадастровий номер 4623686400:01:001:1076 для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 .

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту 10 ст.28-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» (2013р.) документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Приписами п.5 ст.116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 01.11.2019, наданого голові АГК «Сокільники», Управлінням з контролю за використанням та охороною земель на підставі наказу №158 від 13.03.2019 проведено захід державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства та встановлено, що листом Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 22.03.2017 №348 повідомлено, що земельна ділянка, яка перебуває в користуванні АГК «Сокільники», відповідно до проекту землеустрою щодо зміни межі с.Сокільники, затвердженого рішенням Пустомитівської районної ради №81 від 22.04.2016, була включена в межі с.Сокільники. Рішенням Сокільницької сільської ради від 24.01.2017 №239 «Про надання дозволу на розробку детального плану території с.Сокільники» надано дозвіл на розробку детального плану території розташування індивідуальної житлової забудови в АДРЕСА_1 . Згаданим детальним планом території передбачено 5 земельних ділянок, що пропонуються для передачі у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Згідно наявної інформації Національної кадастрової системи (НКС) станом на сьогоднішній день сформовано 5 земельних ділянок, серед яких значиться і земельна ділянка, площею 0,04 га кадастровий номер якої 4623686400:01:001:1047.

У повідомленні Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 15.05.2020, адресованому голові АГК «Сокільники», Управлінням з контролю за використанням та охороною земель на підставі наказу №158 від 13.03.2019р. проведено захід державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства та встановлено, що земельна ділянка загальною площею 7,0 га, яка перебуває в користуванні АГК «Сокільники», відповідно до проекту землеустрою щодо зміни межі с.Сокільники, затвердженого рішенням Пустомитівської районної ради №81 від 22.04.2016, була включена в межі с.Сокільники.

Відповідно до ч.3 ст.173 ЗК України, включення земельних ділянок у межі села не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками.

Рішенням Сокільницької сільської ради №239 від 21.12.2017 затверджено детальний план території індивідуальної житлової забудови по АДРЕСА_1 , та станом на травень 2020 сформовано 7 земельних ділянок, в тому числі земельні ділянки: площею 0,0400 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1047 для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд (присадибна ділянка). На підставі рішення від 13.05.2019 №716 Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ліцензованою землевпорядною організацією ПП «Укрземпроект». Дата реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі від 29.10.2019; площею 0,0400 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1047 для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд (присадибна ділянка). На підставі рішення від 13.05.2019 №716 Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ліцензованою землевпорядною організацією ПП «Укрземпроект». Дата реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі від 29.10.2019; площею 0,0700 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1076 для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд (присадибна ділянка). На підставі рішення від 11.06.2019 №739 Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ліцензованою землевпорядною організацією ПП ФОП ОСОБА_9 . Дата реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі від 13.03.2020.

Під час розгляду заяви АГК «Сокільники» встановлено, що Сокільницькою сільською радою при прийняття рішень про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у приватну власність не враховано, що частина даних земельних ділянок знаходиться у постійному користуванні іншого землекористувача, чим порушено вимоги пункту 6 ст.118 ЗК України.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №485/21 від 19.11.2021 земельні ділянки з кадастровим номером 4623686400:01:001:1047 та 4623686400:01:001:1076, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 накладаються на земельну ділянку, яка вказана в Державному акті на право користування землею №059708, зареєстрований за №268 від 1986 року.

Допитаний в судовому засіданні як експерт ОСОБА_10 наданий висновок підтримав та зазначив про накладення земельних ділянок, належних на праві власності відповідачу ОСОБА_2 з земельною ділянкою, яка перебуває у користуванні позивача.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на відхилення висновків експертів з підстав ненадання оригіналів або завірених якісних копій відповідної право встановлювальної технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, не приймається до уваги судом, оскільки в матеріалах справи наявні копії такої документації та в розпорядження експерта були скеровані матеріали цивільної справи. В ході проведення експертизи були здійснені топографо-геодезичні роботи, які виконано сертифікованим інженером геодезистом ОСОБА_11 .

Крім того суд звертає увагу на те, що експерта було попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, а також приведено до присяги при допиті його в судовому засіданні та наданий висновок він підтвердив.

Щодо покликання відповідача ОСОБА_2 у заяві про відхилення висновків експертів на висновок експерта ТОВ «Гал-Світ» Табунщик Т.Я., то такий не береться до уваги судом, оскільки наявний висновок судової земельно-технічної експертизи від 19.11.2021.

Слід також зазначити, що «Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості та їх закріплення межовими знаками», затверджена Наказом Державного комітету із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010 була чинною на час винесення оскаржуваних рішень та втралила чинність лише 14.09.2021 на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №127 від 13.08.2021.

А тому покликання відповідача ОСОБА_2 на застосування при проведенні судової експертизи не чинного нормативно-правового акту є безпідставним, оскільки на час прийняття оскаржуваних рішень, такий був чинним.

Щодо покликань на відсутність при проведенні експертизи відповідача ОСОБА_2 та невірного зазначення власника земельної ділянки 4623686400:01:001:1076, то такі дані жодним чином не впливають на висновок щодо накладення земельних ділянок.

Згідно платіжних доручень №17 від 08.07.1997; №56 від 27.11.1998; від 21.12.1998 АГК «Сокільники», ЄДРПОУ 20834517, здійснював у місцевий бюджет Сокільницької сільської ради, ЄДРПОУ 04369682, плату за землю за 1996-1998 роки.

Судом також враховано, що АГК «Сокільники» регулярно сплачує у місцевий бюджет Сокільницької сільської ради земельний податок за 7,0 га, що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень, в том числі такі оплати здійснені поквартально за період з січня 2016 по вересень 2019.

Факт регулярної сплати АГК «Сокільники» земельного податку за земельні ділянку загальною площею 7,0 га, також підтверджується «Розрахунками земельного податку»,« Звітами про пільги на земельний податок», «Відомостями про наявні земельні ділянки» за період з 1998р. по 2018 роки.

Таким чином, судом встановлено, земельні ділянки площею 5,0 га та 2,0 га, загальною площею 7,0 га , були передані у користування АГК «Сокільники» за рішенням органів виконавчої влади, право користування якими позивача у визначеному законом порядку не припинялося, та дані земельні ділянки у користувача не вилучалися.

Згідно ч.8 ст.17 ЗК України 1990 року, передача у власність громадянам земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, проводиться місцевими Радами народних депутатів після вилучення (викупу) їх у встановленому порядку.

Відповідно до ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист цих прав здійснюється шляхом, в тому числі, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Як було зазначено вище, за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи, земельні ділянки з кадастровим номером 4623686400:01:001:1047 та 4623686400:01:001:1076, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 накладаються на земельну ділянку, яка перебуває в користуванні позивача з 1986 року.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З врахуванням встановленого суд приходить до висновку, що Сокільницька сільська рада, при винесенні оскаржуваних рішень №827 від 19.11.2019 та №914 від 22.04.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в с.Сокільники» в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі у приватну власність площею 0,0400 га кадастровий номер 4623686400:01:001:1047 та площею 0,0700 га кадастровий номер 4623686400:01:001:1076 для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_5 порушила право позивача щоодо користування, наданою земельною ділянкою, а тому рішення в цій частині слід визнати недійсними.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 22.05.2020, ОСОБА_5 продав та передав у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,04 га кадастровий номер 4623686400:01:001:1047. Вказана земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.04.2020 державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живком М.О. на підставі витягу з рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області №827 від 19.11.2019. Договір було нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №1768, внесено дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №36584746.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 22.05.2020, ОСОБА_5 продав та передав у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,07 га кадастровий номер 4623686400:01:001:1076. Вказана земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.05.2020 державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Н.-П.А.на підставі витягу з рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області №914 від 22.04.2020. Договір було нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №1766, внесено дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №36584220.

Як встановлено судом підстави набуття права власності на спірні ділянки визнано недійсними, а тому продавець за оспорюваними договорами відповідач ОСОБА_5 не набув права власності на такі земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1, ч. 3ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно підпункту в частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Оскільки, підстави набуття права власності на земельну ділянку площею 0,0400 га кадастровий номер 4623686400:01:001:1047 та земельну ділянку площею 0,07 га кадастровий номер 4623686400:01:001:1076 визнано недійсними, то, відповідно, і договори купівлі-продажу в силу вимог ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, також підлягають визнанню недійсними.

Щодо скасування записів про державну реєстрацію права власності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Велика Палата Верховного Суду у п. 74 постанови від 29 травня 2019 року №367/2022/15-ц (14-376цс18) звертає увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (див. пункт 5.17 постанови від 4 вересня 2018 року у справі №915/127/18).

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Верховний Суд у постанові від 03 вересня 2020 року, справа № 914/1201/19, зазначив, що за змістом статей 3,15,16 ЦК правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині другій статті 26 Закону України №1952 було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Однак згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України №1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України №1952 (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1)про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16 січня 2020 року цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України №1952.

Тому в частині позову щодо скасування записів про державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки слід відмовити.

Щодо вимог про витребування земельних ділянок із незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 , то слід зазначити, що позивачу надано право користування земельними ділянками, загальна площа яких 7,0 га.

У пунктах 142, 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18) зроблено висновок, що «метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений».

Таким чином, судом встановлено, що позивач не може бути позбавлений права власності, оскільки земельна ділянка перебуває у його користуванні, а тому в задоволенні позовних вимог в частині витребування спірних земельних ділянок кадастровий номер4623686400:01:001:1047,4623686400:01:001:1076з незаконного володіння ОСОБА_2 слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, ч.1 якої передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому, суд приходить до висновку, що із кожного з відповідачів в користь позивача слід стягнути 8255,00 судових витрат.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 82, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 17, 116, 118, 152, 155 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд, -

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги Автогаражного кооперативу «Сокільники» до ОСОБА_2 , Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_5 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсними рішень Сокільницької сільської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування записів про реєстрацію права власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Сокільницької сільської ради №827 від 19.11.2019 в частині передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 4623686400:01:001:1047) громадянину ОСОБА_5 .

Визнати недійсним рішення Сокільницької сільської ради №914 від 22.04.2020 в частині передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 4623686400:01:001:1076) громадянину ОСОБА_5 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.05.2020 земельної ділянки кадастровий номер 4623686400:01:001:1047 зареєстрований за номером 1768.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.05.2020 земельної ділянки кадастровий номер 4623686400:01:001:1076, зареєстрований за номером 1766.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Автогаражного кооперативу «Сокільники» 8255,00 судових витрат.

Стягнути з Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області на користь Автогаражного кооперативу «Сокільники» 8255,00 судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Автогаражного кооперативу «Сокільники» 8255,00 судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Автогаражний кооператив «Сокільники», код ЄДРПОУ 20834517, місцезнаходження 81130, с.Сокільники, вул. Поольова, 1, Львівського району Львівської області.

Відповідачі: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04369682, місцезанходження 81130 с.Сокільники, вул. Січових Стрільців, 1, Львівського райоун Львівської області.

ОСОБА_5 , РРНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_3 .

Треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ЄДРПОУ 39769942, місцезнаходження 79019 м.Львів, пр. Чорновола, 4.

Повний текст рішення складено 09.06.2023.

СуддяД. А. Кукса