Ухвала

від 19.06.2023 по справі 910/891/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"19" червня 2023 р. Справа№ 910/891/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансгруп»

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 (повний текст рішення складено та підписано 07.12.2022) (суддя Борисенко І.І.)

у справі № 910/891/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансгруп»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 910/891/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансгруп» відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансгруп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 скасувати; ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансгруп» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди шляхом передачі позивачу безкоштовно у власність залізничних напіввагонів моделі 12-783 і 12-9745 в загальній кількості 166 одиниць замість втрачених разом із повною технічною документацією.

23.05.2023 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансгруп» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 910/891/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 23.05.2023 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді Ходаківська І.П., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/891/22; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

На виконання вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/891/22.

У зв`язку з відпусткою судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у справі №910/891/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовну заяву у даній справі подано в 2022 році.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року складає - 2 481 грн.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір» та вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги, становить 1 302 525 грн. та розраховується наступним чином: 868350 грн. (сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви - 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) * 150% (ставка судового збору при поданні апеляційної скарги) = 1 302 525 грн.

Проте, жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржником не надано, про що свідчить, зокрема, перелік додатків до апеляційної скарги, в якому відсутня вказівка щодо доказів сплати судового збору.

Разом з тим, до апеляційної скарги додано клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, в якому останній просить: звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансгруп» від сплати судового збору в сумі 1103550 грн. на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022; у разі, якщо суд прийде до висновку про незастосування до позивача п.13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» - відстрочити сплату судового збору в сумі 1103550 грн. до розгляду по суті апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та на скрутний майновий стан на день подання даної апеляційної скарги, який не дозволяє Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансгруп» сплатити судовий збір у передбаченому законодавством розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Як вбачається зі статуту Акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 р. № 1094), Товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці. Товариство має право від свого імені вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов`язки, виступати позивачем та відповідачем у суді, крім випадків, передбачених законодавством та Статутом. Товариство має самостійний баланс, печатку із своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом та зображенням малого Державного Герба України. Товариство має право мати інші печатки, а також штампи і бланки із своїм найменуванням, власний знак для товарів і послуг та інші реквізити, необхідні для його діяльності. Товариство має право відкривати поточні (у тому числі єдиний поточний рахунок із спеціальним режимом використання), валютні, депозитні та інші рахунки в установах банків як на території України, так і за її межами у порядку, визначеному законодавством. Товариство в установленому порядку має право бути засновником, співзасновником та учасником інших юридичних осіб. Товариство не відповідає за зобов`язаннями держави, а держава не відповідає за зобов`язаннями товариства. Товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями у межах належного йому майна, набутого на праві власності відповідно до законодавства.

З огляду на зазначене вище, враховуючи предмет та підстави заявленого позову, організаційно-правову форму та юридичний статус Акціонерного товариства «Українська залізниця», позивач не може вважатися таким, що звільнений від сплати судового збору у розумінні п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, умови, визначені ст. 8 вказаного Закону, диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

А тому, оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, підстав для відстрочення Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансгруп» сплати судового збору у даній справі не має.

Також, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення складено та підписано 07.12.2022.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 256 ГПК України, останнім днем двадцятиденного строку на оскарження рішення місцевого господарського суду є 27.12.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансгруп» звернулось з апеляційною скаргою 19.05.2023, тобто з пропуском встановленого ст. 256 ГПК України двадцятиденного строку.

В апеляційній скарзі міститься клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/891/22. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на те, що повний текст оскаржуваного рішення станом на момент подачі апеляційної скарги не направлений на поштову адресу позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 29.11.2022 представником позивача - адвокатом Романовим О.О., подано заяву (т. 3, а.с. 248) в якій останній просив видати копію повного тексту рішення від 22.11.2022 нарочно. 09.12.2022 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансгруп» Романовим О.О. отримано копію оскаржуваного рішення, що підтверджується розпискою (т 3, а.с. 246 на звороті).

Враховуючи дату отримання оскаржуваного рішення - 09.12.2022, позивач мав право на поновлення строку згідно з ч. 2 ст. 256 ГПК України у разі подання апеляційної скарги у строк до 29.12.2022 - включно.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі обґрунтування причин пропуску процесуального строку не є поважними.

Інших доводів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/891/22, передбачених ч. 3 ст. 256 ГПК України, скаржником не наведено.

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає приписам ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Оскільки до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору в установленому законодавством розмірі, клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги визнано судом необґрунтованим, така скарга не відповідає вимогам, визначеним ст. 258 ГПК України, та підлягає залишенню без руху із встановленням строку на усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансгруп» про звільнення від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансгруп» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 910/891/22 залишити без руху.

3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансгруп» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду:

- доказів сплати судового збору в розмірі 1 302 525 грн.;

- заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансгруп», що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою; якщо протягом десяти днів з дня вручення ухвали скаржником не буде подано заяву про поновлення строку або вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська