Рішення

від 21.06.2023 по справі 910/4926/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2023Справа № 910/4926/23

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/4926/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" до проТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" стягнення 112 000,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП 2000" про стягнення 112 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 29/06-21 від 29.06.2021 щодо повної оплати отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 112 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

20.04.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 03.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 відкрито провадження у справі №910/4926/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.04.2023 року була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 23.05.2023 року уповноваженій особі відповідача.

06.06.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній зазначає, що заборгованість частково погашена Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛИСТПАК» на підставі договору доручення №20/04-23-8 від 20.04.2023, а тому в цій частині просить суд закрити провадження у справі.

19.06.2023 через канцелярію суду від відповідача отримано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи., а саме доказів сплати заборгованості в сумі 10000,00 грн

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позов та додані до них докази.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

29.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП 2000" (далі - Покупець) було укладено Договір поставки №29/06-21 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії даного Договору поставити і передати у власність Покупця Товар виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у видаткових накладних, товарно-транспортних накладних (за наявності у Специфікаціях), які є невід`ємними додатками до цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його на умовах, передбачених Договором.

Згідно з п.2.1 договору, підставою для поставки товару є замовлення Покупця, яке узгоджене з Постачальником Замовлення може направлятися Покупцем по факсу, поштою, електронною поштою, за реквізитами, які вказані в цьому Договорі, або узгоджуватись усно (на розсуд Покупця). За вимогою Постачальника замовлення повинно направлятись у письмовій формі (в тому числі поштою, факсимільним зв`язком або вручатися під розписку). Відповідно до замовлення Покупця Постачальник, не пізніше наступного дня після його одержання, виписує і передає або направляє факсом та/або електронною поштою Покупцю рахунок на оплату. Замовлення вважається узгодженим у разі виставлення Постачальником відповідного рахунку на оплату.

Пунктами 3.1, 3.2. договору передбачено, що ціна за одиницю товару та вартість поставки товару визначається Сторонами та встановлюється у замовленнях, рахунках, видаткових накладних на поставку товару, які є невід`ємною частиною даного Договору. Загальна вартість даного Договору складається з суми вартості товару, який було поставлено Постачальником Покупцю протягом строку дії даного Договору, що підтверджується підписаними видатковими накладними на поставку товару.

Розрахунок за товар здійснюється шляхом передоплати 100% (сто відсотків) вартості товару у безготівковому порядку на банківський рахунок Постачальника після прибуття товару на склад Покупця та перед початком вивантаження товару (пункт 5.1. договору)

Відповідно до п.5.3 договору, підставою для оплати партії товару є рахунок на оплату товару, виставлений Постачальником Покупцю на умовах цього Договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до « 31» грудня 2023 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором. (п. 10.1. договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №29/06-21 від 29.06.2021 позивач за видатковими накладними №135 від 02.02.2022 на суму 114 107,02 грн, №142 від 08.02.2022 на суму 58 299,10 грн, №399 від 12.05.2022 на суму 34 090,30 грн, належним чином засвідчені копії яких додані до матеріалів справи, передав відповідачу товар на загальну суму 206 496,51 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 94 496,51 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями №48 від 12.05.2022 на суму 10 000,00 грн, №47 від 12.05.2022 на суму 34 090,39 грн, №1302 від 30.05.2022 на суму 10 000,00 грн, №1400 від 17.06.2022 на суму 10 406,12 грн, №1676 від 20.07.2022 на суму 10 000,00 грн, №2011 від 13.09.2022 на суму 10 000,00 грн, №2405 від 04.11.2022 на суму 10 000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" на день звернення до суду з позовом становила 112 000,00 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог, які сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛИСТПАК" в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем після звернення позивача до суду на підставі укладеного 20.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП 2000" (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛИСТПАК" (далі - повірений) Договору доручення №20/04-23-8, відповідно до умов якого повірений зобов`язується від імені і в інтересах та за рахунок довірителя виконувати грошові зобов`язання повіреного за Договором поставки №29/06-21 від 29.06.2021р. Виконані грошові зобов`язання, вчинені повіреним на виконання цього Договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до п.2 договору, доручення повірений зобов`язаний сплатити (перераховувати) від імені довірителя на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41418912) НОМЕР_1 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 112 000,00 (сто дванадцять тисяч) грн.

Пунктом 3 договору доручення передбачено, що довіритель зобов`язаний видати повіреному Довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених цим договором, забезпечити повіреного інформацією та надати повний пакет документів.

Сторонами у справі не надано до матеріалів справи доказів розірвання або припинення договорів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вони є чинними.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛИСТПАК" на підставі договору доручення було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" 40 000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями №1107 від 04.05.2022 на суму 10 000,00 грн, №951 від 20.04.2022 на суму 10 000,00 грн, №103 від 25.05.2022 на суму 10 000,00 грн та №1543 від 15.06.2023 на суму 10 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Внаслідок укладення договору поставки №29/06-21 від 29.06.2021 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання своїх зобов`язань за договором поставки №29/06-21 від 29.06.2021 здійснив поставку товару, який був прийнятий відповідачем за видатковими накладними №135 від 02.02.2022 на суму 114 107,02 грн, №142 від 08.02.2022 на суму 58 299,10 грн, №399 від 12.05.2022 на суму 34 090,30 грн, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Розрахунок за товар здійснюється шляхом передоплати 100% (сто відсотків) вартості товару у безготівковому порядку на банківський рахунок Постачальника після прибуття товару на склад Покупця та перед початком вивантаження товару (пункт 5.1. договору)

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п.5.1 договору та норми ст.692 ЦК України, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч договору своє зобов`язання зі своєчасної оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, здійснивши часткову оплату товару на суму в розмірі 94 496,51 грн.

У зв`язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість з оплати поставленого за видатковими накладними товару у розмірі 112 000,00 грн.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до статті 2 Закону він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Також, згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1994, господарські операції господарюючих суб`єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення; первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складено документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, підписи та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та складання первинного документу; первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Згідно з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, як вже зазначалось вище, у п. 2.3 Положення також зазначено про те, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі №910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відображають реальні господарські операції та відповідають вимогам закону, зокрема ст. 9 Закону "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Згідно з положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції, і власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2023 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛИСТПАК" було укладено Договір доручення №20/04-23-8 відповідно до умов якого, повірений зобов`язується від імені і в інтересах та за рахунок довірителя виконувати грошові зобов`язання повіреного за Договором поставки №29/06-21 від 29.06.2021р. Виконані грошові зобов`язання, вчинені повіреним на виконання цього Договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до п.2 договору доручення повірений зобов`язаний сплатити (перераховувати) від імені довірителя на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41418912) НОМЕР_1 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 112 000,00 (сто дванадцять тисяч) грн.

Зі змісту договору доручення №20/04-23-8 від 20.04.2023 відповідачем визнано наявність заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" за Договором поставки №29/06-21 від 29.06.2021 у розмірі 112 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Статтею 1003 Цивільного кодексу України, визначено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

На виконання умов договору доручення №20/04-23-8 від 20.04.2023 та на підставі довіреності №20/04-23-8 від 20.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛИСТПАК" було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" 40 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки №29/06-21 від 20.06.2021, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями №1107 від 04.05.2022 на суму 10 000,00 грн, №951 від 20.04.2022 на суму 10 000,00 грн, №103 від 25.05.2022 на суму 10 000,00 грн та №1543 від 15.06.2023 на суму 10 000,00 грн.

Згідно зі ст.528 Цивільного кодексу України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

Враховуючи викладене, Суд зазначає, що перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛИСТПАК" на користь позивача грошових коштів у загальному розмірі 40000 грн. 00 коп. на виконання умов договору поставки №29/06-21 від 29.06.2021 свідчить про передачу вказаного обов`язку боржником іншій особі, оскільки з суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто, а тому відповідно до ст.528 Цивільного кодексу України позивач зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Судом встановлено, що після направлення 22.03.2023 позову до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛИСТПАК" було перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" грошові кошти у загальному розмірі 40 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №951 від 20.04.2023 на суму 10 000,00 грн, №1107 від 04.05.2023 на суму 10 000,00 грн та №103 від 25.05.2023 на суму 10 000,00 грн, № 1543 від 15.06.2023 на суму 10 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: "оплата від іменні ТОВ ТЕМП-2000 ЕДРПОУ 31111758 згідно договору доручення №20/04-23-8 від 20.04.23 р. Сума 10000.00 грн ПДВ (без податку) 0.00 грн."

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Враховуючи сплату грошових коштів позивачу в розмірі 40 000,00 грн після направлення позову до суду та відсутність з його сторони будь-яких заперечень щодо перерахування цих коштів ТОВ "ЛИСТПАК", суд приходить до висновку щодо закриття провадження у справі №910/4926/23 в частині стягнення 40 000,00 грн. суми основної заборгованості, у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП 2000" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" за поставки №29/06-21 від 29.06.2021 становить 72 000,00 грн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" заборгованості за поставлений товар у розмірі 82 000,00 грн.

За таких підстав, Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив сплату заборгованості за поставлений товар в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги в частині стягнення 82 000,00 грн - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236- 242, 247-252Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі №910/4926/23 в частині стягнення заборгованості у розмірі 40 000,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" (вул. Є.Коновальця, буд. 29, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи 31111758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПАК УКРАЇНА" (вул. Святослава Хороброго, 12, м. Дніпро, 49044, ідентифікаційний код юридичної особи 41418912) заборгованість у сумі 72 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.06.2023

Суддя А.І. Привалов