Рішення

від 08.06.2023 по справі 412/7653/2012

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №412/7653/2012

Провадження №2/932/2958/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2023 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,

за участю секретаря: Мотуз Я.А.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

відповідача: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів про розподіл земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів про визнання та виділення приміщень та земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

11.06.2012 ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом, в якому просить поділити земельну ділянку по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

08.10.2012 ОСОБА_3 подав зустрічний позов, у якому з урахуванням змін від 25.05.2016 (подальші заяви ОСОБА_3 щодо зміни предмету та підстав позову було повернуто) просить виділити йому окремі приміщення та споруди, які відповідають частці 98/100 та 910 кв.м. земельної ділянки по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 виділити приміщення та споруди, які відповідають частці 2/100 та 90 кв.м. земельної ділянки.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2012 відкрито провадження у справі.

Ухвалами Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2013, від 04.06.2014, від 02.02.2015, від 02.07.2015, від 16.06.2016, від 15.03.2017 призначалися судові експертизи для визначення можливості та варіантів розподілу між сторонами спору садиби.

Проте експертиза не була проведена з підстав невиконання клопотань експерта.

У зв`язку із відводами суддів Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та неможливістю у зв`язку із цим утворити склад суду, ухвалою від 07.08.2017, справу передано на розгляд до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Справа приймалася до розгляду різними суддями, проте у зв`язку із припиненням їхніх повноважень передавалася на повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою суду від 17.11.2020 справу прийнято до розгляду суддею Цитульським В.І., розпочато підготовче провадження.

Ухвалою від 10.09.2021 заяви ОСОБА_3 від 03.02.2021, 08.02.2021, 16.02.2021, які розцінені як одночасна зміна предмету та підстав позову були повернуті останньому. Така ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Ухвалою від10.09.2021по справіпризначено експертизуна вирішенняякої булопоставлено наступніпитання:які варіантирозподілу житловогобудинку,позначеного «А-1»,вбиральні Д,споруд 1-8 за адресою АДРЕСА_1 між співвласниками, виходячи із розміру часток - ОСОБА_1 17/100 частині, ОСОБА_3 83/100 частин?; визначити можливість поділу в натурі будинку із розрахунком суми грошової компенсації за відхилення від ідеальних часток (17/100 на 83/100), шляхом виділення: i. ОСОБА_1 приміщень в будинку А-1: 1а-3, 1а-4 площею 27,5 кв.м.; у прибудові А-1 1а-1, 1а-3 площею 8,7 кв.м.; погріб п/д А-1; ганок а3; споруди 3, 6-8; ii. ОСОБА_3 приміщення в будинку А-1: 1-2, 1-4, 1-3, 2-2, 2-1, площею 45,9 кв.м.; в прибудові А-1 1-1 площею 2,6 кв.м.; погреб п/д А-1; прибудова а-1; ганок а4; вбиральні Д; навіс - К; споруди: 1,2,4,5,І.; які варіанти розподілу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 можливі відповідно до часток співвласників ( ОСОБА_1 належить 17/100 частин, ОСОБА_3 83/100 частин а також ОСОБА_1 належить 02/100 частин, ОСОБА_3 98/100 частин) та вимог нормативно-правових актів та враховуючи порядок користування земельною ділянкою, що склався між співвласниками?

Згідно повідомлення про неможливість надання висновку, експертизу не проведено через невиконання ОСОБА_3 клопотання експерта про надання доступу до об`єкту дослідження.

Ухвалою суду від 28.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про повторне скерування на виконання ухвали про проведення експертизи відмовлено, закрито підготовче провадження, призначено судове засідання.

Узагальнені доводи учасників справи.

В обґрунтуванняпозову ОСОБА_1 зазначає, що вона є власником 17/100 частин а ОСОБА_3 83/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 . До вказаного домоволодіння належить земельна ділянка площею 0,1000 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 01.12.2003. Вказана земельна ділянка належить сторонам спору на праві спільної сумісної власності. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.05.2009 визначено розмір часток у праві спільної власності, за позивачем 17/100, за відповідачем 83/100. Між сторонами спору виникають конфлікти щодо користування спільною земельною ділянкою, тому позивач просить її поділити.

В обґрунтуваннязустрічного позову ОСОБА_3 зазначає, що він набув у власність 83/100 частин домоволодіння та 910 кв.м. земельної ділянки по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 набула у власність 17/100 частин вказаного домоволодіння незаконно. Остання не користується часткою будинку та не утримує її, в наслідок чого будинок руйнується. ОСОБА_3 , у встановленому порядку, збудував новий будинок, в наслідок чого розмір його частки збільшився до 98/100 частин. ОСОБА_1 відмовилася погодити розподіл земельної ділянки за яким їй виділялося 90 кв.м. земельної ділянки, ОСОБА_3 910 кв.м.

Також ОСОБА_3 просив застосувати до позовник вимог ОСОБА_1 наслідки спливу строку позовної давності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник вимоги позову підтримали, надали пояснення, аналогічні фабулі позовної заяви. У задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Відповідач в судовому засіданні підтримав вимоги зустрічного позову, наполягав на його задавлені, проти позову ОСОБА_1 заперечив з підстав, наведених у зустрічному позові.

Обставини, встановлені судом.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №099972 від 01.12.2003 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності земельна ділянка площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19.05.2009 у справі №2-212 2009 рік за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , залишеним без змін рішенням Апеляцінйого суду Дніпропетровської області від 19.11.2009, розмір часток у праві спільної власності на земельну ділянку було визначено насуним чином: за ОСОБА_1 - 17/100; за ОСОБА_3 - 83/100.

Вказаним рішенням встановлено, що на підставі договору дарування від 26.06.2001 позивачу ОСОБА_1 належить 17/100 часток домоволодіння з відповідною частино господарчих та побутових будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; відповідачу ОСОБА_3 належить на праві власності 87/100 часток цього ж домоволодіння з відповідною частино господарчих та побутових будівель і споруд, розташованих на цій же земельній ділянці, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно договору дарування від 26.06.2001, на момент набуття позивачкою права власності, домоволодіння складалося із жилого будинку А-1, глинов., обкладений цеглою, житловою площею 64,4 кв.м.; жилого будинку Б-1, глинов., обкладений цеглою, житловою площею 56,4 кв.м., сараю В, дощатого; сараю Е, дощатого; навісу Г, дощатого; уборної Д, дощатої, уборної З, дощатої; уборної Ж, дощатої; споруди 1-11.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.07.2011 у справі №22ц-7456/11 у справі між тими ж сторонами, встановлено, що ОСОБА_3 замість будинку Б-1, який був знесений, збудував новий будинок Н-2.

При цьому на будівництво було отримано дозвіл Голови АПУ міської ради, було підготовлено «Містобудівний паспорт», згідно якого державним інститутом «Укргіпромез» був виконаний проект будинку. Проектна документація була погоджена з ГАПУ, були виконані всі необхідні погодження з санепідемстанцією, міськводоканалом, Дніпропетровськими міськими електромережами, міськгазом, комунальним підприємством з ремонту та експлуатації гідроспоруд.

У 2006 році Державною приймальною комісією будинок був прийнятий в експлуатацію, акт про приймання був затверджений рішенням Жовтневого виконавчого комітету 22.09.2006 №745 та Інспекцією державного архітектурно-будівельного нагляду Дніпропетровської міської ради 09.10.2006 №571.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.10.2013 у справі №412/1868/2012 підтверджено вказані висновки.

13.07.2006 начальником КП ДМ БТІ затверджено акт ідеальних часток, згідно з яким у Фактичному користуванні ОСОБА_3 перебувають приміщення, які становлять 98/100 частин, у користуванні ОСОБА_1 2/100 частин.

Згідно відповіді ТОВ Фірма «Геора», товариством виконані роботи з розділу земельної ділянки, площа земельної ділянки, яка виділялася ОСОБА_1 становили 90 кв.м., ОСОБА_3 910 кв.м.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі №2-841/17 від 20.05.2008, розмір часток за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням акту ідеальних часток становить ОСОБА_1 2/100, ОСОБА_3 98/100. На частку 2/100 частин припадає 20 кв.м. площі, на частку 17/100 170 кв.м.

При зверненні до суду ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 716,09 грн.

При зверненні до суду ОСОБА_3 сплачено судовий збір в сумі 214,60 грн.

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

За приписами ст.367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 367, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що поділ жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.04.2013, у справі № 6-12цс13 та в постанові Верховного Суду від 16.05.2021 у справі №1806/2-3176/11.

Відповідно до роз`яснень, наданих судам у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», зазначено, якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

За висновком, наведеним у постанові Верховного Суд від 14.08.2019 у справі №1806/8889/12, спорудження господарських будівель чи перебудов житлового будинку не є підставою для збільшення розміру частки у праві користування (власності) земельною ділянкою, що належали співвласникам будинку до здійснення таких змін у його розмірах.

У відповідності до ч.4 ст.357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

У відповідності до приписів статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч.2 ст.102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ч.1 ст.106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У пункті 6.1 Інструкції Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) визначено, що одними із основних завдань земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10.02.2010), постанови КЦС ВС від 07.10.2020 у справі №465/3586/17, від 08.10.2020 у справі №712/22134/12, від 05.10.2020 у справі № 347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18.

Висновки суду.

Щодо власності на будинки та споруди.

За ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 17/100 частин, а за ОСОБА_3 на 83/100 частин будинків та споруд по АДРЕСА_1 . На момент набуття ОСОБА_1 права власності, домоволодіння складалося із жилих будинків А-1 та Б-1 та господарських будівель.

В подальшому ОСОБА_3 , замість будинку Б-1, який був знесений, збудував новий будинок Н-2.

Оскільки право власності на новий будинок не зареєстровано у відповідності до законодавства, вказаний будинок не може бути предметом поділу.

Окрім того, на переконання суду, на вказаний будинок може претендувати ОСОБА_3 на підставі ч.4 ст.357 ЦК України. В свою чергу ОСОБА_1 , за наявності для цього підстав, може ставити питання про демонтаж такого будинку та відновлення її права на частку в будинку Б-1, якої вона позбавлена.

За вказаних обставин, у даній справі, поділу може підлягати виключно майно, що залишилося спільним, а саме: будинок А-1»,вбиральня Д,споруд 1-8.При цьомуслід виходити із розміру часток: ОСОБА_1 17/100 частин; ОСОБА_3 83/100 частин.

Щодо власності на земельну ділянку.

Оскільки право спільної сумісної власності на будинок та господарські споруди виникло в частках 17/100 та 38/100 то частка ОСОБА_1 у земельній ділянці становить 17/100 частин, а частка ОСОБА_3 - 83/100 частин.

Вказаний факт встановлено також судовими рішеннями у справі №2-212 2009 рік.

Спорудження чи перебудова житлового будинку не є підставою для збільшення розміру частки у праві власності земельною ділянкою.

Тому при поділі земельної ділянки між сторонами слід виходити із часток: ОСОБА_1 17/100; ОСОБА_3 83/100.

Щодо неможливості задоволення позову.

Дану справу неможливо вирішити без проведення судової експертизи.

При цьому, визначальним для поділу будинку в натурі є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Відтак позов про поділ земельної ділянки неможливо задовільнити без попереднього чи одночасного поділу будинку та господарських споруд.

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська шість разів призначалася судова експертиза, яка не була проведена з незалежних від суду причин (в тому числі й у зв`язку із ухиленням від участі в експертизі зі сторони ОСОБА_3 ).

Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, за наслідками заслуховування сторін в судовому засіданні, обговорення пропонованих питань для експертизи, в сьоме призначено судову експертизу.

Відповідна ухвала не була оскаржена ОСОБА_3 , зокрема і в частині поставлених на вирішення експертизи питань. Проте останній не допустив експертів до обстеження об`єктів поділу в наслідок чого експертиза не була проведена.

Жодною із сторін спору не надано суду висновку експертизи, проведеного на їх замовлення.

Відтак ОСОБА_3 ухилився від участі в експертизі, відповідно не надав суду достатніх доказів для задоволення зустрічного позову. За вказаних обставин зустрічний позов не може бути задоволеним.

Позов ОСОБА_1 не може бути задоволеним враховуючи факт перебування будинку та господарських споруд у спільній власності (відповідних вимог ОСОБА_1 не заявляла). Задоволенню позову ОСОБА_1 перешкоджає також відсутність відповідної експертизи.

З огляду на наведене суд відмовляє у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Доводи ОСОБА_3 про застосування строку позовної давності не беруться до уваги, оскільки у позові відмовлено за безпідставністю.

Інші доводи сторін спору не впливають на вирішення спору, тому їх аналіз суд не здійснює.

Оскільки суд відмовляє в задавлені обох позові, сплачені сторонами судові збори не підлягають компенсації, інших судових витрат не заявлено.

Керуючись ст.ст.12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів про розподіл земельної ділянки відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів про визнання та виділення приміщень та земельної ділянки відмовити.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення проголошено 16.06.2023.

Суддя: В.І. Цитульський