Ухвала
19 червня 2023 року
м. Київ
справа № 303/5165/21
провадження № 61-8662св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Мацунича М. В., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_1 . Після смерті останнього відкрилася спадщина за законом на все належне йому майно. Позивачі є єдиними спадкоємцями майна батька, спадщину після його смерті прийняли та 24 грудня 2020 року уклали між собою нотаріально посвідчений договір про поділ спадкового майна.
За умовами укладеного договору ОСОБА_1 у власність переходить: 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,0608 га, кадастровий номер 2610193001:16:009:0416, яка розташована на території села Микитинці, обслуговуючий кооператив садово- городнє товариство «Злагода» Івано-Франківської області; грошові вклади у ПАТ «Укрсиббанк» та в АТ «А-Банк».
У власність ОСОБА_2 переходить: квартира АДРЕСА_2 ; автомобіль марки FORD MONDEO, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .
24 грудня 2020 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 3-607. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із грошових вкладів з відповідними відсотками у АТ «Укрсиббанк»: картковий рахунок НОМЕР_3 , залишок 117 385,30 грн; поточний рахунок НОМЕР_4 , залишок 820 300,06 гривень. Грошових вкладів з відповідними відсотками в АТ «А-Банк»: картковий рахунок НОМЕР_5 , залишок 89,28 грн.
26 березня 2021 АТ «Укрсиббанк» сформувало та видало виписку за картковим рахунком НОМЕР_3 за період із 01 січня по 30 червня 2020 року, який належав померлому ОСОБА_1 .
З наданої виписки вбачається, що після смерті ОСОБА_1 , який помер вранці ІНФОРМАЦІЯ_1 , проводилися операції за платіжною карткою, номер рахунку якої вказано вище, а саме: 10 січня 2020 року оплата товарів/послуг на суму 6 800 грн; 10 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 20 000 грн; 11 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 20 000 грн; 11 січня 2020 року оплата товарів/послуг на суму 940,93 грн; 11 січня 2020 року оплата товарів/послуг на суму 2 110,19 грн; 13 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 20 000 грн; 13 січня 2020 року оплата товарів/послуг на суму 1 150,05 грн; 13 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 5 000 грн; 14 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 20 000 грн; 16 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 8 000 грн; 16 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 2 000 грн.
Крім того, після 10 січня 2020 року проводилися операції з картковим рахунком, а саме: 15 січня 2020 року безготівкове перерахування на рахунок іншого клієнту - інтернет-банкінг на суму 240 000 грн; 15 січня 2020 року безготівкове перерахування на рахунок іншого клієнту - інтернет-банкінг на суму 200 000 грн.
Всього після смерті ОСОБА_1 з указаного вище рахунку було знято 546 001,17 грн.
Батько позивачів працював у ТзОВ завод Флекстронікс, проживав у місті Мукачево в квартирі, до якої мала ключі та доступ відповідачка ОСОБА_3 , яка працювала на той час у відділі кадрів заводу та з якою їхній батько підтримував стосунки. Саме вона була у квартирі на момент смерті їхнього батька ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно мала доступ до його банківських карток та мобільного телефону.
Посилаючись на те, що відповідачка незаконно заволоділа належними їм грошовими коштами в сумі 546 001,76 грн, позивачі просили суд стягнути на їхню користь з ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 546 001,17 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти у сумі 440 000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.
До початку розгляду вказаної справи в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 - Сабов І. І. подав до суду клопотання (заяву) про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у іншій цивільній справі.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року клопотання адвоката Сабова І. І., який діє в інтересах ОСОБА_3 , про зупинення провадження в справі задоволено.
Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 344/18518/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання частково недійсним договору поділу спадкового майна та визначення частки у спільній сумісній власності.
01 вересня 2022 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що постановляючи оскаржувану ухвалу апеляційний суд не мотивував своє рішення щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у цій справі. Наявність цивільної справи № 344/18518/21 не є підставою, за якою провадження в справі підлягає обов`язковому зупиненню, оскільки наявні в справі, яка переглядається докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції безпідставно послався на об`єктивну неможливість розгляду даної цивільної справи.
Крім того, суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі не зазначив, яким чином цивільна справа № 344/18518/21 може вплинути на результат вирішення справи, яка переглядається. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року призначити до судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
В. А. Стрільчук
І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2023 |
Оприлюднено | 22.06.2023 |
Номер документу | 111677131 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сердюк Валентин Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні