Постанова

від 28.06.2023 по справі 303/5165/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 червня 2023 року

м. Київ

справа № 303/5165/21

провадження № 61-8662св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Мацунича М. В., Кондора Р. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина за законом на все належне йому майно. Позивачі є єдиними спадкоємцями майна батька, спадщину після його смерті прийняли та 24 грудня 2020 року уклали між собою нотаріально посвідчений договір про поділ спадкового майна.

За умовами укладеного договору ОСОБА_2 у власність переходить: 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,0608 га, кадастровий номер 2610193001:16:009:0416, яка розташована на території села Микитинці, обслуговуючий кооператив садово-городнє товариство «Злагода» Івано-Франківської області; грошові вклади у ПАТ «УкрСиббанк» та АТ А-Банк.

У власність ОСОБА_1 переходить квартира АДРЕСА_2 та автомобіль марки FORD MONDEO, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .

24 грудня 2020 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 3-607. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із грошових вкладів з відповідними відсотками у АТ «УкрСиббанк»: картковий рахунок НОМЕР_3 , залишок 117 385,30 грн; поточний рахунок НОМЕР_4 , залишок 820 300,06 гривень. Грошових вкладів з відповідними відсотками в АТ «А-Банк»: картковий рахунок НОМЕР_5 , залишок 89,28 грн.

26 березня 2021 АТ «УкрСиббанк» сформувало та видало витяг за картковим рахунком НОМЕР_3 за період із 01 січня по 30 червня 2020 року, який належав померлому ОСОБА_2 .

З наданого витягу видно, що після смерті ОСОБА_2 , який помер вранці ІНФОРМАЦІЯ_1 , проводилися операції за платіжною карткою, номер рахунку якої вказано вище, а саме: 10 січня 2020 року оплата товарів/послуг на суму 6 800 грн; 10 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 20 000 грн; 11 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 20 000 грн; 11 січня 2020 року оплата товарів/послуг на суму 940,93 грн; 11 січня 2020 року оплата товарів/послуг на суму 2 110,19 грн; 13 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 20 000 грн; 13 січня 2020 року оплата товарів/послуг на суму 1 150,05 грн; 13 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 5 000 грн; 14 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 20 000 грн; 16 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 8 000 грн; 16 січня 2020 року отримання готівки в банкоматі на суму 2 000 грн.

Крім того, після 10 січня 2020 року проводилися операції з картковим рахунком, а саме: 15 січня 2020 року безготівкове перерахування на рахунок іншого клієнта - інтернет-банкінг на суму 240 000 грн; 15 січня 2020 року безготівкове перерахування на рахунок іншого клієнта - інтернет-банкінг на суму 200 000 грн.

Всього після смерті ОСОБА_2 з указаного вище рахунку було знято 546 001,17 грн.

Батько позивачів працював у ТзОВ «Завод Флекстронікс», проживав у місті Мукачево Закарпатської області в квартирі, до якої мала ключі та доступ відповідачка ОСОБА_3 , яка працювала на той час у відділі кадрів заводу та з якою їхній батько підтримував стосунки. Саме вона була у квартирі на момент смерті їхнього батька ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно мала доступ до його банківських карток і мобільного телефону.

Посилаючись на те, що відповідачка незаконно заволоділа належними їм грошовими коштами в сумі 546 001,76 грн, позивачі просили суд стягнути на їхню користь із ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 546 001,17 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у сумі 440 000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до витягу з рахунку 15 січня 2020 року (після смерті ОСОБА_2 ) ОСОБА_3 перераховано кошти в розмірі 440 000,00 грн. Таким чином відповідачка набула вказане майно без достатніх правових підстав, а тому зобов`язана повернути його позивачам як безпідставно набуте майно. Щодо грошових коштів у сумі 106 000,00 грн, то матеріали справи не містять доказів отримання таких саме відповідачкою, а тому суд дійшов висновку про відмову в їх стягненні на користь позивачів.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погодившись із рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.

До початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 - Сабов І. І. подав до суду клопотання (заяву) про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій цивільній справі.

Заява мотивована тим, що ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі № 344/18518/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання частково недійсним договору поділу спадкового майна та визначення частки у спільній сумісній власності. Предметом спору справи, серед іншого, є також грошові кошти у розмірі 440 000 грн, які є предметом спору у цій справі, а тому за наведених обставин представник ОСОБА_3 - Сабов І. І. вважає неможливим розгляд цієї справи до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного судочинства (справа № 344/18518/21).

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року клопотання адвоката Сабова І. І., який діє в інтересах ОСОБА_3 , про зупинення провадження в справі задоволено.

Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 344/18518/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання частково недійсним договору поділу спадкового майна та визначення частки у спільній сумісній власності.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи № 344/18518/21 за її позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання частково недійсним договору поділу спадкового майна та визначення частки у спільній сумісній власності може довести відповідними доказами факт спільного проживання з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період із листопада 2012 року по 10 січня 2020 та набуття ними у спільну сумісну власність та за спільні кошти рухомого та нерухомого майна, а також грошових вкладів з відсотками, які були розміщені на рахунках у ПАТ «УкрСиббанк»: картковий рахунок НОМЕР_3 , залишок 117 385,30 грн; поточний рахунок НОМЕР_4 , залишок 820 300,06 грн. Відтак результат розгляду справи № 344/18518/21 безпосередньо впливатиме на результат вирішення справи, яка переглядається.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

01 вересня 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд не мотивував своє рішення щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у цій справі. Наявність цивільної справи № 344/18518/21 не є підставою, за якою провадження в справі підлягає обов`язковому зупиненню, оскільки докази, які містяться в справі, яка переглядається, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції безпідставно послався на об`єктивну неможливість розгляду цивільної справи № 303/5165/21.

Крім того, суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі не зазначив, яким чином цивільна справа № 344/18518/21 може вплинути на результат вирішення справи № 303/5165/21. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.

Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Підставою відкриття касаційного провадження є частина друга статті 389 ЦПК України.

У червні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у сумі 440 000,00 грн.

Не погодившись із рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.

До початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 - Сабов І. І. подав до суду клопотання (заяву) про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у іншій цивільній справі. Заява мотивована тим, що ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі № 344/18518/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання частково недійсним договору поділу спадкового майна та визначення частки у спільній сумісній власності.

Предметом спору справи, серед іншого, є також грошові кошти у розмірі 440 000 грн, які є предметом спору у вказаній справі, а тому за наведених обставин уважає неможливим розгляд цієї справи до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року клопотання адвоката Сабова І. І., який діє в інтересах ОСОБА_3 , про зупинення провадження в справі задоволено.

Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 344/18518/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання частково недійсним договору поділу спадкового майна та визначення частки у спільній сумісній власності.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розумність строків розгляду справи судом є одним із принципів цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі

№ 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року в справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Зупиняючи провадження у справі № 303/5165/21, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що результати розгляду справи № 344/18518/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання частково недійсним договору поділу спадкового майна та визначення частки у спільній сумісній власності, безпосередньо впливатимуть на вирішення спору про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Колегія суддів Верховного Суду з такими висновками суду апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Згідно з частинами першою-третьою, шостою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Зупиняючи провадження в справі № 303/5165/21, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою те, що лише 20 грудня 2021 року, тобто після ухвалення судом першої інстанції рішення в цій справі від 08 грудня 2021 року, відкрито провадження у справі № 344/18518/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання частково недійсним договору поділу спадкового майна та визначення частки у спільній сумісній власності.

При цьому суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі, не обґрунтував у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи, та чому зібрані у справі № 303/5165/21 докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, та не зазначив, у чому полягає неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд зазначає, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Отже, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 344/18518/21, так і щодо того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому Верховний Суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі, яка переглядається, до набрання законної сили рішенням у справі № 344/18518/21 порушує вимоги закону щодо розумності строку розгляду справи.

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що доводи заявника знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в касаційному порядку, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , задовольнити.

Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк В. А. Стрільчук