Справа № 567/1487/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2023 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
з участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Чернова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ТОВ «Західна агровиробнича компанія», ТОВ «Захід Агро», в якому просить скасувати рішення державного реєстратора КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» Рівненської області Іл`юк Н.В. індексний номер 41528305 від 11.06.2018, номер запису про інше речове право 17252931 від 01.11.2016 та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути йому земельну ділянку із кадастровим номером 5624285300:11:003:0574, площею 0,26 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Рівненська область, Рівненський район (в минулому Острозький район), Мощаницька с/рада, з одночасним припиненням права оренди зазначеної земельної ділянки, номер запису про інше речове право: №17252931 від 01.11.2016; скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С.М. індексний номер рішення 42420951 від 07.08.2018, номер запису про інше речове право 10060639 від 16.06.2015 та державного реєстратора Корецької міської ради Рівненської області Побережного Р.М. індексний номер рішення 58131841 від 14.05.2021, номер запису про інше речове право 10060639 від 16.06.2015 та усунути йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути йому земельну ділянку із кадастровим номером 5624285300:11:002:0387, площею 0,3507 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Рівненська область, Рівненський район (в минулому Острозький район), Мощаницька с/рада, з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право 10060639 від 16.06.2015; скасувати рішення державного реєстратора КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» Рівненської області Іл`юк Н.В., індексний номер рішення 41528494 від 11.06.2018, номер запису про інше речове право 14536345 від 13.05.2016 та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути йому земельну ділянку із кадастровим 5624285300:11:002:0181, площею 1,50 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Рівненська область, Рівненський район (в минулому Острозький район), Мощаницька с/рада, з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право 14536345 від 13.05.2016.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому на праві власності належать три земельні ділянки площею 0,26 га, 0,3507 га та 1,50 га, призначені для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії ЯЕ №215272.
Зазначає, що в вересні 2022 йому стало відомо, що на належні йому земельні ділянки за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зареєстровано право оренди, при цьому жодних договорів між ним та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не укладалося.
Вказує, що між ним та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» наявний спір про право користування земельними ділянками, належними йому, оскільки додаткових угод щодо передачі земельних ділянок він не підписував, їхні умови не погоджував та на укладення таких договорів нікого не уповноважував.
Посилаючись на те, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується земельними ділянками без відповідної правової підстави, просить повернути їх та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, належних йому.
Ухвалою суду від 29.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, відповідачам було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а також витребувано від ТОВ «Захід Агро» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» оригінали договорів оренди землі щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 5624285300:11:003:0574, 5624285300:11:002:0387, 5624285300:11:002:0181, які розташовані за адресою: Рівненська область Рівненський район (територія колишньої Мощаницької сільської ради), а також витребувано від ТОВ "Західна агровиробнича компанія" оригінали додаткових угод до договорів оренди землі щодо зазначених земельних ділянок і оригінали підтверджуючих документів про виплату за 2015-2022 роки для ОСОБА_1 орендної плати за користування цими земельними ділянками.
Ухвалою суду від 12.01.2023 витребувано з Управління забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:002:0387, у тому числі, яка міститься в електронному вигляді в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, шляхом друку таких документів за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та, при наявності, оригінал додаткової угоди до договору оренди землі від 20.12.2017 щодо зазначеної земельної ділянки.
Ухвалою суду від 13.02.2023 по даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу та провадження у справі було зупинено на час проведення у ній зазначеної експертизи. 07.06.2023 провадження у справі було відновлено.
В поданому суду відзиві на позовну заяву відповідач ТОВ «Західна агровиробничакомпанія» позов не визнав, зазначаючи про те, що відсутні рішення судів про визнання зазначених правочинів розірваними, недійсними чи неукладеними і на доведення позовних вимог позивачем не надано висновку експерта про те, що правочини щодо оренди земельних ділянок підписані не позивачем.
Одночасно, зазначає, що позивач за вказаними правочинами отримував орендну плату, що вказує на те, що ці правочини ним підтверджувались.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав та доводів, наведених в позовній заяві.
Додатково пояснив, що позивач не може з`витися в судове засідання, оскільки перебуває за межами України.
Зазначив, що позивач, ознайомившись з усіма договорами оренди та додатковими угодами, пояснив, що таких правочинів він не укладав і підписи на них йому не належать, як і не належать йому підписи в документах на отримання орендної плати. Також він нікого не уповноважував на укладення таких правочинів і отримання за нього орендної плати.
Представники відповідачів повторно в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Суд, розглянувши справу відповідно до ст.274 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №215272 вбачається, що ОСОБА_1 належать земельна ділянка площею 0,26 га (кадастровий номер 5624285300:11:003:0574), земельна ділянка площею 0,35 га (кадастровий номер 5624285300:11:002:0387) та земельна ділянка площею 1,50 га (кадастровий номер 5624285300:11:002:0181), призначені для ведення особистого селянського господарства, які розташовано на території Мощаницької сільської ради Острозького району (на даний час Острозька територіальна громада Рівненського району Рівненської області).
Позивач стверджує, що зазначені земельні ділянки в оренду за договорами оренди від 23.03.2015 та додатковими угодами від 20.12.2017 він не передавав та таких договорів та угод не підписував.
У вересні 2022 року ОСОБА_1 дізнався, що право оренди на належні йому земельні ділянки передане від ТОВ «Захід Агро» до ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Підставою для державної реєстрації державним реєстратором вказані договори оренди землі від 23.03.2015 та додаткові угоди від 20.12.2017 між ТОВ «Західна агровиробнича компанія», ТОВ «Захід Агро» та ОСОБА_1 . Строк дії оренди за даними додатковими угодами встановлено 7 років.
У частині 1 cт.627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За правилами ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі врегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У статті 6 зазначеного Закону визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно з вимогами ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.
Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч.1 ст.407 ЦК України).
Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.
Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. За правилами ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі«, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частиною 1 ст.90 ЗК України передбачене право власників земельних ділянок продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.
У відповідності до ч.1, 2 ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,26 га (кадастровий номер 5624285300:11:003:0574), земельної ділянки площею 0,35 га (кадастровий номер 5624285300:11:002:0387) та земельної ділянки площею 1,50 га (кадастровий номер 5624285300:11:002:0181), які призначені для ведення особистого селянського господарства і розташовані на території Мощаницької сільської ради Острозького району.
За наданими відповідачем ТОВ «Західна агровиробнича компанія» договорами оренди землі між позивачем та ТОВ «Захід Агро» і додатковими угодами до даних договорів, 23.03.2015 між позивачем та ТОВ «Захід Агро» було укладено договори оренди землі щодо земельної ділянки площею 0,26 га (кадастровий номер 5624285300:11:003:0574), земельної ділянки площею 0,35 га (кадастровий номер 5624285300:11:002:0387) та земельної ділянки площею 1,50 га (кадастровий номер 5624285300:11:002:0181), а 20.12.2017 між позивачем, ТОВ «Захід Агро» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було укладено додаткові угоди до договорів оренди землі щодо земельної ділянки площею 0,26 га (кадастровий номер 5624285300:11:003:0574) та земельної ділянки площею 1,50 га (кадастровий номер 5624285300:11:002:0181).
Ухвалою суду від 13.02.2023 по даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено питання про те чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Орендодавець" у договорі оренди землі від 23.03.2015 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5624285300:11:003:0574 та додатковій угоді до цього договору ОСОБА_1 чи іншою особою; чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Орендодавець" у додатковій угоді від 20.12.2017 (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до договору оренди землі від 23.03.2015 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5624285300:11:002:0387 ОСОБА_1 чи іншою особою; чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Орендодавець" у додатковій угоді від 20.12.2017 (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до договору оренди землі від 23.03.2015 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5624285300:11:003:0181 ОСОБА_1 чи іншою особою; чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у вставному аркуші до додатка №00000003077 у графі «підпис про одержання" навпроти прізвища « ОСОБА_1 », порядковий номер 1 ОСОБА_1 чи іншою особою; чи виконано підписи від імені ОСОБА_1 у вставному аркуші до додатка №00000000739 у графі "підпис про одержання» навпроти прізвища « ОСОБА_1 », порядкові номери 22, 23, 24 ОСОБА_1 чи іншою особою?
За висновком судової почеркознавчої експертизи підписи від імені ОСОБА_1 в додаткових угодах від 20.12.2017 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:003:0574 та земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0181 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою. Встановити чи виконаний підпис від імені орендодавця у договорі оренди землі від 23.03.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:003:0574 самим ОСОБА_1 не виявилось можливим у зв`язку з тим, що не було встановлено комплексу збіжних чи розбіжних ознак необхідних для висновку в категоричній або ж вірогідній формах про наявність чи відсутність тотожності його виконавця, та враховуючи короткість досліджуваного підпису, обмежену кількість графічного матеріалу, що відобразився в ньому та часткову транскрипційну невспівставимість із досліджуваними підписами.
Відповідно до положень ч.4 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно положень Закону України «Про оренду землі», договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Окрім того, згідно ст.16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельноїділянкиізземель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Згідно ч.1, 2 ст.207ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Водночас, ОСОБА_1 заперечує факт підписання ним договорів оренди та додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, отримання ним будь-яких пропозицій щодо їх укладення від ТОВ «Захід Агро» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», погодження між сторонами істотних умов вказаних договорів.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи і ці дані встановлюються, в тому числі висновками експертів, то зважаючи на те, що зазначений висновок експерта містить інформацію щодо предмета доказування, тобто є належним (ст.77 ЦПК України), не одержаний в порушення порядку, встановленого законом та на його підставі в сукупності з іншими доказами, можна встановити дійсні обставини справи, то суд при вирішенні справи вважає його допустимим та бере до уваги.
Оскільки висновок експерта є мотивованим, науково обгрунтованим, достовірність його підтверджується об`єктивними даними, а тому сумнівів щодо його правильності у суду немає.
В судовому засіданні встановлено, що у позивача відсутні примірники договорів оренди землі та додаткових угод, в тому числі додаткової угоди до договору оренди землі від 20.12.2017 між ним, ТОВ «Захід Агро» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», за якою орендарем належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0387 стало ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а вжиті ним заходи щодо отримання оригіналу зазначеної додаткової угоди були безуспішними.
Оскільки позивач стверджує про неукладення зазначеної додаткової угоди та на відсутність у нього її примірника, то суд вважає, що саме на відповідача покладається обов`язок представити докази на підтвердження укладення додаткової угоди до договору оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0387.
Водночас, при вирішенні спору, суд керується положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з відзивом на позовну заяву ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не подало суду оригіналу додаткової угоди до договору оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровими номерами 5624285300:11:002:0387, зазначивши, що такий документ у нього відсутній.
Також не завіреною належним чином є копія додаткової угоди до даного договору оренди землі, яка отримана судом як скан-копія реєстраційної справи від Управління забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи та ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Водночас, частиною 1 статті 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а частиною другою зазначеної статті визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Оскільки, відповідно до ч.1 ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом, то при вирішенні справи суд не бере до уваги копії додаткової угоди до договору оренди землі від 20.12.2017 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0387.
З врахуванням того, що відповідач не скористався правом подати оригінал даної додаткової угоди до договору оренди зазначеної земельної ділянки, зважаючи на те, що вказана додаткова угода має безпосереднє значення для вирішення цієї справи, а її неподання унеможливило проведення у справі судової почеркознавчої експертизи, суд визнає, що зазначена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки не підписувались позивачем у справі.
Водночас, при вирішенні спору, суд керується положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З врахуванням досліджених доказів суд визнає, що зазначені додаткові угоди до договорів оренди землі не підписувались позивачем у справі.
Частинами 1, 2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Частина 1 ст.15Закону України«Про орендуземлі» кореспондується із положеннями ч.1 ст.638 ЦК України, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом, як істотні.
Водночас, відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього кодексу.
Вимогами ст.216ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Отже, такі додаткові угоди до договорів оренди землі є неукладеними, однак ТОВ «Західна агровиробнича компанія» продовжує користування землею, чим порушує права позивача на користування та розпорядження належним йому майном.
Беручи доуваги викладене,доводи позивача,висновок судовоїпочеркознавчої експертизи,суд приходитьдо висновку,що позивачне отримувавпропозицій щодоукладення додатковихугод додоговорів орендиземлі,не погоджувавумови такихугод тане підписувавїх,а тому не можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов договорів оренди землі, що передбачені ст.15 Закону України «Про оренду землі».
Згідно з ч.4 cт.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення.
Окрім того, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявления вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.11.2019 у справі №487/10132/14-ц).
Згідно з ч.1 cт.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом cт.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.2 cт.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Таким чином, оскільки відповідач користується земельними ділянками позивача без відповідної правової підстави, оскільки додаткові угоди до договорів оренди землі позивачем не укладалися, то земельні ділянки підлягають поверненню відповідачем для позивача.
Окрім того, заперечуючи проти позову, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зазначає, що позивач отримував орендну плату за користування земельними ділянками, а отже знав про існування додаткових угод до договорів оренди та підтвердив їх.
Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.
Між тим, ст.18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.
Таким чином, зазначені твердження відповідача «Західна агровиробнича компанія» є помилковими.
Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі«, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень«.
Відповідно до cт.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Таким чином, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про право оренди земельних ділянок за відповідачем, які не ґрунтуються на укладених додаткових угодах до договорів оренди землі, порушують права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельними ділянками шляхом передання їх в оренду іншим особам, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію прав оренди на земельні ділянки за відповідачем, що забезпечить реальне відновлення порушених прав.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19.
Згідно зі ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
З огляду на те, що спірні земельні ділянки вибули з володіння позивача поза його волею, витребування вказаних земельних ділянок з чужого незаконного володіння відповідає вимогам ст.387 ЦК України.
Враховуючи наведене, а також специфіку договорів оренди землі, зокрема те, що при укладені договору, сторонами повинні бути узгодженні всі істотні умови, суд вважає, що порушення прав ОСОБА_1 як власника, у зв`язку із відсутністю додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, предметом яких є належні йому земельні ділянки, позбавляє можливості позивача вільно розпоряджатися та користуватися його земельними ділянками, зокрема передавати в оренду для обраних ним орендарів, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 , з відповідачів на користь позивача слід стягнути по 5037 грн. 59 коп. витрат на сплату судового збору та на проведення почеркознавчої експертизи, що є пропорційним до задоволеної частини позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Керуючись статтями 5, 12, 13, 141, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задоволити.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:003:0574, площею 0,26 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області).
Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» Рівненської області Іл`юк Наталії Валеріївни №41528305 від 11.06.2018, номер запису про інше речове право №17252931 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:003:0574, площею 0,26 га, з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:003:0574, площею 0,26 га.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:002:0387, площею 0,3507 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області).
Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка Сергія Михайловича №42420951 від 07.08.2018, номер запису про інше речове право №10060639 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0387, площею 0,3507 га, з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0387, площею 0,3507 га.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:002:0181, площею 1,50 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області).
Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» Рівненської області Іл`юк Наталії Валеріївни №41528494 від 11.06.2018, номер запису про інше речове право №14536345 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0181, площею 1,50 га, з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0181, площею 1,50 га.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» в рівних частинах на користь ОСОБА_1 по 5037 грн. 59 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 (місце проживання: с.Мощаниця Рівненського району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_1 ),
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (місцезнаходження: м.Дубно, провул.Центральний, 1 Рівненської області, ЄДРПОУ 41099127),
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» (місцезнаходження: с.Тесів Острозького району Рівненської області, ЄДРПОУ 32843893).
Повний текст рішення складено 21.06.2023.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.
Суд | Острозький районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2023 |
Оприлюднено | 23.06.2023 |
Номер документу | 111680524 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Острозький районний суд Рівненської області
Назарук В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні