Постанова

від 19.12.2023 по справі 567/1487/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2023 року

м. Рівне

Справа № 567/1487/22

Провадження № 22-ц/4815/987/23

Головуючий у Острозькому районному суді

Рівненської області: суддя Назарук В.А.

Рішення суду першої інстанції ухвалено о 16 год. 18 хв.

07 червня 2023 року в м. Острог Рівненського

району Рівненської області

Повний текс рішення складено: 21 червня 2023 року.

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач1: Товариство з обмеженою відповідальністю " Захід Агро";

відповідач2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія";

представники учасників справи:

позивача адвокат Плакса Вячеслав Анатолійович;

за участі: представника ОСОБА_1 адвоката Чернова Володимира Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" - адвоката Андросюка Ігоря Сергійовича на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 07 червня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2022 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" (далі ТОВ " Захід Агро"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" (далі ТОВ Західна агровиробнича компанія") про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок.

Мотивуючи вимоги, позивач посилався на те, що він є власником трьох земельних ділянок: площею 0,26 га, з кадастровим номером 5624285300:11:003:0574, площею 0,3507 га, з кадастровим номером 5624285300:11:002:0387, площею 1,50 га, із кадастровим 5624285300:11:002:0181 із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства; із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Мощаницької сільської ради Рівненського району Рівненської області (колишній Острозький район).

У вересні 2022 року позивач дізнався про реєстрацію права оренди щодо належних йому земельних ділянок за ТОВ Західна агровиробнича компанія". Однак будь-який договір з цього приводу позивач не підписував, тобто правочинів не укладав, тоді як відповідач порушує права власника на земельні ділянки, протиправно їх використовуючи.

З наведених підстав просив: 1) скасувати рішення державного реєстратора КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", Рівненської області, ОСОБА_2 , індексний номер рішення: №415283005 від 11.06.2018, номер запису про інше речове право: №17252931 від 01.11.2016. 2) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим 5624285300:11:003:0574, площею 0,26 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право: №17252931 від 01.11.2016. 3) скасувати рішення виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області, індексний номер: №42420951 від 07.08.2018, номер запису про інше речове право: №10060639 від 16.06.2015 та державного реєстратора Корецької міської ради Рівненської області Побережного Р.М., індексний номер: №58131841 від 14.05.2021, номер запису про інше речове право: №10060639 від 16.06.2015. 4) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши ТОВ "Західна агровиробнича компанія", повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим 5624285300:11:002:0387, площею 0,3507 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право: №10060639 від 16.06.2015. 5) скасувати рішення державного реєстратора КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" Рівненської області Іл`юк Н.В., індексний номер рішення: №41528494 від 11.06.2018, номер запису про інше речове право: №14536345 від 13.05.2016. 6) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_1 ділянку із кадастровим 5624285300:11:002:0181, площею 1,50 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Рівненська область, Рівненський район (колишній Острозький район), Мощаницька сільрада, з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право №14536345 від 13.05.2016.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 07 червня 2023 року позов задоволено.

Зобов`язано ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:003:0574, площею 0,26 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області).

Скасовано рішення державного реєстратора КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" Рівненської області Іл`юк Н.В. №41528305 від 11.06.2018, номер запису про інше речове право №17252931 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:003:0574, площею 0,26 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:003:0574, площею 0,26 га.

Зобов`язано ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:002:0387, площею 0,3507 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області).

Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С.М. №42420951 від 07.08.2018, номер запису про інше речове право №10060639 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0387, площею 0,3507 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0387, площею 0,3507 га.

Зобов`язано ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:002:0181, площею 1,50 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області).

Скасовано рішення державного реєстратора КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" Рівненської області Іл`юк Н.В. №41528494 від 11.06.2018, номер запису про інше речове право №14536345 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0181, площею 1,50 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0181, площею 1,50 га.

Стягнуто з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та ТОВ "Захід Агро" в рівних частинах на користь ОСОБА_1 по 5037,59 гривень судових витрат.

Ухвалюючи своє рішення, суд першої інстанції виходив з того, що договори оренди землі є неукладеними, а відтак існують підстави для повернення земельних ділянок з припиненням права оренди і скасуванням рішень про державну реєстрацію. При цьому суд відхилив доводи товариства на підтвердження факту існування орендних правовідносин у зв`язку із сплатою орендної плати через те, що ст. 18 Закону України "Про оренду землі" порядок набрання договором оренди чинності внаслідок його державної реєстрації. Тобто зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, тому що такий договір не підлягає державній реєстрації.

На рішення суду ТОВ "Західна агровиробнича компанія" подано апеляційну скаргу, де зазначалося про його незаконність та необґрунтованість, які полягали в порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

На обґрунтування апеляційної скарги вказувалось, що матеріали справи містять докази, які свідчать про наявність волевиявлення позивача на укладення оспорюваних правочинів. Так, протягом дії договорів оренди землі вони фактично виконувалися, зокрема орендар належним чином сплачував орендну плату. Посилався на те, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду факт досягнення згоди контрагентами договору оренди землі підтверджується отриманням орендної плати.

З викладених міркувань просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,26 га (кадастровий номер 5624285300:11:003:0574), земельної ділянки площею 0,35 га (кадастровий номер 5624285300:11:002:0387) та земельної ділянки площею 1,50 га (кадастровий номер 5624285300:11:002:0181), які призначені для ведення особистого селянського господарства і розташовані на території Мощаницької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

За наявними в матеріалах справи договорами оренди землі між позивачем та ТОВ "Захід Агро" і додатковими угодами до цих договорів, укладеними між сторонами у справі, належні позивачу земельні ділянки перебувають в оренді в ТОВ "Західна агровиробнича компанія".

Спірні правовідносини виникли з того приводу, що додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок сторони не укладали, адже позивач їх не підписував, а це спонукає до захисту порушеного права власності шляхом повернення земельних ділянок, якими фактично користується відповідач, і скасування рішень про реєстрацію права оренди.

Так, за висновком експерта від 12 травня 2023 року №СЕ-19/118-23/3296-ПЧ у судовій почеркознавчій експертизі підписи від імені ОСОБА_1 в додаткових угодах від 20.12.2017 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:003:0574 та земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0181 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою. Встановити, чи виконаний підпис від імені орендодавця у договорі оренди землі від 23.03.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:003:0387 самим ОСОБА_1 , не виявилось можливим у зв`язку з тим, що не було встановлено комплексу збіжних чи розбіжних ознак, необхідних для висновку в категоричній або ж вірогідній формах про наявність чи відсутність тотожності його виконавця, та враховуючи короткість досліджуваного підпису, обмежену кількість графічного матеріалу, що відобразився в ньому та часткову транскрипційну невспівставимість із досліджуваними підписами.

При цьому районний суд встановив, що саме на відповідача повинен покладатись обов`язок представити докази на підтвердження укладення додаткової угоди до договору оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:002:0387.

Між тим, зважаючи на те, що відповідач не скористався правом подати оригінал даної додаткової угоди до договору оренди зазначеної земельної ділянки, а це унеможливило проведення у справі судової почеркознавчої експертизи, суд визнав, що зазначена угода до договору оренди земельної ділянки не підписувались позивачем у справі.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За законодавчим визначенням, правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Згідно зі ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За правилом ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Норма статті 14 Закону України "Про оренду землі" вказує, що договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно із ч.1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Наведені норми законодавства свідчать, що користування чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливе на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина шоста ст. 81 ЦПК України встановлює, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проте матеріали справи містять докази, що вказують на виконання сторонами умов договорів оренди земельних ділянок.

Так, наданими до відзиву на позов доказами, які стороною позивача не спростовані, підтверджується отримання ним орендної плати в порядку виконання умов оспорюваних правочинів за 2018-2021 роки.

Як правильно на це посилається заявник, Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2023 року у справі №530/130/21, переглядаючи рішення судів з подібними правовідносинами зазначив, що фактичні дії щодо отримання орендної плати, укладення додаткових угод до договорів оренди землі, переконливо доводять визнання ними фактів укладення згаданих договорів з відповідачем і це відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).

Тобто для встановлення факту укладення чи неукладення договорів оренди землі важливим є не тільки і не стільки встановлення відповідності підпису позивача на тексті договору, а важливим є встановлення наявності чи відсутності самого волевиявлення сторони на укладення відповідного договору. Наявність чи відсутність волевиявлення може доводитись різними доказами, в т.ч. доказами, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Добросовісність (пункт 6 статті З ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. У схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті 1.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво 18).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи має призводити до припинення зазначеного права (постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 450/2286/16-ц (провадження № 61-2032св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність, і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Наведені переконання про можливість визначити фактичне укладення правочину у спосіб його виконання (за відсутності законодавчих застережень про інше) не суперечить викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) правовому висновку про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 року у справі №192/1903/19. У вказаній справі Верховний Суд дійшов висновку, що якщо договір хоч і не був укладений, але виконувався його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність, і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Наявні в матеріалах справи докази вказують про те, що позивач отримува від відповідача орендну плату, а останній користувався земельними ділянками, тобто умови договорів фактично виконувалися, що свідчить про волевиявлення позивача на встановлення відносин оренди з відповідачем. Оскільки умови договорів оренди з додатковими угодами фактично виконувалися, то не можна стверджувати про їхню неукладеність, тому позовні вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Отже, викладені в оскаржуваному рішенні твердження про неприйнятність доводів відповідача про сплату орендної плати та досягнення сторонами згоди на укладення правочину є помилковими.

Колегія суддів також зважає на те, що правильність розв`язання існуючого спору за аналогічних обставин саме щодо ТОВ "Західна агровиробнича компанія" підтверджується актуальною на час перегляду справи апеляційним судом правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у цивільній справі № 567/1039/22.

За правилами ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як убачається, при вирішенні спірних правовідносин суд першої інстанції увагу на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування оскаржуваного рішення є неповне з`ясування судом обставин справи щодо наявності чи відсутності волевиявлення позивача на укладення договору оренди землі, що спонукало до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" адвоката Андросюка Ігоря Сергійовича задовольнити.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 07 червня 2023 року скасувати.

ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 19 грудня 2023 року.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В. Боймиструк

С.С. Шимків