Рішення

від 20.06.2023 по справі 140/5827/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5827/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» (далі ТОВ «ЛРЗ «Мотор», позивач, товариство) звернулося з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі ЗМУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.01.2021 № 0004235212, яким застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 140000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДПС у Волинській області (ГУ ДПС у Волинській області) на підставі наказу № 1528 від 20.08.2020 була проведена фактична перевірка господарської одиниці (паливний склад), що розташований за адресою: м. Луцьк, вулиця Ківерцівська, 3 та належить ДП «ЛРЗ «Мотор» за результатами якої складений акт № 03/140/32-05/08029701 від 26.08.2020.

На підставі висновків акту перевірки Офісом великих платників податків ДПС прийнято податкове-повідомлення рішення (далі ППР) форми ПС № 0005325214 від 14.09.2020, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 141000,00 грн.

ДП «ЛРЗ «Мотор» не погодившись з ППР форми ПС № 0005325214 оскаржило його в адміністративному порядку повністю шляхом подання скарги до ДПС України, яке своїм рішенням від 31.12.2020 № 37067/6/99-00-06-03-01-06 вказане ППР скасоване в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 1000 грн., в іншій частині залишено без змін.

З урахуванням рішення ДПС України про результати розгляду скарги, Офісом ВПП ДПС прийнято нове ППР форми «ПС» № 0004235212 від 21.01.2021, яким до ДП «ЛРЗ «Мотор» застосовано штрафні санкції в сумі 140000,00 грн.

Після оскарження у адміністративному порядку ППР форми «ПС» № 0004235212 від 21.01.2021, рішенням ДПС України № 4857/6/99-00-06-03-02-06 від 27.02.2023 скаргу ДП «ЛРЗ «Мотор» залишено без задоволення.

Позивач зазначає, що постановою КМУ № 893 від 30.09.2020 ліквідовано Офіс великих платників податків ДПС, а наказом ДПС № 529 від 30.09.2020 утворено як відокремлений підрозділ ДПС Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке відповідно до наказу ДПС № 755 від 24.12.2020 розпочало здійснення своїх повноважень з 01.01.2021 та за яким було закріплено на обліку ДП «ЛРЗ «Мотор».

На виконання наказу Державного концерну «Укроборонпром» № 284 від 13.07.2022 створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» шляхом перетворення ДП «ЛРЗ «Мотор».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне ППР форми «ПС» № 0004235212 від 21.01.2021 винесене за результатами фактичної перевірки, якою встановлено порушення товариством підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: акцизний склад за адресою м. Луцьк, вулиця Ківерцівська, 3 на території якого зберігається пальне необладнаний 4 рівнемірами-лічильниками рівня пального в резервуарі та 3 витратомірами-лічильниками.

Позивач не погоджується із таким рішенням податкового органу з огляду на його невідповідність положенням податкового законодавства та прийняття за результатом незаконно ініційованої та проведеної перевірки.

Зокрема вказує не те, що зі змісту наказу, на підставі якого було проведено фактичну перевірку не вбачається, яку саме інформацію про порушення платником податків тих вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, отримано контролюючим органом, що стала в подальшому підставою для прийняття такого наказу. У наказі про фактичну перевірку відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, не відображено у рамках яких заходів встановлено невідповідність діяльності товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій була встановлена контролюючим органом, який приймаючи наказ про проведення перевірки лише обмежився посиланням на норми законодавства, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки, але жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки, наявність якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки.

Вказує, що перевірка даних за минулий період носить характер документальної перевірки, тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій, з огляду на що порушення щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків її проведення, відтак оспорюване ППР є протиправним та підлягає скасуванню.

Самими матеріалами перевірки встановлено відсутність 4-х рівнемірів-лічильників у резервуарах та 3-х витратомірів-лічильників у місці відпуску пального без перевірки наявності пального станом на момент проведення перевірки та встановлення факту його реалізації.

Позивач звертає увагу, що за результатами діяльності підприємства протягом 2019 року обсяг постачання пального становив 731,18 куб. м., а протягом 2020 року 865,24 куб. м., що не перевищує 1000 куб. м. за рік. При цьому загальна місткість резервуарів не перевищує 200 куб. м., і позивач не здійснює операції з реалізації та зберігання пального іншим особам. Тому на момент проведення фактичної перевірки паливний склад не відповідає критеріям акцизного складу, і відповідно товариство не було його розпорядником, відтак не зобов`язане обладнувати резервуари рівнемірами-лічильниками, а паливороздавальні колонки витратомірами-лічильниками.

З цих підстав товариством 27.08.2020 були подані заяви про скасування реєстрації акцизного складу.

Посилається на те, що при проведенні перевірки представниками контролюючого органу не було взято до уваги, що паливороздавальні колонки на момент проведення перевірки мали позитивний результат повірки, що підтверджується відповідними атестатами.

Крім того вказує, що постановою КМУ № 715 від 12.08.2020 (пункт 2), установлено, що до 30.09.2020 (включно) автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального здійснюється у тестовому режимі. Враховуючи, що спірне ППР винесено після цієї дати, то санкції за відсутність реєстрації в реєстрі витратомірів лічильників і рівнемірів лічильників до 01.10.2020 не можуть бути застосовані, адже лише з цієї дати автоматичне зіставлення показників обсягу обігу залишків пального фактично тягне за собою правові наслідки.

Як на підставу незаконності спірного ППР, вказує, що контролюючим органом складено акт перевірки «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним», однак товариство не здійснювало такої торгівлі, у нього відсутня ліцензія на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі пальним, відтак порушення, описані у акті перевірки не можуть застосовуватись до суб`єкта господарювання.

Зазначає, що акт перевірки не відповідає встановленим вимогам, оскільки у ньому відсутні реєстраційний номер, дата, час закінчення перевірки, дата ознайомлення суб`єкта господарювання з цим актом, дата отримання акту та дані про кількість примірників складеного акту.

Позивач посилається на те, що в акті перевірки відсутня повна інформація щодо кількості виявлених у позивача витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, у тому числі їх заводських номерів, дат введення в експлуатацію, з приводу яких у подальшому здійснені спірні донарахування податкових зобов`язань. Також з цього акту неможливо встановити, які резервуари наявні у позивача, їх розмір та чи здійснювалась товариством реалізація чи зберігання пального в таких резервуарах, відсутня фото/відео фіксація резервуарів, та неможливо ідентифікувати, які саме резервуари необладнані рівнемірами, адже у акті перевірки не міститься жодного посилання на найменування, серійні номери, об`єм резервуарів тощо, з огляду на що підстави для притягнення позивача до відповідальності відсутні.

Додатково вказує, що спірне ППР прийняте та скріплено печаткою Офісу великих платників податків ДПС, тобто контролюючим органом який ліквідовано. Також спірне ППР винесено з порушенням 3-х денного строку його прийняття після отримання контролюючим органом рішення за результатами адміністративного оскарження попереднього ППР.

Додатково вказує, що у спірному ППР наявне посилання на пункт 3 статті 128-1 ПК України, при тому, що рішенням ДПС № 37067/6/99-00-06-03-01-06 від 31.12.2020 застосування штрафних санкцій за цією нормою визнано неправомірним.

У відзиві на позовну заяву № 627/5/33-00-05-09 від 26.04.2023 представник відповідача не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими що не підлягають до задоволення, посилаючись на те, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання.

Зазначає, що правом на не допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки позивач не скористався, зауваження чи заперечення до акту перевірки, наказу про проведення перевірки та направлень на проведення перевірки у позивача відсутні.

Вказує, що акцизні склади, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання загальна місткість резервуарів яких не перевищує 1000 куб. м., з 01.01.2020 повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі, а відповідальність за це порушення настає з 01 квітня 2020 року.

За відсутності обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та відсутності реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі у встановлений строк виключає можливість проведення суб`єктом здійснення операцій з обігу пального та його зберігання.

Відповідач, враховуючи обов`язок позивача обладнати акцизний склад вказаними засобами вимірювальної техніки, вважає, що Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за відповідне порушення податкового законодавства (арк. спр. 90 - 93).

У відповіді на відзив, зареєстрованим 08.05.2023 за вхідним номером канцелярії суду 29469/23 позивач зазначив, що контролюючий орган у своєму відзиві обмежився лише доводами щодо підстав призначення перевірки та факту порушення та не спростував інших доводів позивача, як підстав позову.

Вказує, що за наявності у контролюючого органу права на проведення перевірки у зв`язку із здійсненням функцій контролю, не позбавляє його обов`язку конкретизувати у наказі на призначення перевірки одну з передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України підстав. Реалізація функцій контролю обмежена законодавством та не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена. Просив визнати протиправним та скасувати ППР форми «ПС» № 0004235212 (арк. спр. 108 - 115).

У додаткових поясненнях, зареєстрованим 01.06.2023 за вхідним номером канцелярії суду 29469/23 позивач підтримав позовні вимоги та просив скасувати спірне ППР з підстав викладених в позовній заяві щодо призначення фактичної перевірки, винесення ППР Офісом ВП ДПС не у межах своєї компетенції, оскільки цей орган ліквідовано.

Звертає увагу, що згідно розрахунку штрафних санкцій, останні встановлені за не реєстрацію витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників, однак згідно із розрахунком, який зроблений з урахуванням рішення ДПС про результати розгляду скарги № 37067/6/99-00-06-03-01-06 від 31.12.2020 штрафні санкції встановлені за не обладнання рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками, з огляду на що незрозуміло, які порушення встановлено під час проведення перевірки. Крім того у розрахунку штрафних санкцій ГУ ДПС у Волинській області зазначено про не реєстрацію вказаних засобів вимірювальної техніки на акцизному складі з уніфікованим номером 1012893, тоді як фактична перевірка проводилась на акцизному складі з уніфікованим номером 1006658 (арк. спр. 119 - 123).

Інших заяв по суті справи чи клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 85).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Постановою Кабінету Міністрів України № 893 від 30.09.2020 ліквідовано Офіс великих платників податків ДПС. Наказом ДПС № 529 від 30.09.2020 утворено як відокремлений підрозділ ДПС Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке відповідно до наказу ДПС № 755 від 24.12.2020 розпочало здійснення своїх повноважень з 01.01.2021. Дані обставити визнані судом загальновідомими та не потребують доказування в силу приписів частини третьої статті 78 КАС України.

Як повідомив позивач, 19 липня 2022 року на виконання наказу Державного концерну «Укроборонпром» № 284 від 13.07.2022, відповідно до Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» № 1630-IX від 13.07.2021 створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» державної форми власності шляхом перетворення ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор». ТОВ «ЛРЗ «Мотор» є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «ЛРЗ «Мотор». Дану обставину учасники справи не заперечили та вона підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 365773073961 від 23.08.22 за ідентифікаційним кодом юридичної особи 08029701 (арк. спр. 21).

Головним управлінням ДПС у Волинській області винесено наказ № 15828 від 20.08.2020 про проведення фактичної перевірки ДП «ЛРЗ «Мотор» за адресою господарської одиниці - паливного складу в м. Луцьку, по вул. Ківерцівській, 3.

В наказі зазначено, що він виданий з метою проведення перевірки з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» постанови Кабінету Міністрів України № 408 від 24.04.2019 «Про порядок електронного адміністрування реалізації пального» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, керуючись підпунктами 20.1.10, 20.1.11, пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, підпунктом 52-2 пункту 52 Підрозділу Х Інші перехідні положення Податкового кодексу України (арк. спр. 23).

На підставі цього наказу податковими інспекторами проведено фактичну перевірку за адресою провадження діяльності позивача, за наслідками якої складено акт перевірки, у якому зроблено висновок про порушення ДП «ЛРЗ «Мотор» підпунктів 230.1.2, 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК, а саме: на дату проведення перевірки на акцизному складі (уніфікований № 1006658) за адресо: Волинська область, м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 3 ДП «ЛРЗ «Мотор» для власного споживання пального використовує чотири резервуари для зберігання пального, що не обладнані рівнемірами-лічильниками рівня нафтопродуктів (пального) у резервуарі та три витратоміра-лічильника (паливо роздавальні колонки) на місці відпуску пального наливом, які не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі; ДП «ЛРЗ «Мотор», як розпорядником акцизного складу, за липень 2020 року не подано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику щоденні дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального у звітній добі (арк. спр. 24 - 25).

На підставі акта перевірки Офісом ВПП ДПС прийнято ППР № 0005325214 від 14.09.2020 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 141 000,00 грн, встановлених пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК за порушення вимог підпунктів 230.1.2, 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 цього Кодексу (арк. спр. 27 - 28).

Не погодившись з ППР № 0005325214 від 14.09.2020 ДП «ЛРЗ «Мотор» оскаржило його у адміністративному порядку до ДПС України (арк. спр. 29 - 35).

Рішенням ДПС України № 37067/6/99-00-06-03-01-06 від 31.12.2020 ППР № 0005325214 від 14.09.2020 скасовано в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1000,00 грн., в іншій частині ППР залишено без змін (арк. спр. 36 - 40).

З урахуванням рішення ДПС України про результати розгляду скарги відповідачем прийнято нове ППР форми «ПС» № 0004235212 від 21.01.2021, яким до ДП «ЛРЗ «Мотор» застосовано штрафні санкції в сумі 140000,00 грн. (арк. спр. 42 - 43).

За результатами розгляду скарги на ППР № 0004235212 від 21.01.2021 (арк. спр. 44 - 51), рішенням ДПС України № 5439/6/99-00-06-03-02-06 від 10.03.2021 скаргу залишено без розгляду з тих підстав, що питання порушені у скарзі були вже розглянуті по суті у попередньому рішенні ДПС (арк. спр. 52 - 53).

Не погоджуючись з таким результатом розгляду скарги, ДП «ЛРЗ «Мотор» звернулося до суду з позовом про зобов`язання ДПС розглянути скаргу по суті та рішенням Волинського окружного адміністративного суду по справі № 140/3942/21 від 22.06.2021 у задоволенні позову було відмовлено (арк. спр. 54 - 57).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2022 рішення суду першої інстанції скасовано та визнано протиправними дії ДПС України щодо залишення скарги від 05.02.2021р. №1-61/556 ДП «ЛРЗ «Мотор» на податкове повідомлення-рішення від 21.01.2021 форми «ПС» №0004235212 без розгляду; зобов`язано ДПС України повторно розглянути скаргу ДП «ЛРЗ «Мотор» на податкове повідомлення-рішення від 21.01.2021р. форми «ПС» №0004235212 (арк. спр. 58 - 63).

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2022 ДПС України повторно розглянуло скаргу ДП «ЛРЗ «Мотор» та своїм рішенням залишило скаргу без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з ППР форми «ПС» №0004235212 від 21.01.2021 звернулося до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України та який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульованийстаттею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українифактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Як убачається з матеріалів справи Головним управлінням ДПС у Волинській області винесено наказ № 15828 від 20.08.2020 про проведення фактичної перевірки ДП «ЛРЗ «Мотор» за адресою господарської одиниці - паливного складу в м. Луцьку, по вул. Ківерцівській, 3.

В наказі зазначено, що він виданий з метою проведення перевірки з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» постанови Кабінету Міністрів України № 408 від 24.04.2019 «Про порядок електронного адміністрування реалізації пального» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, керуючись підпунктами 20.1.10, 20.1.11, пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, підпунктом 52-2 пункту 52 Підрозділу Х Інші перехідні положення Податкового кодексу України (арк. спр. 23).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постановах від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), 07.11.2019 (справа № 140/391/19), від 05.11.2018 (справа №803/988/17), від 22.05.2018 (справа №810/1394/16), Верховний Суд вказав, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У постанові Верховного Суду від 11.05.2023 по справі № 500/5559/21 колегія суддів погодилася з таким висновком та не вбачає підстав для відступу від нього, однак зазначає наступне.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Норма підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України щодо визначення цієї підстави фактичної перевірки кореспондується з нормамиЗакону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР(з наступними змінами і доповненнями).

Водночас у постановах від 16.09.2021 (справа №120/1431/20-а), від 12.10.2021 (справа №120/5729/20-а), Верховний Суд вказав на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення (відповідно до підстав, визначених нормами цього підпункту).

Постанови Верховного Суду від 16.09.2021 (справа №120/1431/20-а) та від 12.10.2021 (справа №120/5729/20-а) не є такими, що суперечать позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), 07.11.2019 (справа № 140/391/19), від 05.11.2018 року (справа №803/988/17), від 22.05.2018 (справа №810/1394/16) та ними уточнено і розширено підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Суд при вирішенні даного спору звертає увагу на те, що в наказі № 1528 від 20.08.2020 підстава проведення перевірки, відповідно до вичерпного переліку підстав, з яких може проводитися фактична перевірка, встановленого нормами пункту 80.2 статті 80 ПК України, не зазначена.

Формулювання підстав перевірки в зазначеному наказі не дає цілковите розуміння, що підставою перевірки є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, оскільки в наказі є також відсилання до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанови Кабінету Міністрів України № 408 від 24.04.2019 «Про порядок електронного адміністрування реалізації пального» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. При цьому в посиланні на «інші нормативно-правові акти» контролюючий орган їх не конкретизував.

Суд, враховуючи правові висновки, викладені у постанові Верховного суду від 11.01.2023 по справі № 500/5559/21 зауважує, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки, конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Ураховуючи викладене, ГУ ДПС у Волинській області не дотрималося вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22.09.2020 (справа №520/8836/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень частини другої статті 74 КАС України щодо допустимості доказів, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої й було прийняте податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність останнього.

Суд, враховуючи висновки Верховного Суду з огляду на вказані вище обставини справи, дійшов переконання, що наказ ГУ ДПС у Волинській області №1528 від 20 серпня 2020 року винесений не на підставі та у спосіб визначений ПК України, а тому і рішення, яке прийнято за результатами такої перевірки є протиправним.

Відтак, ППР форми «ПС» № 0004235212 від 21.01.2021, яким до ДП «ЛРЗ «Мотор» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 140000,00 грн. підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні), який сплачений відповідно до платіжної інструкції № 20110 від 31.03.2023 (арк. спр. 10) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 84).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ківерцівська, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 08029701) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79028, Львівська область, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 35, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44045187) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «ПС» № 0004235212 від 21 січня 2021 року, яким до Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 140000,00 грн. (сто сорок тисяч гривень).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

21 червня 2023 року