Рішення

від 19.06.2023 по справі 640/21223/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2023 року справа №640/21223/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Старекс Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті, третьої особи - ТОВ "Весткар" про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ТОВ "Старекс Транс" (далі - позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), третьої особи - ТОВ "Весткар" про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 15.11.2022р. №345676 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивачу необхідно було надати суду уточнюючу позовну заяву з визначенням належного позивача.

14.12.2022р. канцелярією ОАСК зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання наведеної ухвали.

Законом України від 13.12.2022р. №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

20.02.2023р. на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 21.12.2022р. №03-19/3045/22 "Про скерування за належністю справи" надійшла адміністративна справа №640/21223/22.

17.01.2023р. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.

З огляду на те, що питання про відкриття провадження у справі №640/21223/22 ОАСК не було вирішено, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2023р. матеріали справи №640/21223/22 прийнято до розгляду судді Марича Є.В., вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 15.11.2022р. відповідачем винесено відносно позивача постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №345676. Вказуючи, що порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявлені відповідачем під час здійснення рейдової перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки, позивач немає жодного відношення до транспортного засобу, що вказантй в акті перевірки, та відповідно не виступав в якості перевізника вантажу, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з вимогою про скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

За змістом поданого відповідачем відзиву, представник відповідача заперечив щодо задоволення вимог Товариства та вказав про те, що за результатами проведеної рейдової перевірки, посадовими особами відповідача встановлено перевищення встановлених законодавством вагових параметрів (більше 5%, але не більше 10%), адже навантаження на одиночну вісь склало 12,35 т., при дозволених 11,5 т. (перевищення 7,39%), що є порушенням вимог п. 22.5 Правил, затверджених ПКМУ від 10.10.2001р. за №1306. Крім того, представник відповідача у поданому відзиві зауважив, що чинне законодавство розмежовує поняття власника транспортного засобу та автомобільного перевізника. При цьому, в наданій до перевірки товарно-транспортній накладній від 07.04.2022р. №19 автомобільним перевізником вказано саме позивача - ТОВ "Старекс Транс", що жодним чином не спростовано позивачем у поданій позовній заяві. Окрім того, відповідач зазначає, що повідомляв листом від 24.10.2022р. за вих. №36927/29/24-22 позивача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, призначеного на 15.11.2022р., який останнім отримано 01.11.2022р., втім не надано жодних документів, що могли спростувати факти вчиненого ним правопорушення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ "Старекс Транс" (ідентифікаційний код 43118348, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 11, офіс 2/10) зареєстроване, як юридична особа 17.07.2019р., про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис. Основний вид економічної діяльності: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області видано, в тому числі, головному спеціалісту Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Орловському В.В. та старшому державному інспектору Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій області Левицькому А.О., направлення на рейдову перевірку №2009/к від 19.09.2022р., зокрема, на а/д М-05 «Київ-Одеса» км 442 + 811 з 20.09.2022р. по 27.09.2022р. на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області у період з 20.09.2022р. по 27.09.2022р.

Наведеними посадовими особами проведено перевірку транспортного засобу марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 ), з напівпричепом марки WIELTON, номерний знак НОМЕР_3 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 ) на маршруті руху а/д М-05 «Київ-Одеса» км 442 + 811 (праворуч), стаціонарний пункт ГВК, яким перевозився подільний вантаж соя (згідно ТТН) про що складено акт від 27.09.2022р. №339842 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, перевищення вагових параметрів на 7,39% одиночної вісі, фактичне навантаження на одиничну вісь становило 12,35 т, при дозволених 11,5 т, згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху. Пояснень щодо встановленого в акті порушення водієм не надано, з актом водій ознайомлений.

В Акті №339842 вказано, що транспортний засіб належить ТОВ "Старекс Транс" згідно ТТН від 07.04.2022р. №19, яке також у ТТН визначено перевізником.

Водночас зазначено, що згідно свідоцтва про реєстрацію, власником транспортного засобу є його водій гр. ОСОБА_1 .

За результатами проведення зважування головним спеціалістом Укртрансбезпеки Орловським В.В. було складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.09.2022р. №0063238, в якій вказано, що навантаження на осі є таким: 1) 6,34 тонн; 2) 12,35 тонн; 3) 7,18 тонн; 4) 7,51 т; 5) 6,94 тонн. Повна маса транспортного засобу 40,37 тонн.

Головним спеціалістом Орловським В.В. складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.09.2022р. №0072284, в якому зазначено, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу було встановлено, що навантаження на другу вісь становить 12,35 т. при нормативно допустимій в 11,5 т.

На підставі акта від 27.09.2022р. №339842 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.11.2022р. №345676, якою на позивача на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено штраф у розмірі 8500,00 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням у формі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, Товариство звернулась з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про наступне.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі Положення) Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Пунктом 4 Положення встановлено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (надалі Порядок № 1576) державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління. У відповідності до п. 4 Порядку № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; попередній габаритно-ваговий контроль - це визначення параметрів великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу для встановлення наявності перевищення нормативів на стаціонарних пунктах; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Особливості та вимоги до габаритно-вагового контролю закріплені у пунктах 15 - 25 Порядку №879.

Так, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.

За результатами точного габаритно-вагового контролю визначається належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних, а на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Пунктом 30 Порядку №879 встановлено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень перевізнику необхідно отримати дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, при відсутності такого перевізник повинен внести плату за проїзд, що здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. Водночас, законодавцем визначено підстави плати за проїзд відповідно до п.31-1 Порядку № 879 у разі неотримання дозволу, величина якої залежить від розрахункових величин, визначених згідно формули п. 30 Порядку № 879, одна з яких є В відстань перевезення, кілометрів.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про автомобільний транспорт» законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Завданнями законодавства з питань перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом є:

- визначення основних правових та організаційних основ державного регулювання у сфері перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;

- установлення вимог до перевізників, водіїв та транспортних засобів щодо забезпечення безпеки перевезень та екологічної безпеки;

- визначення системи державного контролю, прав, обов`язків та відповідальності державних органів виконавчої влади та перевізників за порушення міжнародних договорів та законодавства України.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про автомобільний транспорт» цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

- для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

- для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абз 14, 15 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, за визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі статтею 33 Закону №2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Отже, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за перевищення вагових або габаритних обмежень, є виключно автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що 27.09.2022р. уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області проведено перевірку транспортного засобу марки RENAULT з номерним знаком НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , з напівпричепом WIELTON з номерним знаком НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 під керуванням водія гр. ОСОБА_1 .

В акті вказано, що згідно ТТН від 07.04.2022р. №19, транспортний засіб належить ТОВ "Старекс Транс", яке при цьому є перевізником.

В той же час, судом встановлено, що згідно свідоцтв про реєстрацію НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , власником вказаного транспортного засобу та напівпричепу є гр. ОСОБА_1 .

Наведене також зафіксовано в Акті №339842.

Разом з тим, висновки відповідача відносно того, що саме ТОВ "Старекс Транс" на дату проведення рейдової перевірки (27.09.2022р.) виступало автомобільним перевізником ґрунтуються виключно на відомостях наданої до перевірки ТТН від 07.04.2022р. №19.

При цьому, в межах спірних правовідносин позивач вважає, що він не є суб`єктом відповідальності, передбаченої абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України №2344-ІІІ, оскільки таку відповідальність має нести саме автомобільний перевізник, тоді як ТОВ "Старекс Транс" не має жодного відношення до транспортного засобу, що перевірявся 27.09.2022р.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за № 123/18861 (далі - Інструкція № 379), якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Тобто, вказаним підзаконним нормативно-правовим актом на виконання вимог Закону 2344-ІІІ визначено, що для транспортних засобів, що перебувають, зокрема у користуванні у фізичних чи юридичних осіб реєстраційним документом, наявність яких є обов`язковою згідно з вимогами статті 48 Закону 2344-ІІІ є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Правовий висновок щодо оформлення тимчасового реєстраційного талону зробив Верховний Суд у справі № 804/8740/16, вказавши, що попри те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом України «Про автомобільний транспорт».

В той же час, як з`ясовано з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, будь-яких документів на підтвердження того, що транспортний засіб марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричіп WIELTON, номерний знак НОМЕР_3 , дійсно перебували у користуванні ТОВ "Старекс Транс" на час проведення рейдової перевірки, водієм посадовим особам відповідача не надано.

При цьому, відсутніми є і будь-які документи на підтвердження наявності трудових або господарських відносин між гр. ОСОБА_1 та ТОВ "Старекс Транс".

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд зауважує, що відповідач не навів суду переконливих аргументів та підтвердив належними доказами, що саме ТОВ "Старекс Транс" на дату проведення перевірки виступало перевізником в розумінні норм чинного законодавства та використовувало описані вище транспортні засоби саме як перевізник.

При цьому, спростовуючи посилання відповідача на зміст ТТН, суд вказує, що загальними нормами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, визначено, що ТТН - документ на вантаж, а не документ, який визначає автомобільного перевізника.

Так, з досліджених матеріалів справи та наданих доказів, суд дійшов до висновку про помилковість позиції відповідача щодо того, що ТОВ "Старекс Транс" на дату проведення рейдової перевірки від 27.09.2022р. виступав автомобільним перевізником в розумінні норм ЗУ "Про автомобільний транспорт", що в свою чергу виключає застосування до останнього відповідальності передбаченої статтею 60 цього ж Закону.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин, на переконання суду, в цих правовідносинах відсутні підстави для застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 8500 грн.

За таких обставин, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.11.2022р. №345676 є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності своїх рішень.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 29.11.2022р. №754, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Старекс Транс" (місцезнаходження: 02149, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. , кв. 176; код ЄДРПОУ: 43118348) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 39816845), третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Весткар" (місцезнаходження: 69000, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11; код ЄДРПОУ 44548501) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 39816845) від 15.11.2022р. №345676 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старекс Транс" (місцезнаходження: 02149, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. , кв. 176; код ЄДРПОУ: 43118348) на суму 8500,00 грн.

3. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старекс Транс" (місцезнаходження: 02149, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. , кв. 176; код ЄДРПОУ: 43118348) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімсот одна) грн. 00 коп.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.