Рішення

від 19.06.2023 по справі 420/6485/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6485/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-ПАРФУМ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 29.03.2023 надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-ПАРФУМ» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UА500080/2023/000096 від 20.03.2023 року;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської і митниці про коригування митної вартості товарів № UА500080/2023/000061/2 від 20.03.2023 року.

Ухвалою від 03.04.2023 позов товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-ПАРФУМ» залишити без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

До суду від представника позивача за вх №10581/23 надійшла заява з належним чином оформленою позовною заявою.

Ухвалою від 19.04.2023 прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-ПАРФУМ» (вх. №10581/23), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що: з умов договору про надання послуг перевезення №163405 від 16.09.2022 слідує, що рахунок на оплату, який видано ТОВ «Нова Пошта Глобал» є первинним документом, який містить найменування наданої послуги відповідно до п. 2.2. Договору та за своєю формою і правовою природою не є документом, який містить маршрут перевезення; інформація про маршрут перевезення міститься у довідці, яка видана ТОВ «Нова Пошта Глобал» та надана декларантом разом із митною декларацією; у відповіді на адвокатський запит ТОВ «Нова Пошта Глобал» від 20.03.2023 № 03/23-15 зазначило, що вантаж за накладною CMR 255481 отримано від компанії Dober Import-Export SX. на складі, який розташовано у м. Гранада де Пенеде, провінція Барселона, Іспанія, вантаж за накладною CMR 255481 транспортовано силами ТОВ «Нова Пошта Глобал» за маршрутом від м. Гранада де Пенеде, провінція Барселона, Іспанія до п/п Ягодин-Дорогуск-митний кордон України та від п/п Ягодин-Дорогуск до м. Одеса, таким чином пункт відправлення зазначений у1 Контракті, інвойсі та довідці виконавця транспортно-експедиційних послуг повністю узгоджується між собою; роботи із завантаження товару не входять до складу послуг з міжнародної експрес-до ставки МЕВ згідно договору про надання послуг перевезення між ТОВ «Нова Пошта Глобал» та ТОВ «Скай-Парфум» від 16.09.2022 року №163405 та окремо не обліковуються і не тарифікуються; умовами Контракту між Dober Import-Export S.L. та ТОВ «Скай-Парфум» не передбачено страхування вантажу, умовами поставки EXW також не передбачено страхування вантажу та згідно довідці ТОВ «Нова Пошта Глобал» від 8 березня 2023 р. вих. № 1688, страхування вантажу не проводилось.

03.05.2023 від Одеської митниці за вх. №ЕС/4262/23 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з (МД) № 23UA500080001264U5 від 10.03.2023 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2023/000061/2 від 20.03.2023 року та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю № UA500080/2023/000096 від 20.03.2023 року.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

До суду від позивача 11.05.2023 за вх №15103/23 надійшла відповідь на відзив.

30.05.2023 до суду від відповідача за вх №ЕС/5312/23 надійшли заперечення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.04.2017 між Dober Import-Export S.L. та ТОВ «СКАЙ-ПАРФУМ» було укладено контракт № 02 в порядку та на умов якого Dober Import-Export S.L. зобов`язалось поставити ТОВ «СКАЙ-ПАРФУМ» парфумерні вироби під торговою маркою Byphasse, а ТОВ «СКАЙ-ПАРФУМ» зобов`язалось прийняти та оплатити вказані вироби.

28.12.2018 Dober Import-Export S.L. та ТОВ «Скай-ПАРФУМ» підписали Додаткову угоду, якою продовжили строку контракту до 31.12.2019. 19.12.2019 Dober Import-Export S.L. та ТОВ «СКАЙ-ПАРФУМ» підписали додаткову угоду, якою продовжили строку контракту до 31.12.2020. 29.01.2021 Dober Import-Export S.L. та ТОВ «СКАЙ-ПАРФУМ» підписали додаткову угоду, якою продовжили строку контракту до 31.12.2021. 20.12.2021 Dober Import-Export S.L. та ТОВ «СКАЙ-ПАРФУМ» підписали додаткову угоду, якою продовжили строку контракту до 31.12.2022.

Компанія Dober Import-Export S.L. зареєстрована в Іспанії та є власником торгової марки Byphasse. Компанія Dober Import-Export S.L. зареєстрована в реєстрі експортерів відповідно до положень статей 68 та 80 Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) № 2015/2447 від 24 листопада 2015 року, реєстраційний номер ESREX4432, дійсний з 14.12.2020, що підтверджується нотаріально посвідченим перекладом договору про реєстрацію.

Під преференційний торговельний режим підпадають наступні товари компанії Dober Import-Export S.L.: 3304 - препарати для краси, макіяжу та догляду за шкірою; 3305 - препарати для волосся; 3307 - препарати для дотику та косметики; 3401 - гель для ванни; 3808 - гелі для рук з дезінфікуючим засобом; 4818 - серветки для макіяжу та догляду за шкірою; 5601 - ватні диски.

З метою митного оформлення товару позивачем для підтвердження його митної вартості до Одеської митниці була подана електронна митна декларація № 23UA500080001264U5 від 10.03.2023, у якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту, та для підтвердження митної вартості товару декларант разом з митною декларацією надав документи.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаними митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

Одеською митницею було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000096.

Також відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500080/2023/000061/2 від 20.03.2023, у зв`язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Так, у вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599, до зазначених документів можуть належати: рахунок від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України, розмір тарифної ставки на перевезення. Проте, у наданому до митного оформлення рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг відсутня інформація про маршрут перевезення.

2) Пункт відправлення в умовах поставки, зазначених у інвойсі, не відповідає пункту відправлення, зазначеному у рахунку та довідці про витрати на перевезення.

3) У довідці про витрати на перевезення товару від 08.03.2023 № 1688 вказано загальну вартість послуг з доставки вантажу, але не зазначено окремо вартість її складових (завантаження на транспорт, перевезення та послуги складу), що унеможливлює перевірку достовірності інформації про витрати на організацію транспортно-експедиційного обслуговування до митного кордону України. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу.

4) Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано.

Декларанту запропоновано відповідно до частини 3 статті 53 МКУ митним протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що у наданому до митного оформлення рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг відсутня інформація про маршрут перевезення та що пункт відправлення в умовах поставки, зазначених у інвойсі, не відповідає пункту відправлення, зазначеному у рахунку та довідці про витрати на перевезення, суд зазначає.

Згідно інвойсів № 2.022/F/66 та №2.022/F/67 від 30.01.2023 товар доставлено з міста Гранада Пенеди (Італія).

Згідно умов п.3.1. Контракту між Dober Import-Export S.L. та TOB «Скай-Парфум» № 02 від 18.04.2017 року поставка товару здійснюється на умовах (Інкотермс 2010) EXW - склад Продавця, м. Гранада Пенеди (08792), Іспанія або інший склад у цьому регіоні, про який Продавець повідомляє заздалегідь у письмовій формі.

Позивачем під час митного оформлення та до суду надано копію договору про надання послуг міжнародної експрес-доставки №163405 від 16.09.2022, укладеного позивачем як замовником та ТОВ «НОВА ПОШТА ГЛОБАЛ» як перевізником, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з міжнародної експрес-доставки МЕВ, що переміщується через митний кордон України в якості МЕВ, які визначенні в п. 2.2. Договору, а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги та своєчасно здійснити оплату за надані Виконавцем послуги. Датою взяття на себе зобов`язань, передбачених цим договором Сторонами є дата отримання МЕВ для надання послуг з міжнародної доставки (п.2.1).

На підтвердження вартості транспортних послуг позивач до митниці та до суду надав копію рахунку №NPG0000000091641553NPG від 08.03.2023, відповідно до якого вартість транспортерних послуг поза межами України становить 99483,66 грн, напрямок: Іспанія п/п Ягодин-Дорогуск.

Також позивачем під час митного оформлення та до суду надано копію довідки ТОВ «НОВА ПОШТА ГЛОБАЛ» від 08.03.2023 №1688, в якій зазначено, що вартість транспортування вантажу за накладною CMR 255481 за маршрутом: Іспанія п/п Ягодин-Дорогуск митний кордон України складає 99483,66 грн, навантажувально-розвантажувальні роботи не проводились, страхування товару не проводилось.

Крім цього позивач надав до суду відповіді на адвокатський запит ТОВ «НОВА ПОШТА ГЛОБАЛ» від 20.03.2023 №03/23-15, згідно якої вантаж за накладною CMR 255481 отримано від Dober Import-Export S.L. на складі, який знаходиться у м. Гранада де Пенеде, провінція Барселона, Іспанія, та транспортовано за маршрутом від м. Гранада де Пенеде, провінція Барселона, Іспанія до п/п Ягодин-Дорогуск митний кордон України.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що вказані документи у повному обсязі підтверджують маршрут і вартість доставки вантажу.

За таких підставі висновки відповідача про відсутність інформації про маршрут перевезення, а також відсутність документу, що підтверджує оплату транспортно-експедиційних послуг є безпідставними, так само як необґрунтованим є посилання позивача на відмінності у пункті відправки зазначеному у рахунку та довідці про витрати на перевезення.

Щодо доводів відповідача про те, що у довідці про витрати на перевезення товару від 08.03.2023 № 1688 вказано загальну вартість послуг з доставки вантажу, але не зазначено окремо вартість її складових (завантаження на транспорт, перевезення та послуги складу), суд зазначає, що як вбачається з довідки ТОВ «НОВА ПОШТА ГЛОБАЛ» від 08.03.2023 №1688 та відповіді на адвокатський запит ТОВ «НОВА ПОШТА ГЛОБАЛ» від 20.03.2023 №03/23-15 такі роботи не входять до складу міжнародної експрес-доставки МЕВ та окремо не тарифікуються та не обліковуються, що свідчить про те, що додаткових витрат на навантаження та розвантаження товару позивач не поніс.

Щодо доводів відповідача про те, що документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано суд зазначає.

Умови перевезення EXW Інкотермс (як у редакції 2010 року, так і в редакції 2020 року) передбачають, що покупець несе всі види ризику і всі витрати по переміщенню товару з території продавця до зазначеного місця призначення.

Водночас, такі умови не передбачають безумовний обов`язок покупця здійснити страхування товару.

За приписами пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються також і витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що оскільки умови поставки за базисом «EXW» не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, враховуючи те, що ТОВ «НОВА ПОШТА ГЛОБАЛ» у довідці від 08.03.2023 №1688 зазначило, що страхування товару не проводилось, відтак підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

Судом також встановлено, що у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару (яка зазначена у кілограмах, на відміну від одиниць товару, зазначених у митній декларації літр/мілілітр та штуки) митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Таким чином суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею та картка відмови є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-ПАРФУМ» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 5368,00 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-ПАРФУМ» судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-ПАРФУМ» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.03.2023 №UА500080/2023/000061/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці від 20.03.2023 №UA500080/2023/000096.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-ПАРФУМ» судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-ПАРФУМ» (дорога Миколаївська, 253, м. Одеса, 65013, код ЄДРПОУ 37945640).

Відповідач - Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, буд.21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя О.А. Вовченко