Постанова

від 21.06.2023 по справі 520/11471/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 р. Справа № 520/11471/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного науково-технологічного центру-товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 (головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О.) по справі № 520/11471/22

за позовом Східного науково-технологічного центру-товариства з обмеженою відповідальністю

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Східний науково-технологічний центр-товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.02.2021 №17096 про відповідність Східного науково-технологічного центру-товариства з обмеженою відповідальністю п. 8 критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Східний науково-технологічний центр-товариство з обмеженою відповідальністю з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позову зазначило, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №17096 від 15.02.2021, яким вирішено про відповідність Східного науково-технологічного центру-товариства з обмеженою відповідальністю критеріям ризиковості платника податку є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування зазначає, що оскаржуване рішення №17096 від 15.02.2021 податкового органу не містить жодного обґрунтування мотивів його прийняття та конкретизації податкової інформації, яка начебто свідчить про ризиковість позивача або ризиковість якоїсь з численних господарських операцій, які ним здійснювались. Крім того, спірне рішення не містить жодних мотивів відхилення поданих позивачем документів.

Зазначає, що судом першої інстанції не вірно застосовані норми матеріального права, а саме Порядок № 117 від 21.02.2018, який на час виникнення спірних відносин втратив чинність, оскільки діяв Порядок № 1165, який передбачав право платника податків оскаржити рішення податкового органу про зупинення реєстрації податкових накладних.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 без змін.

В обґрунтування зазначив про позивач протягом січня 2021 мав взаємовідносини з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Світоч" та ТОВ "Текта Буд", які віднесені до переліку ризикових платників податків . По взаємовідносинам із ТОВ " НВП Світоч" надійшла податкова інформація від ГУ ДПС у Донецькій області від 07.05.2021, з якої встановлено відсутність оформлення цим підприємством за звітний період декларування ПДВ за січень, лютий 2021 неправомірно визначених сум податкового кредиту та податкових зобов`язань, а тому у відповідача були законні та обґрунтовані підстави для прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 15.02.2022 року комісією Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення № 17096 про відповідність ТОВ "Східного науково-технологічного центру" критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку в зв`язку з встановленням наявності ризикових операцій. (а.с. 116)

Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії Управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Харківській області від 15.02.2022 №31, ТОВ "СВНТКЦ" включено до переліку платників податків за критерієм ризиковості платника ПДВ відповідно до п. 8 "у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування"

У якості податкової інформації зазначено що по платнику наявна негативна податкова інформація на суму 735,5 грн., у 2020-2022 рр. перевірки не проводились.

Вважаючи рішення відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на податковий орган функцій та завдань, що не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи , колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості не порушує права та інтереси позивача, а тому не підлягає оскарженню в судовому порядку.

Такі висновки суду зроблені з посиланням на норми Порядку зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою КМУ від 21.02.2018 № 117, проте на час виникнення спірних правовідносин вказаний нормативний акт втратив чинність. Спірні правовідносини були врегульовані Порядком № 1165, який має інше правове регулбювання.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16.12.2020 по справі № 340/474/20, від 05.01.2021 по справі № 640/10988/20.

Висновки суду першої інстанції про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційної системи ДПС, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій.

Посилання суду першої інстанції на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18 , від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 17.07.2020 року у справі № 280/1098/19,від 10.07.2020 року у справі № 520/5168/19 в межах розгляду даної справи, колегія суддів вважає помилковими, оскільки такі висновки зроблені щодо правовідносин, під час дії Порядку № 117, який, станом на час виникнення спірних правовідносин, втратив чинність.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 15.02.2022 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1175, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність СНТЦ-ТОВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а за наявності податкової інформації, щодо задіяння підприємства та/або контрагента у проведенні ризикових операцій.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу також посилається на наявну податкову інформацію, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зокрема , яка надійшла від ГУ ДПС у Донецькій області від 07.05.2021 стосовно ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Світоч" .

Таким чином, рішення Комісії № 17096 від 15.02.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким "Східний науково-технологічний центр - ТОВ " віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Колегія суддів зазначає, що фактично оскаржуване рішення №17096 від 15.02.2022 прийнято відповідачем на підставі інформації щодо задіяння позивача в схемах ухилення від оподаткування та взаємодію з контрагентами, віднесеними до переліку ризикових платників податків, проте будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте рішення Комісії про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

Так, в спірному рішенні №17096 від 15.02.2022 взагалі не зазначено яка податкова інформація була врахована податковим органом, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на податкову інформацію ГУ ДПС у Донецькій області від 07.05.2021 № 219/05-99-07-17/36831111 стосовно ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Світоч", а в додатках до відзиву надає узагальнену інформацію щодо ТОВ " НВП Світоч" ГУ ДПС у Донецькій області від 19.10.2021 № 434/05-99-18-13/36831111 та від 07.05.2021 № 219/05-99-07-17/36831111.

Крім того, у графі "Податкова інформація" в спірному рішенні зазначено: наявні ознаки проведення ризикових операцій, що відповідає пункту 8 Критеріїв, при цьому податковим органом не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Вказані недоліки свідчать про невідповідність рішення Комісії вимога законодавства, отже є не правомірним.

При вирішенні справи суд враховує правові позиції Верховного Суду викладені в постановах від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20 , від 23.06.2022 року у справі №640/6130/20.

Також суд враховує , що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак, з врахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що рішення Комісії № 17096 прийняте без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов його прийняття, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги що останнє, як індивідуальний акт, підлягає скасуванню.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити Східний науково-технологічний центр - товариство з обмеженою відповідальністю з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Натомість суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим помилково відмовив в задоволенні позову.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що Східним науково-технологічним центром-товариством з обмеженою відповідальністю понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 2481,00 грн та апеляційної скарги - 3 721,50 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Враховуючи, що апеляційна скарга судом задоволена, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6 202,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного науково-технологічного центру-товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 по справі № 520/11471/22 - скасувати

Прийняти постанову, якою позов Східного науково-технологічного центру-товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.02.2022 №17096 про відповідність критеріям ризиковості Східного науково-технологічного центру-товариства з обмеженою відповідальністю.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Східний науково-технологічний центр-товариство з обмеженою відповідальністю з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ ВП 43983495, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) на користь Східного науково-технологічного центру-товариства з обмеженою відповідальністю (ЄДРПОУ 31064516, вул. Космічна, 26, м. Харків, 61145) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 202,50 грн (шість тисяч двісті дві гривні 50 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій