Постанова

від 13.06.2023 по справі 440/7285/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 р.Справа № 440/7285/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2022, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 03.10.22 року по справі № 440/7285/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімсинтез"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімсинтез" (далі - позивач, ТОВ "Хімсинтез") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якому просило суд:

- визнати протиправним рішення ГУ ДПС у Полтавській області №7142155/40058339 від 02.08.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 03.06.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №2 від 03.06.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в повному обсязі виконані вимоги щодо надання підтверджуючих документів, які свідчать про здійснення господарської операції з контрагентом ТОВ "Міжнародне якісне постачання" та підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 03.06.2022, вказаних у пункті 11 Порядку №1165, у контролюючого органу не було. Контролюючим органом упереджено зазначено в рішенні, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 зазначено як основний вид діяльності позивача. Зазначив, що відповідачем не взято до уваги, що позивач має ліцензію на перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями №309 від 06.08.2019. Також в рішенні про зупинення реєстрації ПН не конкретизовано, як саме він має усунути виявлене порушення, натомість вжито лише загальні фрази, що виключає його правомірність як акта індивідуальної дії.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ГУ ДПС в Полтавській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначило, що для реєстрації податкової накладної потрібно, щоб надані платником документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду і виправданість, ризик і ділову мету. В інакшому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку. З витягу з протоколу вбачається, що в ході опрацювання копій первинних документів, поданих ТОВ "Хімсинтез" до податкової накладної №2 від 03.06.2022, виписаної на адресу ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" (код 39740221) щодо надання транспортних послуг встановлено, що до повідомлення платником надано товарно-транспортну накладну від 03.06.2022 №030622-1, в якій вказано водія ОСОБА_1 , який не перебуває в трудових відносинах з ТОВ "Хімсинтез", договір ЦПХ відсутній. Надана позивачем товарно-транспортна накладна №030622-1 від 03.06.2022 оформлена з порушеннями, оскільки в ній відсутні у повному обсязі відомості щодо вантажно-розвантажувальних операцій, з відомостей не зрозуміло, хто прийняв вантаж від вантажоодержувача, викликає сумнів щодо одержання товару безпосередньо вантажоодержувачем. Тобто, товарно-транспортна накладна сформована із порушенням вимог, визначених у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, а тому не підлягає урахуванню. Заперечував проти вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну, зазначив про дискреційні повноваження відповідача, відповідно до яких суд не може підміняти інший орган влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Заперечував проти витрат на правову допомогу, вважаючи їх завищеними, безпідставними та необгунтованими.

Позивач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Хімсинтез" (ідентифікаційний код 40058339) зареєстроване юридичною особою 20.06.2022 року, номер запису в ЄДР 1009571070012006517, основним видом діяльності товариства є "49.41 вантажний автомобільний транспорт" (а.с. 25).

23.05.2022 року між ТОВ "Хімсинтез" (виконавець) та ТОВ "Міжнародне якісне постачання" (замовник) укладено договір №2 про надання транспортно-експедиційних послуг вантажним транспортом по Україні, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок замовника забезпечити організацію та здійснення перевезення вантажу замовника вантажним автомобільним транспортом в межах території України, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та здійснити їх оплату у порядку, передбаченому цим договором. Вид та порядок надання послуг згідно з даним договором, а також інша необхідна інформація для надання послуг зазначаються замовником у заявці. Вартість послуг за договором визначається на підставі виставленого рахунку-фактури виконавця. За надання послуг замовник сплачує виконавцеві плату у розмірі фактичної вартості перевезення, що відображена в актах приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг та на підставі наданих рахунків на оплату. Розрахунки за послуги здійснюються замовником в українській національній валюті - гривні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Замовник здійснює плату за послуги протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку від виконавця (в тому числі направлених електронною поштою) (а.с. 13-15).

23.05.2022 року між ТОВ "Хімсинтез" (виконавець) та ТОВ "Міжнародне якісне постачання" (замовник) підписано заявку №9 на транспортні послуги (а.с. 16).

03.06.2022 року сторони підписали акт надання послуг №72, яким засвідчили фактичне надання транспортних послуг (автомобіль DAF НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 ) по маршруту м. Полтава - Великий Любінь - м. Полтава згідно з договором від 23.05.2022 року №2 про надання транспортно-експедиційних послуг вантажним транспортом по Україні на загальну суму 104500 грн, у тому числі ПДВ - 17416,67 грн (а.с. 18).

03.06.2022 року позивач склав податкову накладну №2 про надання ТОВ "Міжнародне якісне постачання" транспортних послуг (автомобіль DAF НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 ) по маршруту м. Полтава - Великий Любінь - м. Полтава, згідно з договором від 23.05.2022 року №2 про надання транспортно-експедиційних послуг вантажним транспортом по Україні на загальну суму 104500 грн, у тому числі ПДВ - 17416,67 грн (а.с. 8).

30.06.2022 року ТОВ "Хімсинтез" надіслало податкову накладну №2 від 03.06.2022 року для реєстрації у ЄРПН та того ж дня отримало квитанцію, в якій його повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної з таких підстав: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію / відмову у реєстрації (а.с. 9).

Відповідно до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 29.07.2022 №7 позивач надав податковому органу пояснення разом з копіями документів (а.с. 57-83, 85).

02.08.2022 року Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №7142155/40058339 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 03.06.2022 року у ЄРПН з огляду на ненадання платником податків копій документів, а саме, договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них. Також зазначено, що надано товарно-транспортну накладну від 03.06.2022 року №030622-1, в якій вказано водія ОСОБА_1 , який не перебуває в трудових відносинах з ТОВ "Хімсинтез", договір ЦПХ відсутній (а.с. 7).

Не погодившись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 03.06.2022 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, що набула чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

За приписами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520), що, відповідно до пункту 1, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку №520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктами 9, 10 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Аналіз наведених вище положень Порядку №1165 свідчить, що контролюючий орган, після надходження податкової накладної / розрахунку коригування до ДПС для реєстрації в ЄРПН, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій.

Автоматизований моніторинг відповідності господарської операції, відображеної у податковій накладній, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-6 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1156).

У разі, коли за результатами моніторингу господарська операція, відображена у податковій накладній, відповідає критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної, складеної платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) реєстрація такої податкової накладної зупиняється.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Зі змісту залученої до матеріалів справи квитанції від 30.06.2022 року вбачається, що податковим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної №2 від 03.06.2022 року пункту 1 Критеріям ризиковості здійснення операцій.

Колегією суддів встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної у повідомленні про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та на цій підставі зупинено реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (пп. 2 п. 11 Порядку № 1165).

Порядок №1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Виходячи з наведених вище положень пунктів 10, 11 Порядку №1165, зміст такого рішення наводиться податковим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено вимоги до змісту такої квитанції, а саме - у ній обов`язково мають бути зазначені:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Дослідивши залучену до матеріалів справи копію квитанції від 30.06.2022 року колегією суддів встановлено, що у ній не зазначено вимог до платника податків в частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Вказані обставини унеможливлюють визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН.

При цьому, Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини, призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 03.06.2021 по справі № 2040/7098/18.

Однак, у цій справі надіслана позивачу квитанція містила лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

До того ж, у ході розгляду справи відповідачами не надано пояснень разом з їх документальним підтвердженням щодо підстав встановлення відповідності надісланої ТОВ "Хімсинтез" податкової накладної №2 від 03.06.2022 року положенням пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Посилання контролюючого органу у квитанції від 30.06.2022 на те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару/послуги та обсягу його постачання, лише дублює положення пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, жодним чином не вказуючи на конкретну підставу для зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 03.06.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачами не доведено наявність визначених законом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 03.06.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, позивачем після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної надіслані податковому органу письмові пояснення разом з копіями документів на підтвердження обґрунтованості її складення (а.с. 57-83, 85).

Відповідно до рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7142155/40058339 від 02.08.2022 року та витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 02.08.2022 року №84, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 03.06.2022 року у Єдиному реєстрі податкових накладних є ненадання платником податків копій документів та зазначено, що надано товарно-транспортну накладну від 03.06.2022 року №030622-1, в якій вказано водія ОСОБА_1 , який не перебуває в трудових відносинах з ТОВ "Хімсинтез", договір ЦПХ відсутній (а.с. 7, 56).

Судовим розглядом встановлено, що податкову накладну №2 від 03.06.2022 року ТОВ "Хімсинтез" склало за фактом першої події відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України на підставі підписання сторонами 03.06.2022 року акту №72 надання транспортних послуг (автомобіль DAF НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 ) по маршруту м. Полтава - Великий Любінь - м. Полтава згідно з договором №2 від 23.05.2022 року про надання транспортно-експедиційних послуг вантажним транспортом по Україні на загальну суму 104500 грн, у тому числі ПДВ - 17416,67 грн (а.с. 18).

Вказаний акт надання послуг №72 від 03.06.2022 року позивач надав контролюючому органу разом з письмовими поясненнями та копіями документів на підтвердження обґрунтованості складення податкової накладної №2 від 03.06.2022 року (а.с. 83).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необрунтованість відмови контролюючого органу у реєстрації податкової накладної №2 від 03.06.2022 року у ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договору ЦПХ з водієм ОСОБА_1 , оскільки основним документом, що підтверджує обґрунтованість складення податкової накладної №2 від 03.06.2022 року є акт надання послуг №72 від 03.06.2022 року.

Крім того в матеріалах справи міститься копія цивільно-правового договору, а саме - договору надання послуг/виконання робіт №2 від 01.06.2022 року, укладеного між ТОВ "Хімсинтез" (замовник) та фізичною особою ОСОБА_1 (виконавець), за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався надати послуги з перевезення вантажу: метанолу (метилового сприту) з місця знаходження вантажу за адресою: смт. Великий Любінь, Львівська область до пункту його призначення за адресою: м. Полтава, вул. Ковалівська, 2а (а.с. 21-22).

Вказані пункти навантаження та розвантаження метанолу також зазначені в товарно-транспортній накладній №030622-1 від 03.06.2022 року та в подорожньому листі вантажного автомобіля від 03.06.2022 року (а.с. 75, 76).

Щодо доводів апелянта про оформлення товарно-транспортної накладної №030622-1 від 03.06.2022 із порушенням вимог, визначених у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що вказана обставина не зазначалася в якості підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 03.06.2022 року в оскаржуваному рішенні, крім того зазначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, Головним управлінням ДПС у Полтавській області не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації складеної ТОВ "Хімсинтез" податкової накладної №2 від 03.06.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання послуг та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов`язку. Зупинивши реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, контролюючий орган не довів відповідність господарської операції критеріям ризиковості та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності складення цієї податкової накладної, які позивач мав надати на пропозицію податкового органу, а тому рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №2 від 03.06.2022 року, складеної ТОВ "Хімсинтез" є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "Хімсинтез" - задоволенню в цій частині.

Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання стосовно реєстрації податкової накладної, колегія суддів зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість способу захисту права позивача, а саме: зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 03.06.2022 року, складену та подану на реєстрацію ТОВ "Хімсинтез" датою її фактичного подання.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 4 статті 134 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката Сучкової Ю.О. в сумі 3500 грн позивачем надано до суду копію договору про надання правової допомоги від 02 серпня 2022 року, укладеного між позивачем та адвокатом Сучковою Юлією Олександрівною (а.с. 26-29), акту наданих послуг до вказаного договору від 17.08.2022 року (а.с. 31) та квитанції № 2 від 02.08.2022 року на суму 3500 грн (а.с. 30).

Так, відповідно до акту наданих послуг від 17.08.2022 року до Договору про надання правової допомоги від 02.08.2022 року адвокат Сучкова Ю.О. включила витрати на загальну суму 3500 грн з надання позивачу наступних послуг: - зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи; - вивчення документів, необхідних для складання позовної заяви; - аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах; - підготовка проекту позовної заяви; - складання розрахунку суми судових витрат; - виготовлення копій документів; - консультування клієнта з приводу доцільності забезпечення позову; - консультування клієнта з приводу існуючого порядку оскарження рішення адміністративного сулу, порядку набрання рішенням законної сили; - консультування клієнта з питань порядку звернення до відділу державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду (а.с. 31).

Згідно з квитанцією № 2 від 02.08.2022 року адвокатом Сучковою Юлією Олександрівною прийнято від ТОВ "Хімсинтез" за оскарження рішення ГУ ДПС України в Полтавській області № 7142155/40058339 від 02.08.2022 року гонорар в сумі 3500 грн (а.с. 30).

ГУ ДПС України в Полтавській області у відзиві на позовну заяву заперечував проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, оскільки заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу завищений та є неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Системний аналіз норм статей 132, 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18.

Виходячи з принципів обґрунтованості та пропорційності розміру витрат на професійну правничу допомогу до предмета спору, розглядаючи їх через призму принципу співмірності, колегія суддів зазначає наступне.

Здійснені адвокатом Сучковою Ю.О. роботи, які сторонами договору про правову допомогу оцінені в суму 3500 грн, є документально підтвердженими, обґрунтованими та пропорційними до предмета спору з урахуванням змісту позовної заяви та обсягу доданих до позову документів.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із наданими відповідним адвокатом послугами та складністю цієї справи, а відтак правомірно задоволений судом першої інстанції у розмірі 3500 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків колегії суддів не спростовують.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 1 ч. 1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обгрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі № 440/7285/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. КурилоСудді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 21.06.2023 року