Постанова

від 20.06.2023 по справі 640/19959/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19959/22 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Собківа Я.М.

при секретарі: Шепель О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Стеценка» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Стеценка» (далі - відповідач, ТОВ «ЖК «Стеценка») про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 203 704,47 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року вказаний адміністративний позов - повернуто позивачу на підставі п.1 ч.4 статті 169 КАС України.

Підставою для повернення вказаного позову стало невиконання позивачем, на переконання суду першої інстанції, вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року, якою адміністративний позов було залишено без руху, а саме не було здійснено доплату судового збору у розмірі 611,12 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скарга обґрунтована тим, що позивачем до позовної заяви додано документ про сплату судового збору у розмірі 2 444,45 грн., оскільки позовна заява подана через систему «Електронний суд» та до неї застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки. Зокрема, ч. 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Також апелянтом зазначено, що оскільки позивач є відокремленим підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а предметом позову є стягнення податкового боргу, то він має право на пільгу, встановлену п.27 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому підтримано позицію суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно п.3 ч.1 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові).

На підставі вказаних норм розгляд апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року про повернення позовної заяви призначено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у статтях 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч. 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року позовна заява Головного управління ДПС у м. Києві залишена без руху та останньому наданий строк для усунення виявлених судом недоліків шляхом подання до суду документу про доплату судового збору.

У зазначеній ухвалі вказано, що пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2481 гривень.

З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства ставка судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом становить 3055,57 гривень.

Позивачем до позовної заяви додано документ про сплату судового збору у розмірі 2444,45 грн, з посиланням на те, що оскільки позовна заява подано через систему «Електронний суд», то застосуванню підлягає коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки.

Однак, пунктом 2 параграфа 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" встановлено, що оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має, серед іншого, містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

У оголошенні, опублікованому в газеті "Голос України" № 168 (7668) від 04 вересня 2021 року про початок функціонування підсистем ЄСІТС, не міститься інформації про ведення в дію підпункту "б" підпункту 1 пункту 17 параграфа 1 розділу 4 розділу VII "Перехідні положення" Закону щодо застосування коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при подачі документів в електронній формі.

Таким чином, відповідна норма не набрала чинності у порядку, встановленому Законом. Відтак, при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі не застосовується понижуючий коефіцієнт ставки судового збору.

Тому позивачу необхідно надати суду документ про доплату судового збору у розмірі 611,12 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року Головному управлінню ДПС у м. Києві продовжено строк для усунення недоліків до 5 днів з дня вручення даної ухвали, зокрема, у вказаній ухвалі суду було зазначено, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом раніше (16 листопада 2022 року), ніж набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03 листопада 2022 року №2719-ІХ (24 листопада 2022 року), то відсутні правові підстави для звільнення Головного управління ДПС у м. Києві від сплати судового збору та, відповідно, повернення вже сплаченого судового збору.

12 грудня 2022 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій останній, посилаючись на положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03 листопада 2022 року №2719-ІХ та об`єктивну неможливість здійснити оплату судового збору, просив відкрити провадження у справі.

Однак, суд, вказав, що Закон від 03 листопада 2022 року №2719-ІХ набрав чинності 24 листопада 2022 року, тобто після звернення Головного управління ДПС у м. Києві до Окружного адміністративного суду міста Києва з цією позовною заявою.

Наведене, на переконання суду, свідчить, що в даному випадку, у зв`язку з тим, що позивач звернувся до суду з позовом раніше (16 листопада 2022 року), ніж набув чинності вказаний вище Закон (24 листопада 2022 року), позивач мав надати суду документ про доплату судового збору у розмірі 611,12 грн., однак, не зробив цього, а тому позовна заява підлягає поверненню відповідно до п.1 ч. 4 статті 169 КАС України.

На переконання колегії суддів, вказаний висновок суду першої інстанції є обґрунтованим не в повному обсязі.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03 листопада 2022 року №2719-ІХ було внесено зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір», зокрема, доповнено цю статтю пунктом 27 в наступній редакції: «Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно відомостей з діловодства спеціалізованого суду Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до суду з вказаною позовною заявою через систему «Електронний суд» 16 листопада 2022 року, додавши до неї документ про сплату судового збору у розмірі 2444,45 грн.

Тобто, судом першої інстанції цілком правомірно визначено, що вказаний Закон від 03 листопада 2022 року №2719-ІХ набрав чинності 24 листопада 2022 року, тобто, після звернення Головного управління ДПС у м. Києві до Окружного адміністративного суду міста Києва з цією позовною заявою, у зв`язку з чим він на апелянта не розповсюджується на підставі ч.3 стаття 3 КАС України.

Разом з тим, пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позивачем позов було подано безпосередньо в електронній формі, а саме через систему «Електронний суд», то в даному випадку підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки.

Посилання ж суду першої інстанції на те, що в оголошенні, опублікованому в газеті "Голос України" № 168 (7668) від 04 вересня 2021 року про початок функціонування підсистем ЄСІТС, не міститься інформації про ведення в дію підпункту "б" підпункту 1 пункту 17 параграфа 1 розділу 4 розділу VII "Перехідні положення" Закону щодо застосування коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при подачі документів в електронній формі, є безпідставним та недоречним, оскільки пільга щодо застосування коефіцієнту для пониження розміру ставки судового збору передбачена профільним законом та не потребує жодних додаткових умов. Натомість оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не є нормативно-правовим актом та жодним чином на регулювання спірних відносин не впливає.

Колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватись таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.

Відтак, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції піддав позивача несприятливим наслідкам за умов відсутності його вини у вигляді надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права позивача на судовий захист, гарантованого Конвенцією.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з неповним з`ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення виготовлено 20 червня 2023 року.

Суддя-доповідач: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків