Постанова

від 30.08.2006 по справі ас-27/519-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-27/519-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "30" серпня 2006 р.  о 12:00 год.              Справа № АС-27/519-06

вх. № 9437/1-27

Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.

представників сторін :

позивача - Міліціанов Р.В. – представник (за дорученням)

відповідача - Парамонова О.В. - представник (за дорученням)

третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Мазалова Я.В. – представник (за дорученням)

по справі за позовом  ТОВ "ТД "Соло", м. Х-в   

до  ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 3-я особа Відділ державного казначейства у Ленінському р-ні

про визнання нечинним рішення  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції Ленінського району м.  Харкова,  про  відмову  в  задоволенні  вимоги  позивача про  повернення надмірно сплачених грошових коштів вартості дії ліцензії на право оптової торгівлі   алкогольними   напоями   №   0044440   за   період   з   09.09.2005р.   по 09.09.2006р., оформлене листом №3649/10/15-216 від 23.05.2006р.  Крім того позивач просить стягнути з Державного  бюджету 200 000,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач звернувся до Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України із заявою  про продовження наступного щорічного терміну ліцензії – 15.08.2005р. Отже,  як вважає відповідач – оскільки на момент звернення позивача до Департаменту  -  вже діяв інший розмір плати за ліцензію -  він повинен був сплатити за ліцензію саме в новому розмірі.

Представник третьої особи – ВДК у Ленінському районі м. Харкова у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні зазначає, що ніяких адміністративно-фінансових, цивільно-правових відносин з позивачем держказначейство не мало, повернути зайво сплачені до бюджету кошти може за вмотивованим рішенням суду, набравши чинності.

Дана справа розглядалася на підставі процесуальних  норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін. суд встановив, що 09.09.2004р. позивач отримав ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями №0044440.

Виконуючи вимоги закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», позивач 29 березня 2005 р. платіжним дорученням № 581 перерахував до бюджету черговий платіж за ліцензію в розмірі 50 000,00 грн. який був встановлений на момент здійснення платежу (копія платіжного доручення №581 від 29.03.2005р. надана до матеріалів справи).

31.03.2005 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України» № 2505-1V від 25.03.2005 р., яким збільшено суму щорічного платежу вартості ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями до 250 000,00 грн.

Згідно п. 16 Постанови КМУ від 31 березня 1999 р. N 500 «Про впорядкування видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим і виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами», відмітка про внесення плати за ліцензію на наступний рік проставляється на оригіналі ліцензії на підставі поданих до Міністерству фінансів документів, зазначених у цьому пункті, а також довідки державної податкової інспекції про відсутність заборгованості перед бюджетом. Плата вноситься щороку.

Для запобігання зупинення діяльності підприємства та уникнення зайвих збитків, позивач доплатив 200 000,00 грн. (копія платіжного доручення № 1628 від 01.09.2005 р. надана до матеріалів справи)

Після сплати вказаної суми, позивачеві було проставлено на ліцензії необхідну

відмітку про внесення щорічної плати.

Порядок повернення надмірно сплачених грошових коштів з Державного бюджету України регулюється наказом Державного казначейства України № 226 від 10.12.2002р. „Про затвердження Порядку повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів)" та Наказом Державної податкової адміністрації України „Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків" N 58/78/22 від 03.02.2005.

В силу п.5 та п.7 вищезазначеного Наказу Державної податкової адміністрації України, єдиною підставою для повернення надмірно сплачених грошових коштів з Державного бюджету України є відповідна заява платника, яка подається до органу державної податкової служби України за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції Ленінського району м. Харкова, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків №8472/10 від 17.08.2004р.

В зв'язку з цим, вважаючи, що грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. є надмірно сплаченими, позивач звернувся з відповідною заявою до Державної податкової інспекція Ленінського району м. Харкова.

Однак, 23.05.2006р., листом №3649/10/15-216, позивачу було відмовлено в поверненні надмірно сплачених грошових коштів.

Суд вважає необхідним відзначити що 31.03.2005 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України» № 2505-ІУ від 25.03.2005 р., яким збільшено суму щорічного платежу вартості ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями до 250 000,00 грн.

Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Згідно ст. 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензування у сфері виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Ліцензування у сфері торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями регулюється спеціальним Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР

Згідно ст. 4 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР, ліцензії видаються терміном на 5 років, а плата за них справляється щорічно. Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії.

Відповідно до Листа Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності N 06-10/10-652 від 02.06.2005р., виданого в результаті розгляду листа Державної податкової адміністрації України N 147/2/21-3216 від 05.05.05 р., у разі сплати чергового платежу за ліцензію і зарахування зазначених коштів до державного бюджету до 31.03.05 р., термін дії ліцензії продовжується на відповідний період без будь-яких додаткових умов.

Отже, видана ліцензія № 0044440 від 09.09.2004 р. діє до 09.09.2009 р. за умови виконання умов здійснення ліцензійної діяльності та щорічної сплати вартості ліцензії.

Сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених цим Законом, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензій.

Тобто, згідно закону, єдиною умовою дії ліцензії є своєчасна щорічна сплата вартості ліцензії.

Постанова КМУ від 31 березня 1999 р. N 500, вводить ще одну умову дії ліцензії -наявність на ліцензії відмітки про внесення плати (ч.З п. 16 Постанови).

Однак, Постанова КМУ № 500 не є законом, а є підзаконним нормативним актом, який приймається на підставі закону і не може йому суперечити.

Тому, ч. З н. 16 Постанови КМУ № 500 від 31.03.1999 р. суперечить ст. 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ст. 4 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, доводи відповідача щодо строків подання документів для проставляння відмітки на ліцензію про плату за ліцензію є необґрунтованими, оскільки єдиною умовою дії ліцензії на наступний рік є своєчасна щорічна сплата вартості ліцензії.

29.03.2005 р. позивач виконав свої зобов'язання перед державою, оскільки сплатив суму щорічної плати за ліцензію в розмірі, встановленому на день вчинення такої оплати. Оскільки Закон України № 2505-ІУ від 25.03.2005 р. не має зворотної дії в часі, то суб'єкти господарювання, які здійснили чергову щорічну оплату вартості ліцензії до набуття чинності Законом № 2505-ІУ від 25.03.2005 р., мають отримати відмітку про внесення плати за ліцензію без будь-яких зайвих умов.

Таким чином, рішення, про відмову в задоволенні вимоги позивача про повернення надмірно сплачених грошових коштів вартості дії ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями № 0044440 за період з 09.09.2005р. по 09.09.2006р.. оформлене листом №3649/10/15-216 від 23.05.2006р., є незаконним.

Тому, відповідач не мав обов'язку сплати 200 000,00 гри., і відповідно, ці кошти є надмірно сплаченими позивачем до бюджету та підлягають поверненню..

За таких обставин, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями   8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 94, 161- 163 , 164-167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1)           Позовні вимоги задовольнити. Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції Ленінського району м.  Харкова,  про  відмову  в  задоволенні  вимоги  позивача про  повернення надмірно сплачених грошових коштів вартості дії ліцензії на право оптової торгівлі   алкогольними   напоями   №   0044440   за   період   з   09.09.2005р.   по 09.09.2006р., оформлене листом №3649/10/15-216 від 23.05.2006р.

2)          Стягнути з Державного  бюджету, з рахунку №31118055500006 КЕКД 14061000, символ звітності 055  -  на коритсь позивача ТОВ „Торговий дім „СОЛО” (код ЄДРПОУ 33118598) 200 000,00 грн.

3)          Стягнути з державного бюджету на користь позивача – ТОВ „Торговий дім „Соло” суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 1703,40 грн.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанови суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 04.09.2006р. о 09-30 год.

Суддя                                                                                            Мамалуй О.О.