Ухвала

від 19.04.2023 по справі 522/20127/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/20127/18

Провадження по справі № 1-«кс»/522/2373/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою представника ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» - адвоката ОСОБА_2 , на бездіяльність посадових осіб СУ ФР ГУ ДПС в Одеській області, в порядку ст. 303 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» - адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність посадових осіб СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області, яка полягає у невчиненні дій щодо внесення відомостей про закриття кримінального провадження № 32018160000000053 від 23.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, які начебто винесені постановою слідчого від 29.03.20219 року до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ознайомившись зі скаргою представник ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» - адвоката ОСОБА_2 приходжу до висновку, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався:

Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України строк оскарження дій чи бездіяльності слідчого становить десять днів з моменту вчинення дії або бездіяльності.

Зі скарги вбачається, що у прохальній частині скарги представник юридичної особи висунув вимоги щодо визнання незаконною бездіяльність посадових осіб СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області та зобов`язання ГУ ДФС в Одеській області або його правонаступника ГУ ДПС в Одеській області звернутись з відповідним клопотанням до Приморського районного суду м. Одеси щодо внесення відомостей про закриття вказаного кримінального провадження до Єдиного реєстру судових рішень. Таким чином, останнім днем подання скарги слід вважати 16.02.2018 року.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України.

У своїй скарзі представник ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» - адвокат ОСОБА_2 просить поновити строк на оскарження бездіяльності посадових осіб СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області, посилаючись на те, що з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України та введенням Указом Президента України Указом № 64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану, що перешкоджало нормалізувати діяльність підприємств, а тому не було можливості повторно подати скаргу на бездіяльність посадових осіб СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області.

Разом з цим, заявник по скарзі посилається на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 21.01.2022 року по справі, яка перебувала в провадженні судді ОСОБА_1 , за № 522/20127/18, згідно ухвали якого слідчий суддя також повернув скаргу представнику ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» з аналогічних підстав щодо пропуску строку на звернення до суду зі скаргою, передбаченого нормами ст. 304 КПК України.

Крім того, необхідно зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», яке прийняте палатою ЄСПЛ, право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Обмеження щодо умов прийнятності скарги встановлені ч.2 та ч.4 ст. 304 КПК України.

Щодо законності мети обмеження, то в даному випадку обмеження, які встановлені ч.2 ст. 304 КПК України мають законну мету, так як розгляд скарги, яка подана після закінчення строку на оскарження не є законним, відповідно до вимог КПК України.

Щодо пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями, то КПК України передбачає інший порядок вирішення вказаного питання, що дає можливість досягнути необхідну ціль. Так, з ч.2 ст. 304 КПК України вбачається, що особа, яка звернулася зі скаргою після спливу строку на оскарження, може порушити питання щодо поновлення цього строку.

Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не може бути обмежено таким чином чи у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.

Дослідивши надані пояснення щодо пропущеного строку представником ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» - адвокатом ОСОБА_2 з підстав збройної агресії РФ на території України та введення воєнного стану, слідчий суддя приходить до висновку що зазначені підстави не можуть бути підставою для такого значного пропуску звернення зі скаргою до суду з огляду на те, що аналогічна скарга вже була подана ще за місяць до повномасштабного вторгнення ворога на територію України, яке розпочалось 24.02.2022 року. Окрім цього, суди здійснювали свої повноваження в умовах дії воєнного стану весь зазначений період, починаючи з 24.02.2022 року і станом по теперішній час. Особи, які не мали можливості подавати будь-які матеріали до суду у фізичному вигляді через канцелярію суду, направляли для розгляду скарги, клопотання та заяви шляхом надіслання на електронну пошту суду, а у випадку неможливості прибути особисто для участі в розгляді зазначених матеріалів суду, звертались також з клопотаннями на електронну пошту суду щодо проведення відеоконференції усіма можливими засобами через будь-які засоби програмного забезпечення відеозв`язку.

Презюмуючи наведене, на думку слідчого судді, представник ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» був наділений усіма можливими засобами, проте, з невідомих суду причин, не скористався цими можливостями.

Разом з цим, представник ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» - адвокат ОСОБА_2 , при зверненні до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України надав лише копії відповідних документів, які свідчать про те, що він уповноважений здійснювати захист ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ», проте не надав будь-яких документів, які б свідчили про відношення ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» до кримінального провадження № 32018160000000053 від 23.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, чи мають посадові особи вказаного підприємства будь-який статус в рамках вказаного кримінального провадження.

Положення ч.2 п.1ст. 304 КПК України передбачають, що скарга повертається особі, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу, а тому слідчий суддя також має право повернути скаргу аналогічно з цих підстав.

Окрім цього, представник ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» - адвокат ОСОБА_2 , при зверненні до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, вказав, що ГУ ДПС в Одеській області є правонаступником ГУ ДФС в Одеській області, а тому вважає, що бездіяльність вказаного органу територіально відноситься до повноважень Приморського районного суду м.Одеси при розгляді скарги на дії, бездіяльність органу досудового розслідування.

Шляхом вільного доступу до мережі інтернет, слідчий суддя встановив, що на сайті ДФС України наявне Розпорядження Прем`єр-міністра України ОСОБА_3 від 21.08.2019 №682-р "Питання Державної податкової служби", згідно якого ГУ ДПС в Одеській області є правонаступником ГУ ДФС в Одеській області у сферах визначених розпорядження № 682-р.

Проте, жодного документу, який би підтверджував наявність при ГУ ДПС в Одеській області слідчого відділу, який наділений правами проведення досудового розслідування, не надано.

Згідно п.17 ст.3 КПК України, слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Згідно ч.4 ст. 216 КПК України, детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених:

1) статтями 199, 200, 203-2, 204, 205-1, 206, 212, 212-1, 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222, 222-1, 223-1, 224, 229, 231, 232, 232-1, 232-2, 233 Кримінального кодексу України;

2) статтями 191 (якщо предметом кримінального правопорушення є бюджетне відшкодування), 206-2, 210, 211 Кримінального кодексу України, у разі якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України;

3) статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини третьої цієї статті) та 364 Кримінального кодексу України, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від п`ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.

Якщо під час розслідування кримінальних правопорушень, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, будуть встановлені кримінальні правопорушення, передбачені статтями 192, 358, 366, 369 Кримінального кодексу України, вчинені особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані з кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, такі правопорушення можуть розслідуватися детективами органів Бюро економічної безпеки України, у разі якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.

З поданої скарги представника ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» - адвокат ОСОБА_2 не встановлено, чи звертався адвокат до процесуального керівника вказаного кримінального провадження - прокурора відділу Одеської обласної прокуратури з відповідним листом чи клопотанням з метою з`ясування, якому саме зараз органу досудового розслідування було передано кримінальне провадження № 32018160000000053 від 23.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, після ліквідації слідчого управління ФР ГУ ДФС в Одеській області.

Враховуючи, що адвокат не скористався вказаною можливістю в порядку норм КПК України, як учасник кримінального провадження чи в порядку ЗУ «Про звернення громадян» якщо він не є учасником кримінального провадження, та не надав до поданої скарги відповіді за фактом звернення, слідчий суддя позбавлений можливості з`ясувати територіальну підсудність поданої скарги.

Положення ч.2 п.2 ст. 304 КПК України передбачають, що скарга повертається особі, якщо скаргу не підлягає розгляду в цьому суді, а тому слідчий суддя також має право повернути скаргу аналогічно з цих підстав.

Окремої уваги заслуговує той факт, що навіть у випадку, якщо скаржник звернувся б на бездіяльність у строки передбачені ст. 304 КПК України, будучи уповноваженою на те особою, з дотриманням територіальної підсутності, то прохальна частина скарги була б не в повній мірі обґрунтована, оскільки, згідно ст. 303 КПК України, є вичерпний перелік видів дій та бездіяльності органу досудового розслідування, з порушенням яких особам має право звернутись до слідчого судді зі скаргою.

Зобов`язання органу звернутись до Приморського районного суду м.Одеси з клопотанням про внесення відомостей про закриття до ЄДРСР виходить за межі компетенції слідчого судді.

Згідно положень ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Вимоги п. 3 прохальної частини скарги не містить будь-яких підтверджень, що заявник ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» звертався до слідчого, прокурора з клопотанням про проведення слідчих дій в порядку ст. 220 КПК України. Тобто, в скарзі заявник просить слідчого суддю зобов`язати виконати окремі дії в рамках відкритого кримінального провадження, без звернення з клопотанням до слідчого в рамках вказаного кримінального провадження про виконання зазначених процесуальних дій не надано.

Слідчий суддя роз`яснює, що після звернення до слідчого, прокурора з клопотанням в порядку ст. 220 КПК України, у випадку ігнорування органом досудового розслідування розгляду поданого клопотання, заявниця матиме можливість оскаржити вказані дії в порядку ст. 303 КПК України, долучивши до скарги документи, які б підтверджували факт направлення зазначеного клопотання до канцелярії відповідного відділу поліції.

Слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК).

Вказана правова позиція викладена в постанові колегії суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду від 14.02.2023 року (справа № 405/680/22, провадження № 51-1544км22).

У цьому випадку, слідчий суддя, на підставі ч.4 ст. 304 КПК України, мав би змогу відмовити у відкритті провадження за скаргою з підстав, що подана скарга на рішення, дії та бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, що не підлягає оскарженню.

Так, відповідно до ч.7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України, мотивувавши належним чином вимоги своєї скарги, підкрипивши усіма необхідними документами, для детального аналізу умов вчинення бездіяльності при прийняття скарги до розгляду.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що вищевказане, щодо умов прийнятності скарги, законності мети обмеження та пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями не обмежує таким чином та у такій мірі право доступу до суду, що була порушена сама сутність права доступу до суду, так як заявник може відповідно до ч.7 ст. 304 КПК України повторно звернутися зі скаргою та відповідно до п.3 ч.2 ст. 304 КПК України порушити питання щодо поновлення пропущеного строку на оскарження рішення, бездіяльність слідчого, прокурора.

Основою розуміння принципу верховенства права, а відповідно, і його реального втілення повинно стати усвідомлення загального гуманістичного спрямування цього принципу. Тому слід з`ясувати поняття дискреційних повноважень суддів як суто практичної та реальної основи для імплементації цього принципу в суспільне та державне життя. Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, відомий дослідник ОСОБА_4 визначає як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна. Науковець зазначає, що суддівський розсуд апріорі не є ні емоційним, ні розумовим станом. На його думку, це скоріше юридична умова, за якої суддя маєправо робити вибір із декількох варіантів. ОСОБА_5 використовує для пояснення цього явище таке порівняння: "це якби правовий шлях привів до роздоріжжя, і суддя повинен, не маючи ясного та точного стандарту для керівництва, вирішити, по якому шляху йти".

Варто визначати дискреційні повноваження суду як один із основних засобів втілення верховенства права у повсякденну реальність суспільного та державного життя. Основною метою здійснення правосуддя є захист порушених прав і свобод особи. У зв`язку з цим застосування такого фундаментального принципу, як верховенство права, не повинно обмежуватись лише правотворчістю, а саме встановленням ефективних правових процедур відправлення правосуддя. Цей принцип повинен набувати продовження у професійній діяльності усього суддівського корпусу, яка має бути спрямована на максимально чітке, зрозуміле і якісне виконання процесуальних норм, забезпечення вільного доступу до правосуддя усіх громадян.

Одним з важливих аспектів реалізації принципу верховенства права є уникнення надмірної та штучної бюрократизації судового процесу, що перешкоджає реалізації мети правосуддя загалом та унеможливлює панування верховенства права. Проте головним є те, що прийняття суддею певного рішення у межах його дискреційних повноважень повинно ґрунтуватися передусім на об`єктивному та загальному принципі верховенства права.

Отже, дискреційні повноваження суду є потенційним підґрунтям для реалізації принципу верховенства права лише за певних умов. Треба визнати, що однією із основних перешкод у практичному втіленні принципу верховенства права є такі загальні негативні явища вітчизняної правової культури, як низький рівень правової освіти громадян, несформованість правової ідеології, правовий нігілізм, інфантилізм та інші деформації їх правосвідомості. Ці фактори заважають суб`єктам правозастосування осягнути сутність принципу верховенства права як такого, що може бути реалізований не лише у правотворчості, але й у застосуванні права.

Саме тому одним із основних завдань у сфері імплементації верховенства права у вітчизняне судочинство є підвищення рівня правової культури усіх його учасників. Йдеться не лише про суддів як суб`єктів правозастосування, але й про громадян, які беруть участь у здійсненні судами своїх функцій, власне, у судовому процесі, та повинні бути проінформовані про свої права та обов`язки, розуміти основні принципи здійснення правосуддя та неухильно дотримуватись процесуальних норм.

Проте, не можна заперечувати той факт, що визначальною у процесі реалізації дискреційних повноважень є саме особа судді, його світогляд, незалежність, здатність протидіяти професійним

деформаціям. Важливим аспектом реалізації верховенства права, що пов`язаний із професіоналізмом суддів, є стабільність та послідовність у процесі здійснення ними правосуддя. Задля розвитку правової держави механізм здійснення судочинства повинен бути достатньо надійним і вселяти громадянам впевненість у наявності в них можливості звернутись до суду за захистом своїх прав і свобод. Отже, одноманітне застосування судами норм права є ознакою присутності принципу верховенства права у їх діяльності, оскільки буква закону може тлумачитись по-різному, проте права і свободи людини і громадянина завжди залишаються незмінними.

Дослідивши значення дискреційних повноважень суду для реалізації принципу верховенства права, варто зауважити, що і сам цей принцип істотно впливає на процес застосування таких повноважень.

Вказане свідчить про те, що скаргу необхідно повернути з підстав неприйнятності скарги.

Слідчий суддя, користуючись дискреційними повноваженнями, прийшов до висновку, що скаргу необхідно повернути скаржнику з підстав подання скарги яка не підлягає розгляду в цьому суді.

Керуючись ст.ст.32,33, 303, 304, КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу представника ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» - адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області, в порядку ст. 303 КПК України повернути особі, яка її подала, на підставі ч.2 п.2 ст. 304 КПК України.

Копію ухвали разом зі скаргою та усіма додатками до неї невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу.

Ухвала протягом п`яти днів може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_6

19.04.2023