Постанова

від 12.06.2023 по справі 464/4039/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/4039/20 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 22-ц/811/554/23 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 13 лютого 2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

в липні 2021 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівська міська рада, про скасування реєстрації декларації, скасування державної реєстрації, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя.

30 серпня 2022 року ОСОБА_3 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог в якій просила:

скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації (будинку АДРЕСА_1 );

скасувати державну реєстрацію речових прав на будинок (незавершене будівництво) АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_1 ;

визнати будинок (незавершене будівництво) АДРЕСА_1 спільною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

призначити по справі судову будівельно- технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

В обгрунтування клопотання про призначення експертизи покликається на те, що оскільки вона займалась проектуванням будинку, контролювала його будівництво, їй відомо, що станом на момент подання декларації про готовність об`єкту до експлуатації, такий не відповідав санітарним, протипожежним і технічним вимогам, а тому не є готовим до експлуатації. Зазначає, що до спірного будинку не підведені комунікації, не завершене будівництво мансардного поверху, є питання щодо спорудження тераси (балкону) та інше. Звертає увагу на те, що відповідно до п.22 Постанови КМУ від 13 квітня 2011 року №461 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. Вважає, що оскільки наявні підстави для скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації та скасування права власності на спірний будинок, з метою повного та об`єктивного розгляду справи, з`ясування наявності підстав для скасування реєстрації декларації, необхідними є спеціальні знання у сфері будівництва, що потребує призначення судової будівельно-технічної експертизи.

З наведених підстав просить призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставити наступні запитання:

- Яка ступінь готовності будинку (незавершеного будівництва) АДРЕСА_1 станом на даний час?

- Чи відповідає будинок (незавершене будівництво) АДРЕСА_1 вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил станом на час подачі декларації про готовність об`єкта до експлуатації та на даний час?

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 13 лютого 2023 року призначено по даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79020, м. Львів, вул.Липинського, 54).

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

- Яка ступінь готовності будинку (незавершеного будівництва) АДРЕСА_1 станом на час подачі декларації про готовність об`єкта до експлуатації та на даний час?

- Чи відповідає будинок (незавершене будівництво) АДРЕСА_1 вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил станом на час подачі декларації про готовність об`єкта до експлуатації та на даний час?

Попереджено експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

В розпорядження експертів направлено копію даної ухвали та матеріали цивільної справи №464/4039/20.

Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_3 .

Технічне обстеження будинку в процесі проведення судової будівельно-технічної експертизи проводити за участю позивача або її представника.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі вказує, що спірний будинок приймався в експлуатацію за спрощеною процедурою, передбаченою п.9 розділу V «Прикінцевих положень» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на 2019 рік), а відтак покликання суду в оскаржуваній ухвалі на те, що перевірка Інспекцією держархбудконтролю не здійснювалась, суперечить нормам вищевказаного закону. Зазначає, що в судовому засіданні не досліджувався Звіт про проведення технічного обстеження, не встановлювались суттєві недоліки, що не були виявлені при його технічному обстеженні у спірному будинку, що могло унеможливити прийняття його в експлуатацію згідно порядку. Стверджує, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції на вирішення експертів поставив питання, які не ставились під час введення в експлуатацію спірного будинку, оскільки відповідач неодноразово звертав увагу на те, що будинок приймався в експлуатацію за «будівельною амністією», що була передбачена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»». Вважає, що питання, поставлені експерту, не стосуються введення в експлуатацію спірного будинку за спрощеною процедурою та не відповідають змісту позовних вимог та обставинам, якими позивачка обгрунтовує заявлений позов. Вказує, що позивачкою не сплачено судовий збір за подання клопотання про призначення експертизи, що є порушення цивільно-процесуального законодавства. Вважає, що звертаючись в суд з клопотанням про призначення експертизи, позивачка має на меті затягнути розгляд справи та позбавити відповідача права на справедливий і публічний розгляд справи впродовж розумного строку. Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Призначаючи у справі судову будівельно-технічну експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що для правильного вирішення справи та ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення у справі, необхідно з`ясувати обставини, що мають значення для справи та потребують спеціальних знань в галузі будівельно-технічних норм, що є підставою для призначення експертизи, зважаючи на принцип змагальності судового процесу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно із частинами першою-третьою статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 103 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з частиною першою статті 7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 року, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом, як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівська міська рада, про скасування реєстрації декларації, скасування державної реєстрації, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя.

Позивачка просить з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог:

скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації (будинку АДРЕСА_1 );

скасувати державну реєстрацію речових прав на будинок (незавершене будівництво) АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_1 ;

визнати будинок (незавершене будівництво) АДРЕСА_1 спільною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У серпні 2022 року позивачка звернулася до суду з клопотанням про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, мотивуючи його тим, що на момент подання декларації про готовність об`єкту до експлуатації, такий не відповідав санітарним, протипожежним і технічним вимогам, а тому не є та не був готовим до експлуатації, відтак вважає, що наявні підстави для скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації та скасування права власності на спірний будинок.

Тобто, в обґрунтування позовних вимог позивачка покликалася на те, що на момент подання декларації про готовність об`єкту до експлуатації, спірний житловий будинок не відповідав санітарним, протипожежним і технічним вимогам, а тому не є та не був готовим до експлуатації.

З`ясування підставності зазначених позивачкою обґрунтувань позовних вимог потребує спеціальних знань в галузі будівельно-технічних, пожежних, санітарних норм, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано у даній справі призначив судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо ступеню готовності будинку (незавершеного будівництва) АДРЕСА_1 , а також його відповідності вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, оскільки без спеціальних знань в галузі будівельно-технічних норм, суд позбавлений можливості правильно встановити фактичні обставини справи, якими позивачка обґрунтовує позовні вимоги.

Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 № 1950/5) визначені основні види (підвиди) експертиз та орієнтовні переліки вирішуваних питань, які ставляться експерту при призначенні тієї чи іншої експертизи.

Одним із видів експертизи є будівельно-технічна експертиза, основними завданнями якої є:

- визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

- визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

- визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

- визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

- визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів;

- визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів;

- визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;

- визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна (п. 5.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5).

Колегія суддів приходить до висновку, що суд, дотримуючись принципу змагальності сторін, з метою забезпечення прав позивачки щодо доведення нею обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, обґрунтовано задовольнив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

При цьому суд вірно зазначив, що висновок експерта є одним із засобів доказування даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників розгляду справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, виходячи із предмету та підстав заявленого позову, який підлягає оцінці судом разом з іншими доказами.

Покликання апелянта на те, що питання, поставлені експерту не стосуються введення в експлуатацію спірного будинку за спрощеною процедурою та не відповідають змісту позовних вимог та обставинам, якими позивачка обгрунтовує заявлений позов, не заслуговують на увагу, оскільки позивачка обґрунтовує позовні вимоги саме тим, що на момент видачі та реєстрації декларації незавершеного будівництвом житлового будинку не відповідало вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил станом на час подачі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а відтак призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи по зазначених питаннях, виходячи з підстав і предмету позову, спірних відносин, висновки такої експертизи матимуть важливе значення.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції на вирішення експертів поставив питання, які не ставились під час введення в експлуатацію спірного будинку, оскільки відповідач неодноразово звертав увагу на те, що будинок приймався в експлуатацію за «будівельною амністією», що була передбачена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», то такі, на думку апелянта, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповіді на питання, поставлені на вирішення експерта, впливатимуть на з`ясування підстав позову, а мають безпосередній зв`язок з підставами позову, і для отримання відповіді на них необхідні спеціальні знання, якими ні учасники справи, ні суд не володіють.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не досліджувався Звіт про проведення технічного обстеження, не встановлювались суттєві недоліки, не заслуговують на увагу суду з огляду на те, що експертиза призначена судом за наслідками розгляду мотивованого клопотання позивача, а не за наслідками надання відповідного звіту, який також підлягає оцінці, як доказу у справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 13 лютого 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 21 червня 2023 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк