Рішення

від 14.06.2023 по справі 352/285/22

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/285/22

Провадження № 2/352/72/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2023 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Струтинського Р.Р.

з участю секретаря Гребінника В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Інноваційна компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника у сумі 175609,76 грн та судових витрат.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що 07.06.2019 відповідача було призначено директором КП «Інноваційна компанія». Наказом № 20-К від 28.04.2020 за підписом відповідача звільнено з посади начальника дільниці будинкоуправління ОСОБА_2 у зв`язку із скороченням чисельності працівників. Згідно рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06.10.2021 задоволено позов ОСОБА_2 до КП «Інноваційна компанія» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зокрема, стягнуто з КП «Інноваційна компанія» середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2020 по 06.10.2021 в сумі 175609,76 грн з обов`язковим відрахуванням необхідних платежів, нарахованих на вказану виплату, згідно вимог чинного законодавства, а також допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць в сумі 10243,90 грн. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25.01.2022 рішення суду першої інстанції залишено без змін. На виконання рішення суду позивачем виплачено ОСОБА_2 10243,90 грн та 165365,86 грн. Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. Отже, внаслідок незаконного звільнення працівника, який у подальшому звернувся до суду і якому, на виконання рішення суду виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, відповідачем ОСОБА_1 заподіяно КП «Інноваційна компанія» матеріальну шкоду у розмірі 175609,76 грн.

Відповідач ОСОБА_1 у поданому письмовому поясненні позов не визнав, мотивуючи, що відповідно до Статуту підприємства рішення про визначення структури підприємства КП «Інноваційна компанія» підприємство визначало свою організаційну структуру, встановлювало чисельність працівників та штатний розпис за погодженням з міським головою Тисменицької міської ради. Отже рішення про скорочення чисельності працівників не приймалось ним одноособово як директором, на той час, КП «Інноваційна компанія», оскільки це є компетенцією міської ради, а він виконував розпорядження вищестоящого органу. Вважає, що даний позов про стягнення матеріальної шкоди заявлений лише до нього, без залучення ще одного відповідача є неправомірним. Крім того, рішенням Тисменицького районного суду від 06.10.2021 не визнано наказ про звільнення ОСОБА_2 незаконним та не скасовано його. Таким чином не встановлена його вина як керівника підприємства у звільненні працівника, тому відсутні підстави для звернення до нього з даним позовом. Просив врахувати, що він є інвалідом другої групи, проживає на пенсійні виплати, матеріальне становище у нього низьке і нестабільне, та врахувати вимоги ст. 137 КЗпП України, згідно якої суд може зменшити розмір покриття шкоди.

Представник позивача 12.05.2023 надав суду письмові додаткові пояснення, пояснив, що зі змісту рішення Тисменицького районного суду від 06.10.2021 ОСОБА_2 поновлено на посаді, підставою його поновлення стало те, що «при попередженні позивача про звільнення йому не було запропоновано жодну із вищевказаних посад». Крім того, порушення ОСОБА_1 вимог ч.3 ст. 49-2 КЗпП України в частині відсутності пропозицій підприємства іншої роботи на тому ж підприємстві, встановлено управлінням Держпраці в Івано-Франківській області від 24.06.2021, з даного приводу складено акт, а відносно в.о. директора підприємства ОСОБА_1 винесено припис. Такі дії відповідача свідчать про порушення процедури звільнення щодо пропозицій вакантних посад та обов`язку переведення працівника на такі при скороченні штату та чисельності. Порушень при складанні та погодженні нового штатного розпису судом встановлено не було. Наказ про звільнення ОСОБА_2 виносив ОСОБА_1 , і у випадку незаконності такого звільнення у підприємства виникає право на регресний позов до ОСОБА_1 . Також твердження відповідача, що наказ про звільнення ОСОБА_2 не було визнано незаконним спростовується ст. 237 КЗпП України, за змістом якої для покладення на службову особу, винну в незаконному звільненні обов`язку покрити шкоду заподіяну підприємству оплатою працівникові часу вимушеного прогулу необхідним є наявність рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не скасування наказу про звільнення. Крім того, рішенням Тисменицького районного суду встановлено, що звільнення ОСОБА_2 відбулось з порушенням вимог КЗпП України, а також директором КП «Інноваційна компанія» Оленчуком Р.М. не було запропоновано ОСОБА_2 вакантні посади, чим порушено норми ст. 49-2 КЗпП України. Щодо зменшення розміру шкоди, вважає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, визначених ст. 137 КЗпП України, зокрема, що перешкоджало йому як директору запропонувати ОСОБА_2 усі вакантні посади. Просив позов задоволити у повному обсязі.

Представник позивача- адвокат Устінський А.В. у судове засідання не з`явився, у поданій суду заяві просив справу розглянути у відсутності представника позивача, позов підтримав, просив його задоволити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у поданій суду заяві представник відповідача- адвокат Черепій Н.П. просила справу розглянути у відсутності сторони відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, приходить до наступного.

Відповідно до положень ч.1ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положеньст.130 КЗпП Українипрацівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Установлено, що відповідач ОСОБА_1 згідно наказу № 17/1-К від 11.06.2019 був прийнятий на посаду директора КП «Інноваційна компанія» (а.с.6).

Згідно наказу директора Оленчука Р.М. № 20-К від 28.04.2020, начальника дільниці будинкоуправління КП «Інноваційна компанія» Попадинця П.О. звільнено 28.04.2020 у зв`язку із скороченням чисельності працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.7).

Згідно з ч.4ст.82Цивільного процесуальногокодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06.10.2021 (а.с.9-13), яке згідно постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 25.01.2022 (а.с.14-18) залишено без змін, задоволено позов ОСОБА_2 до КП «Інноваційна компанія» про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, стягнуто з КП «Інноваційна компанія» середній заробіток за період з 29.04.2020 по 06.10.2021 у розмірі 175609,76 грн, з обов`язковим відрахуванням необхідних платежів, нарахованих на вказану виплату, згідно вимог чинного законодавства, а також допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць в сумі 10243,90 грн.

На виконання зазначеного рішення КП «Інноваційна компанія» виплатило ОСОБА_2 середній заробіток на загальну суму 175609,76 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.10.2021, №551, 553, 554, від 08.02.2022, №5, 6, 7 (а.с. 20-25).

Згідно розпорядження міського голови Тисменицької міської ради Івано-Франківської області Градюк Т. від 28.05.2021 № 325-к відповідача ОСОБА_1 звільнено з посади директора Комунального підприємства «Інноваційна компанія», згідно з п.2ст.36КЗпП України (а.с.32).

Згідно з пунктом 8 частини першоїстатті 134 КЗпП Українипрацівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа є винною в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Положеннямист.237 КЗпП Українипередбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення відбулося з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Згідно з пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками", застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8статті 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

За п.20 вказаної постанови право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Враховуючи, що ОСОБА_2 було звільнено із порушенням закону за наказом директора КП «Інноваційна компанія» Оленчука Р.М., що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, відповідач як службова особа, яка видала наказ про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Акцент на повну матеріальну відповідальність при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі зроблено також у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9. Так, відповідно до п. 33 вказаної постанови, при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п.8 ст.134 та нової редакції ст.237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 161/6047/16-ц, згідно із якими посадова особа, яка винна у незаконному звільненні працівника та затриманні виконання рішення суду про поновлення на роботі, має покрити шкоду, заподіяну установі у повному розмірі сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника у сумі 175609,76 грн з відповідача на користь позивача підлягає до задоволення у повному обсязі.

Що стосується стягнення судових витрат слід зазначити наступне.

Згідно частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач, згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як інвалід другої групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.102) звільнений від сплати судового збору, тому сплачений позивачем судовий збір у сумі 2634,16 грн слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн, представником позивача долучено до матеріалів справи: копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги (а.с.52), копію договору №Ю-18/01/22 про надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2022 (а.с.53-55), копію акту №3 наданих послуг від 18.03.2022 (а.с.56), копію платіжного доручення № 699 від 08.04.2022 на суму 10000 грн (а.с.57).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи, що дана справа є незначної складності, відповідач є інвалідом другої групи, продовжує лікуватись, суд визначає до стягнення з відповідача у користь позивача 3000 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 130, 134, 136, 137, 237 КЗпП України, ст.1166,1191 ЦК України, ст.137, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

ПозовКомунального підприємства «Інноваційна компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди -задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користьКомунального підприємства «Інноваційна компанія», 175609 (сто сімдесят п`ять тисяч шістсот дев`ять) грн 76 коп в рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу.

Компенсувати КП «Інноваційна компанія» за рахунок державних асигнувань судовий збір у розмірі2634 (дві тисячі шістсот тридцять чотири) грн 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Інноваційна компанія» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Комунальне підприємство «Інноваційна компанія», вул. Галицька,41, м. Тисмениця Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 42518559.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 19.06.2023.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ