Рішення

від 19.06.2023 по справі 363/4329/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"19" червня 2023 р. Справа № 363/4329/22

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

19червня 2023року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Баличевої М.Б., при секретарі Редкач М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором,-

ВСТАНОВИВ:

09.12.2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бойчук Д.В. звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив: розірвати Договір № 1 від 22.01.2022 р. та відшкодувати завдані збитки, стягнувши із ОСОБА_2 завданої майнової шкоди у розмірі 63819,59 грн., що складається з: майнової шкоди за Договором № 1 від 22.01.2022 р., 51819,59 грн.; витрат пов`язані із наданням професійної правничої допомоги адвокатом адвокатського бюро АБ «Дмитро Бойчук» 12000,00 грн.; стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завданої немайнової (моральної) шкоди у розмірі 10000,00 грн.; понесені судові витрати покласти на Відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.01.2022 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір № 1, згідно якого Замовник (Позивач) замовляє, а Постачальник (Відповідач) постачає товари кухню виготовлену із власних матеріалів, згідно узгодженого дизайн-проекту, загальною вартістю 97000,00 грн. Постачання замовлення починається після надходження попередньої оплати, на рахунок постачальника та складає 45 70 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати. 15.01.2022 р. постачальник прибув на адресу Позивача для того, аби зробити відповідні заміри для виготовлення ескізу майбутнього виробу. 22.01.2022 р. одночасно із підписанням Договору № 1, Відповідачеві передано готівкою грошові кошти у розмірі 67900,00 грн. для придбання матеріалів та проведення робіт з виготовлення товару (кухні). Таким чином, Позивач в повному обсязі виконав перед Відповідачем взяті на себе договорні зобов`язання. 06.07.2022, 10.07.2022. 19.07.2022 р. на банківську картку ОСОБА_1 від ОСОБА_2 надійшли грошові кошти у сумі 9 547,74 грн. 3 015,08 грн та 3517,59 грн. з призначенням платежу «повернення в рахунок отриманого авансу». Станом на момент звернення із позовом Постачальник свої зобов`язання не виконав. На підставі викладеного, представник Позивача змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.12.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

27.12.2022 року на виконання вищезазначеної ухвали суду через канцелярію суду представником Позивача усунуті недоліки вищезазначеної позовної заяви.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.01.2023 року відкрито провадження по зазначеній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.04.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, 19.06.2023 р через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до судового засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції з повісткою про виклик, а також шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті "Судова влада України". Заяв про поважність неявки в судове засідання, відзиву, заперечень на позовну заяву не надав, а тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

19 червня 2023 року відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2022 року сторони уклали Договір № 1, відповідно до якого замовник замовляє, а Постачальник постачає товари згідно узгодженого дизайн-проекту. Товарами вважати кухню (п. 1.2. Договору). Пунктом 2.1. Договору передбачена загальна вартість Замовлення, що становить 97000 грн. Так, п. 2.2.1. Договору перша вартість, аванс що становить 67900 грн. Пунктом 2.2.2. Договору друга частина вартості, що становить 29000 грн. Строк виготовлення Замовлення становить 45-75 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати (п. 3.2. Договору). Розділом 4 встановлені зобов`язання сторін, зокрема зобов`язання Постачальника: виконати контрольні виміри, своєчасно та якісно виготовити Замовлення, повідомити Замовника про готовність Замовлення до постачання. Передбачені також зобов`язання Замовника, зокрема, узгодити ескізний проект та затвердити його, авансувати постачання Замовлення, підписати Акт приймання-передачі, або діяти, згідно з п. 5.1. за умови згоди із повнотою, якістю та своєчасністю виконання робіт, оплатити решту вартості Замовлення, згідно п. 2.2.2. протягом 3-х банківських днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Робіт. Розділом 6 передбачена відповідальність сторін, зокрема: п. 6.1. за невиконання обов`язків по даному договору сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством. Також, п. 6.2. Договору у разі несвоєчасної поставки та монтажу Замовлення згідно з п. 3.2. даного Договору з вини Постачальника, останній виплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % загальної суми договору за кожен день прострочки, але не більше облікової ставки НБУ. Також, Розділом 7 встановлені обставини непереборної сили: Постачальник звільняється від часткового або повного виконання своїх обов`язків в разі виникнення надзвичайних обставин, а саме: війни, військових дій, саботажу, стихійного лиха, страйків, демонстрацій, пожеж, відключення електроенергії, відключення газопостачання, постанов владних органів, які роблять неможливим подальше виконання даного договору. У цьому випадку Постачальник повертає грошові кошти Замовнику пропорційно виконаним роботам.

На підтвердження часткового повернення коштів до матеріалів справи долучена виписка з АТ КБ «ПриватБанк» від 02.12.2022 року, з якої вбачається, що 06.07.2022 року ОСОБА_3 здійснений переказ на ім`я ОСОБА_1 в розмірі 9547,74 грн., 10.07.2022 р. в розмірі 3015,08 грн., 19.07.2022 року 3517,59 грн.

До матеріалів справи долучена також переписка сторін з Viber про обговорення фасаду кухні, фурнітури, матеріалів, суми, оплати та повернення коштів (згідно якої ОСОБА_2 повідомив, що все віддасть, оскільки на той час в нього не було коштів, повідомив, що на тижні йому мають дати в борг кошти).

Разом з тим одержані кошти відповідач позивачеві в повному обсязі не повернув.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Частина 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

При вирішенні цієї справи суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно достатті 6цього Кодексусторони євільними вукладенні договору,виборі контрагентата визначенніумов договоруз урахуваннямвимог цьогоКодексу,інших актівцивільного законодавства,звичаїв діловогообороту,вимог розумностіта справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ст. 627 ЦК України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається, з матеріалів справи пунктом 3.2. Договору № 1 Сторонами встановлено строк виготовлення замовлення у 45-75 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати. Кошти Відповідачеві передано 22.01.2022 року.

Стаття 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разіпорушення зобов`язаннянастають правовінаслідки,встановлені договоромабо законом,зокрема: припиненнязобов`язаннявнаслідок односторонньоївідмови відзобов`язання,якщо цевстановлено договоромабо законом,або розірваннядоговору; змінаумов зобов`язання; сплатанеустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Договір можебути зміненоабо розірваноза рішеннямсуду навимогу однієїіз сторіну разіістотного порушеннядоговору другоюстороною тав іншихвипадках,встановлених договоромабо законом(ч.2ст.651ЦК України). Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Тотожні положення містяться у ч. 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, вимога щодо розірвання Договору та відшкодування завданих збитків підлягає задоволенню.

Щодо вимоги стягнення немайнової (моральної) шкоди, то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їїправ. Моральна шкода полягає:1)у фізичномуболю тастражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; 2)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; 3)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону (п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» термін продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб;

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

Що стосується моральної шкоди, то суд зазначає, що відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Приписами статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

В даному випадку, судом не встановлено факт завдання позивачу моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., а тому в цій частині необхідно відмовити.

Щодо стягнення судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 ЩЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таку правову позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

Крім того позивачем представлене документальне підтвердження понесених ним судових витрат, які згідно ст. 141 ЦПК України слід стягнути на її користь з відповідача.

Відтак пред`явлений позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Розірвати Договір № 1 від 22 січня 2022 року та відшкодувати завдані збитки, стягнувши із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завданої майнової шкоди у розмірі 63819,59 грн., що складається з: майнової шкоди за Договором № 1 від 22.01.2022 р.- 51819,59 грн.; витрат пов`язані із наданням професійної правничої допомоги адвокатом адвокатського бюро АБ «Дмитро Бойчук» 12000,00 грн.;

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1984 грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,паспорт серії НОМЕР_1 ,виданий ПодільськимРУ ГУМВС Українив м.Києві 21.07.1998р.,РНОКПП: НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ,місце реєстрації: АДРЕСА_2 )

Головуючий М.Б. Баличева