Ухвала

від 21.06.2023 по справі 904/4629/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

21.06.2023м. Дніпро№ 904/4629/22Юзіков С.Г..

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про розстрочення виконання судового рішення від 07.06.2023 у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ-КОРПОРАТИВНІ РІШЕННЯ"

до Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ"

про стягнення заборгованості

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Юрченко В.В.

Представники:

Стягувача - не прибув

Боржника (Заявника) - Якимець Я.К.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 закрито провадження у справі № 904/4629/22 за позовом ТОВ "АЙ ТІ-КОРПОРАТИВНІ РІШЕННЯ" до АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про стягнення заборгованості в частині стягнення боргу в розмірі 465 000,00 грн. Позов задоволено частково та стягнуто з АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" на користь ТОВ "АЙ ТІ-КОРПОРАТИВНІ РІШЕННЯ" 619 780,96 грн. основного боргу, 35 028,05 грн. 3 % річних, 31 164,35 грн. пені, 343 346,04 грн. індексу інфляції, 17 309,65 грн. судового боргу. У решті позову відмовлено.

12.06.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області від АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення від 07.06.2023 у справі №904/4629/22, мотивована тим, що АТ "Нікопольський завод феросплавів" є містоутворюючим у м. Нікополі підприємством зі штатною чисельністю майже 6 тисяч працівників, з яких у цей час працює лише 3605 людей. Товариство своєчасно сплачує заробітну плату, при тому що має збитки від господарської діяльності у зв`язку з відсутністю попиту на готову продукцію на внутрішньому ринку та значними ускладненнями з логістикою її збуту за кордон. З 12.07.2022 місто Нікополь перебуває під систематичними обстрілами, а 18.07.2022, 15.08.2022, 15.09.2022, 07.10.2022 російські снаряди влучили безпосередньо і на територію підприємства Відповідача, що призвело до руйнування його виробничих потужностей, та, відповідно, до значної матеріальної шкоди. 19.12.2022 внаслідок ворожого обстрілу ствольною артилерією російських військ повністю знищені належні Відповідачу електропередавальну лінію та високовольтні кабелі; 16.02.2023 при ворожому обстрілі пошкоджено провід повітряної лінії, який живить плавильні печі АТ "Нікопольський завод феросплавів", що призвело до тимчасової зупинки виробництва; 09.03.2023 ворог здійснив ракетну атаку по енергетичній системі Нікопольського району. Під час обстрілу ракетами С-300, пошкодження зазнала підстанція 330 кВ "Нікопольська". Внаслідок обстрілу на території підстанції виникла пожежа. Вогнем знищено обладнання підстанції, що призвело до знеструмлення у електропередавальну лінію та високовольтні кабелі. Внаслідок обстрілу та влучання ворожої ракети по об`єктах цивільної інфраструктури, пошкоджено опору № 1 повітряної лінії 154 кВ ГВ-З-ГВ-4 (інв. № 3128), що знаходиться в районі підстанції "Нікопольська-330" та належить Відповідачеві. Збитки Відповідача від руйнувань сягають 377 582 431,60 грн. та 187 703 872,73 грн.; частина збитків ще не встановлена. Оплата стягнутої судовим рішенням суми одним платежем у тих військових умовах, в яких опинився Відповідач, є надмірним тягарем для підприємства. Проте у тяжкий фінансовий час, перебуваючи в зоні бойових дій, Відповідач намагається частково оплачувати заборгованість перед Позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи. У зв`язку з наведеним, Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду рівними частинами на шість місяців.

Ухвалою суду від 13.06.2023 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 14:30 год. 21.06.2023.

Стягувач відзив на заяву про розстрочення виконання рішення суду не надав.

21.06.2023 Стягувач у судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду заяви повідомлений належно.

У судовому засідання Боржник підтримав свою позицію, викладену в заяві про розстрочення виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочення виконання рішення суду вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення та із дотриманням балансу інтересів сторін.

Розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами ст. 86 ГПК України.

Відповідно до ст. 74, 76-79 ГПК України на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних обставин.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який, зокрема, в п. 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У Рішенні від 15.05.2019 №2-р (II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене ст. 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (п. 43 рішення у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00; п. 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України", заява № 6318/03; п. 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia", заява №30779/04; п. 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява №40450/04).

За таких обставин, окрім винесення законного рішення у справі суд має забезпечити й сприяти фактичному виконанню такого рішення.

На підтвердження викладених в заяві обставин Боржник надав наступні документи: повідомлення ГУ ДСНС України про виникнення НС (НП), не пов`язаної з пожежею та ліквідації її наслідків; Акт про пожежу від 16.12.2022, яка сталася внаслідок потрапляння ракети під час обстрілу; витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.02.2023, 10.03.2023; довідку про скорочення чисельності персоналу на підприємстві; накази АТ "Нікопольський завод феросплавів" № 30 від 31.01.2023, № 58 від 28.02.2023, № 87 від 31.03.2023, № 112 від 28.04.2023 про оголошення простою; довідки Нікопольської районної військової адміністрації Дніпропетровської області щодо періодичності оголошення на території Нікопольського району, виключно з м. Нікополь, повітряних тривог тощо.

В матеріалах справи наявні витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.05.2023 та від 06.05.2023, зі змісту яких вбачається, що внаслідок ворожих обстрілів ствольною артилерією та РСЗВ російських військ підприємству Відповідача завдано матеріальної шкоди, при цьому постраждали цивільні особи, як зазначає Відповідач, робітники заводу.

Враховуючи викладені Боржником обставини, господарський суд погоджується з Відповідачем, що АТ "Нікопольський завод феросплавів" вимушено опинилося у тимчасовій ситуації, яка обмежує ведення звичайної господарської діяльності.

На думку суду, одночасне стягнення всієї грошової суми, яка підлягає задоволенню у такому великому розмірі, зокрема, накладення арешту на майно Боржника та оголошення заборони на його відчуження, опис та його можлива реалізація у встановленому законом порядку під час примусового виконання рішення суду у даній справі, може призвести до неможливості подальшої роботи підприємства Відповідача та, відповідно, розрахунків із Позивачем.

Між тим, надання розстрочки виконання рішення суду, надасть можливість працювати підприємству поступово здійснювати розрахунки з Позивачем за рішенням суду задля його виконання.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).

За практикою Європейського суду в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява N36575/02); І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст.6 Конвенції (справа "Крапивницький та інші проти України", заява N60858/00).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини та майновий стан сторін, дослідивши надані Заявником в обґрунтування заяви докази, враховуючи відсутність заперечень Позивача, інтереси обох сторін, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву АТ "Нікопольський завод феросплавів" та розстрочити виконання судового рішення у справі № 904/4629/22 на 3 місяця із щомісячною сплатою суми боргу рівними частинами в розмірі 348 876,35 грн., починаючи з липня 2023 року.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись статтями 73, 74, 77, 86, 232-235, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про розстрочення виконання рішення у даній справі задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 у справі №904/4629/22 на три місяці, шляхом внесення платежів у наступних розмірах та строки:

348 876,35 грн. до 21.07.2023

348 876,35 грн. до 21.08.2023

348 876,35 грн. до 21.09.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 22.06.2023.

Суддя С.Г. Юзіков