Рішення

від 21.06.2023 по справі 910/21065/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2023Справа № 910/21065/21Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

до Обслуговуючого кооперативу "Совський"

про стягнення 175356,92 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Завод 410 ЦА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Совський" про стягнення 175 356,92 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язання по відшкодуванню податку на землю за користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:72:252:0402.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що спірна земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, у зв`язку з чим ставка земельного податку становить 0,03 % від її нормативної грошової оцінки (з урахуванням індексації), коефіцієнт індексації складає 1,0.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.02.1996 №247 надано ДП «ЗАВОД 410 ЦА» у постійне користування земельну ділянку загальною площею 3,6515 га для будівництва з подальшою експлуатацією малоповерхових жилих будинків для працівників заводу по вул. Петра Радченка у Залізничному (Солом`янському) районі м. Києва з кадастровим номером 8000000000:72:252:0010.

У результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:252:0010 утворено в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:252:0402, площею 0,9757 га, яка розташована за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вул. Петра Радченка, 3, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 04.01.2020 №24-26-0.22-102/2-18 та витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

01.07.2020 між відповідачем (сторона-1) та позивачем (сторона-2) укладено договір про компенсаційне відшкодування фактично понесених витрат, відповідно до п. 1.2 якого сторона-1 у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки відшкодовує витрати, понесені стороною-2 з оплати земельного податку, який був сплачений стороною-2 відповідно до положень розділу XIII Податкового кодексу України за земельну ділянку, площею 0,9757 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Радченко 3, кадастровий номер 8000000000:72:252:0402.

Згідно з п. 2.3.2 договору сторона-1 зобов`язується відшкодувати один раз на рік витрати за попередній рік з оплати земельного податку, понесені стороною-2 за земельну ділянку, визначену в п.1.1 договору.

У пункті 2.3.3 договору встановлено, що сторона-1 зобов`язується після отримання від сторони-1 рахунку на сплату, здійснити оплату на розрахунковий рахунок сторони-2.

Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01.07.2020 по 30.06.2022 включно (пункт 6.1 договору).

Із матеріалів справи слідує, що позивачем сплачено за земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:252:0402, площею 0,9757 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, 3, за період з 01.07.2020 по 30.06.2021 включно земельний податок у розмірі 175 356,92 грн., що підтверджується податковими деклараціями з плати за землю за 2020 рік та 2021 рік, а також відповідними платіжними дорученнями.

Листом від 08.09.2021 № 8-3226 позивач звернувся до відповідача щодо відшкодування витрат позивача з оплати земельного податку в розмірі 175356,92 грн., до якого долучив рахунок на оплату №СФ00195 від 06.09.2021 на вказану суму.

Разом із цим, відповідач відшкодування витрат позивача з оплати земельного податку в розмірі 175356,92 грн. не здійснив.

Пунктами 14.1.72., 14.1.147 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1.1, 269.1.2. ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно з пунктом 270.1. та 270.1.1. ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Порядок обчислення плати за землю встановлений ст. 286 ПК України. Пунктом 286.2 даної статті визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Для визначення розміру податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п. 289.1 ст. 289 ПК України).

Рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (із змінами і доповненнями) затверджено Положення про плату за землю в місті Києві (далі - Положення, діє з 01.01.2019).

Відповідно до п. 3.1.1. Положення базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Положенням.

Згідно з п. 5.1 Положення ставки податку за земельні ділянки для фізичних та юридичних осіб, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються залежно від цільового призначення землі у відсотках від їх нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці N 1 цього Положення.

У пункті 9.1. Положення зазначено, що Київська міська рада встановлює ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на території міста Києва відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України. Київська міська рада до 25 грудня року, що передує звітному, подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення Київської міської ради щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам. Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 11.1. Положення).

Відповідно до п. 11.2. Положення платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Довідки (витяги) про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок надаються на підставі даних державного земельного кадастру або міського земельного кадастру.

Згідно з п. 14.1. Положення для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Як слідує з витягу від 20.08.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:252:0402, площею 0,9757 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, 3, цільове призначення земельної ділянки - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 17535692,49 грн.

У таблиці № 1 до додатка 3 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974) «Ставки земельного податку» (за посиланням: https://kyiv.tax.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/podatok-na-mayno/plata-za-zemlyu/) слідує, що для земель із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кодом 02.01 ставка податку (відсотків нормативної грошової оцінки) для юридичних осіб становить 1,000.

Наведеним спростовуються відповідні доводи відповідача про те, що для земель житлової забудови із кодом 02.10 для юридичних осіб встановлена ставка земельного податку в розмірі 0,03 % від її нормативної грошової оцінки.

Суд також зауважує, що за кодом 02.10 встановлена ставка земельного податку для земельних ділянок для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, та розмір ставки для юридичних осіб становить 1,000.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків: за 2017-2020 роки - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Таким чином, застосування позивачем для розрахунку суми земельного податку за земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:252:0402, за 2020 рік за ставкою податку у розмірі 1% є правомірним.

Як установлено судом, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:252:0402 складає 17535692,49 грн., відповідно, сума земельного податку за ставкою 1% становить 175356,92 грн. (17535692,49 грн.*1%).

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:252:0402, площею 0,9757 га, яка розташована за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вул. Петра Радченка, 3, за період з 01.07.2020 по 30.06.2021 у сумі 175356,92 грн.

Таким чином, відповідач за умовами укладеного між сторонами договору про компенсаційне відшкодування фактично понесених витрат від 01.07.2020 був зобов`язаний компенсувати витрати позивача зі сплати земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:252:0402, площею 0,9757 га, яка розташована за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вул. Петра Радченка, 3.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 175356,92 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку задовольнити позов.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Завод 410 ЦА" задовольнити повністю.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Совський" (03037, м. Київ, вул. Петра Радченка,29; ідентифікаційний код 42702762) на користь Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94; ідентифікаційний код 01128297) 175356 (сто сімдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят шість) грн. 92 коп. боргу, а також 2630 (дві тисячі шістсот тридцять) грн. 35 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова