Рішення

від 14.06.2023 по справі 911/194/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.06.2023Справа № 911/194/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/194/22

у справі за позовом Мапекс Консьюмер Хелскер Прайвіт Лімітед в інтересах юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС"

до ОСОБА_1

про стягнення 125 880,47 грн.,

за участю представників: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у задоволенні позову Мапекс Консьюмер Хелскер Прайвіт Лімітед в інтересах юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС" до ОСОБА_1 про стягнення 125 880,47 грн. - відмовлено.

21.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/194/22 про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 розгляд зави ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/194/22 призначено на 14.06.2023.

12.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява представника позивача про відкладення розгляду зави ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/194/22 та направлення вищезазначеної заяви відповідача на адресу представника позивача.

Розглянувши заявлене клопотання позивача, суд відхилив його з підстав не обґрунтованості: по-перше, до заяви про ухвалення додаткового рішення від 21.04.2023 надано докази направлення позивачу вказаної заяви від 18.04.2023 з детальним описом; по-друге, вказані витрати відповідача попередньо були визначені ще у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, господарський суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що клопотання відповідача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем було надано Договір про надання правової допомоги № 1/24/01/22 від 24.01.2022 укладеного між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська сім`я Лисенко» - адвокатом Лисенко Г.О. (далі - Адвокат) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт), акт здавання-приймання послуг № Б/Н від 18.04.2023 в загальній сумі 25 000,00 грн., квитанція № 9258-0743-0008-3274 від 24.01.2022 на суму 4 000,00 грн., квитанція № 9291-8483-1801-5013 від 28.12.2022 на суму 10 000,00 грн., квитанція № 9291-8551-7403-3836 від 28.12.2022 на суму 5 000,00 грн., квитанція № 9300-0395-3358-5183 від 20.03.2023 на суму 2 500,00 грн., квитанція № 542K-3TMB-9B15-79T від 18.04.2023 на суму 3 500,00 грн.

Детальний опис послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом відповідачу, відображений у акті здавання-приймання послуг № Б/Н від 18.04.2023, що в загальному розмірі складає 25 000,00 грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Як встановлено судом, відповідачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу на суму 25 000,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, суд враховує, що подані документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, а також малозначність спору, суд дійшов до висновку, що обґрунтованою та співмірною зі складністю справи та фактично наданими послугами є сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/194/22 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Мапекс Консьюмер Хелскер Прайвіт Лімітед в інтересах юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 11-А; ідентифікаційний код: 41905017) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складений 22.06.2023.

Суддя І.В. Приходько