Рішення

від 19.06.2023 по справі 914/304/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2023 Справа № 914/304/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні знаки, с. Черляни Городоцького району Львівської області

до відповідача Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Львів

про стягнення 861136,32 грн заборгованості за Договором поставки товарів №18/03 від 18.03.2020, Договором поставки товарів №25/03 від 25.03.2021 та Договором поставки товарів №05/01 від 25.01.2022

Суддя У.І.Ділай

Секретар О.Старостенко

За участі представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

09.05.2023 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/304/23, відповідно до якого позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні Знаки» 861136,32 грн заборгованості за отриманий Товар згідно Договору поставки товарів №18/03 від 18 березня 2020 року, Договору поставки товарів №25/03 від 25 березня 2021 року, Договору поставки товарів №05/01 від 05 січня 2022 року та 312917,05 грн судового збору.

У позовній заяві позивач заявляв про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

18.05.2023 від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою від 22.05.2023 призначено судове засідання на 06.06.2023 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні знаки про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

01 червня 2023 року Вищою радою правосуддя суддю Р.А.Кидисюка призначено членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Розпорядженням керівника апарату №188 від 05.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл заяви №914/304/23.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2023 справу передано для розгляду судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 06.06.2023 судом прийнято до провадження справу №914/304/23.

05.06.2023 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення щодо ухвалення додаткового рішення.

У судове засідання 06.06.2023 представники позивача та відповідача не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою від 06.06.2023 судове засідання відкладено на 19.06.2023.

У судове засідання 19.06.2023 представник позивача не з`явився, однак направив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки уповноважений представник є тимчасово непрацездатним.

Відповідач в судове засідання 19.06.2023 явку повноважного представника не забезпечив.

Щодо клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви..

Виходячи із змісту ст. 244 ГПК України, строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення є пресічним, а відкладення призведе до порушення основного строку розгляду названої заяви. Більше того, неможливість прибуття у судове засідання одного певного представника жодним чином не впливає на необхідність виконання вимог суду в частині забезпечення участі в судовому засіданні представника, зокрема шляхом уповноваження будь-якої іншої особи, в тому числі директора підприємства.

За вказаних обставин Господарський суд Львівської області подане клопотання відхиляє.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд

встановив:

У позовній заяві було зазначено про попередні судові витрати щодо надання правової допомоги в сумі 75000,00грн. В подальшому позивач уточнив суму понесених витрат в розмірі 77900,00грн. На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2022; копію додатку №1 до договору від 29.12.2022; копію акту приймання-передачі наданих послуг № від 15.05.2023; копії платіжних доручень від 11.01.2023 та від 15.05.2023; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1101743 від 29.12.2022, видане на ім`я адвоката Поліщак Ірини Расімівни; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1851 від 15.06.2012.

Відповідач заперечив проти заяви позивача та просив відмовити в її задоволенні з огляду на таке. Пунктом 2 додатку № 1 передбачено послугу визначення правової стратегії ведення справи та пошук правових позицій для ведення справи та визначено вартість за годину 4500 грн, в подальшому адвокат нарахував собі за цією ціною 10 год, що в загальному в сумі становить 45000,00грн. За складання позовної заяви година адвоката встановлена вже 3500,00 грн та нараховано 6 годин, що в загальному становить 21000,00 грн.

Відповідач вважає, що встановлені ціни на послуги адвоката є штучно збільшені, справа не є складною, докази по справі які були надані позивачем є в наявності у кожної із сторін, справа не потребувала додаткових зусиль адвоката щодо дослідження та отримання додаткових відомостей по справі з метою подачі їх як доказу до суду.

При прийнятті рішення суд виходив із такого.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначав про витрати на оплату правової допомоги за підготовку позову.

До матеріалів справи долучено: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2022; копію додатку №1 до договору від 29.12.2022; копію акту приймання-передачі наданих послуг № від 15.05.2023; копії платіжних доручень від 11.01.2023 та від 15.05.2023; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1101743 від 29.12.2022, видане на ім`я адвоката Поліщак Ірини Расімівни; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1851 від 15.06.2012. Позивач надав суду документи, що підтверджують представництво інтересів позивача саме адвокатом.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17 зазначив, що види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і ГПК України.

Згідно із додатком №1 до договору від 29.12.2022 сторони узгодили наступні юридичні послуги за наступні гонорари: визначення правової стратегії ведення справи та пошук правових позицій для ведення справи в розмірі 45000грн за 10 годин; складення претензії в розмірі 3500,00грн; складання позовної заяви в розмірі 21000,00грн за 6 годин; представництво в судовому засідання в розмірі 4200,00грн за 1 засідання; складання адвокатського запиту в розмірі 4500,00грн; гонорар успіху в розмірі 15000,00грн.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № від 15.05.2023, адвокат надав, а замовник прийняв такі послуги: визначення правової стратегії ведення справи та пошук правових позицій для ведення справи в розмірі 45000грн за 10 годин; складення претензії в розмірі 3500,00грн; підготовка та складання позовної заяви в розмірі 21000,00грн за 6 годин; представництво в судовому засідання в розмірі 8400,00грн за 2 засідання. Загальна вартість послуг без ПДВ 77900,00грн.

Стосовно заперечення відповідача щодо заявлених вимог та покликання на те, що ціни на послуги адвоката є штучно збільшені, справа не є складною, докази по справі які були надані позивачем є в наявності у кожної із сторін, справа не потребувала додаткових зусиль адвоката щодо дослідження та отримання додаткових відомостей по справі Господарський суд Львівської області зазначає таке.

Верховний Суд дотримується позиції (постанови КГС ВС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18), що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку статті 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова КГС ВС від 07.12.2018 у справі № 922/749/18).

Перевіривши поданий розрахунок в сукупності з матеріалами справи, судом встановлено, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи та зазначені вимоги відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Разом з тим, суд враховує, що досудового порядку врегулювання спору позивачем та відповідачем погоджено не було, відтак, вимога про стягнення з відповідача 3500,00грн за складення претензії задоволенню не підлягає.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідач не подавав, натомість просив відмовити в задоволенні заяви в повному розмірі. Підстав для відмови в задоволенні заяви про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката Господарський суд Львівської області не вбачає.

Оцінивши обґрунтованість доводів позивача та беручи до уваги заперечення відповідача, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 74400,00грн. В задоволенні решти вимог слід відмовити.

Керуючись 126, 129, 130, 221, 231, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні Знаки» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, Львівська обл., місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 54; код ЄДРПОУ 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні Знаки» (81554, Львівська обл., Городоцький р-н, село Черляни, вулиця Польова, будинок 34; код ЄДРПОУ 32127030) 74400,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.У задоволенні стягнення решти вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 22.06.2023.

Суддя Ділай У.І.