Постанова

від 22.08.2023 по справі 914/304/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2023 р. Справа №914/304/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.

сторони в судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України б/н від 30.06.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/2136/23 від 04.07.2023)

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2023 (повний текст складено 22.06.2023)

у справі №914/304/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні знаки, с.Черляни Городоцького району Львівської області

до відповідача Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Львів

про стягнення 861 136,32 грн заборгованості за договором поставки товарів №18/03 від 18.03.2020, договором поставки товарів №25/03 від 25.03.2021 та Договором поставки товарів №05/01 від 25.01.2022

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.05.2023 у справі №914/304/23 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні Знаки 861 136,32 грн заборгованості за отриманий товар згідно договору поставки товарів №18/03 від 18.03.2020, договору поставки товарів №25/03 від 25.03.2021, договору поставки товарів №05/01 від 05.01.2022 та 312 917,05 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2023 у справі №914/304/23 заяву ТОВ «Дорожні Знаки» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ТОВ «Дорожні Знаки» 74 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні стягнення решти вимог відмовлено.

Додаткове рішення мотивовано тим, що, перевіривши поданий розрахунок в сукупності з матеріалами справи витрати, суд прийшов до висновку, що заявлені є співмірними зі складністю справи та зазначені вимоги відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Разом з тим, оскільки досудового порядку врегулювання спору позивачем та відповідачем погоджено не було, відтак, вимога про стягнення з відповідача 3 500,00грн за складення претензії задоволенню не підлягає. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідач не подавав, натомість просив відмовити в задоволенні заяви в повному розмірі. Підстави для відмови в задоволенні заяви про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Дочірнім підприємством Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2023 у справі №914/304/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що оскаржуване додаткове рішення винесено з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, скаржник в частині оскарження додаткового рішення зазначає, що не може погодитися з критеріями встановлення адвокатом Поліщак Іриною Расімівною ціни своїх послуг, так як вартість годин різні, години штучно збільшені, справа не є складною, докази по справі, які були надані позивачем є в наявності у кожного зі сторін, тобто справа не потребувала додаткових зусиль адвоката, щодо дослідження та отримання додаткових відомостей по справі з метою подачі їх як доказу до суду.

Скаржник вважає, що заявлені витрати не відповідають фактичним обставинам справи та приписам процесуального закону, таке визначення розміру витрат на правову допомогу не узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вимоги ТОВ «Дорожні знаки» щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 77 900,00 грн не обгрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню судом.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному суду 04.07.2023 справу №914/304/23 передано на розгляд раніше визначеному складу суду колегії: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2023 у справі №914/304/23, призначено розгляд справи на 22.08.2023.

Сторони в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень сторонам у справі.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ч.1 ст.46, ст.42 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами, учасники справи, зокрема, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 ГПК України строк для перегляду рішень місцевого господарського суду, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.08.2023 прийнято постанову у справі.

Обставини справи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.05.2023 у справі №914/304/23 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні Знаки 861 136,32 грн заборгованості за отриманий товар згідно договору поставки товарів №18/03 від 18.03.2020, договору поставки товарів №25/03 від 25.03.2021, договору поставки товарів №05/01 від 05.01.2022 та 312 917,05 грн судового збору.

У позовній заяві позивач заявляв про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат щодо надання правової допомоги в сумі 75 000,00грн.

В подальшому заявою від 15.05.2023 позивач уточнив суму понесених витрат в розмірі 77 900,00 грн.

Також, на підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2022; копію додатку №1 до договору від 29.12.2022; копію акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.05.2023; копії платіжних доручень від 11.01.2023 та від 15.05.2023; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1101743 від 29.12.2022, видане на ім`я адвоката Поліщак Ірини Расімівни; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1851 від 15.06.2012.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2023 у справі №914/304/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні Знаки» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні Знаки» 74 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні стягнення решти вимог відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови (апеляційна скарга розглядається в частині оскарження прийнятого судом першої інстанції додаткового рішення від 19.06.2023 у даній справі).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Пунктом 3 частини 2 статті 233 ГПК України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, наведеною нормою визначено, що суд, який ухвалив рішення у справі, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

За вимогами ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до вимог ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Приписами ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначені підстави для здійснення адвокатської діяльності.

Зокрема, зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021ту справі №918/1045/20.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст. 129 ГПК України).

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 дійшла висновку про те, чи потрібно надавати суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, у разі, якщо сторони погодили оплату у фіксованій сумі.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у наведеній вище постанові зазначила таке:

"140. подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

141. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

143 частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис".

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що у разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (постанови Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 19.11.2021 у справі №910/4317/21, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20).

Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначав про витрати на оплату правової допомоги за підготовку позову.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано:

копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2022; копію додатку №1 до договору від 29.12.2022;

копію акту приймання-передачі наданих послуг № від 15.05.2023;

копії платіжних доручень від 11.01.2023 та від 15.05.2023;

копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1101743 від 29.12.2022, видане на ім`я адвоката Поліщак Ірини Расімівни;

копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1851 від 15.06.2012.

Згідно із додатком №1 до договору від 29.12.2022 сторони узгодили наступні юридичні послуги за наступні гонорари:

визначення правової стратегії ведення справи та пошук правових позицій для ведення справи в розмірі 45 000грн за 10 годин;

складення претензії в розмірі 3 500,00грн; складання позовної заяви в розмірі 21000,00грн за 6 годин;

представництво в судовому засідання в розмірі 4 200,00грн за 1 засідання;

складання адвокатського запиту в розмірі 4 500,00грн;

гонорар успіху в розмірі 15 000,00грн.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.05.2023, адвокат надав, а замовник прийняв такі послуги:

визначення правової стратегії ведення справи та пошук правових позицій для ведення справи в розмірі 45 000грн за 10 годин;

складення претензії в розмірі 3 500,00грн;

підготовка та складання позовної заяви в розмірі 21 000,00грн за 6 годин;

представництво в судовому засідання в розмірі 8 400,00грн за 2 засідання.

Загальна вартість послуг без ПДВ 77 900,00грн.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що заявлені витрати не відповідають фактичним обставинам справи та приписам процесуального закону, таке визначення розміру витрат на правову допомогу не узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вимоги ТОВ «Дорожні знаки» щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 77 900,00 грн не обгрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню судом, судова колегія зазначає таке.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат (постанови Верховного Суду у складі КГС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18).

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови постанови Верховного Суду у складі КГС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

Слід також у порядку статті 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 922/749/18).

Суд першої інстанції, перевіривши поданий розрахунок в сукупності з матеріалами справи, правомірно встановив,що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи та зазначені вимоги відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.

Однак, судом встановлено, що досудового порядку врегулювання спору позивачем та відповідачем погоджено не було, відтак, вимога про стягнення з відповідача 3 500,00грн за складення претензії задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що послуги професійної правничої допомоги, що надані адвокатом Поліщак І.Р. позивачу та зазначені в акті виконаних робіт №1 від 15.05.2023 (окрім складання претензії), є реальними, дійсними та необхідними діями адвоката, які були спрямовані на захист порушених прав позивача.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не наведено суду обгрунтувань щодо неспівмірності судових витрат, заявлених позивачем.

Судова колегія, оцінивши обґрунтованість доводів позивача та беручи до уваги відсутність письмових обгрунтованих заперечень відповідача в суді першої інстанціїї, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення з відповідача на користь позивача 74 400,00грн. В задоволенні решти вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими та доведеними заявлені понесені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації заявнику за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 74 400,00 грн.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2023 у справі №914/304/23 слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України б/н від 30.06.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/2136/23 від 04.07.2023) залишити без задоволенння.

2. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2023 у справі №914/304/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок оскарження визначено ст.ст.287-288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.09.2023.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

СуддяЖелік М.Б.

СуддяОрищин А. В.