Рішення

від 21.06.2023 по справі 925/1378/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1378/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Ібрагімовій Є.Р., за участі представників сторін: позивача адвоката Буджерака М.Р., відповідача адвокатів Татаринова О.С., Починка О.І., у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Приватного підприємства Хутір до Товариства з обмеженою відповідальністю Садагро про стягнення 218216 грн. 40 коп.,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2021 року позивач Приватне підприємство Хутір звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Садагро (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки від 29.06.2021 року № 29/06, 56912 грн. 28 коп. попередньої оплати, 90749 грн. 97 коп. штрафу у розмірі 30%, 60499 грн. 98 коп. штрафу у розмірі 20%, 8912 грн. 62 коп. пені, 407 грн. інфляційних втрат, 732 грн. 55 коп. 3% річних, що разом становить 218216 грн. 40 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований тим, що умовами договору поставки від 29.06.2021 року № 29/06 обумовлена поставка товару (сільськогосподарської продукції) партіями, які визначаються додатками до договору. Додатком № 3 від 12.07.2021 року сторони обумовили поставку товару (пшениці) в кількості 55 т на загальну суму 302499 грн. 91 коп. з ПДВ у строк до 10.08.2021. На виконання умов договору поставки від 29.06.2021 № 29/06 і додатку від 12.07.2021 № 3 позивач в той же день, 12.07.2021 сплатив відповідачу попередню оплату за товар у розмірі 86% у сумі 203499,94 грн. Відповідач своє зобов`язання станом на 30.09.2021 не виконав, товар не поставив, 20.09.2021 частково повернув отримані кошти попередньої оплати, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення решти суми попередньої оплати з нарахуванням сум інфляційних втрат і 3% річних за період прострочення та застосування заходів відповідальності у виді встановлених договором спірних штрафних санкцій.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 23.10.2021 року, 09.12.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1378/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке в подальшому відкладено на 18.01.2022 року, задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву ( в протоколі судового засідання 09.12.2021 року).

Відповідач в особі свого представника подав суду 26.11.2021 року відзив на позовну заяву (вх. № 191416/21, а.с. 48-54), в якому заперечував проти позову з мотивів необґрунтованості і безпідставності позовних вимог. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що 29.06.2021 року ним і позивачем був укладений договір поставки сільськогосподарської продукції (товару) № 29/06, до договору на його виконання сторонами були укладені Додатки: № 1 від 29.06.2021; № 2 від 02.07.2021; № 3 від 12.07.2021; № 4 від 20.07.2021; № 5 від 26.07.2021; № 6 від 28.07.2021; № 7 від 30.07.2021; № 2/1 від 09.08.2021. За наслідком виконання договору в цілому заборгованість відсутня, ця обставина підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, відтак підстави вимагати повернення попередньої оплати по епізоду поставки за додатком № 3 від 12.07.2021 у позивача відсутні. Крім того, поставка товару за додатком № 3 від 12.07.2021 не відбулась внаслідок прострочення свого зобов`язання позивачем, яке виразилось у неповній оплаті товару за попередніми епізодами поставки та неподання автотранспорту під завантаження товару. Реєстрація податкових накладних по зобов`язаннях, що виникли із додатку № 2 від 02.07.2021 і додатку № 3 від 02.07.2021 відповідачем здійснена, але рішенням органу доходів і зборів реєстрацію цих податкових накладних було зупинено, однак ця обставина не залежала від волі відповідача, в подальшому була виправлена шляхом подання відповідних розрахунків коригувань. Разом з відзивом відповідач подав клопотання про поновлення строку на його подання та докази на його обґрунтування.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 18.01.2022року року, 21.01.2022 року розгляд справи по суті призначено на 24.02.2022 року, зобов`язано відповідача провести звірку взаєморозрахунків існуючої заборгованості по договору поставки № 29/06 від 29.06.2021 року, оформлений акт направити позивачу для узгодження, зобов`язано позивача узгодити або подати заперечення протягом десяти днів з дня отримання акта та надати до суду до наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 24.02.2022 року у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні відкладено розгляд справи № 925/1378/21 без визначення дати, запропоновано усім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Ухвалами суду від 26.12.2022 року, 13.02.2023 року призначено судове засідання у справі на 16.02.2023 року, запропоновано сторонам виконати вимоги ухвали суду від 18.01.2022 року, забезпечено проведення судового засідання для представника Приватного підприємства Хутір адвоката Буджерака Р.М. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів, за його клопотанням за вх. № 2289/23 від 13.02.2023 року.

В судовому засіданні 16.02.2023 року оголошено перерву до 28.03.2023 року. Ухвалою суду від 28.03.2023 року, за клопотанням позивача, відкладено розгляд справи по суті на 05.05.2023 року.

Представник відповідача подав суду 02.05.2023 року письмові пояснення (вх № 7273/23, а.с. 110-111), в яких додатково обґрунтував безпідставність позову, і заяву про зменшення штрафних санкцій в разі задоволення позову судом (вх № 7287/23, а.с. 116).

В судових засіданнях 05.05.2023 року, 17.05.2023 року, 22.05.2023 року оголошувалась перерва до 08.06.2023 року.

В засіданні суду 08.06.2023 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю, представники відповідача позов не визнали і просили суд відмовити у його задоволенні повністю, в засіданні суду було оголошено перерву до 13.06.2023 року.

13.06.2023 року представник відповідача подав суду заяву про приєднання до матеріалів справи актів звірки взаєморозрахунків, і докази їх направлення позивачу (вх № 9879/23, а.с. 129-130, вх № 9944/23, а.с. 132-133);

В судове засідання 13.06.2023 року представники сторін не з`явились, їх явка судом обов`язковою не визнавалась, про дату, час та місце судового засідання представники сторін були повідомлені належним чином в судовому засіданні 08.06.2023 року під підпис.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши в судових засіданнях доводи і пояснення представників сторін, дослідивши заяви учасників справи по суті справи і з процесуальних питань, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову повністю з таких підстав.

Вимоги позивача ґрунтуються на доказах, доданих до позовної заяви, із яких вбачається таке.

29.06.2021 року позивачем - Приватним підприємством Хутір, як покупцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Садагро, як постачальником, укладено договір поставки № 29/06 (далі Договір або договір поставки від 29.06.2021 № 29/06, а.с. 10-12), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію (далі товар) в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з позивачем і вказаних у договорі та в додатках до договору, а позивач зобов`язується здійснити приймання та оплату товару.

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про те, що:

п. 2.1. постачальник зобов`язується передати (поставити) товар покупцю за адресою: 20220, Черкаська обл., Звенигородський район, с. Майданівка;

п. 2.3. перевезення зерна здійснюється автотранспортом покупця;

п. 2.4. з моменту здійснення покупцем перерахування коштів за товар або здійснення відмітки у видатковій накладній, товар вважається власністю покупця, який знаходиться на збереженні у продавця до моменту навантаження на автотранспорт покупця;

п. 3.1. ціна товару визначається згідно з додатками до договору;

п. 5.1. покупець здійснює попередню оплату окремих партій товару на підставі рахунків-фактури, наданих постачальником в розмірі 86 % решту 14 % після реєстрації податкової накладної на протязі 1-го банківського дня, приймання товару здійснюється на підставі видаткових накладних наданих постачальником.

п. 5.3. постачальник зобов`язується зареєструвати складені ним податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки та в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Після реєстрації податкової накладної відправити позивачу квитанцію № 2 про реєстрацію даної податкової накладної. У разі невиконання/неналежного виконання (у тому числі у випадку не вчасної реєстрації податкової накладної у вказаному реєстрі), постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 % від суми договору;

п. 6.2. у випадку порушення терміну поставки зерна чи недопоставки, постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі 0,1% від вартості не поставленого (недопоставленого) зерна за кожний день затримки поставки. Крім того компенсувати втрати покупця які мають місце із-за неналежного виконання умов поставки;

п. 6.4. за необґрунтовану відмову від поставки (приймання)зерна винна сторона сплачує штраф в розмір 30% від вартості не поставленого (недопоставленого)зерна. Крім того винна сторона відшкодовує всі витрати, які понесла інша сторона;

п. 6.7. суми ПДВ зазначені в податкових накладних які видаються постачальником покупцеві повинні відображатися у податкових зобов`язаннях декларації з ПДВ постачальника того звітного періоду, яким виписані податкові накладні . постачальник зобов`язаний подати в податкові органи декларації з ПДВ у встановлений законом термін. За невиконання вимог цього пункту постачальник сплачує покупцеві штраф в розмір 20% від вартості товару;

п. 7.1. договір діє з моменту підписання до 31.12.2021 року та до повного виконання сторонами своїх взаємних зобов`язань.

До договору поставки від 29.06.2021 № 29/06 позивачем додано укладені сторонами:

Додаток № 1 від 29.06.2021 року на поставку ячменю в кількості 25т на загальну суму 137499 грн. 96 коп. (а.с. 13);

Додаток № 2 від 02.07.2021 року на поставку пшениці в кількості 25т на загальну суму 137499 грн. 96 коп. (а.с. 14);

Додаток № 3 від 12.07.2021 року на поставку пшениці в кількості 55т на загальну суму 302499 грн. 91 коп. (а.с. 16);

Додаток № 4 від 20.07.2021 року на поставку пшениці в кількості 26т на загальну суму 150800 грн. 02 коп. (а.с. 17);

Додаток № 2/1 від 09.08.2021 року на поставку пшениці в кількості 25т на загальну суму 147500 грн. 04 коп. (а.с. 15).

Платіжним дорученням № 624 від 12.07.2021 року позивач перерахував на користь відповідача 203499 грн. 94 коп. з призначенням платежу: «за пшеницю згідно рахунку № 3 від 12.07.2021 року» (а.с. 18).

Платіжним дорученням № 389 від 20.09.2021 року відповідач перерахував позивачу 159267 грн. 63 коп. з призначенням платежу: «повернення коштів за пшеницю по додатку № 3 і № 4 за договором поставки № 29/06 року у т.ч. 14% ПДВ» (а.с. 19).

17.09.2021 року позивач направив відповідачу претензію за вих. № 106, в якій наголошував на порушенні відповідачем умов додатків № 2 від 02.07.2021 і № 3 від 12.07.2021 до договору поставки від 29.06.2021 № 29/06, вимагав виконати свої зобов`язання, сплатити штрафні санкції за їх прострочення та попередив про намір звернення до суду з відповідним позовом у разі невиконання вимог претензії (а.с. 20).

До відзиву на позов відповідач додав письмові докази, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, із них вбачається, що до договору поставки від 29.06.2021 № 29/06 сторони, крім названих позивачем додатків, уклали ще додатки № 5 від 26.07.2021, № 6 від 28.07.2021, № 7 від 30.07.2021 року на поставку сільськогосподарської продукції, податкові зобов`язання які виникли із них задекларовані у відповідному органі податків і зборів.

Відповідно до виписки по рахунку відповідача, відкритому в АТ «Райффайзен Банк», у період з 01.06.2021 року по 22.11.2021 року позивачем сплачено відповідачу на виконання договору поставки від 29.06.2021 № 29/06 загалом 1332782 грн. 91 коп., а саме: 29.06.2021 року - 98999 грн. 97 коп., 02.07.2021 - 104499 грн. 97 коп., 12.07.2021 року - 203499 грн. 97 коп., 20.07.2021 - 150800грн. 02 коп., 30.07.2021 року - 33992 грн.17 коп., 30.07.2021 року 123975 грн., 26.07.2021 року - 150017 грн. 51 коп., 27.07.2021 року - 200013 грн., 03.08.2021 року 126904 грн. 02 коп., 17.09.2021 року - 140081грн.31 коп. (а.с. 57-58).

Відповідачем здійснено наступні поставки: 25.07.2021 року на суму 98999 грн.97 коп., 148086 грн., 36739 грн. 99 коп., 26.07.2021 року на суму 148656 грн., 27.07.2021 року на суму 149796,00 грн., 28.07.2021 року на суму 144153грн., 29.07.2021 року відповідачем на суму 138120 грн. 05 коп., 30.07.2021 року на суму 147552 грн.02 коп., 09.08.2021 року на суму 161412 грн.25 коп., 20.09.2021 року повернено позивачу 159267 грн. 63 коп.

При цьому: за додатком № 1 від 29.06.2021 року, в рамках даної додаткової угоди відповідачем було поставлено 24,68 тон товару на загальну суму 135739 грн. 96 коп., під час здійснення попередньої оплати у розмірі 86% від суми поставки товару, при загальній сумі поставки 135 739 грн. 96 коп. із ПДВ, позивачем було недоплачено грошові кошти на загальну суму 36739 грн.99 коп.;

за додатком № 2 від 02.07.2021 року, в рамках даної додаткової угоди відповідачем було поставлено 27,35 тон товару на загальну суму 161 412 грн. 25 коп., при попередній оплаті у розмірі 86 % від суми поставки товару, при загальній сумі поставки 161 412 грн. 25 коп. із ПДВ, позивачем було не доплачено грошові кошти на загальну суму 56912 грн. 28 коп.;

за додатком № 3 від 12.07.2021 року, при загальній сумі поставки 302 499 грн. 91 коп. із ПДВ, при попередній оплаті у розмірі 86 % від суми поставки товару позивачем було не доплачено грошові кошти на загальну суму 99000 грн., в рамках даної додаткової угоди відповідачем не було поставлено товар позивачеві, грошові кошти повернуті;

за додатком № 4 від 20.07.2021 року, при попередній оплаті у розмірі 86 % від суми поставки товару позивачем було сплачено попередню оплату у розмірі 150 800, 02 грн., відповідачем поставлено 23,02 тони товару на загальну суму 138120,05 грн., різниця в розрахунках складала 12679 грн. 97 коп.;

за додатком № 5 від 26.07.2021 року, при попередній оплаті у розмірі 86 % від суми поставки товару позивачем було не доплачено 62515 грн. 32 коп. при загальній сумі поставки 446 538 грн. із ПДВ, в рамках даної додаткової угоди відповідачем поставлено 25.07.2021 року 25,98 т, 26.07.2021 - 26.08 т, 27.07.2021 27,07 т на загальну суму 446538 грн.;

за додатком № 6 від 28.07.2021 року, при попередній оплаті у розмірі 86 % від суми поставки товару позивачем було не доплачено 20178 грн. при загальній сумі поставки 144 153 грн. із ПДВ, в рамках даної додаткової угоди відповідачем поставлено 25,29 т товару на загальну суму 144153 грн.;

за додатком № 7 від 30.07.2021 року, при попередній оплаті у розмірі 86 % від суми поставки товару позивачем було не доплачено грошові кошти на загальну суму 20648грн. при загальній сумі поставки 147 552 грн. 02 коп. із ПДВ, в рамках даної додаткової угоди Відповідачем поставлено 25,44 тон товару на загальну суму 147 552 грн. 02 коп.

Наявність господарських відносин сторін за семи додатками в засіданнях суду не спростовані представником позивача, підтверджуються актами звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2021 року, складеними позивачем по кожному додатку.

На вимогу суду, викладену в ухвалах від 18.01.2022, 26.12.2022, 13.02.2023 року, зобов`язано відповідача провести звірку взаєморозрахунків існуючої заборгованості по договору поставки № 29/06 від 29.06.2021 року, оформлений акт направити позивачу для узгодження, зобов`язано позивача узгодити або подати заперечення протягом десяти днів з дня отримання акта та надати до суду до наступного судового засідання.

Із акта звірки взаємних розрахунків сторін по договору поставки від 29.06.2021 № 29/06 за 2021 рік, складеного відповідачем, вбачається, що та направленого 18.01.2022 року позивачу на погодження, однак не затвердженого останнім, вбачається, що станом на 31.12.2021 року заборгованість між ними відсутня. Акт звірки засобами поштового зв`язку відповідачем був направлений позивачу 18.01.2022 року, погоджений примірник акту або із запереченнями позивачем відповідачу і суду не повернено, зміст акту представником позивача в судових засіданнях не спростовано.

До відзиву на позов представниками відповідача також додані податкові накладні № 11 від 02.07.2021 року на загальну суму 104499 грн. 97 коп., № 12 від 12.07.2021 року на загальну суму 203499 грн. 94 коп. та квитанції про реєстрацію цих податкових зобов`язань органом доходів і зборів. Також надано рішення органу доходів і зборів про відмову в реєстрації податкових накладних, яким вищевказані податкові накладні були зупинені. Для усунення зазначених у цих рішеннях недоліків відповідачем подано відповідні розрахунки коригування до органу доходів і зборів, а саме від 09.08.2021 року № 1 та від 09.08.2021 року № 2.

Отже, предметом позову, що розглядається у даній справі, є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про повернення грошових коштів попередньої оплати в розмірі 56912 грн. 28 коп., а також 90749 грн. 97 коп. штрафу у розмірі 30%, 60499 грн. 98 коп. штрафу у розмірі 20%, 8912 грн. 62 коп. пені обумовлених п.п. 5.3., 6.2., 6.4. договору поставки № 29/06 від 29.06.2021 року та 407 грн. інфляційних втрат, 732 грн. 55 коп. 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки № 29/06 від 29.06.2021 року, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із прав і зобов`язань сторін за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусового виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу (ГК) України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги (ч. 2 ст. 527);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.ч. 1 3 ст. 538);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (п. 3 ч. 1 ст. 611);боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч.ч. 1, 4 ст. 612).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);

ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч.ч. 1-3 ст. 632);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);

договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639);

договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640).

Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов`язань.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що 29.06.2021 року сторонами укладено договір поставки товару (сільськогосподарської продукції) № 29/06, який ними виконувався. Умовами Договору сторони визначили, що ціна товару визначається згідно з додатками до договору, оплата товару здійснюється покупцем шляхом попередньої оплати окремих партій товару на підставі рахунків-фактури, наданих постачальником, в розмірі 86 %, решту 14% - після реєстрації податкової накладної на протязі 1-го банківського дня, приймання товару здійснюється на підставі видаткових накладних наданих постачальником.

12.07.2021 року сторони уклали додаток № 3 до договору поставки від 29.06.2021 року № 29/06, яким узгодили умови поставки товару (пшениці) в кількості 55 т на загальну суму 302499 грн. 91 коп. з ПДВ у строк до 10.08.2021. Предметом позову є вирішення спору щодо наслідків порушення відповідачем своїх зобов`язань по цій партії поставки товару.

В той же день, 12.07.2021 року позивач сплатив відповідачу попередню оплату за товар у сумі 203499грн. 94 коп., що становить 67,28% (а не 86%), недоплата склала 56649грн.99 коп. Відтак в діях позивача наявне прострочення свого зобов`язання, про яке зазначає відповідач в запереченнях проти позову, тому у відповідача були наявні підстави не виконувати зустрічне зобов`язання відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 ЦК України).

Крім того, заборгованість між сторонами за господарськими відносинами по договору поставки від 29.06.2021 року № 29/06 відсутня, декларування податкових зобов`язань по цьому договору відповідачем підтверджено, тому суд надає перевагу доводам відповідача, поданим в обґрунтування заперечень проти позову, а позов з наведених в ньому підстав визнає необґрунтованим і в його задоволенні позивачу відмовляє.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту статей 13, 15, 16 ЦК України слідує, що право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Суд вправі застосувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії «ефективності» таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 ст. 13 ЦК України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

З урахуванням викладеного суд у задоволенні позову відмовляє повністю.

Судові витрати позивача, у відповідності до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства Хутір до Товариства з обмеженою відповідальністю Садагро про стягнення 218216 грн. 40 коп. відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.06.2023 року.

Суддя В.М. Грачов