Постанова

від 14.06.2023 по справі 922/1296/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/1296/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників сторін:

офісу ГП - Янківський С.В.,

позивача-1 - не з`явився,

позивача-2 - не з`явився,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 (у складі колегії суддів: Медуниця О.Є. (головуючий), Стойка О.В., Істоміна О.А.)

за позовом Керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі:

1. Північно-Східного офісу Держаудитслужби,

2. Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області

до: 1. Комунального підприємства "Комунальник",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленградресурс"

про визнання незаконним рішення та недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Керівник Чугуївської окружної прокуратури Харківської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби (далі - Позивач-1, Держаудитслужба) та Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (далі - Позивач-2, Селищна рада) до Комунального підприємства "Комунальник" (далі - Відповідач-1, КП "Комунальник") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленградресурс" (далі - Відповідач-2, ТОВ "Зеленградресурс"), в якій просить:

- визнати незаконним рішення уповноваженої особи - Протокол засідання тендерного комітету №53/20 від 06.10.2020 щодо закупівлі "Реконструкція дощової (ливневої) каналізації, як частини системи роздільної каналізації по вул. Ломоносова у смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області" (код ДК 021:2015-452300008 - будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь);

- визнати недійсним договір №240 від 23.10.2020, укладений між КП "Комунальник" та ТОВ "Зеленградресурс", щодо "Реконструкція дощової (ливневої) каналізації, як частини системи роздільної каналізації по вул. Ломоносова у смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області" (код ДК 021:2015-452300008 - будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що вищевказана публічна закупівля була проведена з порушенням вимог законодавства про публічні закупівлі, про що свідчать результати проведеного Держаудитслужбою моніторингу.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.12.2022 у справі №922/1296/22 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано незаконним рішення уповноваженої особи - Протокол засідання тендерного комітету №53/20 від 06.10.2020 щодо закупівлі "Реконструкція дощової (ливневої) каналізації, як частини системи роздільної каналізації по вул. Ломоносова у смт Слобожанське Зміївського району Харківської області (код ДК 021:2015-452300008 - будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь".

Визнано недійсним договір №240 від 23.10.2020, укладений між КП "Комунальник" та ТОВ "Зеленградресурс" щодо Реконструкції дощової (ливневої) каналізації, як частини системи роздільної каналізації по вул. Ломоносова у смт Слобожанське Зміївського району Харківської області (код ДК 021:2015-452300008 - будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь.

2.2. Місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ "Зеленоградресурс" не відповідає кваліфікаційному критерію, встановленому статтею 16 Закону "Про публічні закупівлі", у зв`язку із відсутністю у нього необхідного обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, відсутністю працівників відповідної кваліфікації, які мають спеціальні знання та досвід, які необхідні на весь час виконання договору №240 від 23.10.2020, тому замовник повинен був відхилити його тендерну пропозицію на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Закону "Про публічні закупівлі".

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №922/1296/22 скасовано вищезазначене судове рішення та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову.

2.4. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Прокурором не доведено належними та достатніми доказами порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" під час проведення спірної процедури.

Додатково апеляційна інстанція зазначила, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір уже виконаний, вимога про визнання недійсними (незаконними) результатів закупівлі та визнання відповідного договору недійсним не є ефективним способом захисту, оскільки об`єктивно застосувати у даному випадку реституцію (за окремим позовом) не вбачається ефективно можливим та економічно доречним.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Прокурор просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарським судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм статей 5, 16, 23, 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та статей 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, викладених у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №640/26603/21, від 07.12.2022у справі №915/590/21, від 23.12.2020 у справі №640/1280/19, від 31.03.2021 у справі №826/15323/18, від 30.06.2022 у справі №927/774/20, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 18.10.2022 у справі №916/2519/21, від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, від 31.05.2022 №918/1187/20, 07.06.2022 №922/1413/21, 09.06.2022 №913/140/21, 12.07.2022 №906/578/21, від 05.08.2021 №911/1236/20, від 14.02.2019 у справі №910/2197/18, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі№310/11024/15-ц, від 29.01.2019 у справі №819/829/17, від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, від 22.06.2021 у справах №334/3161/17 і №200/606/18, від 29.06.2021 у справі №916/964/19, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 26.10.2021 у справі №766/20797/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 25.01.2022 у справі №143/591/20, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, від 09.02.2022 у справі №910/6939/20, від 22.02.2022 у справі №761/36873/18.

3.3. Також, обґрунтовуючи підстави для подання касаційної скарги, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статей 22, 23 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо правильного формування замовником тендерної документації; статей 16, 22 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо необхідності дотримання учасником кваліфікаційних вимог, які визначені тендерною документацією та надання належних документів, що підтверджують наявність в учасника права на укладення оспорюваного договору та відповідність останнього кваліфікаційним критеріям відповідно до вимог вказаних статей; статей 28, 29 Закону України "Про публічні закупівлі" стосовно розкриття, оцінки та розгляду тенедрних пропозицій; статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо відхилення тендерної пропозиції у разі не відповідності її кваліфікаційним критеріям.

3.4. Крім того, скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

3.5. КП "Комунальник" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін.

4. Обставини встановлені судами

4.1. КП "Комунальник" (далі - замовник) проведено процедуру закупівлі "Реконструкція дощової (ливневої) каналізації, як частини системи роздільної каналізації по вул. Ломоносова у смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області" (код ДК 021:2015-452300008 - будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).

4.2. Оголошення про проведення процедури відкритих торгів опубліковано на вебпорталі з питань публічних закупівель Prozorro 04.09.2020 за UA-2020-09-04-010255-b. Очікувана вартість публічної закупівлі становила 4 310 902,40 грн.

4.3. В аукціоні взяло участь три учасники, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Металіст", Товариство з обмеженою відповідальністю "Елмет" та ТОВ "Зеленградресурс".

4.4. За результатами розкриття тендерних пропозицій визначено, що найменшу ціну запропонував учасник TOB "Зеленградресурс".

4.5. Згідно з Протоколом засідання тендерного комітету №53/20 від 06.10.2020 тендерним комітетом визначено, що за результатами аукціону тендерна пропозиція TOB "Зеленградресурс" визнана найбільш економічно вигідною та такою, що у повній мірі задовольняє встановлені тендерною документацією умови. Переможцем процедури закупівлі обрано TOB "Зеленградресурс" та прийнято рішення про намір укласти договір на загальну суму 3 451 770,80 грн.

4.6. Замовником визначено переможцем відкритих торгів у процедурі закупівлі UA-2020-09-04-010255-b - TOB "Зеленградресурс" та опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

4.7. 23.10.2020 між КП "Комунальник" та TOB "Зеленградресурс" укладений договір №240, відповідно до умов якого замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції. Об`єкт реконструкції: роботи за проектом "Реконструкція дощової (ливневої) каналізації, як частини системи роздільної каналізації по вул. Ломоносова у смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області" (код ДК 021:2015-452300008 - будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь.

4.8. За результатами проведеного Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби України моніторингу вказаної публічної закупівлі, висновки якого розміщено на веб-порталі Prozorro. Зокрема, за результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, правильності розміщення інформації, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено.

4.9. Водночас внаслідок моніторингу встановлено порушення вимог абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" і Північно-Східним офісом Держаудитслужби, на підставі статей 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" було зобов`язано Відповідачів здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.Прокурор у позовній заяві зазначив, що моніторингом питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено, що згідно з п. 6 Розділу III тендерної документації - "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції", учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати довідку в довільній формі про те, що під час виконання робіт, які є предметом закупівлі, ним будуть застосовуватись заходи із захисту довкілля. Оскільки інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам, замовником не вимагається, вищезазначене є порушенням частини п`ятої статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції від 19.04.2020.

4.10. В свою чергу Замовником в системі Prozorro опубліковано заперечення до вказаного висновку. Водночас, будь-якого реагування з боку контролюючого органу на вказані заперечення на сайті не опубліковано. Договір №240 від 23.10.2020 сторонами не розірваний.

4.11. Вищевикладені обставини і стали підставою для звернення Прокурора до суду із даним позовом.

Зокрема, Прокурор наголошував на тому, що моніторингом питання розгляду тендерних пропозицій також було встановлено, що учасник TOB "Зеленградресурс" не відповідає кваліфікаційному критерію, встановленому статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідно до вимог п. 6 Розділу III "Інструкції з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації учаснику необхідно надати відомість ресурсів. Згідно інформації, що міститься у наданій учасником-переможцем відомості ресурсів, для виконання обсягу робіт, визначеного технічними вимогами (додаток 3 до тендерної документації), необхідно використання окремих будівельних машин і механізмів, зокрема: автомобілі бортові, вантажопідйомність 5 т; котки дорожні самохідні вібраційні гладковальцеві, маса 6,95 т; крани на автомобільному ходу, вантажопідйомність 10 т.

При цьому довідкою, яка містить інформацію про наявність працівників відповідної кваліфікації, які будуть залучені до надання послуг щодо предмету закупівлі від 02.10.2020 №1, учасником-переможцем (TOB "Зеленградресурс") не підтверджена наявність водія, машиніста котка та машиніста крана. Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим ст. 16 цього Закону. Однак, у порушення абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник не відхилив пропозицію учасника - TOB "Зеленградресурс", визначив його переможцем процедури закупівлі та уклав договір від 23.10.2020 №240.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні Прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Закон України "Про публічні закупівлі" (надалі - Закон) (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

5.3. За змістом статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

5.4. За приписами частин першої та другої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

5.5. Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій.

5.6. Частиною другою статті 22 Закону передбачені відомості, які повинні міститися в тендерній документації. Так, пунктом 2 частини другої 2 статті 22 Закону передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.

5.7. Відповідно до частини п`ятої статті 23 Закону замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

5.8. За змістом частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, тобто коли тендерна пропозиція останнього не відповідає тендерній документації.

5.9. Звертаючись до суду з даним позовом Прокурор посилався на наявність двох підстав для визнання недійсними результатів процедури публічної закупівлі та договору про закупівлю робіт, а саме:

- "згідно з п. 6 Розділу III "Інструкції з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати довідку в довільній формі про те, що під час виконання робіт, які є предметом закупівлі, ним будуть застосовуватись заходи із захисту довкілля. Оскільки інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам, замовником не вимагається, вищезазначене є порушенням ч. 5 ст. 23 Закону України "Про публічні закупівлі"";

- "відповідно до вимог п. 6 Розділу III "Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації учаснику необхідно надати відомість ресурсів. Згідно інформації, що міститься у наданій учасником-переможцем відомості ресурсів, для виконання обсягу робіт, визначеного технічними вимогами (додаток 3 до тендерної документації), необхідно використання окремих будівельних машин і механізмів, зокрема: автомобілі бортові, вантажопідйомність 5 т; котки дорожні самохідні вібраційні гладковальцеві, маса 6,95 т; крани на автомобільному ходу, вантажопідйомність 10 т. При цьому довідкою, яка містить інформацію про наявність працівників відповідної кваліфікації, які будуть залучені до надання послуг щодо предмету закупівлі від 02.10.2020 №1, учасником-переможцем (TOB "Зеленградресурс") не підтверджена наявність водія, машиніста котка та машиніста крана".

5.10. Розглянувши відповідні доводи та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанцій відхилив їх з огляду на таке.

5.11. Аналізуючи частину п`яту статті 23 Закону апеляційна інстанція звернула увагу на те, що вимога про зазначення замовником в тендерній документації певного маркування, протоколів випробувань, сертифікатів є обов`язковою, якщо замовник встановив екологічні характеристики робіт в тендерній документації.

Однак, вказівка на необхідність підтвердити довідкою довільної форми, що виконавець буде під час виконання робіт застосовувати певні заходи із захисту довкілля, не є встановленням екологічних характеристик робіт, оскільки відсутні будь-які об`єктивні критерії.

Тендерна документація в додатку 3, що має назву "Технічне завдання", зазначає перелік робіт, які повинні бути виконані учасником (розробка ґрунту вручну в траншеях, перевезення ґрунту, очищення колодязів, навантаження сміття вручну та інше) і містить також вимоги до порядку виконання цих робіт: своєчасне збирання, складування і вивезення будівельних відходів, які утворюються при виконанні робіт, запобігання утворенню та зменшення обсягів будівельних відходів,запобігання розлиттю мастильних матеріалів. Також в "Технічному завданні" міститься вимога дотримуватися положень державних будівельних норм, в тому числі ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" та ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення".

В тендерній документації (Додаток 3 "Технічне завдання") замовник також передбачив, що "Під час виконання робіт Учасники повинні використовувати бетон хімічно стійкий КХС не нижче 0.7, в якості добавок використовувати полімерні в`яжучі речовини".

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в тендерній документації замовник не передбачив необхідність підтвердження відповідності предмета закупівлі посиланнями на маркування або сертифікати, протоколи випробувань, але в тендерній документації (Додаток 3 "Технічне завдання") замовник передбачив ті екологічні вимоги до предмета закупівлі, які є релевантними технічному завданню.

5.12. Частиною другою статті 22 Закону передбачено, що у тендерній документації зокрема зазначаються один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону.

За змістом частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

В підпункті 5.2 пункту 5 Розділу III "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерна документація передбачає вимогу замовника щодо наявності в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід: Довідка у довільній формі, яка містить інформацію про кваліфікацію, досвід керівника(ів) та ІТП, а також працівників робочих професій із зазначенням посади, досвіду роботи в цілому (років), освіти і спеціальності та досвіду роботи на аналогічній посаді (років) та, яких безпосередньо учасник планує залучати до виконання робіт.

Працівники, які обов`язково повинні бути в штаті: - технологічний керівник будівельної ділянки - 1 особа з вищою освітою; - майстер 1 особа з вищою освітою; - інженер будівельник 1 особа з вищою освітою; - електрогазозварник та/або електрозварник та/або зварник 1 особа з середньою спеціальною освітою; - монтажник санітарно-технічних систем та устаткування 1 особа; - муляр 1 особа; - підсобний робітник не менше 5 осіб.

Як встановлено судом апеляційної інстанції Відповідач-2 виконав ці вимоги, що підтверджується "Довідкою, яка містить інформацію про наявність працівників відповідної кваліфікації, які будуть залучені до надання послуг щодо предмету закупівлі" від 02.10.2020 №1 із доданими до неї матеріалами згідно вимог тендерної документації. Довідка містить також інформацію стосовно фаху, посади, досвіду, освіти, та інш. працівників другого відповідача.

В Розділі III п. 5.1.1 тендерної пропозиції передбачено можливість залучення учасником автотранспорту (будівельних машин) на підставі договору про надання послуг, що підтверджується копіями договорів про надання послуг відповідно до яких залучаються транспортні засоби, з обов`язковим документальним підтвердженням наявності транспортних засобів у іншої сторони договору (копіями свідоцтв про реєстрацію (копіями технічних паспортів) транспортних засобів).

Апеляційним господарським судом встановлено, що на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям TOB "Зеленградресурс" були надані, у тому числі: договір №07/02/20-01 від 07.02.2020 про надання послуг, укладений із Торгівельно-виробничим приватним підприємством "Ресурс"; договір №02/01-20 від 02.01.2020 про надання послуг, укладений із Фізичною особою-підприємцем Стебло Миколою Миколайовичем; договір №2020/У/63 від 27.04.2020 про надання послуг, укладений з Tовариством з обмеженою відповідальністю "Паркінг+"; договір №15 від 10.01.2020 оренди транспортних засобів та надання послуг, укладений з Приватним підприємством "Трастова автомобільна компанія".

При цьому, судом зауважено, що тендерна документація не передбачає "надання відомостей стосовно персоналу, який буде використовуватися при наданні послуг", на чому наполягав Прокурор.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Відповідач-2 підтвердив свою відповідність визначеним у тендерній документації критеріям в порядку передбаченому абз. 2 частини третьої статті 16 Закону та Розділом III п.5.1.1 тендерної пропозиції.

5.13. Судова колегія відхиляє аргументи скаржника про те, що апеляційною інстанцією не враховано висновків Верховного Суду, що містяться у постановах від 23.12.2020 у справі №640/1280/19, від 31.03.2021 у справі №826/15323/18, від 05.08.2021 у справі №911/1236/20, від 30.06.2022 у справі №927/774/20, від 02.03.2023 у справі №640/26603/21 та від 07.12.2022 у справі №915/590/21 з огляду на таке.

Так, у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №826/15323/18 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правильність висновку Антимонопольного комітету України про невідповідність тендерної пропозиції Фізичної особи-підприємця вимогам тендерної документації, оскільки Фізичною особою-підприємцем не було надано документів, які вимагались тендерною документацією, зокрема: довідки про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідний досвід та знання, що перебувають з нею у трудових відносинах; довідки, що містить інформацію про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, які необхідні для здійснення поставки товару, надання послуг чи виконання робіт саме у Фізичної особи-підприємця.

У постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №640/1280/19 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що учасником надано документи, відповідно до яких замовник не мав можливості беззастережно встановити відповідність учасникам кваліфікаційному критерію, оскільки учасником зазначено в інформаційній довідці про наявність працівників відповідної кваліфікації певну фізичну особу (працівника), однак документів на такого працівника не надано.

Натомість у даній справі №922/1296/22 суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "Зеленградресурс" підтвердило наявність працівників, які обумовлені в тендерній документації і мали бути в штаті обов`язково.

Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 у справі №927/774/20 зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано належну оцінку зазначеним Прокурором порушенням, а лише констатовано надання довідок, які підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям, при цьому не надано оцінку тому, чи підтверджували ці довідки у повному обсязі наявність усіх цих кваліфікаційних критеріїв.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції у даній справі №922/1296/22 застосовуючи до спірних правовідносин положення статті 16 Закону, дійшов протилежного висновку про відповідність ТОВ "Зеленградресурс" кваліфікаційним критеріям.

Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №911/1236/20 погодився з доводами прокурора про те, що ненадання у складі тендерної пропозиції документів, які визначені тендерною документацією, мало б мати наслідком невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям тендерної документації. Невідхилення такої пропозиції на порушення вимог статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" та укладання із таким учасником договору свідчить про порушення вимог законодавства при його вчиненні. Отже, відповідно, доведення прокурором таких обставин може бути підставою для визнання договору укладеного за результатами таких торгів, недійсним у силу невідповідності його вимогам статті 16, частини четвертої статті 28, пунктам 1, 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі".

Також, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що враховуючи, що прокурором визначено як підставу позовних вимог у цій частині саме невідповідність договору вимогам Закону (невідповідність тендерної пропозиції відповідача-2 кваліфікаційним вимогам, встановленим відповідачем-1 у додатку 1 до тендерної документації), судам слід виходити із того, що встановлення таких обставин має бути здійснено судами на момент укладення такого договору. Дослідженню та оцінці у даній справі підлягає саме правомірність/неправомірність проведення процедури конкурсних торгів та дотримання/недотримання під час цих торгів вимог Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, дотримання замовником принципів об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій та відповідності такої тендерної пропозиції саме на час проведення закупівлі, а не станом на час вирішення спору судом.

Однак у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції встановив обставини відповідності тендерної пропозиції ТОВ "Зеленградресурс" умовам, визначеним в Тендерній документації, а саме надання товариством у складі своєї тендерної пропозиції документів, які визначені в Тендерній документації.

Верховний Суд у постанові від 02.03.2023 у справі №640/26603/21 виходив з того, що тендерною документацією визначено строк виконання робіт до 30.04.2022. При цьому Товариство у своїй тендерній пропозиції надало інформацію про перелік офісних приміщень строк дії оренди яких закінчується 31.10.2021 та за відсутності умов автоматичної пролонгації терміну його дії. Отже, тендерна пропозиція третьої особи не відповідала вимогам Тендерної документації.

У постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №915/590/21 суд касаційної інстанції вказав на те, що апеляційний суд не спростував доводів прокурора з посиланням на відповідне нормативно-правове регулювання щодо того, що придбання усього обумовленого договором обсягу гарячої асфальтобетонної суміші у 2020 році для забезпечення виконання умов оспорюваного договору протягом 2020-2022 років технологічно неможливе.

У справі ж, що переглядається, апеляційний суд дійшов висновку, що в тендерній документації не ставилися вимоги щодо необхідність наявності договорів укладених із залученими господарюючими суб`єктами про надання послуг на декілька років. При цьому, суд зауважив, що на час звернення Прокурора із позовною заявою спірний договір з реконструкції дощової каналізації вже був виконаний.

5.14. Судова колегія також відхиляє посилання скаржника на неврахування господарським судом апеляційної інстанції висновків, викладених у низці постанов, як Верховного Суду, так і Великої Палати Верховного Суду щодо захисту порушеного права та/або інтересу позивача, оскільки вони, по-перше, мають загальний характер щодо обрання способу захисту та його ефективності, які диференціюються залежно від характеру справи. По-друге, правовідносини у наведених справах та у справі, що розглядається (№922/1296/22) не є релевантними, позаяк перелічені заявником постанови прийнято за відмінного суб`єктного складу учасників судового процесу, різних підстав позову, інших фактичних обставин та зібраних у справах доказів, а в окремих зазначених справах також і предметів позову, інакшого матеріально-правового регулювання відповідних правовідносин, тобто у цій справі та перелічених скаржником справах суди виходили з різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону.

Крім того, висновки суду апеляційної інстанції в оскарженій постанові у справі №922/1296/22, яких суд дійшов, зважаючи на предмет і підстави позову, встановлені обставини справи, наявні у ній докази, та відповідні положення законодавства, які регулюють спірні правовідносини, не суперечать наведеним заявником висновкам суду касаційної інстанції та не впливають на законність і обґрунтованість оскарженого судового рішення у справі №922/1296/22. При цьому доводи касаційної скарги у наведеній частині спрямовані на переоцінку поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

5.15. Посилання заявника на неврахування господарським судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо стандарту доказування та оцінки доказів судом, стосуються не порушення чи неправильного застосування судом правових норм, а фактично зводяться до незгоди з оцінкою зібраних у справі доказів та спонукання господарського суду касаційної інстанції до їх переоцінки, що, відповідно до норм статті 300 Господарського процесуального кодексу України, виходить за межі його повноважень.

5.16. Щодо аргументів скаржника про неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №910/2197/18, Суд зазначає, що предметом розгляду вказаної справи було визнання договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) недійсним, укладеного поза межами процедури закупівлі. Отже у справі №910/2197/18 предметом розгляду не було проведення торгів, публічних закупівель, а навпаки питання їх відсутності. Вказане свідчить про неподібність правовідносин у справах №910/2197/18 та №922/1296/22.

5.17. Крім того, колегія суддів також не бере до уваги посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №918/1187/20, від 07.06.2022 у справі №922/1413/21, від 09.06.2022 у справі №913/140/21, від 12.07.2022 у справі №906/578/21 та від 18.10.2022 у справі №916/2519/21, оскільки фактичні обставини у зазначених справах з подібним до справи, що переглядається, предметом позову, не є подібними обставинам у цій справі з огляду на таке.

Так, у справах №918/1187/20 та №922/1413/21 відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили із встановлених обставин недоведеності прокурором порушення відповідачами норм законодавства, що регулює процедуру публічної закупівлі. Тобто суди відмовили у позові по суті спору. Залишаючи без змін судові рішення у цих справах з підстав недоведеності порушення вимог законодавства, Верховний Суд, з посиланням на висновок, викладений у постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, визнав помилковим висновок суду (-ів) як додаткової підстави для відмови в позові щодо неналежності обраного прокурором способу захисту, що, утім, не призвело до прийняття судами неправильного по суті рішення з огляду на встановлену непідтвердженість існування порушень вимог закону у проведенні закупівель.

У інших справах №913/140/21, №906/578/21 та №916/2519/21 підставою для скасування судових рішень про відмову задоволенні позову та направлення справи на новий розгляд Верховним Судом визначено порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, внаслідок яких суди не встановили всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору.

5.18. Стосовно посилань скаржника на постанову Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, зокрема щодо того, що позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, є належним способом захисту, який передбачений законом, то колегія суддів зазначає, що у цій постанові об`єднана палата, уточнюючи висновок, також зауважила, що "вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки".

Водночас з огляду на положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України).

Наслідком визнання тендеру недійсним є визнання договору про закупівлю послуг недійсним.

Враховуючи конкретні обставини справи, недоведеність Прокурором обставин порушення порядку здійснення закупівлі, наявність законних підстав для недійсності договору, що є достатньою та самостійною підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, Суд вважає, що аргументи скаржника щодо ефективності обраного ним способу захисту та можливості вирішення спору про недійсність договору після його виконання взагалі не мають значення для правильного вирішення спору, тому не надає їм оцінку.

Висновки суду апеляційної інстанції, що обраний Прокурором спосіб захисту шляхом визнання недійсним договору не може бути ефективним, є додатковим в аргументації висновку щодо відмови в позові, і в цілому не впливає на правильність висновку щодо відмови з підстав недоведеності порушення порядку здійснення закупівлі.

Крім того, судова колегія зазначає, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 сформулювано уточнюючий, в співвідношенні з постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини третьої статті 215, частин першої, другої статті 216 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

5.19. Посилання скаржника на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, що "виконання повністю або частково договору не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним" не є підставою для задоволення вимог касаційної скарги, оскільки виконання умов договору у справі №922/1296/22 не було єдиною підставою для відмови в позові. Суд, встановивши відсутність підстав для скасування рішення тендерного комітету та, відповідно, визнання недійсним договору, відмовив у позові за недоведеністю позовних вимог. При цьому додаткове посилання апеляційної інстанції на те, що обраний Прокурором спосіб захисту не є ефективним, з огляду на незаявлення ним одночасних вимог про застосування реституції, не спростовують встановлені судом обставини справи та висновки щодо необґрунтованості заявленого позову.

Крім того, апеляційною інстанцією зауважено, що Прокурором не доведено, яким чином задоволення позовних вимог змогло би відновити права держави, у тому числі, можливість і економічну вигоду проведення повторної закупівлі (яка може полягати у попередженні нераціонального витрачання бюджетних коштів у публічній закупівлі), як і не доведено обставин нераціональності використання коштів та економічну доцільність такого позову.

5.20. Зазначене вище у сукупності спростовує доводи скаржника щодо наявності правових підстав для перегляду справи на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.21. Щодо посилання заявника в якості підстави для подання касаційної скарги на відсутність висновків Верховного Суду щодо питань, наведених у його скарзі, є необґрунтованими, з огляду на наступне.

5.22. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

5.23. Зі змісту вказаної норми убачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

5.24. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

5.25. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої у пункті 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції не бере до уваги суперечливі твердження скаржника про відсутність на теперішній час висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених ним норм права у подібних правовідносинах, з огляду на одночасне посилання самого скаржника у касаційній скарзі на правові висновки, викладені у ряді постанов Верховного Суду стосовно застосування відповідних норм матеріального права.

5.26. Водночас необхідно зауважити, що касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою встановлених обставин справи, доводи скаржника зводяться до спонукання суду касаційної інстанції до переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що з огляду на визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

5.27. Отже, зважаючи на викладене, підстав для формування правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у контексті спірних правовідносин немає.

5.28. Що стосується посилання скаржника у якості підстави для подання своєї касаційної скарги на неналежне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, то колегія суддів зазначає наступне.

5.29. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.30. При цьому, відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

5.31. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

5.32. Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не само по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

5.33. З огляду на викладене Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про неналежне дослідження господарськими судами зібраних у справі доказів за умови не підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/12765/19, від 05.11.2020 у справі №922/3472/19, від 10.11.2020 у справі №912/441/18, від 19.11.2020 у справі №912/217/18.

5.34. Зважаючи на викладене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваного рішення апеляційної інстанції.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

6.2. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. За змістом частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

6.5. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для її зміни чи скасування.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на останнього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №922/1296/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік В. Суховий