Рішення

від 15.06.2023 по справі 308/7157/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7157/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областів складі:

головуючого судді Бедьо В.І.

при секретарі Пазяк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі адвоката Свиди Олександра Георгійовича до Державного навчального закладу «Ужгородський центр професійно-технічної освіти», про стягнення середньомісячної заробітної плати мобілізованому працівнику освіти, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДНЗ «Ужгородський центр професійно-технічної освіти»), про стягнення середньомісячної заробітної плати мобілізованому працівнику освіти.

Свої вимоги, обґрунтовує тим, що з 01.02.2019 року по теперішній час працює на посаді директора у ДНЗ «Ужгородський центр професійно-технічної освіти» і являється працівником освіти .

Вказує на те, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та загальною мобілізацією, ОСОБА_1 бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення, що підтверджується довідкою та є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. У зв`язку з цим, місце його постійного працевлаштування та заробітна плата за ним зберігалася до 02 липня 2022 року.

22.02.2023 року ОСОБА_1 шляхом надіслання поштового зв`язку звернувся до керівництва ДНЗ «Ужгородський центр професійно-технічної освіти» з заявою про роз`яснення йому щодо припинення виплат з навченого закладу.

ДНЗ «Ужгородський центр професійно-технічної освіти» надав відповідь на вказане звернення від 02.03.2023 року за № 208, в якій вказує на те, що виплата середньомісячного заробітку не зберігається на підставі внесених змін від 19.07.2022 року в ст.119 КЗпППУ. На цю ж підставу відповідач посилається і у відзиві.

Вважає, що відповідач зобов`язаний виплатити йому середній заробіток за час затримки заробітної плати, оскільки, норма ст. 119 КЗпП України є загальною нормою, а ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про освіту», є спеціальною та стосується виключно педагогічних чи науково-педагогічних працівників, яким він є, а тому, має право на отримання середнього заробітку за час перебування на військовій службі під час мобілізації, на особливий період.

На підставі наведеного, просить суд

- визнати протиправним наказ та скасувати наказ №63-к від 20.07.2022 року в.о.директора ДНЗ «Ужгородський центр професійно-технічної освіти»

- зобов`язати ДНЗ «Ужгородський центр професійно-технічної освіти» поновити ОСОБА_1 збереження середньомісячного заробітку на час дії воєнного стану;

- зобов`язати виплатити відповідача на свою користь середній заробіток з 20 липня 2022 року ., а також витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн та інші судові витрати.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує позовні вимоги позивача з тих підстав, що у зв`язку з набранням чинності 19.07.2022 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових і відносин» від 01.07.2022 року № 2352-ІХ та внесення змін до ч. 3 ст. 119 КЗпП України, відповідачем було припинено з 19.07.2022 року збереження середнього заробітку на період проходження ОСОБА_1 військової служби. Враховуючи наведене, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09 травня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Сторони в судове засідання не з`явилися , хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що з 01.02.2019 року ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із ДНЗ «Ужгородський центр професійно-технічної освіти» де працює на посаді директора.

20.07.2022 року в.о. директора ДНЗ «Ужгородський центр професійно-технічної освіти» було видано Наказ № 63-к, яким позивачу припинено виплату середньомісячного заробітку на підставі п.п.17 п.1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-ІХ.

Згідно наданої довідки військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України від 03.08.2023 № 2907, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі військової частини НОМЕР_1 ..

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових і відносин» № 2352-ІХ від 01.07.2022 року, - до ч. 3 ст. 119 КЗпП України, внесено зміни, а саме: слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада» (даліЗакон № 2352-ІХ).

Підставою для внесення вищевказаних законодавчих змін стала та обставина, що мобілізованим працівникам було забезпечено державою виплату грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Так, 28.02.2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», пунктом 1 якої передбачено установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 грн. щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Отже, держава взяла на себе обов`язок з виплати щомісячного забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил та мобілізованим працівникам (зокрема, тим, що перебувають на військовій службі за контрактом) та при цьому з 19.07.2022 року зняла цей обов`язок з роботодавців.

У зв`язку з набранням 19.07.2022 року чинності зазначеного Закону № 2352-ІХ та, відповідно, змін до ч. 3 ст. 119 КЗпП України, ДНЗ «Ужгородський центр професійно-технічної освіти» було припинено виплату ОСОБА_1 середнього заробітку.

Відповідно до роз`яснень Міністерства економіки України щодо застосування положень Закону № 2352, викладених в листі № 4711-06/52362-09 від 26.07.2022 року, з метою уникнення дискримінаційних підходів відносно працівників, які будуть прийняті (призвані) на військову службу після дня набрання чинності Законом, збереження роботодавцем заробітної плати за працівниками, які були прийнятті (призвані) на військову службу до дня набрання чинності Законом, слід припинити. Разом з тим, відповідно до статті 9-1 КЗпП України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Оскільки Закон не має зворотної дії в часі, обов`язок роботодавця щодо збереження за такими категоріями працівників середнього заробітку зберігається включно до дня, що передує дню набранням чинності Законом № 2352-ІХ.

Суд, з урахуванням наведеного, вважає обґрунтованою ту обставину, що прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2352 не визначено особливостей застосування норми ч. 3 ст. 119 КЗпП України, а тому з дня набрання чинності вказаного Закону за працівниками, призваними (прийнятими) до дня набрання чинності Законом № 2352 на військову службу, слід зберігати лише місце роботи (посаду).

Разом з тим, 15.03.2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до ст. ст. 43, 44 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вищевказаного Закону у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст. 103 КЗпП України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Разом з тим, на момент запровадження законодавчих змін щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану, позивач перебував та продовжує перебувати на військовій службі, а тому припинення виплати йому середньомісячного заробітку для нього не вважається зміною істотних умов праці, оскільки збереження за ним середньої заробітної плати є соціальною гарантією.

Отже, відповідно до змін, внесених до ч. 3 ст. 119 КЗпП України на підставі Закону № 2352-ІХ, з 19.07.2022 року відповідач має обов`язок зберігати за позивачем його робоче місце, проте обов`язок щодо збереження та виплати середньої заробітної плати у ДНЗ «Ужгородський центр професійно-технічної освіти» відсутній.

Відповідно до зазначеного, відповідачем застосовано зміни, внесені до ст. 119 КЗпП України, відповідно до норм ст. 58 Конституції України та згідно ч. 3 ст. 5 ЦК України, а саме: з дня, коли Закон № 2352 набрав чинності з 19.07.2022 року, і тільки до тих прав і обов`язків, які стосуються нарахування і виплати середньої заробітної плати, тобто до тих, які виникли після набрання законом чинності.

Відтак, норма ч. 3 ст. 119 КЗпП України у частині збереження середнього заробітку втратила чинність, а тому, відповідачем не порушено норми ст. 58 Конституції України та положення Цивільного кодексу України щодо незворотності дії закону в часі, тому нарахування та виплати середнього заробітку з 19.07.2022 року відповідачем припинено правомірно у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.

Щодо посилань позивача на ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту», що на його думку, є спеціальною нормою права у відношенні до ч. 3 ст. 119 КЗпП, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток..

Тобто, положення ст. ст. 57, 57-1 Закону України «Про освіту» та ст. 119 КЗпП України у відповідних частинах фактично містять колізію, яка стосується збереження за педагогічним працівником середнього заробітку під час проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації.

Наведене свідчить про ту обставину, що при вирішенні спірних правовідносин пріоритетним є застосування саме положення ст. 119 КЗпП України, а не норм Закону України «Про освіту».

Таким чином, підстав для нарахування середнього заробітку позивачу у відповідності до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» за місцем роботи, під час проходження останнім військової служби в Збройних Силах України та враховуючи наявність забезпечення військовослужбовців за рахунок державного бюджету, немає, а тому, дії відповідача щодо припинення такого нарахування з 19.07.2022 року, відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП, відповідає вимогам Закону.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за їх безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 27, 77, 81, 137, 141, 263-265, 354 ЦПК України, , -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Ужгородський центр професійно-технічної освіти», про стягнення середньомісячної заробітної плати мобілізованому працівнику освіти відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І. Бедьо