Постанова

від 21.06.2023 по справі 675/738/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 675/738/21

Провадження № 22-ц/4820/1135/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

з участю сторін та їх представників,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28 березня 2023 року, суддя Столковський В.І., у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтар» про відшкодування майнової шкоди,

встановив:

У травні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ТОВ «Дельтар» про стягнення майнової шкоди в розмірі 240372 грн. та 128008 грн., відповідно.

В обґрунтування позову вказали, що вони є власниками пасіки, яка розташована в с. Чіпці Шепетівського (раніше Ізяславського) району Хмельницької області. Пасіка налічувала 150 бджолосімей, 100 з яких належали ОСОБА_1 , а 50 належали ОСОБА_2

30 травня 2018 року, внаслідок проведення ТОВ «Дельтар» обробітку власного поля з посівом гороху інсектицидом марки «Вирій» відбувся масовий падіж бджіл позивачів.

Про місце, терміни і час проведення обробітку посівів сільськогосподарських культур хімічними препаратами відповідачем не повідомлено.

В зразках бджіл та пилку бджолиного з пасіки та в зразках зеленої маси (гороху), ґрунту з поля, що належить ТОВ «Дельтар», виявлено залишки пестицидів із діючою речовиною альфа-циперметрин, що і стало причиною падежу.

Під час обстеження пасіки, яка належить позивачам, встановлено, що 86 бджолосімей загинуло повністю, а інші бджоли перебувають у критичному стані.

Відтак, із 150 бджолосімей залишилось лише 32 бджолосім`ї, а 118 загинуло, у зв`язку із чип позивачам заподіяно шкоду у вигляді реальних збитків від втрати бджолиних сімей та упущеної вигоди у вигляді втрати доходів від здачі меду медозаготівельним підприємствам.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28 березня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що при складанні акту обстеження від 01 червня 2018 року, у створеній з метою проведення обстеження пасіки родини Позигунів комісії не брав участі представник виконавчого комітету місцевої ради, а тому вказана комісія не була правомочна проводити відповідне обстеження та відбирати матеріал. Даний доказ не містить зазначення причини загибелі бджіл, а його дані заповнені зі слів ОСОБА_1 .

При відібранні зразків рослин гороху, води та ґрунту з поля представник ТОВ «Дельтар» був відсутній.

Позивачами не надано даних про причини падежу бджіл, зокрема, внаслідок отруєння альфа-циперметрином.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

На обґрунтування скарги апелянти зазначили, що вони звернулися до органу державної влади із повідомленням про отруєння належних їм бджіл, тому орган державної влади повинен був провести відповідне розслідування з дотриманням визначених чинним законодавством процедур, відтак незалучення відповідної особи органу місцевого самоврядування до обстеження та складання акту не може бути підставою для позбавлення їх права на відшкодувати заподіяної шкоди.

Крім того, під час складення акта комісії від 01 червня 2018 року, відомості про препарат, який використовував відповідач, отримано зі слів останнього.

В той же час, ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області констатувало той факт, що в зразках, які було отримано з поля ТОВ «Дельтар», діючої речовини тіаклоприд, яка є складовою препарату «Вирій», не виявлено, однак виявлено діючу речовину альфа-циперметрин.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ТОВ «Дельтар» при обробітку посівів гороху 30 травня 2018 року використовував інсектицид «Вирій» КС, а не інсектицид ФАС із діючою речовиною альфа-циперметрин.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Дельтар» заперечило проти апеляційної скарги, пославшись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні апелянти та їх представник підтримали доводи апеляційної скарги.

Представники відповідача в суді проти апеляційної скарги заперечили.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1)неповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3)невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був власником бджолиної пасіки у кількості 100 бджолосімей, ОСОБА_2 була власником бджолиної пасіки у кількості 50 бджолосімей. Пасіка родини Подзигунів розташована у с. Чіпці Шепетівського (раніше Ізяславського) району Хмельницької області (том 1, а.с. 6-9).

30 травня 2018 року позивачами було виявлено масові випадки загибелі належних їм льотних бджіл, що підтверджується наявними у матеріалах справи фотокартками та відеозаписом із пасіки.

Згідно з актом від 30 травня 2018 року, було встановлено масову загибель бджіл на вказаній пасіці, яка розташована за 1,5 км до посівів гороху, що відповідає можливостям польоту бджіл. Комісією встановлено, що пасіка родини ОСОБА_3 налічує 150 бджолосімей. Бджоли утримуються у двохкорпусних лежаках на рамку 435х300 мм на 24 рамки. Вулики, які входять до складу пасіки, пронумеровані і окрашені в білий, синій, жовтий та зелені кольори. Вулики від №№ 1-100, належать ОСОБА_1 . Вулики від №№101-150, належать ОСОБА_2 . Під час обстеження вуликів встановлено наступне. У вуликах №№ 1-10, 12-14, 16, 17, 19, 21, 22, 24-30, 33-37, 39-41, 43, 45, 47, 48, 50, 61, 78, 80, 82, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95-102, 104, 105, 107, 109, 111, 113-115, 117, 118, 121, 123, 124, 126-130, 132, 133, 135, 136, 138, 140-143, 145, 147, 148 на дні розміром 490х490 мм висотою днища 90 мм лежать мертві бджоли і різновіковий розплід. Гніздові рамки, у яких знаходився розплід, мають неприємний запах.

Бджоли у кількості 86 бджолосімей загинули повністю і підлягають заміні.

У вуликах №№ 11, 15, 18, 20, 23, 31, 32, 38, 42, 44, 46, 49, 51-60, 62-77, 79, 81, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 103, 106, 108, 110, 112, 116, 119, 120, 122, 125, 131, 134, 137, 139, 144, 146, 149, 150 бджоли покривають п`ять вуличок, на дні лежать мертві бджоли, а також відкритий розплід. Біля вулика лежать мертві бджоли і трутні. На деяких рамках закладені відкриті свіщові маточники. Отже, бджоли перебувають у складному стані, їх потрібно з`єднати по дві разом, внаслідок чого утвориться 32 бджолосім`ї (том 1, а.с. 11-13).

01 червня 2018 року комісією у складі заступника начальника Ізяславської районної державної лікарні ветеринарної медицини Цебрика М.О., головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Ізяславського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Мітітюк Н. П., головного спеціаліста відділу фітосанітарних заходів на кордоні ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Шварц Ю.М., завідувача сектору організації виробництва переробки сільськогосподарської продукції відділу АПР Ізяславської РДА Семенюк Л.В., лікаря Новосільської дільничної лікарні ветеринарної медицини Морозюк Н.С., складено акт обстеження пасіки, яка розташована в с. Чіпці Ізяславського району Хмельницької області, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на предмет встановлення причини загибелі бджіл. У ході обстеження виявлено велику кількість мертвих бджіл поблизу вуликів, розташованих на території зазначеної пасіки. Зі слів власників, причиною масової загибелі бджіл може бути обробка посіву гороху ТОВ «Дельтар» препаратом «Вирій», про що власники пасіки не були повідомлені. Відстань від посіву гороху на полі ТОВ «Дельтар» до приватного господарства ОСОБА_1 становить приблизно 1300 м.

Землі, які обробляє ТОВ «Дельтар», розташовані між с. Топірчики Топорівської і с. Чіпці Ліщанської сільських рад.

При огляді території пасіки біля вуликів виявлено велику кількість мертвих робочих бджіл та значну кількість повзаючих бджіл і трутнів з паралічом крил. На десяти вуликах були включені пилкозбирачі, в яких лежав пилок жовтого та помаранчевого кольору та мертві бджоли.

При відборі з вуликів №№17, 34 перги та розплоду, при відборі меду з вулика №104, на дні цих вуликів було виявлено мертві бджоли, товщина шару мертвих бджіл складала 6-7 см. Матеріал, (загинувші бджоли, пилок, перга, відкритий розплід, мед, горох, вода, земля), був відібраний у вищевказаній пасіці та направлений у ДНДІЛДВСЕ м. Київ для встановлення діагнозу (том 1, а.с. 16, том 2, а.с. 135-140).

05 червня 2018 року комісією у складі бджоляра ОСОБА_4 , пасічника ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , складено акт про отруєння бджіл пестицидами.

З приводу отруєння бджіл ОСОБА_1 неодноразово звертався до Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції ГУ Національної поліції в Хмельницькій області із зверненнями, про що свідчать матеріали перевірок за зверненнями ОСОБА_1 щодо фактів масового отруєння бджіл, а саме: ЄО №1900 від 01 червня 2018 року, ЄО №2051 від 11 червня 2018 року, ЄО №2157 від 21 червня 2021 року.

Як вбачається зі змісту висновку старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції ГУ Національної поліції в Хмельницькій області Білана С.М. від 09 червня 2018 року, під час проведення перевірки було встановлено, що 30 травня 2018 року директор ТОВ «Дельтар» ОСОБА_6 здійснював обробіток посівів гороху інсектицидом марки «Вирій», при цьому орган місцевого самоврядування не повідомляв. Оскільки, в даній події відсутній склад кримінального та адміністративного правопорушень, а в діях осіб, які обробляли поля поблизу с. Топірчики інсектицидами, наявні ознаки порушень цивільно-правового характеру, розгляд повідомлення закінчено та роз`яснено ОСОБА_1 його право звернутися до суду.

Згідно з повідомленням Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 12 липня 2018 року №265, директор ТОВ «Дельтар» ОСОБА_6 про місце, термін і час проведення обробітку посівів сільськогосподарських культур хімічними препаратами за період з 25 травня 2018 року по 06 червня 2018 року через засоби масової інформації не повідомляв (том 1, а.с. 15).

У звіті про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу №005905 п.м./18 від 23 червня 2018 року випробувального центру Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, в досліджуваних зразках виявлено альфа-циперметрин, а саме: у підморі бджолиному - в кількості 0,0076 мг/кг, у пилку бджолиному - в кількості 0,0070 мг/кг, у зеленій масі з поля - у кількості 0,15 мг/кг, у ґрунті з поля - в кількості 0,04 мг/кг (том 1, а.с. 17).

Відповідно до повідомлення Ізяславського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 16 липня 2018 року №22/29.01-05/252, за результатами дослідження Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи встановлено, що в зразках бджіл та пилку бджолиного з пасіки ОСОБА_1 та в зразках зеленої маси (гороху) і ґрунту з поля, що належить ОСОБА_6 , виявлено залишки пестицидів із діючою речовиною альфа-циперметрин. Повідомлення від ОСОБА_6 про місце, терміни і час проведення обробітку посівів сільськогосподарських культур хімічними препаратами за період з 25 травня 2018 року по 06 червня 2018 року не надходили (том 1, а.с. 18).

Згідно з повідомленням ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 14 серпня 2018 року №22/10-16/4224 за результатами позапланової перевірки ТОВ «Дельтар» встановлено, що 30 травня 2018 року на посівах гороху був внесений інсектицид «Вирій», КС із діючою речовиною тіаклоприд, 245 г/л, який внесений до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, але зареєстрований до використання тільки на озимому та ярому ріпаках. У працівників, діяльність яких пов`язана із транспортуванням, зберіганням та застосуванням пестицидів і агрохімікатів, відсутні допуски на проведення даних робіт. Крім того, не видаються наряди на виконання робіт із пестицидами і агрохімікатами. Також, відповідно до звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу №005905 п.м./18 від 23 червня 2018 року випробувального центру Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, в наданих зразках діючої речовини тіаклоприд не виявлено, але виявлено такі діючі речовини як лямбда-цигалотрин і альфа-циперметрин. ТОВ «Дельтар» буде включено в план заходів державного нагляду (контролю) ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області на 2019 рік (том 1, а.с. 19).

За змістом повідомлення Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від 07 липня 2022 року №352, згідно зі звітом про результати досліджень №005905 п.м./18 від 23 червня 2018 року, в зразках підмору бджолиного, пилку бджолиного, зеленої маси (гороху) та ґрунту було виявлено вміст альфа-циперметрину в концентраціях, які перевищують максимально допустимі рівні. Стосовно питань щодо загибелі бджіл внаслідок хімічного токсикозу та можливого джерела їх отруєння, запропоновано звернутися до профільних установ, які вивчають фізіологію бджіл та вплив на них навколишнього середовища (ННЦ Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича) або інших установ, до компетенції яких належить дане питання (том 2, а.с. 101).

У повідомленні Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» від 07 вересня 2022 року №169/1 зазначено, що наявність у тілі бджіл альфа-циперметрину свідчить про те, що отруєння бджіл вказаним препаратом мало місце (том 2, а.с. 102-103).

Відповідно до довідки ТОВ «Юкрейніан Бі» від 16 жовтня 2018 року №114, вказане товариство весною 2018 року придбало бджолосім`ї (шестирамочні) по ціні 1800 грн. за одиницю (том 1, а.с. 20).

Згідно з розпискою ОСОБА_1 від 08 червня 2018 року, останній придбав 84 бджолопакети по шість рамок у кожному за ціною 1800 грн. за одиницю у ОСОБА_4 . За 40 бджолопакетів ним було сплачені 72000 грн., а решту ОСОБА_1 зобов`язався сплатити до 01 листопада 2018 року (том 1, а.с. 21).

За змістом довідки ТОВ «Бітрейд Вест» від 07 вересня 2018 року №07/09, ОСОБА_1 у лютому 2018 року було здано у товариство мед бджолиний у кількості 1264 кг на загальну суму 64464 грн. (том 1, а.с. 22).

Як вбачається з довідки ТОВ «Бартнік» від 06 вересня 2018 року №94, ОСОБА_1 у 2017 році було здано у товариство мед бджолиний у кількості 3242,2 кг на загальну суму 140874 грн. (том 1, а.с. 23).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він займається бджолярством. 30 травня 2018 року, приблизно о 10 год. 00 хв. він помітив, як на поле, яке належить ТОВ «Дельтар», приїхав трактор. Проїжджаючи на велосипеді повз зазначене поле, свідок помітив, що на рослинах гороху присутні бджоли. Після обіду йому зателефонував ОСОБА_1 та запитав, чи на його пасіці не повзають бджоли. Свідок оглянув пасіку, яка розташована на відстані приблизно 500 метрів від поля відповідача, і виявив падіж бджіл, який був не настільки значний, як у ОСОБА_1 . Жодна бджолосім`я у нього тоді не загинула. Він не помічав, щоб у той день хтось інший обробляв поля. Свідок також підтвердив, що ТОВ «Дельтар» не повідомляло про проведення обробітку посівів гороху на власному полі хімічними препаратами.

Свідок ОСОБА_8 суду підтвердив, що протягом тривалого часу займається бджолярством. 30 травня 2018 року йому зателефонував ОСОБА_1 , щоб запитати, чим обробляли поля, бо в нього повзають бджоли. Через кілька днів, коли ОСОБА_1 та ОСОБА_4 оглядали пасіку ОСОБА_1 , в одному з вуликів він помітив багато мертвих бджіл. Поруч із вуликами земля була також застелена бджолами. Натомість, на пасіці, яка належить ОСОБА_8 , такого великого падежу бджіл не було. У той період жоден із аграріїв не повідомляв про обробіток посівів сільськогосподарських культур хімікатами. Свідок ствердив, що у випадку, якщо пасічник збирає пилок, бджоли збирають його зі всього, навіть із рослин гороху.

Аналогічні покази надав суду допитаний судом у якості свідка пасічник ОСОБА_9 , який також пояснив, що мав у власності 18 вуликів, які доглядав ОСОБА_1 , та які на той час перебували на території господарства позивача. Навесні 2018 року, на пасіці позивача, він виявив масовий падіж бджіл як у вуликах, так і поза ними. Належні ОСОБА_9 бджоли у той день теж загинули. Як пояснив свідок, на усіх вуликах ОСОБА_1 були влаштовані пилкозбирачі.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що з 14 років займається бджолярством. Підтвердив, що приймав участь при проведенні огляду пасіки родини ОСОБА_3 після потрави пестицидами. Зазначив, що обставини, які зафіксовані в акті ревізії пасіки від 05 червня 2018 року, відповідають дійсності. Свідок помітив, що бджоли, які повзали поруч із вуликами на пасіці ОСОБА_1 , витягували хобіток, що свідчить про отруєння пестицидами. Зазначив, що бджоли збирають пилок із гороху у випадку відсутності інших джерел пилку.

Свідок ОСОБА_5 зауважив, що є пасічником із 1987 року. Весною 2018 року він на прохання ОСОБА_1 приїхав на пасіку останнього, де виявив масовий падіж бджіл. Вулики були наполовину наповнені мертвими бджолами. Тому, за участю свідка, було зроблено ревізію пасіки та складено акт від 05 червня 2018 року. Усі зазначені у вказаному акті обставини свідок підтвердив.

Допитаний в якості свідка пасічник ОСОБА_10 суду пояснив, що його пасіка розташована в с. Топори, на відстані приблизно 2 км від поля, яке обробляло ТОВ «Дельтар». 30 травня 2018 року у нього падежу бджіл не спостерігалося. Також він не чув, щоб у селі хтось жалівся, що пропали бджоли.

Свідок ОСОБА_11 підтвердив суду, що має власне поле. ОСОБА_1 у червні 2018 року мав претензії щодо потрави бджіл, забороняв обробляти поля засобами захисту рослин.

Із показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що вона працює на посаді головного спеціаліста ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області. 01 червня 2018 року надійшла скарга ОСОБА_1 з приводу загибелі бджіл. Була створена відповідна комісія, яка виїхала до с. Чіпці з метою обстеження пасіки. Там було виявлено незначний падіж бджіл у вуликах і поруч з ними. Повністю загиблих вуликів не помічено. Комісією був відібраний біологічний матеріал, а акт було складено пізніше, за місцем роботи. Причину загибелі бджіл в акті вказано зі слів ОСОБА_1 . При проведенні обстеження був присутній, крім інших, директор ТОВ «Дельтар» ОСОБА_6 , який заперечував факт отруєння бджіл на його полі. Комісія обстежила поле ТОВ «Дельтар», де на рослинах гороху були виявлені бджоли. Члени комісії відвідували інші пасіки, розташовані неподалік, але на них падежу виявлено не було. Пізніше було встановлено, що складений комісією акт за змістом не відповідає вимогам чинного законодавства. Свідок також ствердила, що альфа-циперметрин може зберігатися у ґрунті. Дана речовина має властивості відлякування бджіл, тому бджоли не повинні сідати на оброблену рослину. У будь-якому випадку, якби поле було оброблено засобом захисту рослин із діючою речовиною альфа-циперметрин 27 квітня 2018 року, то 30 травня того ж року не могло настати такого падежу бджіл, що стався на пасіці позивачів.

Аналогічні покази надала суду свідок ОСОБА_13 , яка пояснила, що на той час працювала на посаді завідувача сектору організації виробництва переробки сільськогосподарської продукції відділу АПР Ізяславської РДА. 01 червня 2018 року вона в складі комісії виїжджала на пасіку родини Позигунів, при обстеженні якої комісією виявлено незначну кількість мертвих бджіл у вуликах та поза ними. Комісією було відібрано зразки мертвих бджіл, пилку. Надалі, члени комісії обстежили поле ТОВ «Дельтар», де відібрали зразки рослин гороху. Акт обстеження був написаний на місці ОСОБА_14 від руки, а потім надрукований за допомогою засобів оргтехніки. Усі зазначені в акті дані відповідають дійсності. Разом з тим, причину падежу бджіл комісія при обстеженні пасіки не встановила.

Як встановлено з показань свідка ОСОБА_15 , на початку червня 2018 року надійшло звернення ОСОБА_1 з приводу падежу бджіл. Тому було створено відповідну комісію, до складу якої він увійшов, будучи заступником начальника Ізяславської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Комісією проведено обстеження пасіки родини ОСОБА_3 , яка була розташована в с. Чіпці, а також відібрано матеріал на пасіці і на полі (мертві бджоли, пилок, вода, ґрунт). При обстеженні не виявлено жодного повністю загиблого вулика, кількість мертвих бджіл була незначною, а тому вона не могла спричинити загибелі бджолосімей. Також було виявлено одиниці померлих бджіл і на полі ТОВ «Дельтар». У подальшому зразки було опечатано та складено супровідний лист. Матеріали для проведення дослідження у відповідну установу доставив ОСОБА_1 особисто. Дані до акту обстеження вносилися комісією зі слів ОСОБА_1 , причину падежу бджіл комісією не встановлено. Директор ТОВ «Дельтар» ОСОБА_6 визнав, що обробляв посіви гороху засобами захисту рослин, але заперечував факт загибелі бджіл внаслідок отруєння на його полі. Також свідок ствердив, що концентрація альфа-циперметрину в мертвих бджолах є мізерною, а тому дана речовина не могла бути причиною їх загибелі. Також свідок підтвердив, що при відібранні зразків на полі ТОВ «Дельтар» представник товариства ОСОБА_6 був відсутній.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду підтвердила, що станом на 30 травня 2018 року вона працювала на посаді лікаря Новосільської дільничної лікарні ветеринарнї медицини, пасіка родини ОСОБА_3 розташована на ділянці, яку вона обслуговує. У квітні 2018 року свідок проводила весняну ревізію даної пасіки та встановила, що ОСОБА_1 належало 100 бджолосімей, а ОСОБА_2 належало 50 бджолосімей. 01 червня 2018 року свідок брала участь у роботі комісії, яка проводила обстеження цієї пасіки у зв`язку із виявленням загибелі бджіл. При обстеженні великої кількості мертвих бджіл виявлено не було. На поле ТОВ «Дельтар» ОСОБА_14 не їздила. Свідок підтвердила, що паспорт пасіки для ОСОБА_2 був виданий після проведення весняної ревізії, оскільки на той час він ще не був виготовлений. Тому відповідні відомості до нього фактично були внесені заднім числом.

Згідно з частиною 1 та пунктами 1, 2 частини 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною третьої статті 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов`язані забезпечити їх охорону.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

Частиною другої статті 37 Закону України «Про бджільництво» визначено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов`язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл (далі - Інструкція), затвердженою наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30 січня 2001 року №9, яка є обов`язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами, зокрема п. 7.1.1. визначено, що профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог статті 30 Закону України «Про бджільництво», суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. Відповідно до пункту 7.1.2. цієї Інструкції, власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок із зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки, указують час ізоляції бджіл, а пунктом 7.1.3 передбачено, що обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається зі змісту повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 14 серпня 2018 року №22/10-16/4224, за результатами позапланової перевірки ТОВ «Дельтар» встановлено, що 30 травня 2018 року на посівах гороху був внесений інсектицид «Вирій» КС, із діючою речовиною тіаклоприд, 245 г/л, який внесений до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, але зареєстрований до використання тільки на озимому та ярому ріпаках. Разом з тим, відповідно до звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу №005905 п.м./18 від 23 червня 2018 року випробувального центру Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, в наданих зразках діючої речовини тіаклоприд не виявлено, але виявлено такі діючі речовини як лямбда-цигалотрин і альфа-циперметрин.

Також, як вбачається з даних, які містяться у звіті про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу №005905 п.м./18 від 23 червня 2018 року випробувального центру Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, в досліджуваних зразках бджолиного підмору, пилку бджолиному, зеленій масі з поля ОСОБА_6 виявлено альфа-циперметрин, інших отруйних речовин не виявлено.

Слід також врахувати, що загибель бджіл у період, зазначений позивачами, мала місце і у пасічників ОСОБА_7 , пасіка якого розташована в с. Топірчики Топорівської сільської ради на відстані приблизно 100 метрів від поля з горохом ТОВ «Дельтар», у ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , які в суді ці обставини підтвердили.

Обставини щодо загибелі бджіл внаслідок отруєння альфа-циперметрином підтверджені також і повідомленням Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» від 07 вересня 2022 року №169/1, де зазначено, що наявність у тілі бджіл альфа-циперметрину свідчить про те, що отруєння бджіл вказаним препаратом мало місце (том 2, а.с. 102-103).

Таким чином, враховуючи, що у підморі бджіл позивачів виявлено альфа-циперметрин, інших пестицидів, які б могли стати причиною падежу не виявлено, колегія суддів дійшла висновку про те, що падіж бджіл позивачів відбувся саме у зв`язку із отруєнням їх альфа-циперметрином, який використовувався ТОВ «Дельтар» при обробці належних йому полів із горохом.

При цьому, твердження відповідача про те, що поле гороху оброблялося ним хімічним препаратом «Вирій», не підтверджено зазначеними вище даними хімічних досліджень, оскільки не було виявлено хімічні сполуки, властиві для цього препарату. В той же час, було виявлено альфа-циперметрином, який до складу препарату «Вирій» не входить.

Такі висновки узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №155/1204/16-ц.

Посилання ТОВ «Дельтар» на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та падежом бджіл, зокрема, з огляду на недоведеність позивачами використання відповідачем пестицидів з домішками альфа-циперметрину, колегія суддів до уваги не приймає, позаяк у ґрунті та зеленій масі вирощуваних на полях ТОВ «Дельтар» рослинних культур було виявлено відповідну діючу речовину, в концентраціях, які перевищують максимально допустимі рівні (т.2, а.с. 101).

Враховуючи, що ТОВ «Дельтар» було заподіяно шкоду майну ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка виразилось у загибелі 118 бджолосімей, з яких 77 бджолосімей належить ОСОБА_1 а 41 бджолосім`я належить ОСОБА_2 , вартістю по 1800 грн. за кожну сім`ю (т. 1, а.с. 20), відповідні збитки у розмірі 138600 грн. (77*1800 грн.), та 73800 грн. (41*1800), підлягають стягненню з ТОВ «Дельтар» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно.

В той же час, справа не містить належних та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо заподіяння позивачам збитків у вигляді недоотриманої вигоди в результаті незаконних дій відповідача.

Дані, які містяться у довідці №94 від 06.09.2018 року ТОВ «Бартнік», згідно з якими за 2017 рік ОСОБА_1 здано бджолиного меду в кількості 3242,20 кг, на загальну суму 140874 грн., не можуть бути доказом понесення позивачами збитків у визначеному ними розмірі, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, невірно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з ТОВ «Дельтар» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати, понесені в суді першої інстанції пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 737,98 грн. (73800 грн.х(100%:128008 грн.)х1280,10 грн.:100% = 737,98 грн.). При зверненні до апеляційного суду ОСОБА_2 підлягало сплаті 1920,15 грн., в той час як апеляційна скарга задоволена на 57,65%, тому, з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги, на користь ОСОБА_2 за рахунок ТОВ «Дельтар» підлягає стягнення 1106,97 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтар» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 138600 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтар» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 73800 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтар» на користь ОСОБА_2 737,98 грн. судових витрат по сплаті судового збору в суді першої інстанції та 1106,97 грн. судових витрат по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 червня 2023 року.

Судді: Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова

Т.О. Янчук