Рішення

від 21.06.2023 по справі 120/9320/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 червня 2023 р. Справа № 120/9320/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 337615 від 18 жовтня 2022 року про накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскаржуваною постановою до нього застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 гривень за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (перевезення пасажирів на автобусному маршруті регулярних перевезень за відсутності на момент перевірки схеми маршруту та розкладу руху), відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 цього ж Закону.

На переконання позивача, оскаржувана постанова є протиправною, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" не виступало автомобільним перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу Богдан А-09202, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що товариство "ТТ І КО" не здійснює перевезення пасажирів за маршрутом № 16-А та не укладало договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування на такому маршруті із уповноваженим на те органом.

Окрім того, позивач зазначає, що не використовує у своїй господарській діяльності транспортний засіб Богдан А-09202, номерний знак НОМЕР_1 , оскільки такий не належить товариству з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" на праві приватної власності, як помилково зазначено в акті № 335451 від 29 вересня 2022 року, а також вказаний транспортний засіб не переданий в користування товариства.

Такі обставини підтверджуються знімком екрану з ліцензійного реєстру в системі "ШЛЯХ", з якого слідує, що транспортний засіб Богдан А-09202, номерний знак НОМЕР_1 , не зареєстрований за позивачем.

Відтак, оскільки при перевезенні пасажирів транспортним засобом Богдан А-09202, номерний знак НОМЕР_1 , товариство з обмеженою відповідальністю не виступало автомобільним перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", тому позивач не є належним суб`єктом відповідальності.

Окрему увагу позивач звернув на те, що в постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 жовтня 2022 року № 337615 зазначено, що така винесена на підставі акта проведення перевірки від 29 серпня 2022 року, проте про такий акт товариству з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" нічого невідомо, оскільки перевірка позивача проводилася 29 вересня 2022 року і саме акт від 29 вересня 2022 року надсилався на адресу товариства та саме цей акт став підставою для винесення оскаржуваної постанови. Тобто така постанова прийнята на підставі зовсім іншого акту перевірки, що також вказує на її протиправність.

Також позивач звернув увагу на те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 жовтня 2022 року № 337615 не відповідає змісту та реквізитам, що визначені в Додатку 5 до Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

За таких обставин, на думку позивача, слід визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою від 28 листопада 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

06 грудня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначив, що відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Для водія автобуса документами для регулярних пасажирських перевезень є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. Відтак на перевізника покладено обов`язок забезпечити водія необхідними документами, а на водія надати такі для огляду під час перевірки. У зв`язку з ненаданням водієм під час перевірки 29 вересня 2022 року схеми маршруту та розкладу руху начальником відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області 18 жовтня 2022 року винесено постанову № 337615 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 гривень.

Щодо доводів позивача про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" не є автомобільним перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", то представник відповідача зазначив, що відповідно до тимчасового реєстраційного талону № 007145 товариство є співвласником транспортного засобу Богдан А-09202, номерний знак НОМЕР_1 , а тому до позивача правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф. Більше того, під час перевірки, що мала місце 29 вересня 2022 року водієм ОСОБА_1 не було повідомлено посадових осіб Укртрансбезпеки хто є автомобільним перевізником та не надавалася товарно-транспортна накладна, яка б свідчила, що перевізником являється інша особа.

Також представник відповідача зауважив, що в постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 жовтня 2022 року № 337615 було допущено описку, адже невірно зазначено дату складання акту проведення перевірки 29 серпня 2022 року взамін вірної дати - 29 вересня 2022 року. При цьому представник відповідача наполягає на тому, що зазначена постанова відповідає вимогам Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567. За таких обставин представник відповідача вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

29 грудня 2022 року представником позивача подано до суду клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою суду від 21 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

29 вересня 2022 року старшими державними інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті в рамках проведення заходів державного контролю додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт у місті Вінниці по вулиці Київській проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки "Богдан" НОМЕР_2 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 власником транспортного засобу "Богдан" НОМЕР_2 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2 . При цьому в особливих відмітках цього ж свідоцтва зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" є співвласником транспортного засобу "Богдан" А09202 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі від 17 червня 2015 року.

Згідно з тимчасовим реєстраційним талоном серії НОМЕР_4 товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" є співвласником транспортного засобу "Богдан" А09202 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За наслідками перевірки, що мала місце 29 вересня 2022 року, складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 335451, у якому зафіксовано, що водій ОСОБА_3 здійснює перевезення пасажирів за відсутності на момент перевірки документів, передбачених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: схеми маршруту та розкладу руху. В акті перевірки зазначено, що транспортний засіб належить товариству з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО".

На підставі вказаного акту перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області 18 жовтня 2022 року винесено постанову № 337615, якою до товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 гривень за порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Надаючи правову оцінку постанові, що оскаржується, суд зважає на таке.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10 вересня 2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у пункті 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На момент прийняття оскаржуваної постанови таким органом виступав відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, утворений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2021 року №1579-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".

Статтею 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567).

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 40 Закону №2344-III водій автобуса зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Отже, вимогами статті 39 Закону №2344-III передбачений обов`язок водія під час здійснення регулярних пасажирських перевезень мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса переліченими документами є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III.

Суд зауважує, що визначальним в межах розгляду цієї справи є встановлення факту того, чи є позивач автомобільним перевізником в розумінні положень Закону № 2344-III, адже основні доводи позивача полягають саме в тому, що відповідач протиправно застосував адміністративно-господарський штраф до нього як до неналежного суб`єкта.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з частиною 1 статті 29 Закону № 2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Так, єдиним доказом позивача про те, що він не є перевізником в розумінні Закону № 2344-III є знімок екрану із ліцензійного реєстру в системі "ШЛЯХ", з якого, як стверджує позивач, слідує, що транспортний засіб "Богдан" НОМЕР_2 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_1 , не перебуває у його власності або в користуванні.

Проте, на переконання суду, такий доказ не може бути визнаний належним в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, адже інформаційна система «ШЛЯХ» не є офіційним джерелом інформації, на підставі якого можливо визначити чи є та чи інша особа перевізником, а така система запроваджувалась для інших цілей.

Водночас в підтвердження того, що товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" в даному випадку є перевізником в розумінні Закону № 2344-ІІІ представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та копію тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_5 .

Визначаючись із тим, чи можливо на підставі таких доказів встановити особу-перевізника, суд враховує наступне.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року № 379 затверджено Інструкцію про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, яку 27 січня 2011 року зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 123/18861 (далі - Інструкція № 379).

Розділом 6 цієї Інструкції визначено порядок видачі тимчасових реєстраційних талонів на транспортні засоби.

Відповідно до пункту 6.3 розділу 6 Інструкції № 379, якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Верховний Суд у постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 804/8740/16 зазначив, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, але його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом № 2344-ІІІ.

Таким чином, у разі перебування транспортного засобу у користуванні інших осіб, обов`язковим для автомобільного перевізника документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Судом установлено, що відповідно до наданої відповідачем копії свідоцтва серії НОМЕР_3 на транспортний засіб "Богдан" НОМЕР_2 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником такого транспортного засобу є ОСОБА_2 .

При цьому в примітці "особливі відмітки" такого свідоцтва зазначено, що співвласником цього ж транспортного засобу є товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" відповідно до договору купівлі-продажу.

Згідно з наданої відповідачем копії тимчасового реєстраційного талону серії ХХР № 0007145 співвласником транспортного засобу "Богдан" А09202 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_1 , є товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО". При цьому такий тимчасовий реєстраційний талон чинний лише за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та дійсний до 29 січня 2025 року.

Відтак з огляду на подані відповідачем докази слід дійти висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" з метою користування (розпорядження) транспортним засобом "Богдан" А09202 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_1 , пройшло процедуру отримання тимчасового реєстраційного талону, яка визначена Інструкцією № 379, та, поза розумним сумнівом, набуло право користування (розпорядження) таким транспортним засобом.

А відтак саме товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" в даному випадку є автомобільним перевізником, адже пройшло визначену процедуру набуття права користування (розпорядження) транспортним засобом "Богдан" А09202 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримавши тимчасовий реєстраційний талон на цей транспортний засіб, який дійсний за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

За таких обставин слід визнати безпідставними посилання позивача на те, що в даному випадку товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" не є автомобільним перевізником, адже докази, на які посилається позивач спростовуються наданими відповідачем документами.

Окрім того, як на підставу для задоволення позовних вимог позивач посилається на зазначення в постанові про застосування адміністративного-господарського штрафу від 18 жовтня 2022 року № 337615 невірної дати складання акту перевірки (29 серпня 2022 року).

Дійсно, в оскаржуваній постанові відповідачем допущено помилку в даті складання акта проведення перевірки, проте такий недолік постанови не може свідчити про протиправність самої постанови, адже в матеріалах справи міститься і акт проведення перевірки від 29 вересня 2022 року, який складено в день проведення такої перевірки, та на підставі якого винесено оскаржувану постанову від 18 жовтня 2022 року.

На думку суду, допущення відповідачем такої помилки у постанові не є безумовною підставою для визнання її протиправною та скасування, адже такий недолік свідчить лише про формальну помилку (описку).

Доводи позивача про те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 жовтня 2022 року № 337615 не відповідає Додатку 5 до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, суд до уваги не бере, оскільки всупереч наведеному постанова повністю відповідає тій формі, що наведена у Додатку 5 до Порядку в редакції, чинній на момент винесення постанови (тобто станом на 04 лютого 2022 року).

Таким чином, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" адміністративного-господарського штрафу від 18 жовтня 2022 року № 337615 прийнята в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши надані ними докази в сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні підстави для відшкодування позивачеві витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" (місцезнаходження: 23210, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Стрижавка, вул. Приміська, буд. 6М; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 31760717)

Відповідач: відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 21021, м. Вінниця, вул. Порика, буд. 29)

Рішення суду в повному обсязі складено 21.06.2023

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович