Постанова

від 12.02.2024 по справі 120/9320/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/9320/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

12 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 337615 від 18.10.2022 про накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 гривень.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.06.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач є співвласником транспортного засобу "Богдан" А09202 (автобус), пройшов визначену процедуру набуття права користування (розпорядження) вказаним транспортним засобом, отримавши тимчасовий реєстраційний талон на цей транспортний засіб, який дійсний за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , а тому є автомобільним перевізником в даному випадку.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що проходження процедури набуття права користування (розпорядження) вказаним транспортним засобом не свідчить про використання позивачем цього транспортного засобу у своїй господарській діяльності.

Згідно знімку екрану із ліцензійного реєстру у системі "ШЛЯХ" транспортний засіб Богдан А-09202, номерний знак НОМЕР_2 за ТОВ "ТТ І КО" не зареєстрований.

Також вказано, що відповідачем не було доведено жодними належними та допустимими доказами факту відсутності у водія автобуса документів передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що у зв`язку з ненаданням водієм під час перевірки схеми маршруту та розкладу руху начальником відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області відповідачем винесено постанову № 337615 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 гривень.

Зазначено, що відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 та тимчасового реєстраційного талону № 007145 товариство є співвласником транспортного засобу Богдан А-09202, номерний знак НОМЕР_2 , а тому до позивача правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф.

Також вказано в постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.10.2022 № 337615 допущено описку, адже невірно зазначено дату складання акту проведення перевірки 29.08.2022 взамін вірної дати 29.09.2022. Проте зазначена постанова відповідає вимогам Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 09.08.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

29.09.2022 старшими державними інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті в рамках проведення заходів державного контролю додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт у місті Вінниці по вулиці Київській проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки "Богдан" НОМЕР_3 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 власником транспортного засобу "Богдан" НОМЕР_3 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 . При цьому в особливих відмітках цього ж свідоцтва зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" є співвласником транспортного засобу "Богдан" А09202 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі договору купівлі від 17.06.2015.

Згідно з тимчасовим реєстраційним талоном серії НОМЕР_4 товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" є співвласником транспортного засобу "Богдан" А09202 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_2 .

За наслідками перевірки, що мала місце 29.09.2022, складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 335451, у якому зафіксовано, що водій ОСОБА_2 здійснює перевезення пасажирів за відсутності на момент перевірки документів, передбачених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: схеми маршруту та розкладу руху. В акті перевірки зазначено, що транспортний засіб належить товариству з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО".

На підставі вказаного акту перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області 18.10.2022 винесено постанову № 337615, якою до товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 гривень за порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 4 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.01.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ) реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у пункті 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На момент прийняття оскаржуваної постанови таким органом виступав відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, утворений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1579-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".

Статтею 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 40 Закону №2344-III водій автобуса зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Отже, вимогами статті 39 Закону №2344-III передбачений обов`язок водія під час здійснення регулярних пасажирських перевезень мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса переліченими документами є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III.

Щодо доводів апелянта про те, що ТОВ "ТТ І КО" не є автомобільним перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 29 Закону № 2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379 затверджено Інструкцію про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, яку 27.01.2011 зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 123/18861 (далі - Інструкція № 379).

Розділом 6 цієї Інструкції визначено порядок видачі тимчасових реєстраційних талонів на транспортні засоби.

Відповідно до пункту 6.3 розділу 6 Інструкції № 379, якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Верховний Суд у постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 804/8740/16 зазначив, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, але його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом № 2344-ІІІ.

Таким чином, у разі перебування транспортного засобу у користуванні інших осіб, обов`язковим для автомобільного перевізника документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наданої відповідачем копії свідоцтва серії НОМЕР_1 на транспортний засіб "Богдан" НОМЕР_3 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником такого транспортного засобу є ОСОБА_1 .

В примітці "особливі відмітки" такого свідоцтва зазначено, що співвласником цього ж транспортного засобу є товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" відповідно до договору купівлі-продажу.

Згідно з наданої відповідачем копії тимчасового реєстраційного талону серії ХХР № 0007145 співвласником транспортного засобу "Богдан" А09202 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_2 , є товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО". При цьому такий тимчасовий реєстраційний талон чинний лише за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 та дійсний до 29 січня 2025 року.

Отже товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" з метою користування (розпорядження) транспортним засобом "Богдан" А09202 (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_2 , пройшло процедуру отримання тимчасового реєстраційного талону, яка визначена Інструкцією № 379.

Таким чином судом першої інстанції вірно вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" в даному випадку є автомобільним перевізником.

Доводи скаржника про те, що він не є перевізником і це підтверджується знімком екрану із ліцензійного реєстру в системі "ШЛЯХ" слід вказати, що інформаційна система «ШЛЯХ» не є офіційним джерелом інформації, на підставі якого можливо визначити чи є та чи інша особа перевізником. При цьому той факт, що позивач є перевізником підтверджується вищевказаними свідоцтвом та тимчасовим реєстраційним талоном.

Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем не було доведено жодними належними та допустимими доказами факту відсутності у водія автобуса документів передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" слід вказати, що зазначені обставини викладені в акті проведення перевірки. При цьому позивачам не надано ні в суді першої інстанції, ні до апеляційного суду жодних доказів наявності таких документів.

Наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи ідентичні тим, що були викладені у позові та яким надавалася правова оцінка судом першої інстанції.

Стосовно допущеної в постанові про застосування адміністративного-господарського штрафу від 18.10.2022 № 337615 помилки, а саме невірної дати складання акту перевірки (29.08.2022) суд зазначає, що така помилка визнається відповідачем. При цьому допущення такої помилки не впливає на встановлені обставини справи та не свідчить про протиправність постанови відповідача.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" адміністративного-господарського штрафу від 18.10.2022 № 337615 прийнята в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, а тому підстави для її скасування відсутні.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ І КО" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.