Рішення

від 22.06.2023 по справі 420/8383/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8383/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними рішення та скасування рішень, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

І. Суть спору

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА», звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просив:

(1).Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12620 від 30.01.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» п. 8 критеріїв ризиковості.

(2).Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 32726 від 14.03.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» п. 8 критеріїв ризиковості.

(3).Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» з переліку ризикових платників податків.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач звертає увагу, що контролюючий орган вправі прийняти рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості тільки під час складання та подання для реєстрації податкової накладної, адже предметом розгляду є конкретна господарська операція, яка зазначена у складеній та поданій податковій накладній. При цьому, реєстрація самої податкової накладної призупиняється, а Комісія вирішує питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості. Таким чином, на думку позивача, факт реєстрації поданих контрагентами податкових накладних в його інтересах свідчить, що підозра у ризиковості операцій не підтверджується, а тому визнання позивача ризиковим платником податків на підставі ризиковості господарських операцій за зареєстрованими податковими накладними є безпідставним.

Крім того, у разі підтвердження реальності здійснення поставки товару, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередньої участі у зловживанні цих осіб. Тобто навіть у разі визнання контрагентів позивача ризиковими платниками, або здійснення ними ризикових операцій, позивач не може автоматично набувати такого ж статусу, якщо довів реальність вчинення господарських операцій за його участю.

Позивач вважає оскаржувані рішення щодо його включення до переліку ризикових платників податку на додану вартість протиправними та такими, що порушують його права як платника податку, а тому підлягають скасуванню, наслідком чого є виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

(б) Позиція Відповідача

08.05.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача зазначає, що за результатами проведеного моніторингу реєстрації позивача за період з 16.12.2021 по 31.12.2022 податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та даних інших інформаційно-аналітичних систем встановлено його участь в ризикових операціях. На адресу позивача встановлено постачання товару від суб`єктів господарювання, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, а саме: ТОВ «МЕГАЛ-ЛАЙН», ПП «АЛИСТАР», ТОВ «ВЕНДЕРЄ», ПП «СИЗИФ». Також встановлено придбання у позивача товару суб`єктами господарювання, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, а саме: ПП «АЛИСТАР», ТОВ «МЕГАСПЕКТР ЮГ».

З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови № 1165 та податкову інформацію, оскаржуваним рішенням від 30.01.2023 № 12620 позивача включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою № 1165).

При цьому, платник скористався своїм правом та подав на розгляд Комісії повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків, проте надані документи не спростовують інформацію щодо формування ймовірно ризикового податкового кредиту, а тому відповідач прийняв оскаржуване рішення № 32726 від 14.03.2023 про відповідність позивача відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості).

Крім того, відповідач звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях зазначені податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях, період здійснення господарських операцій з 16.12.2021 по 13.01.2023 та коди УКТЗЕД операцій, визначених як ризикових 7306, 7216, 8456, 7307, 7214, 7216.

(в) Відповідь на відзив

16.05.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує, що відповідач після надання позивачем додаткових документів разом із зверненням № 01-03-01 від 01.03.2023 не зазначив яких саме документів не було подано, які документи не були взяті ним до уваги, якщо такі вважались контролюючим органом неналежними та недостовірними. Крім того, щодо дотримання принципу "розумної обачності" позивач звертає увагу, що контрагентів позивача було внесено до реєстру ризикових платників після укладення відповідних договорів та виконання сторонами своїх зобов`язань.

ІІІ. Процедура та рух справи

24.04.2023 ухвалою Одеського окружного адміністративного суду, прийняв позовну заяву до розгляду та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІІІ. Обставини, встановлені судом

Позивач з 16.06.2014 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 15561020000053016, основним видом економічної діяльності якого є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Комісія регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийняла рішення № 12620 від 30.01.2023 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (12-постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13-придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку). В графі інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

Тип операції придбання/ постачанняПеріод здійснення господарської операціїКод згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризиковаКод згідно з ДКПП операції, визначеної як ризиковаУмовний код товару операції, визначеної як ризиковаПодатковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції зпо придбання16.12.202131.12.20227306--37066774придбання16.12.202131.12.20227216--39461555придбання16.12.202131.12.20228456--44056073придбання16.12.202131.12.20227307--30154895постачання16.12.202113.01.20237214--39461555постачання16.12.202113.01.20237216--43633255Після отримання вказаного рішення позивач звернувся до відповідача із запитом вих._0602/1 від 03.02.2023, з проханням надати конкретну податкову інформацію: стосовно позивача, що свідчить про його відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; стосовно якої саме податкової накладної/розрахунку коригування визначена така ризиковість; стосовно того хто саме: позивач або його контрагенти задіяні в проведення ризикових операцій та за який період; стосовно того, які саме господарські операції позивача були ризиковими станом на момент прийняття рішення; а також просив надати копію довідки про наявність/відсутність інформації, визначеної п.3.6 наказу ДПС України № 204 від 12.05.20 та копію документу, в якому міститься податкова інформація, на підставі якої прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості.

На вказаний запит відповідач листом від 10.02.2023 за № 19/ЗПІ повідомив податкові накладні, за якими згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем встановлено придбання товару позивача протягом 2022 року у суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

01.03.2023 позивач звернувся до відповідача із зверненням, в якому просив прийняти рішення про його невідповідність критеріям ризиковості платника ПДВ та виключити з переліку ризикових суб`єктів господарювання. До вказаного звернення позивач додав наступні додатки:

- копії документів на придбання продукції ТОВ «МЕТАЛ-ЛАЙН» (договір, накладні та ТТН на придбання товару, докази проведення розрахунків);

- копії документів на придбання продукції ПП «СИЗИФ-98» (договір, накладні на придбання товару, докази проведення розрахунків);

- копії документів на придбання продукції ТОВ «АЛИСТАР» (накладні на придбання товару, докази проведення розрахунків);

- копії документів на придбання продукції ТОВ «ВЕНДЕРЄ» (накладні на придбання товару, докази проведення розрахунків).

Комісія регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 07.03.2023 № 2 прийняла рішення № 32726 від 14.03.2023 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (12-постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13-придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку). В графі інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

Тип операції придбання/ постачанняПеріод здійснення господарської операціїКод згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризиковаКод згідно з ДКПП операції, визначеної як ризиковаУмовний код товару операції, визначеної як ризиковаПодатковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції зпо придбання16.12.202131.12.20227306--37066774придбання16.12.202131.12.20227216--39461555придбання16.12.202131.12.20228456--44056073придбання16.12.202131.12.20227307--30154895постачання16.12.202113.01.20237214--39461555постачання16.12.202113.01.20237216--43633255Крім того, у рішенні вказано: ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, зокрема: розрахунковий документ, подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

ІV Джерела права та висновки суду

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Суд встановив, що відповідач оскаржуваними рішеннями визнав позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності платника податку пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

В оскаржуваних рішеннях № 12620 від 30.01.2023 та № 32726 від 14.03.2023 Комісія ГУ ДПС в Одеській області у розділі «Податкова інформація», який заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, зазначила: 12-постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13-придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Так, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд погоджується з доводами позивача, що платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Суд звертає увагу, що, в даному випадку, негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Дослідивши надані до суду первинні документи на підтвердження здійснених господарських операцій з контрагентами, суд доходить висновку, що позивачем доведено реальність здійснених господарських операцій.

Крім того, оцінюючи підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

У той же час, суд наголошує, що як в матеріалах справи, так і в спірних рішеннях відсутні будь-які докази того, що відповідач у повному обсязі досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Слід зауважити, що аналогічну правову позицію щодо необхідності зазначення в рішенні суті та характеру наявної податкової інформації, ідентифікації конкретних господарських операцій, які відповідач вважає «ризикованими» та податкових накладних, в яких вони були зафіксовані та, що стала підставою для прийняття такого рішення, вже неодноразово висловлював і Верховний Суд, зокрема, у постанові від 05.01.2021р. у справі №640/11321/20.

Крім того, відповідач суду також не надав, зокрема матеріалів для розгляду засідання комісії контролюючого органу, жодного доказу щодо порядку прийняття оскаржуваних рішень, як і протоколу засідання комісії.

Суд також звертає увагу, що податковий орган не конкретизував, яких саме документів не вистачає для підтвердження реальності здійснення тієї чи іншої операції. А тому, судом відхиляються такі доводи відповідача, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Крім того, аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації вказаним Порядком не передбачено, а відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20.

Також суд звертає увагу, що у спірному рішенні від 14.03.2023 № 32726 проставлена позначка у колонці з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 07.03.2023 №2, проте в рядку Податкова інформація не зазначено, чому подані позивачем документи не спростовують факту проведення ризикових операцій, не наведено які саме документи не були враховані контролюючим органом та з яких причин.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.08.2019 р. у справі № 2540/3009/18 зазначив: «...Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу».

Відповідач впродовж судового розгляду на навів та не надав відповідних доказів у справі, щодо наявності інших підставі, які слугували віднесенню позивача до ризикових підприємств .

Таким чином, відповідач не довів, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20.

Вирішуючи спір, суд виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих статтею 4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Враховуючи зазначене, суд робить висновок, що оскаржувані рішення № 12620 від 30.01.2023 та № 32726 від 14.03.2023 є протиправними та належать до скасування.

Таким чином, суд з метою повного відновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги обґрунтовані, належним чином підтвердженні та належать до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач разом із позовною заявою сплатив судовий збір у сумі 5368,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1133 від 07.04.2023.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Суд встановив, що для надання правничої допомоги та представництва своїх інтересів позивач (клієнт) та адвокатське об`єднання «Практика» (адвокатське об`єднання) уклали договір № 1 про надання правової допомоги від 10.03.2023, відповідно до п.1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар за надання правової допомоги, розмір якого передбачений додатковою угодою, яка являється невід`ємною частиною цього договору.

15.03.2023 позивач та адвокатське об`єднання підписали додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 1 від 10.03.2023, відповідно до п.4 якого вартість надання юридичних послуг клієнту встановлюється у фіксованому розмірі та становить 15 000,00 грн., незалежно від витраченого часу адвокатів об`єднання.

09.05.2023 позивач та адвокатське об`єднання «Практика» (виконавець) підписали акт № 1 приймання-передачі наданих послуг, відповідно до п.1 якого виконавець надав наступні послуги: - надав правову допомогу, відповідно до договору № 1 від 10.03.2023 та додаткової угоди № 1 від 15.03.2023 по представництву інтересів клієнта під час розгляду справи № 420/8383/23 за позовом ТОВ «УТК «Пальміра» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Відповідно до п.2 вартість робіт становить 15 000 грн., без ПДВ.

На виконання умов договору про надання правової допомоги да додаткової угоди до нього адвокатське об`єднання виставило позивачу рахунок № 1, в якому просило сплатити послуги у розмірі 15 000,00 грн.

19.05.2023 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник звернув увагу, що з Акту № 1 неможливо встановити які саме послуги надав адвокат та який обсяг часу ним витрачений та не вказано у чому саме полягає складність справи.

Частиною 7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн. не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами.

Суд також враховує, що стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідачів, що суперечить принципу розподілу таких витрат, у зв`язку із чим суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 5000, 00 грн., оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час.

На підставі викладеного, враховуючи досліджені докази, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру судових витрат.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12620 від 30.01.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» п. 8 критеріїв ризиковості.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 32726 від 14.03.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» п. 8 критеріїв ризиковості.

4.Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» з переліку ризикових платників податків.

4.Стягнути за рахунок бюджетний асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім),00 грн. та витрат на професійну правову допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч гривень), 00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА», адреса: 65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, буд.35, ЄДРПОУ 39258439.

Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу в ЄДРПОУ 44069166.

Суддя Оксана БОЙКО