Постанова

від 11.09.2023 по справі 420/8383/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/8383/23

Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Дата і місце ухвалення: 22.06.2023р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 30.01.2023р. №12620 та від 14.03.2023р. №32726 про відповідність ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» з переліку ризикових платників податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області 30.01.2023р. прийнято рішення №12620 про відповідність ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності за період з 16.12.2021р. по 31.12.2022р. Після ознайомлення з вказаним рішенням товариство надіслало Головному управлінню запит щодо зазначення конкретної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, з тим, аби визначитися з документами, які необхідно надати відповідачу. Головним управлінням ДПС в Одеській області надіслано товариству лист, в якому визначено тільки перелік податкових накладних, по яких було встановлено ознаки ризиковості господарських операцій з придбання та продажу товарів. В березні 2023 року ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» звернулося до контролюючого органу з поясненнями та копіями первинних документів, у зв`язку з чим заявило клопотання про прийняття рішення про невідповідність його критеріям ризиковості. Однак, рішенням від 14.03.2023р. №32726 відповідач підтвердив відповідність ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Такі рішення товариство вважає незаконними та зазначає, що всі податкові накладні, по яких було встановлено ознаки ризиковості господарських операцій з придбання та продажу товарів, зареєстровані у встановленому порядку в ЄРПН, а тому у Головного управління ДПС в Одеській області не було підстав для вирішення питання щодо прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12620 від 30.01.2023р. та №32726 від 14.03.2023р. про відповідність ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» з переліку ризикових платників податків.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» судовий збір у розмірі 5368,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу у сумі 5000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 22.06.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача щодо того, що за результатами проведеного моніторингу реєстрації ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН за період з 16.12.2021р. по 31.12.2022р. та даних інших інформаційно-аналітичних систем встановлено участь товариства в ризикових операціях. Зокрема, встановлено придбання товариством товару від суб`єктів господарювання ТОВ «МЕТАЛ-ЛАЙН», ПП «АЛИСТАР», ТОВ «ВЕНДЕРЄ», ПП «СИЗИФ», яких включено до переліку ризикових платників податку, а також постачання позивачем товару суб`єктам господарювання ПП «АЛИСТАР», ТОВ «МЕГАСПЕКТР ЮГ», щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості. Платник податків скористався своїм правом та надав на розгляд Комісії повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості. Однак, документи, які надані контролюючому органу, не спростовують інформацію щодо формування ймовірного ризикового податкового кредиту.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» не проявило «належної обачності» при виборі контрагентів, що є законною передумовою отримання податкової вигоди.

Також, апелянт посилається на те, що адміністративні суди наділені правом надавати оцінку законності актів суб`єктів владних повноважень. У той же час позовна вимога щодо виключення платника податку ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» із переліку ризикових не може бути задоволена судом, оскільки в даному випадку суд перебирає на себе функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплати коштів до бюджету. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту.

Не погоджується апелянт з обґрунтованістю стягнення судом першої інстанції на користь позивача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що судом не враховано ненадання ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, в якій би було відображено отримання адвокатом доходу від незалежної професійної діяльності, а також не враховано критерії розумності витрат (їх дійсності та необхідності). При цьому, дана справа не потребувала затрат значного часу, її підготовка не потребувала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому справедливим є призначення товариству компенсації витрат на правничу допомогу в розмірі прожиткового мінімуму на 2023 рік.

ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що апеляційна скарга податкового органу відтворює зміст відзиву на позовну заяву, поданого відповідачем до суду першої інстанції, та не містить обґрунтування того, в чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування ним обставин справи. Позивач зазначає, що податкова інформація не є безумовною підставою для віднесення суб`єкта господарювання до переліку ризикових. Не враховуючи подані ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» документи в підтвердження реальності здійснених господарських операцій за виписаними податковими накладними з ТОВ «МЕТАЛ-ЛАЙН», ПП «АЛИСТАР», ТОВ «ВЕНДЕРЄ», ПП «СИЗИФ», ТОВ «МЕГАСПЕКТР ЮГ», Головне управління ДПС в Одеській області не вказує, чому такі документи не в повній мірі доводять реальність провадження фінансово-господарської діяльності платника. Окрім інформації про ризиковість контрагентів Головне управління ДПС в Одеській області інших доказів чи обґрунтувань законності спірних рішень не наводить.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» 16.06.2014р. зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.01.2023р. №12620, яким, відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1165 від 11.12.2019р., у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, встановлено відповідність ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В графі «податкова інформація» вказаного рішення зазначено:

12 - постачання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

В графі «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено:

тип операції придбання за період з 16.12.2021р. по 31.12.2022р., податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях: 37066774, 39461555, 44056073, 30154895;

тип операції постачання за період з 16.12.2021р. по 13.01.2023р., податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях: 39461555, 43633255.

ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» звернулося до Головного управління ДПС в Одеській області із запитом від 03.02.2023р., в якому просило надати конкретну податкову інформацію: стосовно позивача, що свідчить про його відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; стосовно якої саме податкової накладної/розрахунку коригування визначена така ризиковість; стосовно того хто саме (позивач або його контрагенти) задіяний в проведенні ризикових операцій та за який період; стосовно того, які саме господарські операції позивача були ризиковими станом на момент прийняття рішення. Також, товариство просило надати копію довідки про наявність/відсутність інформації, визначеної п.3.6 наказу ДПС України №204 від 12.05.2020р. та копію документу, в якому міститься податкова інформація, на підставі якої прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Головне управління ДПС в Одеській області листом від 10.02.2023р. за №19/ЗПІ надало товариству перелік податкових накладних, за якими згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем встановлено придбання товару протягом 2022 року у суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

01.03.2023р. товариство звернулося до контролюючого органу щодо прийняття рішення про його невідповідність критеріям ризиковості платника ПДВ та виключення з переліку ризикових суб`єктів господарювання. До вказаного звернення позивач додав копії документів на придбання продукції ТОВ «МЕТАЛ-ЛАЙН», ПП «СИЗИФ-98», ТОВ «АЛИСТАР», ТОВ «ВЕНДЕРЄ» (договори, накладні та ТТН на придбання товару, докази проведення розрахунків).

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області 14.03.2023р. прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №32726, яким, відповідно до п. 6 Порядку №1165, встановлено відповідність ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зміст вказаного рішення та підстави його прийняття ідентичні рішенню від 30.01.2023р. №12620. Крім того, зазначено, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Не погоджуючись із правомірністю рішень від 30.01.2023р. №12620 та від 14.03.2023р. №32726 ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, визнав обґрунтованими посилання позивача на те, що платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Суд звернув увагу, що в даному випадку негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів. Податковий орган не конкретизував, яких саме документів не вистачає для підтвердження реальності здійснення тієї чи іншої операції, як і не надав суду матеріалів розгляду засідання Комісії контролюючого органу, протоколу засідання Комісії, з яких вбачалося б за можливе встановити з чого саме виходив контролюючий орган при прийнятті спірних рішень.

За висновками суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.72 КАС України покладає обов`язок доказування правомірності прийнятих ним рішень, не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Аналогічні за своїм змістом положення містяться і у п.201.10 ст.201 ПК України.

Згідно п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

Згідно п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Вказаним пунктом встановлені випадки, коли ПН/РК відповідає ознакам безумовної реєстрації.

Пунктом 4 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, згідно з нормами Порядку №1165, при автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків спочатку встановлюється чи підлягає чи ні ПН/РК безумовній реєстрації. Якщо ПН/РК підлягають відповідно до п.3 Порядку безумовній реєстрації - вони не зупиняються, а реєструються. Якщо ж ПН/РК не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, то перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, а також щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У постанові від 14.03.2023р. по справі №908/41/22 Верховний Суд зазначив, що законодавцем установлена певна послідовність, умови та підстави для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. Зокрема, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. А тому питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

У спірних рішеннях про відповідність ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» критеріям ризиковості платника податків не зазначено інформації під час моніторингу та перевірки якої саме ПН/РК Комісія дійшла висновку щодо відповідності позивача, як платника ПДВ, критеріям ризиковості.

Перелік податкових накладних, за якими відповідачем встановлено придбання у 2022 році позивачем товару у суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також постачання товару на адресу ризикових платників податку, наведено Головним управлінням ДПС в Одеській області в листі від 10.02.2023р., надісланому у відповідь на запит ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» від 03.02.2023р.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, податкові накладні, про які йдеться у вказаному листі контролюючого органу, зареєстровані у встановленому порядку в ЄРПН.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про порушення податковим органом вимог Порядку №1165 в частині встановленої послідовності прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якому має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. У випадку, якщо під час проведення аналізу господарських операцій, зазначених в поданих на реєстрацію податкових накладних/розрахунках коригування будуть виявлені ризикові операції платник податків може бути віднесений до ризикових, а реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування призупиняється.

Таким чином, факт реєстрації податкових накладних свідчить, що підозра у ризиковості операцій не підтверджується. Чинним законодавством не передбачено визнання суб`єкта господарювання ризиковим платником податків з підстав ризиковості господарських операцій за зареєстрованими податковими накладними.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, згідно п.8 таким критерієм визначено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) якщо воно приймається з підстави, визначеної у п.8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки.

Враховуючи, що збір податкової інформації, відповідно до ст.72 ПК України, є різноманітним та сама інформація є великою, зазначення в рішенні Комісії підстави його прийняття має бути чітким, що надає платнику податків визначитись з переліком документів для надання Комісії в спростування вказаного рішення, а у разі не прийняття позитивного для платника податків рішення - оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

Як слідує зі змісту спірних рішень Комісії від 30.01.2023р. №12620 та від 14.03.2023р. №32726 проведеним моніторингом встановлено придбання позивачем товару від суб`єктів господарювання ТОВ «МЕТАЛ-ЛАЙН», ПП «АЛИСТАР», ТОВ «ВЕНДЕРЄ», ПП «СИЗИФ», яких включено до переліку ризикових платників податку, а також постачання позивачем товару суб`єктам господарювання ПП «АЛИСТАР», ТОВ «МЕГАСПЕКТР ЮГ», щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості. Апелянт стверджує, що ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» при виборі контрагентів не дотрималося принципу «податкової обачності».

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки контрагентів позивача було внесено до реєстру ризикових платників після укладення відповідних договорів та виконання сторонами своїх зобов`язань:

1) ТОВ «МЕТАЛ-ЛАЙН» внесено до переліку ризикових 06.12.2022р.; договір з позивачем укладено 11.01.2021р., купівля-продаж товарів та надання послуг за податковими накладними, що відмічені контролюючим органом ризиковими ознаками, здійснювалась протягом 2022 року, тобто до присвоєння товариству статусу ризикового;

2) ПП «АЛИСТАР» внесено до переліку ризикових 21.07.2022р.; договори з позивачем укладено 01.04.2022р. та 04.04.2022р., купівля-продаж товарів за податковими накладними, що відмічені контролюючим органом ризиковими ознаками, здійснювалась до липня 2022 року, тобто до присвоєння приватному підприємству статусу ризикового;

3) ТОВ «ВЕНДЕРЕ» внесено до переліку ризикових 25.08.2022р.; договір з позивачем укладено 29.04.2022р., поставка була здійснена 29.04.2022р. за податковою накладною, зареєстрованою 27.06.2022р., тобто до присвоєння товариству статусу ризикового;

???4) ПП «СИЗИФ» внесено до переліку ризикових 12.07.2022р.; договір з позивачем укладено 10.01.2022р., взаємовідносини між сторонами існували протягом 2022 року. Однак приватне підприємство було виключено з переліку ризикових за рішенням суду 14.03.2023р.;

5) ТОВ «МЕГАСПЕКТР ЮГ» внесено до переліку ризикових 12.07.2022р., податкова накладна була подана до реєстрації помилково, у зв`язку з чим сума податкового кредиту відкоригована відповідним розрахунком коригування - тобто правовідносини відсутні.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області формально посилається на податкову інформацію, зазначену у спірних рішеннях, як на підставу їх прийняття, без вказівки на те, чому подані ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» пояснення та первинні документи не враховано контролюючим органом.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В свою чергу, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» критеріям ризиковості платника податків від 30.01.2023р. №12620 та від 14.03.2023р. №32726 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що узгоджується з положеннями п.6 Порядку №1165.

Апелянт наголошує, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., судом першої інстанції не враховано, що розмір вказаних витрат не співмірним із складністю справи, підготовка якої не потребувала затрат значного часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому справедливим є призначення товариству компенсації витрат на правничу допомогу в розмірі прожиткового мінімуму на 2023 рік.

Колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи апелянта, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» надало суду докази понесення ним витрат на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн. та просило стягнути на його користь такі витрати з Головного управління ДПС в Одеській області.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом першої інстанції враховано положення статті 134 КАС України щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зважаючи на обсяг матеріалів справи та поданих позивачем доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки саме така сума є співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Зазначеним спростовуються твердження апелянта про неврахування судом першої інстанції при вирішенні спору критеріїв співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., оскільки, на думку суду, таке відшкодування є справедливим і обґрунтованим, а також співмірним зі складністю справи та витраченим адвокатом часом.

Колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019р. по справі №826/841/17.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за №1686/24218, то колегія суддів зазначає, що наведене не вказує на відсутність підстав для стягнення витрат.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17, від 01 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20, предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору та не повинно перевірятися при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області правильність висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Разом із відзивом на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» подало до суду клопотання про стягнення на його користь з відповідача 7500,00 грн. витрат на правничу допомогу, понесених товариством на стадії апеляційного розгляду справи.

Головне управління ДПС подало письмове клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому зазначило про ненадання товариством Книги обліку доходів та витрат, в якій би було відображено отримання адвокатом доходу від незалежної професійної діяльності, а також документів, що свідчать про оплату позивачем гонорару у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

За твердженнями податкового органу, відзив ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» дублює зміст відповіді на відзив, яка ним подавалася до суду першої інстанції, а також враховуючи розгляд справи в порядку письмового провадження, справедливим буде призначення товариству компенсації витрат на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» заперечило проти клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про зменшення витрат на правничу допомогу. Зазначає, що згідно сталої практики Верховного Суду відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено; предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі, а не облік отриманих адвокатом доходів та їх оподаткування. Головним управлінням ДПС в Одеській області не наведено достатніх та належних підстав при погодженні на стягнення витрат у розмірі 1000,00 грн.

Розглянувши питання розподілу витрат на правничу допомогу, понесених на стадії апеляційного розгляду справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

В підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн. на стадії апеляційного розгляду справи ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» надало суду:

-договір про надання правової допомоги №1 від 10.03.2023р., укладений між Адвокатським об`єднанням «Практика» та ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА»;

-додаткову угоду №2 від 26.07.2023р. до договору про надання правової допомоги №1 від 10.03.2023р., яка визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги під час апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі №420/8383/23. За умовами п.4 зазначеної Додаткової угоди вартість надання юридичних послуг Клієнту встановлюється у фіксованому розмірі та становить 7500,00 грн., незалежно від витраченого адвокатами часу;

-акт приймання-передачі наданих послуг №2 від 27.07.2023р.;

-рахунок №2 від 27.07.2023р. до договору про надання правової допомоги №1 від 10.03.2023р. та додаткової угоди №2 від 26.07.2023р. на суму 7500,00 грн. за послугу «Гонорар за надання послуг з професійної правничої допомоги під час апеляційного перегляду рішення від 22.06.2023р. у справі №420/8383/23».

У постановах Верховного Суду від 28.04.2023р. по справі №640/8003/20, від 25.05.2023р. по справі №440/7120/20, від 20.06.2023р. по справі №280/5922/21 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постанові Верховного Суду від 17.05.2023р. по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат на стадії апеляційного розгляду справи колегія суддів враховує, що дана справа є справою незначної складності, розглядається в порядку письмового провадження, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» фактично узагальнило свою правову позицію, яка ним обґрунтовувалася в суді першої інстанції, у зв`язку з чим підготовка відзиву не потребувала затрат значного часу та опрацювання великого обсягу інформації.

У зв`язку з цим, а також враховуючи клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів доходить висновку, що справедливим, розумним та пропорційним у даній справі буде стягнення з відповідача на користь ТОВ «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» 2500,00 грн. у відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на ненадання позивачем доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат з підстав, зазначених вище.

Що ж до посилань Головного управління ДПС в Одеській області на відсутність (ненадання) доказів фактичної сплати товариством на користь АО «Практика» отриманих послуг з правничої допомоги, то колегія суддів зазначає, що зі змісту частини сьомої статті 139 КАС України слідує, що розподілу підлягають витрати на правничу допомогу не тільки ті, які вже сплачені, а й ті, що підлягають сплаті.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова компанія «ПАЛЬМІРА» (код ЄДРПОУ 39258439, вул. М.Боровського, 35, м.Одеса, 65031) 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 вересня 2023 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук