Рішення

від 14.06.2023 по справі 520/6236/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 червня 2023 р. справа № 520/6236/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання Шарковій А.В.,

за участі:

представника позивача Маслової О.Г.,

представника відповідача Садієва Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (вул. Різдвяна, буд. 29-А, к. 90 м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 32674729) до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області, в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області №00044610703 від 13 березня 2023 року щодо застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 6 039 488,93 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2031 відкрито провадження у вказаний адміністративній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач вказує на те, що спірне податкове - повідомлення рішення є протиправним, оскільки в силу положень Закону України «Про валюту і валютні операції» виконання договору зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, та нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов`язань зупиняється на весь період форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Настання в Україні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): збройної агресії Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" засвідчено Торгово-промисловою палатою України (лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1). Також, відповідач у відповіді від 13.05.2022 №9957/6/20-40-07 на запит позивача від 05.05.2022 посилаючись на офіційну інформацію Торгово-промислової палати України, викладену у листі від 28.02.2022 №2024/02.0-7, повідомив про достатність офіційної інформації ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин. Позивач вважає, що ці обставини є форс-мажорними і зупинення строку розрахунку відповідно до терміну існування форс-мажорних обставин є безумовною підставою для не нарахування пені відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції". З огляду на викладене позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення і винесення на підставі та на виконання норм законодавства за результатами перевірки позивача, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій підтримав правову позицію, викладену в адміністративному позові.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (надалі - позивач, ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор"), код ЄДРПОУ 39674729, належним чином зареєстровано в якості юридичної особи 30.09.2003 та як платник податків перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Головним управлінням ДПС у Харківській області (надалі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач) 10.02.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 06.03.2017 №UKR-06/03-2017 за період з 01.12.2021 по 31.12.2022 та за зовнішньоекономічним контрактом від 12.01.2017 №12/01/2017 за період з 01.10.2021 по 31.12.2022.

За результатами камеральної перевірки складено Акт за №2547/20-40-07-03-06/32674729 від 10 лютого 2023 року, яким встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасного надходження товару на територію України за ЗЕД контрактом від 12.01.2017 №12/01/2017, який укладено з компанією ОU «КОРЕIКА» (Естонія) та за ЗЕД контрактом від 06.03.2017 № UKR-06/03-2017, який укладено з компанією з SOCIETE DELABORATION DES PRODUITS HALIEUTIQUES SOCIETE ANONYME (S.E.P.H.S.A) (Мавританія), у зв`язку з чим було донараховано пеню у сумі 6 039 488,93 грн.

На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області №00044610703 від 13 березня 2023 року щодо застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 6 039 488,93 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин та правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №00044610703 від 13 березня 2023 року, суд зазначає наступне.

Врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства передбачено Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (надалі, також Закон №2473-VIII).

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону №2473-VIII визначено, що валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Окрім цього, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, до повноважень податкових органів, серед іншого, належить здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. При цьому, у випадку виявлення порушень валютного законодавства контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, в тому числі, застосувати штрафні (фінансові) санкції та нарахувати пеню.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-XII (надалі, також Закон №959-XII) наведено визначення зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до якої зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до статті 5 Закону №959-XII усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".

Також, статтею 1 Закону №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що між ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" (надалі - Покупець) та компанією ОU «КОРЕIКА» (Естонія) (надалі -Продавець) було укладено контракт від 12.01.2017 №12/01/2017.

З метою виконання умов вищевказаних контрактів ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" здійснювало передплату товару шляхом перерахування на рахунок компанії ОU «КОРЕIКА» (Естонія). Відповідно до пп. 6.1 п. 6 умов Контракту від 12.01.2017 №12/01/2017 партія товару повинна бути поставлена фірмою ОU «КОРЕIКА» (Естонія) не пізніше ніж за 30 календарних діб з моменту передоплати, на умовах визначених в Інвойсі відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс - 2000".

Однак, фірма ОU «КОРЕIКА» (Естонія), в порушення пп. 6.1 п. 6 умов Контракту від 12.01.2017 №12/01/2017, не виконала свої зобов`язання по постачанню товару на адресу ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" по наступним передплатам:

- платіжний документвід 07.05.2021 №450, сума - 19006,00 Євро (еквівалент - 635 045,58 грн.), граничний термін надходження товарів відповідно до контракту - 06.06.2021;

- платіжний документвід 14.05.2021 №455,сума - 20000,00 Євро (еквівалент - 667 476,00 грн.), граничний термін надходження товарів відповідно до контракту - 13.06.2021;

- платіжний документ від 31.05.2021 №462, сума - 130000,00 Євро (еквівалент - 4 340 648,00 грн.), граничний термін надходження товарів відповідно до контракту - 30.06.2021;

- платіжний документ від 30.06.2021 № 468, сума - 246 200,00 Євро (еквівалент - 7 952 703,16 грн.), граничний термін надходження товарів відповідно до контракту - 30.07.2021;

- платіжний документ від 27.07.2021 №474,сума - 306000,00 Євро (еквівалент - 9 733 462,20 грн.), граничний термін надходження товарів відповідно до контракту - 26.08.2021;

- платіжний документ від 18.08.2021 №478, сума - 176000,00 Євро (еквівалент - 5 523 232,00 грн.), граничний термін надходження товарів відповідно до контракту - 17.09.2021;

- платіжний документ від 08.10.2021 №ЕК000004648, сума - 86 000,00 Євро (еквівалент - 2 617 650,80 грн.), граничний термін надходження товарів відповідно до контракту - 07.11.2021;

- платіжний документ від 18.10.2021 №ЕК000004793, сума - 43000,00 Євро (еквівалент - 1 309 178,00 грн.), граничний термін надходження товарів відповідно до контракту - 17.11.2021;

- платіжний документ від 17.10.2022 №ЕК000003817, сума - 35 640,00 Євро (еквівалент - 1 266 421,07 грн.), граничний термін надходження товарів відповідно до контракту - 16.11.2022.

Тобто, частково порушення вимог підпункту 6.1 пункту 6 умов Контракту від 12.01.2017 №12/01/2017 з боку фірми ОС КОРЕІКА щодо термінів постачання товарів відбулось ще до введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану з Україні».

Періоди порушення граничних строків розрахунків, розрахунок пені та інша детальна інформація щодо нарахування пені наведено у Додатку 5 (т. 5 арк. 216). Так, позивачем порушено граничні строки розрахунків (поставки) з 27.07.2022 по 05.10.2022, з 06.10.202 по 12.10.2022, з 13.10.2022 по 14.10.2022, з 15.10.2022 по 21.11.2022, з 21.11.2022 по 27.11.2022, з 28.11.2022 по 29.11.2022, з 30.11.2022 по 01.12.2022, з 02.12.2022 по 02.12.2022, з 03.12.2022 по 03.12.2022, з 04.12.2022 по 07.12.2022, з 08.12.2022 по 12.12.2022, з 18.08.2022 по 12.12.2022, з 13.12.2022 по 24.12.2022, з 25.12.2022 по 25.12.2022, з 26.12.2022 по 26.12.2022, з 27.12.2022 по 27.12.2022, з 28.12.2022 по 31.12.2022, з 08.10.2022 по 31.12.2022, з 18.10 2022 по 31.12.2022.

В ході перевірки, проведеної контролюючим органом, та під час розгляду справи в суді позивачем документів щодо пред`явлення претензій, переговорів між представниками сторін для вирішення суперечок стосовно порушення умов контракту надано не було. Позовів до комерційного арбітражного суду при ТТП України до суду не надано.

06.03.2017 ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" (надалі - Покупець) укладено контракт №UKR-06/03-2017 з компанією з SOCIETE DELABORATION DES PRODUITS HALIEUTIQUES SOCIETE ANONYME (S.E.P.H.S.A) (Мавританія) (надалі - Продавець).

З метою виконання умов вищевказаного контракту ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" здійснювало передплату товару шляхом перерахування на рахунок компанії SOCIETE DELABORATION DES PRODUITS HALIEUTIQUES SOCIETE ANONYME (S.E.P.H.S.A) ( Мавританія). Відповідно до пп. 6.1. 6.2 п. 6 умов контракту від 06.03.2017 №UKR-06/03-2017 партія товару повинна бути поставлена фірмою не пізніше ніж за 30 календарних діб з моменту передоплати, на умовах визначених в Інвойсі відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс - 2000". Відповідно до п. 6.3 у разі недопостачання товару продавець повинен повернути передоплату не пізніше 180 днів покупцю.

Однак, компанія SOCIETE DELABORATION DES PRODUITS HALIEUTIQUES SOCIETE ANONYME (S.E.P.H.S.A) (Мавританія) в порушення пп. 6.1 п. 6 умов Контракту від 06.03.2017 №UKR-06/03-2017, не виконала свої зобов`язання по постачанню товару на адресу ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" по наступним передплатам:

- платіжний документ від 21.12.2021 №ЕК000005876, сума - 300 000,00 дол. США еквівалент - 8 185 380.00 грн.), граничний термін надходження товарів - 20.12.2022;

- платіжний документ від 28.12.2021 №ЕК000006027, сума - 100 000,00 дол. США (еквівалент - 2 723 060,00 грн.), граничний термін надходження товарів - 27.12.2022;

- платіжний документ від 08.02.2022 №ЕК000000635, сума - 300 000,00 дол. США (еквівалент - 8 399 940,00 гри.), граничний термін надходження товарів - 07.02.2023;

- платіжний документ від 14.02.2022 №ЕК000000723, сума - 440 000,00 дол. США (еквівалент - 12 335 224,00 грн.), граничний термін надходження товарів - 13.02.2023 ;

- платіжний документ від 01.06.2022 №ЕК000001903, сума - 200 000.00 дол. США (еквівалент - 5 850 980,00 грн.), граничний термін надходження товарів - 27.11.2022;

- платіжний документ від 14.07.2022 №ЕК000002547, сума - 300 000.00 дол. США (еквівалент - 8 776 470,00 грн.), граничний термін надходження товарів - 09.01.2023;

- платіжний документ від 22.07.2022 №ЕК000002618, сума - 300 000,00 дол. США (еквівалент - 10 970 580,00 грн.), граничний термін надходження товарів - 17.01.2023;

- платіжний документ від 08.08.2022 №ЕК000002877, сума - 1 000 000,00 дол. США (еквівалент - 36 568 600,00 грн.), граничний термін надходження товарів - 03.02.2023;

- платіжний документ від 25.08.2022 №ЕК000003068, сума - 500 000,00 дол. США (еквівалент - 18 284 300,00 грн.), граничний термін надходження товарів - 20.02,2023;

- платіжний документ від 20.09.2022 №ЕК000003391, сума - 250 000,00 дол. США (еквівалент - 9 142 150,00 грн.), граничний термін надходження товарів - 18.03.2023;

- платіжний документ від 06.10.2022 №ЕК000003669, сума - 250 000,00 дол. США (еквівалент - 9 142 150,00 грн.), граничний термін надходження товарів - 03.04.2023;

- платіжний документ від 26.10.2022 №ЕК000003982, сума - 100 000,00 дол. США (еквівалент - 3 656 860,00 грн.), граничний термін надходження товарів - 23.04.2023;

- платіжний документ від 31.10.2022 №ЕК000004052, сума - 100 000,00 дол. США (еквівалент - 3 656 860,00 грн.), граничний термін надходження товарів - 28.04.2023;

- платіжний документ від 15.11.2022 №ЕК000004333, сума - 100 000,00 дол. США (еквівалент - 3 656 860,00 грн.), граничний термін надходження товарів -13.05.2023.

Тобто, ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор", згідно умов Контракту від 06.03.2017 №UKR-06/03-2017, виконало всі свої зобов`язання, виконання яких настало згідно з умовами контракту, у т.ч. незважаючи на введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану з Україні».

Періоди порушення граничних строків розрахунків, розрахунок пені та інша детальна інформація наведено у Додатку 5 (т. 5 арк. 216). Так, позивачем порушено наступні періоди граничних строк розрахунків ( поставки) з 30.08.2022 по 05.09.2022, з 06.09.2022 по 07.09.2022, з 07.09.2022 по 07.09.2022, з 08.09.2022 по 10.09.2022, з 11.09.2022 по 12.09.2022, з 13.09.2022 по 14.09.2022.

В ході перевірки, проведеної контролюючим органом та під час розгляду справи в суді позивачем документів щодо пред`явлення претензій, переговорів між представниками сторін для вирішення суперечок стосовно порушення умов контракту надано не було. Позовів до комерційного арбітражного суду при ТТП України не надано.

В результаті виявленого порушення ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності контролюючим органом встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасного надходження товару на територію України за ЗЕД контрактом від 12.01.2017 №12/01/2017, який укладено з компанією ОU «КОРЕIКА» (Естонія) та за ЗЕД контрактом від 06.03.2017 №UKR-06/03-2017, який укладено з компанією з SOCIETE DELABORATION DES PRODUITS HALIEUTIQUES SOCIETE ANONYME (S.E.P.H.S.A) (Мавританія), та нараховано пеню у сумі 6 039 488,93 грн.

Частинами 1, 2, 5 та статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII Про валюту і валютні операції" (надалі - Закону №2473-VIII) передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про національний банк України" з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи. Правління Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (надалі - Постанова НБУ №18).

Пунктом 14-2 Постанови №18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Відповідно до ч.3 ст.13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позивач погоджується з викладеними Відповідачем в Акті перевірки датами, сумами, що були перераховані за умовами вищезазначених зовнішньоекономічних контрактів в якості передоплати за Товар, а також не оспорює вказаних Відповідачем дат поставки Товару та розрахунку днів прострочення граничного терміну недопоставленого товару, встановлених положеннями Закону України "Про валюту і валютні операції та Постановами правління НБУ України.

З матеріалів справи, зокрема адміністративного позову слідує, що заперечуючи наявність підстав нарахування контролюючим органом пені за порушення статті 13 Закону №2473-VIII, позивач посилається на виникнення обставин непереборної сили, зокрема, що контролюючий орган безпідставно не врахував надані позивачем докази настання форс - мажорних обставин, а саме Лист Торгово - промислової палати України (надалі - ТТП України ), яким підтвердило настання форс - мажорних обставин в Україні внаслідок військової агресії Російської Федерації та введенням позивача в оману з приводу достатності листа ТТП України для підтвердження обставин непереборної сили.

Стосовно посилання на вказані обставини, суд зазначає наступне.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов`язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.

Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44(5) (далі Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згодом Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався: з 26 березня 2022 року строком на 30 діб; з 25 квітня 2022 року на 30 діб, з 25 травня 2022 року на 90 діб, з 23 серпня 2022 року на 90 діб.

Тобто, ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської дiяльностi України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Отже, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, вимоги Закону №2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

Крім цього, посилання позивача на лист ГУ ДПС у Харківській області від 13.05.2022 №9957/6/20-40-070, яким нібито відповідач ввів в оману позивача та запевнив його в правомірності застосування листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 суд не бере до уваги, оскільки листом від 13.05.2022 податковим органом було лише повідомлено позивача на його запит від 05.05.2022, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракт) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) та на період довідки про підтвердження форс-мажорних обставин призупиняється нарахування пені відповідно до пункту 5 ст. 13 Закону про порушення строків розрахунків за імпортним контрактом.

Стосовно посилання позивача на сертифікат Харківської торгово-промислової палати від 19.04.20-23 №342/63.01.-6 та сертифікат Харківської торгово-промислової палати від 03.05.2023.№396/63/.01-6 суд зазначає, що вони не були предметом дослідження контролюючим органом під час перевірки та були виготовлені ТПП України та надані позивачем до суду під час судового розгляду справи, тобто після складання акту перевірки №2547/20-40-07-03-06/32674729 від 10.02.2023 та прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 13.03.2023 №00044610703.

Суд зазначає, що порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5).

Статтею 4 Регламенту розмежовано компетенції ТПП України та регіональних палат.

Відповідно до статей 4.1 та 4.2 4.1., Торгово-промислова палата України здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України, норм законодавства, відомчих нормативних актів, а також умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції Торгово-промислової палати України.

Регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної торгово-промислової палати.

Тобто до компетенції регіональної торгово-промислової палати належить засвідчення наявності обставин непереборної сили у договірних відносинах між резидентами, засвідчення ж форс-мажорних обставин відповідно до умов зовнішньоторговельної угоди, укладення якої має місце між позивачем та з компанією ОU «КОРЕIКА» (Естонія), між позивачем та з компанією з SOCIETE DELABORATION DES PRODUITS HALIEUTIQUES SOCIETE ANONYME (S.E.P.H.S.A) (Мавританія), здійснюється Торгово-промисловою палатою України.

Водночас, сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України, ані під час перевірки, ані до суду позивачем надано не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сертифікат Харківської торгово-промислової палати від 19.04.20-23 №342/63.01.-6 та сертифікат Харківської торгово-промислової палати від 03.05.2023.№396/63/.01-6 не є належними доказами, які посвідчують обставини непереборної сили відносно неможливості виконання зобов`язань за зовнішньо - економічними договорами, оскільки такі видані регіональною торгово-промисловою палатою, а також після прийняття рішення контролюючим органом та відповідно вважає необґрунтованими доводи позивача щодо належності вказаних сертифікатів як доказів.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку щодо правомірності встановлення ГУ ДПС у Харківській області порушення ч. 3 ст. 13 Закону України №2473-VIII та прийняття податкового повідомлення-рішення №00044610703 від 13 березня 2023 року щодо застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 6 039 488,93 грн., оскільки позивачем не надано необхідних доказів для підтвердження наявності форс-мажорних обставин, а відтак, підстави для задоволення позову відсутні.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

При цьому суд наголошує, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу в обґрунтування порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З огляду на те, що позивач не спростував правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України" (Заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00044610703 від 13 березня 2023 року винесено контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірним. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (вул. Різдвяна, буд. 29-А, к. 90 м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 32674729) до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.06.2023.

Суддя Біленський О.О.