Рішення

від 22.06.2023 по справі 600/6751/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 р. м. Чернівці Справа №600/6751/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МКЮВ" до Державної митної служби України в особі Київської митниці про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МКЮВ" (позивач) до Київської митниці (відповідач), з такими позовними вимогами:

скасувати рішення №UА100320/2021/000031/2 від 06.10.2021 Київської митниці Державної митної служби України, в особі уповноваженої співробітниці митного поста "Столичний" старшого державного інспектора Барановської Юлії Валентинівни, яким було скориговано митну вартість товару №1 з 3,3043 долара США до 5,4336 долара США за 1 кг вантажу нетто та товару №2 з 2,2157 долара США до 4,0192 долара США за 1 кг вантажу нетто.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням без достатніх законних підстав було скориговано митну вартість товару №1 з 3,3043 долара США до 5,4336 долара США за 1 кг вантажу нетто та товару №2 з 2,2157 долара США до 4,0192 долара США за 1 кг вантажу нетто, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Посилався на те, що у відповідності до умов п. 1.1 Додаткової угоди №2 від 20.06.2021 до зовнішньоекономічного контракту №8 від 26.09.2019, які були надані відповідачу для здійснення митного оформлення товару, Продавець зобов`язується поставити товар на умовах CFR "Одеса" та/або "Київ-Луки", Україна. У відповідності до Правил "Інкотермс" терміни "вартість i фрахт" (CFR) означав, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов поручні судна в порту відвантаження. В даному випадку вантаж був відправлений залізничним транспортом, на доказ чого відповідачу була надана залізнична накладна.

Окрім цього вказував, що у відповідності до умов п. 2 зовнішньоекономічного контракту №8 від 26.09.2019 ціна на товар включає в себе маркування та упаковки товару. Інших документів, які б підтверджували включення даного показника у загальну вартість товару законодавство не передбачає, а тому, на думку позивача, у відповідача не було підстав для коригування митної вартості товару з цієї причини.

Зазначав, що посилання відповідача на розбіжність в cyмi платежу за договором i вартості поставленої за даною митною декларацією продукції пояснюється тим, що поставка товару здійснювалася в межах виконання одного замовлення за вищезазначеним договором, загальна вартість якого складала 39453,00 долара США.

Враховуючи, що оплата за поставлений товар у відповідності до положень п. 3.2. Додаткової угоди №2 від 20.06.2021 до зовнішньоекономічного контракту №8 від 26.09.2019 здійснюється товариством на умовах передоплати в poзмірі не менше 70% вартості замовленого товару, ними i була сплачена одним платежем вказана сума. У гр. 70 платіжного доручення зазначений не номер інвойсу, a відомості про зовнішньоекономічний контракт, на виконання якого здійснюється оплата та призначення платежу. Саме ці відомості i зазначені в даній графі у вигляді: передоплата за товари по контракту №8 від 26.09.2019.

Вказував, що в тій частині, яка стосується відсутності у прайс-листі від 02.03.2021 всього асортименту продукції продавця, що, на думку відповідача, є несумісним з положеннями статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, то сторона позивача звертала увагу на те, що фактично відповідач не зазначив конкретну норму, яка б зобов`язувала імпортера надавати митному органу документ, в якому б зазначався весь перелік продукції експортера.

Посилався також на те, що у наданих платіжних документах на виконання вимог чинного законодавства та міжнародних правил оплати в міжнародної торгівлі зазначені вci необхідні реквізити, які дозволяють чіткоi недвозначно ідентифікувати товар, за який проводиться оплата, зокрема, вказаний зовнішньоекономічний контракт, який є підставою для проведення оплати, яку би відповідний банк не допустив у випадку порушення ними будь-яких вимог законодавства.

Окрім цього вказував, що на відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав не застосування попередніх. Проте, як вбачається iз доданих до позову документальних доказів, відповідач не виконав вказані вимоги закону, що призвело до ухвалення оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведене вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позову заяву, в якому зазначив, що декларантом до митного оформлення надано платіжне доручення від 05.08.20214 №б/н, де сума попередньої оплати за товари склала 28949,20 доларів США, проте суми за інвойсом від 13.08.2021 №KIN06-2 складає 14284 доларів США. Однак, у графі 70 не зазначено номер інвойсу за яким відбувалась оплата, тобто не можливо визначити за якою партією відбулася оплата за товари.

Додатково зазначав, що відповідно до п. 3.2 Додатку до контракту від 20.06.2021 №2 передоплата здійснюється покупцем у розмірі 70 % від вартості замовлення, вартість товарів за інвойсом від 13.08.2021 №KIN06-2 складає 14284 доларів США, проте відповідно до платіжного доручення від 05.08.2021 №б/н попередня оплата за товари склала 28949,20 доларів США.

Зазначав, що відповідно до прайс-листа від 02.03.2021 №б/н вартість товарів зазначена на умовах поставки "CFR-Одеса", а в інвойсі від 13.08.2021 №KIN06-2, така ж саме вартість товарів зазначено на умовах поставки "CFR-Київ-Ліски".

Разом із цим, відповідач посилався на те, що прайс-лист від 02.03.2021 №б/н не містить всього асортименту продукції продавця, що є несумісним з положеннями статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ СОТ 1994).

Таким чином, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за митною декларацією від 06.10.2021 UА100320/2021/000031/2 за резервним методом із застосуванням статті 59 Кодексу.

Вказував, що різниця між платежами, які заявлялися декларантом до винесення рішення та платежами, які повинні бути сплачені у зв`язку з винесенням рішення склала - 52729,95 грн.

Враховуючи наведене вважає оскаржуване рішення правомірним, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.12.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

26.09.2019 між фірмою "Esou (Langfang) import and export trade company limited" (Продавцем), країна: Китай, в особі Джейсон Гіспан і фірмою ТОВ "МКЮВ" (Покупцем), країна: Україна, в особі директора Левандовської Юлії з другої сторони укладено Контракт №8 за умовами якого Продавець зобов`язується поставити на умовах FOB "Xingang", Китай, а Покупець прийняти і оплатити товар "меблі" на умовах контракту (а.с. 10-13).

Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна на товар встановлюється в USD (доларах США) та включає в себе вартість маркування і упакування, транспортні витрати на умовах FOB "Xingang", Китай.

Згідно п. 2.2 Контракту загальна сума контракту складає 49000,00 доларів США. (49000 USD).

Пунктом 3.1 Контракту визначено, що платежі по даному контракту проводяться покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця.

Передоплата проводиться покупцем в розмірі 30 % від вартості замовлення, остаточна заборгованість оплачується не пізніше, ніж через 1 (один) рік після отримання товару.

20.06.2021 між фірмою "Esou (Langfang) import and export trade company limited" (Продавцем), країна: Китай, в особі Джейсон Гіспан і фірмою ТОВ "МКЮВ" (Покупцем), країна: Україна, в особі директора Левандовської Юлії з другої сторони укладено Додаткову угоду до контракту №8 від 26.09.2019, згідно якої пункту 1.1 контракту №8 викласти в наступній редакції:

Продавець зобов`язується поставити на умовах CFR "Одеса" та/чи Київ/Ліски, Україна, а Покупець прийняти і оплатити товар "меблі" на умовах контракту.

Пунктом 1.2 Додаткової угоди визначено, що ціна на товар встановлюється в USD (доларах США) і включає в себе вартість маркування і упакування. Транспортні витрати на умовах CFR "Одеса" чи "Київ-Ліски, Україна".

Відповідно до п. 3.2 Додаткової угоди передоплата проводиться покупцем в розмірі 70 % від вартості замовлення, оплачується не пізніше, ніж через 1 (один) після отримання товару.

Згідно п. 6.3 Додаткової угоди поставка продавцем проводиться на умовах CFR "Одеса" та/чи Київ/Ліски, Україна.

На виконання умов зазначеного контракту здійснено поставку товару, а саме: меблі для сидіння, з металевим каркасом, оббиті тканиною: chair DC -1025 black/Обідній стілець 100 шт.; Dinning chair rim05 beige/Обідній стілець 44 шт,; Dinning chair DC 2272 grey/ Обідній стілець - 60 шт.; Dinning chair DC 2174 brown/Обідній стілець 120 шт.; Dinning chair DC 2233 brown+ grey/ Обідній стілець - 104 шт.; Виробник ESOU (Langfang) import and export trade company limited Країна виробництва CN.

06.10.2021 позивачем з метою проведення митного оформлення товарів (меблі) в режимі імпорт до Київської митниці декларантом було подано електронну митну декларацію №UA 100320/2021/240566, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 14284,00 доларів США за курсом валюти 26,4244 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, до митної декларації №UA100320/2021/240566 від 06.10.2021 та на виконання вимог, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, разом з указаною декларацією було подано до митного органу такі документи:

- пакувальний лист від 13.08.2021;

- рахунок-фактуру (інвойс) KIN06-2 13.08.2021;

- накладна УМВС 14334593 від 18.08.2021;

- автотранспортну накладну б/г від 01.10.2021;

- сертифікат про походження товару 21С1328А0397/00108;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадку митного огляду, що здійснюється при виконанні) №UA 100320/2021/240382 від 05.10.2021;

- банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 05.08.2021;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 02.03.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод. Угода №1 від 17.07.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод. Угода №2 від 20.06.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №8 від 26.09.2019, стороною якого є виробник товарів, що декларуються;

- договір про надання послуг митного брокера Б20072020-1 від 20.07.2020;

- інвойс №KIN06-1 від 28.06.2021;

- інвойс-специфікація №EA210302K;

- переклад експортної МД №292020 від 16.08.2021;

- перепустку №ПР-26495 від 02.10.2021;

- рішення суду по справі №600/32 від 19.07.2021;

- рішення суду по справі №824/35 від 08.07.2020;

- митну декларацію країни відправлення №292020210000150304 від 16.08.2021;

- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів UA100320.2021.240566 від 06.10.2021.

Надання вказаних документів до митного оформлення підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100320/2021/01057.

За результатами розгляду митної декларації №UA100320/2021/240566 від 06.10.2021 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100320/2021/000031/2 від 06.10.2021, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом.

Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні №UА100320/2021/000031/2 митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- декларантом до митного оформлення надано платіжне доручення від 05.08.2021 №б/н, де сума попередньої оплати за товари склала 28949,20 доларів США, проте суми за інвойсом від 13.08.2021 №KIN06-2 складає 14284 доларів США. Також у платіжному дорученні у гр. 70 не зазначено номер інвойсу за яким відбувалась оплата, тобто неможливо визначити за якою партією відбулася оплата за товари.

- додатково зазначено відповідно до п. 3.2 додатку до контракту від 20.06.2021 №2 передоплата здійснюється покупцем у розмірі 70 % від вартості замовлення, вартість товарів за інвойсом від 13.08.2021 №KIN06-2 складає 14284 доларів США, проте відповідно до платіжного доручення від 05.08.2021 №б/н попередня оплата за товари склала 28949, 20 доларів США.

- відповідно до прайс-листа від 02.03.2021 №б/н вартість товарів зазначена на умовах поставки "CFR-Одеса", а в інвойсі від 13.08.2021 №KIN06-2 така ж сама вартість товарів зазначено на умовах поставки "CFR-Київ-Ліски".

- також наданий прайс-лист від 02.03.2021 №б/н не містить всього асортименту продукції продавця, що є несумісним з положеннями статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ СОТ 1994).

Враховуючи зазначене та керуючись положеннями ч. 2 та 3 ст. 53 та ч. 5 ст. 54, ст. 254 МК України декларанту шляхом направлення цифрового повідомлення запропоновано надати до Київської митниці: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування страхові документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями , та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

Декларантом додатково були надані податкові накладні (без підпису та не завірені печаткою) та надісланий лист від 06.09.2021 №б/н стосовно неможливості надання інших документів за митною декларацією від 06.10.2021 №UA100320/2021/240566.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, відповідачем було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2021/01057.

Вважаючи протиправними рішення про коригування митної вартості товарів UА100320/2021/000031/2 від 06.10.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі МК України).

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.52 МК України за явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до вимог частин 2 та 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За змістом ч.ч. 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

В силу ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

За правилами ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31 березня 2015 року у справі №21-127а15, від 02 червня 2015 року у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16, від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- декларантом до митного оформлення надано платіжне доручення від 05.08.2021 №б/н, де сума попередньої оплати за товари склала 28949,20 доларів США, проте суми за інвойсом від 13.08.2021 №KIN06-2 складає 14284 доларів США. Також у платіжному дорученні у гр. 70 не зазначено номер інвойсу за яким відбувалась оплата, тобто неможливо визначити за якою партією відбулася оплата за товари.

- відповідно до п. 3.2 додатку до контракту від 20.06.2021 №2 передоплата здійснюється покупцем у розмірі 70 % від вартості замовлення, вартість товарів за інвойсом від 13.08.2021 №KIN06-2 складає 14284 доларів США, проте відповідно до платіжного доручення від 05.08.2021 №б/н попередня оплата за товари склала 28949, 20 доларів США.

- відповідно до прайс-листа від 02.03.2021 №б/н вартість товарів зазначена на умовах поставки "CFR-Одеса", а в інвойсі від 13.08.2021 №KIN06-2 така ж сама вартість товарів зазначено на умовах поставки "CFR-Київ-Ліски".

- наданий прайс-лист від 02.03.2021 №б/н не містить всього асортименту продукції продавця, що є несумісним з положеннями статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ СОТ 1994).

Слід відзначити, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (ч.4 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України).

Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи ч. 3 ст. 53 МК України).

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 26.09.2019 між фірмою "Esou (Langfang) import and export trade company limited" (Продавцем), країна: Китай, в особі Джейсон Гіспан і фірмою ТОВ "МКЮВ" (Покупцем), країна: Україна, в особі директора Левандовської Юлії з другої сторони укладено Контракт №8 за умовами якого Продавець зобов`язується поставити на умовах FOB "Xingang", Китай, а Покупець прийняти і оплатити товар "меблі" на умовах контракту.

Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна на товар встановлюється в USD (доларах США) в включає в себе вартість маркування і упакування, транспортні витрати на умовах FOB "Xingang", Китай.

Згідно п. 2.2 Контракту загальна сума контракту складає 49000,00 доларів США (49000) USD.

Пунктом 3.1 Контракту визначено, що платежі по даному контракту проводяться покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця.

Передоплата проводиться покупцем в розмірі 30 % від вартості замовлення, остаточна заборгованість оплачується не пізніше, ніж через 1 (один) рік після отримання товару.

20.06.2021 між фірмою "Esou (Langfang) import and export trade company limited" (Продавцем), країна: Китай, в особі Джейсон Гіспан і фірмою ТОВ "МКЮВ" (Покупцем), країна: Україна, в особі директора Левандовської Юлії з другої сторони укладено Додаткову угоду до контракту №8 від 26.09.2019, згідно якої пункту 1.1 контракту №8 викласти в наступній редакції:

Продавець зобов`язується поставити на умовах CFR "Одеса" та/чи Київ/Ліски, Україна, а Покупець прийняти і оплатити товар "меблі" на умовах контракту.

Пунктом 1.2 Додаткової угоди визначено, що ціна на товар встановлюється в USD (доларах США) і включає в себе вартість маркування і упакування. Транспортні витрати на умовах CFR "Одеса" чи "Київ-Ліски, Україна".

Згідно п. 6.3 Додаткової угоди поставка продавцем проводиться на умовах CFR "Одеса" та/чи Київ/Ліски, Україна.

Розбіжність в сумі платежу за договором і вартості поставленої за даною митною декларацією продукції позивачем пояснюється тим, що поставка товару здійснювалася в межах виконання одного замовлення за вищезазначеним договором, загальна вартість якого складала 39453,00 долара США. У зв`язку із певними проблемами пакувального характеру відправник не зміг завантажити весь замовлений товар в один контейнер і був змушений відправити його двома. Враховуючи, що оплата за поставлений товар у відповідності до положень п 3.2. Додаткової угоди № 2 вiд 20.06.2021 до зовнішньоекономічного контракту №8 вiд 26.09.2019 повинна здiйснюватися позивачем на умовах передоплати в розмірі не менше 70% вартості замовленого товару, то позивачем і була сплачена одним платежем вказана сума передоплати, не менше 70% вартості замовленого товару.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що умови і обставини оплати оцінюваного товару у взаємозв`язку з тими доказами, що подавались позивачем до митного контролю, не давали обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлені неповні чи недостовірні відомості про вартість оцінюваного товару.

На підставі встановлених обставин справи та з урахуванням того, що на підтвердження оплати за товар декларантом було надано усі платіжні документи разом з митною декларацією, відповідно до яких зауважень щодо наявності в них недоліків або сумнівів у здійсненні позивачем оплати за товар відповідачем не встановлено, суд вважає, що такі документи повністю узгоджуються з умовами оплати згідно з укладеним між сторонами зовнішньоекономічного контракту № 8 вiд 26.09.2019 та Додатковою угодою до нього за №2 вiд 20.06.2021, і спростовують твердження митного органу щодо їх неподання, які наведені в оскарженому рішенні.

Стосовно не зазначення у гр. 70 платіжного доручення від 05.08.2021 номеру інвойсу, за яким відбувалася оплата за товар, що на думку відповідача позбавляє можливості визначити, за якою партією відбувалася оплата за товар, то такі є безпідставними, оскільки посилання на рахунок-фактуру (інвойс) в платіжному документі не є обов`язковим та не може вважатися безумовною обставиною, що не дає можливості підтвердити числові значення заявленої митної вартості товару, що поставлявся.

Крім того, дослідженням платіжного доручення від 05.08.2021 встановлено, що у гр. 70 вказаного доручення зазначено передоплату за товари по зовнішньоекономічному контракту №8 від 26.09.2019.

До того ж, як вбачається з указаного платіжного документу, в ньому, з-поміж іншого, зазначено про покупця та продавця товару і зовнішньоекономічний контракт, у зв`язку виконанням якого ці документи видані.

Враховуючи викладене, суд вважає неспростовними відповідачем доводи позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару із зазначенням всіх необхідних числових значень складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Висновки відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару, - безпідставні та необґрунтовані.

Щодо доводів відповідача, зазначених як підставу при прийнятті оскаржуваного рішення, що відповідно до прайс-листа від 02.03.2021 №б/н вартість товарів зазначена на умовах поставки "CFR-Одеса", а в інвойсі від 13.08.2021 №KIN06-2 така ж сама вартість товарів зазначено на умовах поставки "CFR-Київ-Ліски" суд зазначає, що відповідно до Додаткової угоди до контракту №8 від 26.09.2019 Продавець зобов`язується поставити на умовах CFR "Одеса" та/чи Київ/Ліски, Україна, а Покупець прийняти і оплатити товар "меблі" на умовах контракту.

Аргументи відповідача про те, що прайс-лист не містить всього асортименту продукції продавця суд вважає безпідставними, у зв`язку з тим, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Разом з тим, суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №810/690/17, де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04.04.2018 по справі №826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 31.03.2015 у справі №21-127а15.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані ТОВ "МКЮВ" разом з митною декларацією №UA100320/2021/240566 від 06.10.2021 документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Разом із цим, варто зазначити, що як вбачається із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості останнє не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості КТЗ почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх використання.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Судом встановлено, що за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості); метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості); метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості); метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків; метод визначення митної вартості на основі додавання не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту №8 від 26.09.2019 згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Враховуючи зазначене, відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Отже, на думку суду, подані позивачем до митного органу документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

З урахуванням наведених висновків суд вважає, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100320/2021/000031/2 від 06.10.2021.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частиною 1 та частиною 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених вище обставин, проаналізувавши зазначені положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих рішень. Відтак, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача частині визнання таких рішень протиправними та їх скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст. 139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МКЮВ" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення №UА100320/2021/000031/2 від 06.10.2021 Київської митниці, яким було скориговано митну вартість товару №1 з 3,3043 долара США до 5,4336 долара США за 1 кг вантажу нетто та товару №2 з 2,2157 долара США до 4,0192 долара США за 1 кг вантажу нетто.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МКЮВ" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення №262 від 30.11.2021.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "МКЮВ" (вул. Будівельників, 26 - "а"/54, м. Чернівці, Чернівецька область, 58005, код ЄДРПОУ 42098457).

Відповідач Київська митниця (вул. Гавела Вацлава, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555).

Суддя В.О. Григораш