Постанова

від 09.12.2024 по справі 600/6751/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/6751/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

09 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МКЮВ" до Державної митної служби України в особі Київської митниці про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії,

В С Т А Н О В И В :

у грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МКЮВ" звернулось до суду з позовом до Київської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року позов задоволено, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення №UА100320/2021/000031/2 від 06.10.2021 Київської митниці, яким було скориговано митну вартість товару №1 з 3,3043 долара США до 5,4336 долара США за 1 кг вантажу нетто та товару №2 з 2,2157 долара США до 4,0192 долара США за 1 кг вантажу нетто.

Стягнуто на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці сплачений судовий збір.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на наявність розбіжностей у поданих документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.09.2019 між фірмою "Esou (Langfang) import and export trade company limited" (Продавцем), країна: Китай, в особі Джейсон Гіспан і фірмою ТОВ "МКЮВ" (Покупцем), країна: Україна, в особі директора Левандовської Юлії з другої сторони укладено Контракт №8 за умовами якого Продавець зобов`язується поставити на умовах FOB "Xingang", Китай, а Покупець прийняти і оплатити товар "меблі" на умовах контракту (а.с. 10-13).

Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна на товар встановлюється в USD (доларах США) та включає в себе вартість маркування і упакування, транспортні витрати на умовах FOB "Xingang", Китай.

Згідно з п. 2.2 Контракту загальна сума контракту складає 49000,00 доларів США. (49000 USD).

Пунктом 3.1 Контракту визначено, що платежі по даному контракту проводяться покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця.

Передоплата проводиться покупцем в розмірі 30 % від вартості замовлення, остаточна заборгованість оплачується не пізніше ніж через 1 (один) рік після отримання товару.

20.06.2021 між фірмою "Esou (Langfang) import and export trade company limited" (Продавцем), країна: Китай, в особі Джейсон Гіспан і фірмою ТОВ "МКЮВ" (Покупцем), країна: Україна, в особі директора Левандовської Юлії укладено Додаткову угоду до контракту №8 від 26.09.2019, згідно якої пункту 1.1 контракту №8 викласти в наступній редакції:

Продавець зобов`язується поставити на умовах CFR "Одеса" та/чи Київ/Ліски, Україна, а Покупець прийняти і оплатити товар "меблі" на умовах контракту.

Пунктом 1.2 Додаткової угоди визначено, що ціна на товар встановлюється в USD (доларах США) і включає в себе вартість маркування і упакування. Транспортні витрати на умовах CFR "Одеса" чи "Київ-Ліски, Україна".

Відповідно до п. 3.2 Додаткової угоди передоплата проводиться покупцем в розмірі 70 % від вартості замовлення, оплачується не пізніше, ніж через 1 (один) після отримання товару.

Згідно з п. 6.3 Додаткової угоди поставка продавцем проводиться на умовах CFR "Одеса" та/чи Київ/Ліски, Україна.

На виконання умов зазначеного контракту здійснено поставку товару, а саме: меблі для сидіння, з металевим каркасом, оббиті тканиною: chair DC -1025 black/Обідній стілець 100 шт.; Dinning chair rim05 beige/Обідній стілець 44 шт,; Dinning chair DC 2272 grey/ Обідній стілець - 60 шт.; Dinning chair DC 2174 brown/Обідній стілець 120 шт.; Dinning chair DC 2233 brown+ grey/ Обідній стілець - 104 шт.; Виробник ESOU (Langfang) import and export trade company limited Країна виробництва CN.

06.10.2021 позивачем з метою проведення митного оформлення товарів (меблі) в режимі імпорт до Київської митниці декларантом було подано електронну митну декларацію №UA 100320/2021/240566, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 14284,00 доларів США за курсом валюти 26,4244 грн.

З матеріалів справи встановлено, що до митної декларації №UA100320/2021/240566 від 06.10.2021 та на виконання вимог, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, разом з указаною декларацією було подано до митного органу такі документи:

- пакувальний лист від 13.08.2021;

- рахунок-фактуру (інвойс) KIN06-2 13.08.2021;

- накладна УМВС 14334593 від 18.08.2021;

- автотранспортну накладну б/г від 01.10.2021;

- сертифікат про походження товару 21С1328А0397/00108;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадку митного огляду, що здійснюється при виконанні) №UA 100320/2021/240382 від 05.10.2021;

- банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 05.08.2021;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 02.03.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод. Угода №1 від 17.07.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод. Угода №2 від 20.06.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №8 від 26.09.2019, стороною якого є виробник товарів, що декларуються;

- договір про надання послуг митного брокера Б20072020-1 від 20.07.2020;

- інвойс №KIN06-1 від 28.06.2021;

- інвойс-специфікація №EA210302K;

- переклад експортної МД №292020 від 16.08.2021;

- перепустку №ПР-26495 від 02.10.2021;

- рішення суду по справі №600/32 від 19.07.2021;

- рішення суду по справі №824/35 від 08.07.2020;

- митну декларацію країни відправлення №292020210000150304 від 16.08.2021;

- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів UA100320.2021.240566 від 06.10.2021.

Надання вказаних документів до митного оформлення підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100320/2021/01057.

За результатами розгляду митної декларації №UA100320/2021/240566 від 06.10.2021 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100320/2021/000031/2 від 06.10.2021, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом.

Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні №UА100320/2021/000031/2 митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- декларантом до митного оформлення надано платіжне доручення від 05.08.2021 №б/н, де сума попередньої оплати за товари склала 28949,20 доларів США, проте суми за інвойсом від 13.08.2021 №KIN06-2 складає 14284 доларів США. Також у платіжному дорученні у гр. 70 не зазначено номер інвойсу за яким відбувалась оплата, тобто неможливо визначити за якою партією відбулася оплата за товари.

- додатково зазначено відповідно до п. 3.2 додатку до контракту від 20.06.2021 №2 передоплата здійснюється покупцем у розмірі 70 % від вартості замовлення, вартість товарів за інвойсом від 13.08.2021 №KIN06-2 складає 14284 доларів США, проте відповідно до платіжного доручення від 05.08.2021 №б/н попередня оплата за товари склала 28949, 20 доларів США.

- відповідно до прайс-листа від 02.03.2021 №б/н вартість товарів зазначена на умовах поставки "CFR-Одеса", а в інвойсі від 13.08.2021 №KIN06-2 така ж сама вартість товарів зазначено на умовах поставки "CFR-Київ-Ліски".

- також наданий прайс-лист від 02.03.2021 №б/н не містить всього асортименту продукції продавця, що є несумісним з положеннями статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ СОТ 1994).

З підстав, вказаних в ч. 2 та 3 ст. 53 та ч. 5 ст. 54, ст. 254 МК України декларанту, шляхом направлення цифрового повідомлення, запропоновано надати до Київської митниці: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування страхові документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями , та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

Декларантом додатково були надані податкові накладні (без підпису та не завірені печаткою) та надісланий лист від 06.09.2021 №б/н стосовно неможливості надання інших документів за митною декларацією від 06.10.2021 №UA100320/2021/240566.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, відповідачем було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2021/01057.

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

Згідно зі ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Отже, чинне законодавство покладає обов`язок доведення заявленої митної вартості товару на декларанта. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою або суперечливістю поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Положення статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до змісту рішення про коригування митної вартості товару підставою для коригування митної вартості товарів є висновок митного органу про те, що документи, які надані до митного оформлення, не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.10.2021 №UA100320/2021/000031/2 зазначено, що документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- декларантом до митного оформлення надано платіжне доручення від 05.08.2021 №б/н, де сума попередньої оплати за товари склала 28949,20 доларів США, проте суми за інвойсом від 13.08.2021 №KIN06-2 складає 14284 доларів США. Також у платіжному дорученні у гр. 70 не зазначено номер інвойсу за яким відбувалась оплата, тобто неможливо визначити за якою партією відбулася оплата за товари.

- відповідно до п. 3.2 додатку до контракту від 20.06.2021 №2 передоплата здійснюється покупцем у розмірі 70 % від вартості замовлення, вартість товарів за інвойсом від 13.08.2021 №KIN06-2 складає 14284 доларів США, проте відповідно до платіжного доручення від 05.08.2021 №б/н попередня оплата за товари склала 28949, 20 доларів США.

- відповідно до прайс-листа від 02.03.2021 №б/н вартість товарів зазначена на умовах поставки "CFR-Одеса", а в інвойсі від 13.08.2021 №KIN06-2 така ж сама вартість товарів зазначено на умовах поставки "CFR-Київ-Ліски".

- наданий прайс-лист від 02.03.2021 №б/н не містить всього асортименту продукції продавця, що є несумісним з положеннями статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ СОТ 1994).

Оцінюючи обґрунтованість висновків митного органу, колегія суддів встановила наступне.

З обставин справи встановлено, що вартість товару вказана декларантом відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

26.09.2019 між фірмою "Esou (Langfang) import and export trade company limited" (Продавцем), країна: Китай, в особі Джейсон Гіспан і фірмою ТОВ "МКЮВ" (Покупцем), країна: Україна, в особі директора Левандовської Юлії укладено Контракт №8 за умовами якого Продавець зобов`язується поставити на умовах FOB "Xingang", Китай, а Покупець прийняти і оплатити товар "меблі" на умовах контракту.

Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна на товар встановлюється в USD (доларах США) в включає в себе вартість маркування і упакування, транспортні витрати на умовах FOB "Xingang", Китай.

Згідно з п. 2.2 Контракту загальна сума контракту складає 49000,00 доларів США (49000) USD.

Пунктом 3.1 Контракту визначено, що платежі по даному контракту проводяться покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця.

Передоплата проводиться покупцем в розмірі 30 % від вартості замовлення, остаточна заборгованість оплачується не пізніше, ніж через 1 (один) рік після отримання товару.

20.06.2021 між фірмою "Esou (Langfang) import and export trade company limited" (Продавцем), країна: Китай, в особі Джейсон Гіспан і фірмою ТОВ "МКЮВ" (Покупцем), країна: Україна, в особі директора Левандовської Юлії укладено Додаткову угоду до контракту №8 від 26.09.2019, згідно якої пункту 1.1 контракту №8 викласти в наступній редакції:

Продавець зобов`язується поставити на умовах CFR "Одеса" та/чи Київ/Ліски, Україна, а Покупець прийняти і оплатити товар "меблі" на умовах контракту.

Пунктом 1.2 Додаткової угоди визначено, що ціна на товар встановлюється в USD (доларах США) і включає в себе вартість маркування і упакування. Транспортні витрати на умовах CFR "Одеса" чи "Київ-Ліски, Україна".

Згідно з п. 6.3 Додаткової угоди поставка продавцем проводиться на умовах CFR "Одеса" та/чи Київ/Ліски, Україна.

Розбіжність в сумі платежу за договором і вартості поставленої за даною митною декларацією продукції позивачем пояснюється тим, що поставка товару здійснювалася в межах виконання одного замовлення за вищезазначеним договором, загальна вартість якого складала 39453,00 долара США. У зв`язку з особливостями пакування відправник не зміг завантажити весь замовлений товар в один контейнер і був змушений відправити його двома. Враховуючи, що оплата за поставлений товар відповідно до положень п 3.2. Додаткової угоди № 2 від 20.06.2021 до зовнішньоекономічного контракту №8 вiд 26.09.2019 повинна здiйснюватися позивачем на умовах передоплати в розмірі не менше 70% вартості замовленого товару, то позивачем і була сплачена одним платежем вказана сума передоплати, не менше 70% вартості замовленого товару.

На підставі встановлених обставин справи та з урахуванням того, що на підтвердження оплати за товар декларантом було надано усі платіжні документи разом з митною декларацією, відповідно до яких зауважень щодо наявності в них недоліків або сумнівів у здійсненні позивачем оплати за товар відповідачем не встановлено, суд вважає, що такі документи повністю узгоджуються з умовами оплати згідно з укладеним між сторонами зовнішньоекономічного Контракту №8 вiд 26.09.2019 та Додатковою угодою до нього за №2 вiд 20.06.2021 і спростовують твердження митного органу щодо їх неподання, які наведені в оскарженому рішенні.

Перевіряючи доводи щодо відсутності зазначення у гр. 70 платіжного доручення від 05.08.2021 номеру інвойсу, за яким відбувалася оплата за товар, то посилання на відсутність рахунку-фактури (інвойсу) в платіжному документі не є обов`язковим, оскільки не виключає можливості встановити та підтвердити числові значення заявленої митної вартості товару, що поставлявся, залежно від умов правочину поставки, виду, комплектності та кількості товару відповідного найменування.

Крім того, дослідженням платіжного доручення від 05.08.2021 встановлено, що у гр. 70 вказаного документу зазначено передоплату за товари за зовнішньоекономічним контрактом №8 від 26.09.2019, а також зазначено покупця та продавця товару, і зовнішньоекономічний контракт, у зв`язку з виконанням якого ці документи видані.

Отже позивачем разом з митною декларацією до митного органу подано усі, належні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, із зазначенням необхідних числових значень складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Висновки контролюючого органу про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару, є необґрунтованими.

Щодо доводів відповідача, що відповідно до прайс-листа від 02.03.2021 №б/н вартість товарів зазначена на умовах поставки "CFR-Одеса", а в інвойсі від 13.08.2021 №KIN06-2 така ж сама вартість товарів зазначена на умовах поставки "CFR-Київ-Ліски", суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до Додаткової угоди до Контракту №8 від 26.09.2019 продавець зобов`язувався поставити на умовах CFR "Одеса" та/чи Київ/Ліски, Україна, а покупець прийняти і оплатити товар "меблі" на умовах контракту.

З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи підтверджують усю необхідну інформацію про вартість перевезення оцінюваних товарів, розбіжностей чи/або недоліків, які б ставили під сумнів достовірність відображеної у них інформації, судом не встановлено та відповідачем не доведено.

Верховний Суд у постанові 23 жовтня 2020 року в справі №810/690/17 зазначив, що, по - перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини 2 статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Відповідно до змісту спірного рішення відповідач не зазначив, які саме відомості (інформація) щодо складових митної вартості відсутні в документах, наданих позивачем під час митного оформлення, чи які саме розбіжності, неточності містять подані до митного оформлення документи, та які конкретно документи можуть усунути сумніви митного органу. Також відповідачем не наведено обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні.

Колегія суддів виходить з того, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про неподання декларантом документів, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Посилання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є достатнім доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі джерела мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу відносно наданих декларантом первинних документів про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пп. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

У свою чергу формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, суд апеляційної інстанції дослідив, що описані відповідачем зауваження не вказують на неможливість визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки саме по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень, суд дійшов висновку, що рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100320/2021/111131/2 від 06.10.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.