Постанова

від 21.06.2023 по справі 440/12748/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 р. Справа № 440/12748/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: П`янової Я.В. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2022, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/12748/21

за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області

до Приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс"

про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Полтавській області, звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс", в якій просило:

- стягнути кошти з рахунків Приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс" (ЄДРПОУ 24388693) у розмірі податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств, що становить 16298356,16 грн на р/р UA668999920333189318000016712, отримувач ГУК у Полт. обл/тг м. Полтава/1102100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); населений пункт: Полтавська міська ТГ.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року позов задоволено.

Стягнуто кошти з рахунків Приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс" за податковим боргом з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 16298356,16 грн на р/р UA668999920333189318000016712, отримувач ГУК у Полт. обл/тг м. Полтава/1102100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); населений пункт: Полтавська міська ТГ.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство "Зіньків-Агротранс", не погодившись з даним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, позивач подав заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження. З приводу даного заперечення колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, у тому числі значення справи для сторін, категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Враховуючи характер спірних відносин, склад учасників, предмет доказування та той факт, що розгляд справи не становить значний суспільний інтерес, дана справа відноситься до справ незначної складності.

З огляду на те, що справа відноситься до категорії незначних, не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, характер спірних відносин і предмет доказування не є складними і не вимагають проведення судового засідання, заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв`язку з чим підстави для апеляційного розгляду справи за участю сторін у справі відсутні.

Відповідно до ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне акціонерне товариство "Зіньків-Агротранс" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 24388693 та перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у Полтавській області.

За даними позивача за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 16298356,16 грн.

Приватним акціонерним товариством "Зіньків-Агротранс" подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість № 9372806827 від 26.02.2021 за 2020 рік по термін сплати від 11.03.2021, якою самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 550,00 грн.

У період з 28.10.2019 по 08.11.2019 (термін перевірки продовжено з 11.11.2019 по 15.11.2019 згідно з наказом ГУ ДПС у Полтавській області від 06.11.2019 №703) Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено планову документальну виїзну перевірку ПрАТ "Зіньків-Агротранс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, за результатами якої оформлено акт перевірки від 22.11.2019 № 1457/16-31-05-01-10/24388693.

На підставі акта перевірки, результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2019 №0005470501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 13583462,50 грн (основний платіж - 10866770,00 грн та штрафна санкція у розмірі 2716692,50 грн).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 у справі №440/2552/20 у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, від 20.12.2019 №0005470501, відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс" залишено без задоволення, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 у справі №440/2552/20 залишено без змін.

Відповідно до положень статей 255, 325 КАС України вищенаведені судові рішення у справі №440/2552/20 набрали законної сили.

У зв`язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов`язання протягом встановленого строку, контролюючим органом було сформовано та направлено податкову вимогу від 09.02.2021 № 2727-13 на суму податкового боргу в розмірі 16302404,16грн, яка направлена на адресу відповідача та отримана уповноваженою особою 17.02.2021.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку не сплачено заборгованість, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення вказаних сум у примусовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач, у встановлені законодавством строки не сплатив податковий борг в сумі 16302404,16 грн., вказана сума підлягає стягненню у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків, відповідно до п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п.п. 20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на дату винесення податкового повідомлення-рішення) у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, визначене податковим повідомленням-рішенням від 20.12.2019 №0005470501, є узгодженим.

Крім того, на підставі статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2718941,66 грн.

Судом встановлено, що згідно з розрахунком позивача сума боргу, яка обліковується на день подання позовної заяви, за податковим повідомленням-рішенням від 20.12.2019 №0005470501 становить 10862172,00 грн та 2716692,50 грн.

Отже, за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств (з урахуванням часткової сплати) у загальному розмірі 16298356,16 грн.

Колегія суддів наголошує, що наявність податкового боргу у відповідача підтверджується також відомостями облікових карток платника податків, копії яких надані позивачем.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Судовим розглядом встановлено, що ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкову вимогу від 09.02.2021 № 2727-13 на суму податкового боргу в розмірі 16302404,16грн, яка направлена на адресу відповідача та отримана уповноваженою особою 17.02.2021.

Положеннями підпункту 19.1-1 статті 19-1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством; здійснюють інші функції, визначені законом.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, органи державної податкової служби наділені повноваженнями звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідач станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг у загальному розмірі 16298356,16 грн не сплатив, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 року по справі № 440/12748/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Зіньків-Агротранс" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 по справі № 440/12748/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова Л.В. Любчич