Ухвала

від 21.06.2023 по справі 320/14395/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/14395/20

УХВАЛА

21 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд-1» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 позов задоволено повністю - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 01.10.2020 №000850506.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Київській області) подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано Відповідачем 05.06.2023 о 18:14 в електронному кабінеті, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України о 06.06.2023.

На виконання вимог цієї ухвали Апелянтом до суду направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю коштів з огляду на дефіцит Державного бюджету України через введення воєнного стану в Україні, непроведенням видатків окрім захищених платежів, неможливістю позбавлення права на доступ до правосуддя внаслідок необхідності сплати судового збору, а також посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №0940/2276/18 та постанову Верховного Суду у справі №120/14564/21-а.

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 13.03.2023, усунуті не були.

Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 у справі № 826/13250/18 підкреслив, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Апелянтом не надано. Додані до клопотання копії вимог ГУ ДКС України у Київській області про виконання судового рішення із одночасним повідомленням про те, що на період виконання вимог не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника, на переконання суду, не може бути підставою для продовження строку для усунення недоліків з огляду на таке.

Пунктом 25 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018) визначено, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору. Про відповідне виключення із переліку заблокованих платежів вказано й у згаданих вище вимогах ГУ ДКС України у Київській області.

Надані Відповідачем копії виписок з рахунків станом на 25.05.2023, на 31.05.2023 та на 06.06.2023, згідно яких залишок коштів на рахунку КЕКВ 2800 складає 57,41 грн, на переконання судової колегії, не можуть свідчити про відсутність коштів на рахунках контролюючого органу станом на день подання 16.06.2023 відповідного клопотання.

Додані до клопотання копії листів від 28.02.2023 №1357/8/10-36-05-08 та від 04.04.2023 №2266/8/10-36-05-08 про необхідність збільшення фінансування також не можуть бути належною підставою для задоволення заявленого клопотання, оскільки ними не підтверджується вчинення ГУ ДПС у Київській області дій, спрямованих на сплату судового збору саме у цій справі.

Посилання Апелянта на необхідність врахування позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №0940/2276/18 при вирішенні цього клопотання судова колегія відхиляє, оскільки у згаданій справі вирішувалося питання щодо наявності в юридичної особи права на відстрочення чи розстрочення сплати судового збору. Натомість у клопотанні від 16.06.2023 ГУ ДПС у Київській області просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

З приводу твердження Відповідача про необхідність врахування позиції Верховного Суду у справі №120/14564/21-а суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що предметом касаційного оскарження у ній була ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, а не про відмову у продовженні строку для усунення недоліків апеляційної скарги, що робить нерелевантною позицію касаційного суду до спірних правовідносин.

Відтак заявлене клопотання про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності його задоволення.

Окремо судова колегія звертає увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Таким чином, зважаючи на викладене, станом на 21.06.2023 недоліки апеляційної скарги в частині необхідності надання документу про сплату судового збору усунуті не були.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст. ст. 121, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд-1» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль