Постанова

від 22.06.2023 по справі 320/14889/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/14889/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Колеснікова І.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року (розглянута за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 11 жовтня 2022 року) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «БІЛОЦЕРКІВБУДІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2021 року, Приватне підприємство «Білоцерківбудінвест» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №13765/18-08 від 05.07.2021 форми «В4» на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 1926060,00 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №13792/18-08 від 05.07.2021 форми «Р» на суму 659451,66 грн. основного платежу та 66057,00 грн. штрафних санкцій.

Позов мотивовано протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі помилкових висновків контролюючого органу про завищення позивачем від`ємного значення між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, адже відображення ПП «Білоцерківбудінвест» у декларації з податку на додану вартість суми збільшення/зменшення від`ємного значення в розмірі 2586631,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням форми «В4» від 16.03.2021 №00042820714 як узгодженого, не відповідало б Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, адже вказане податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження в судовій справі №320/6573/21, а тому є неузгодженим. Підставою ж прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновок відповідача про узгодженість податкового повідомлення-рішення №00042820714 від 1603.2021 на суму 2 586 631, 00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 05.07.2021 №13765/18-08 форми «В4» на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до скдаду податкового періоду наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1926060,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 05.07.2021 №13792/18-08 форми «Р» на суму 659451,66 грн. основного платежу та 66057,00 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Приватне підприємство «Білоцерківбудінвест», ідентифікаційний код 33679403, місцезнаходження: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. А.Шептицького, 2, зареєстроване як юридична особа 19.10.2005, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 14.04.2021 запис №1003537770025001197. Основним видом економічної діяльності товариства є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, у порядку п.п. 76.3 ст. 76 та ст. 102 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за період квітень 2021 року платника податків Приватного підприємства «Білоцерківбудінвест», за результатами якої складено акт від 17.06.2021 №9541/18-08/33679403.

На підставі акту перевірки від 17.06.2021 №9541/18-08/33679403 Головним управлінням ДПС у Київські області винесено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2021 №13765/18-08, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1926060,00 грн. за період квітень 2021 року, та податкове повідомлення-рішення від 05.07.2021 №13792/18-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 660057,00 грн. за період 01.04.2021 30.04.2021.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення між сторонами спірних відносин).

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. (п. 75.1.1 ПК України)

Статтею 9 ПК України передбачено, що податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Матеріалами справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Київській області в ході здійснення камеральної перевірки ПП «Білоцерківбудінвест» виявлено порушення в частині проходження арифметичного та логічного контролю поданої податкової звітності, а саме: в податковій декларації з ПДВ за квітень 2021 року від 19.05.2021 за №9131180728 не заповнено рядок 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: р.16.3 «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» на зменшення залишку від`ємного значення на суму 2 586 631, 00 грн.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки за листопад 2020 року сформовано податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 16.03.2021 №00042820714 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 2586631,00 грн. На ІКПП 05.04.2021 року відображено ППР форми «В4» від 16.03.2021 №00042820714 в сумі 2586631,00 грн., але при цьому платником в податковій звітності за квітень 2021 року не задекларовано, уточнюючих розрахунків не подано.

Підпунктом 5 пункту 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, визначено Порядок заповнення податкової декларації, зокрема, Розділу II «Податковий кредит», яким передбачено, що у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

У рядку 16.3 також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

Матеріалам справи встановлено, що відповідно до даних з Єдиного державого реєстру судових рішень Київським окружним адміністративним судом 14 червня 2021 року відкрито провадження у справі №320/6573/21 за позовом приватного підприємства «Білоцерківбудінвест» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В» від 16.03.2021 №00042820714, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 2586631,00 грн. За наслідками розгляду Київським окружним адміністративним судом прийнято рішення усправі №320/6573/21, яким позов задоволено повністю.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, враховуючи, що ПП «Білоцерківбудінвест» скористалось правом оскарження в суді податкового повідомлення-рішення від 16.03.2021 №00042820714 на суму 2586631,00 грн., тому з огляду на положення статті 56 ПК України таке грошове зобов`язання було неузгодженим та не повинно було відображатись позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 22 червня 2023 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль