Постанова

від 20.06.2023 по справі 157/559/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 157/559/23 пров. № А/857/8742/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засідань Улицької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05 травня 2023 року у справі за його позовом до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Лук`янчука Андрія Сергійовича, Головного управління Національної поліції у Волинській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Камінь-Каширський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

суддя у І інстанціїГамула Б.С.,

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Камінь-Каширський,

дата складення повного тексту рішення 05 травня 2023 року,

ВСТАНОВИВ :

22 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БАД № 732376 від 13 березня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05 травня 2023 року у справі № 157/559/23 у задоволені вказаного позову ОСОБА_1 було відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, який у своїй скарзі просив таке скасувати та прийняте нове, яким скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти носе про задоволення його позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовано обставини справи, доводи позивача проігноровано. Жодних доказів того, що автомобіль був справний та перебував в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» відповідачем не надано. Посилання суду на відеозапис, на якому записане пояснення особи жіночої статті з приводу того, що автомобіль був справний і причина зупинки була інша, є недоречним, оскільки ця особа до суду для дачі пояснень не викликалась і такі пояснення до уваги приймати не слід.

Учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом, 13 березня 2023 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Лук`янчуком А.С. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної за частиною 1 статті 122 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за те, що 13 березня 2023 року о 13 год 50 хв в м. Камені-Каширському по провулку Шевченка, керуючи автомобілем марки «Mazda 323 F», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку та стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив пункт 8.4 (в) Правил дорожнього руху України (далі ПДР).

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 8.4 ПДР дорожні знаки поділяються на групи, зокрема підпункт «в», заборонні знаки, запроваджують або скасовують певні обмеження в русі

Пункт 33 ПДР визначає дорожні знаки.

Відповідно до підпункту 3.34 пункту 33 "Зупинку заборонено", забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінюючи надані відповідачем докази, апеляційний суд встановив, що 13 березня 2023 року о 13 год 50 хв в м. Камені-Каширському по провулку Шевченка, керуючи автомобілем марки «Mazda 323 F», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку та стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Такий факт порушення позивачем пункту 8.4 «в» ПДР підтверджується відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського.

Відповідно до зазначеного відеозапису встановлено, що позивач зупинив та здійснив стоянку свого автомобіля в дії вказаного дорожнього знаку, увімкнувши аварійну сигналізацію. На запитання поліцейського чому автомобіль стоїть у зоні дії забороненого знаку позивач відповів, що не може рушити з місця, оскільки напевне сталась поломка транспортного засобу. Разом із тим, у своїх подальших поясненнях позивач стверджує, що був вимушений зупинитись, оскільки автомобіль поліції не дав йому проїхати по своїй дорожній смузі, фактично заблокувавши його рух. Більше того, зі слів пасажирки слідує, що автомобіль зупинився на декілька хвилин для того, щоб вона відвідала магазин. При цьому, пасажирка просила дати змогу їм проїхати далі, оскільки запізнювалась на роботу.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, твердження позивача про вимушену зупинку з підстав поломки транспортного засобу не відповідає дійсності.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що встановлення будь-яких дорожніх знаків відбувається за відповідної визначеної законом процедури та ці знаки мають відповідний облік, а без доказів законно встановлення дорожніх знаків такі не заслуговують жодної уваги.

Вказані доводи скаржника, на думку апеляційного суду, є надуманими і свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи на свою користь з метою уникнення від встановленої законом відповідальності за вчинене правопорушення.

Докази, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини, матеріали справи не містять.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 272, 286, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05 травня 2023 року у справі №157/559/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 22 червня 2023 року.