Ухвала
від 22.06.2023 по справі 420/13262/22
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 червня 2023 року

м. Київ

справа № 420/13262/22

адміністративне провадження № К/990/21564/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі №420/13262/22 за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" до Державної аудиторської служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-02-07-014006-b від 06 вересня 2022 року, яка проведена Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний», за предметом закупівлі за ДК 021:2015-18110000-3 Формений одяг.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року, позовні вимоги задоволено.

У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.

08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (під Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

У поданій касаційній скарзі представник відповідача зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, оскільки при розгляді справи №420/13262/22 суди порушили пункт 3 частини другої статті 2, частини четверту та п`яту статті 77, частину третю статті 90, частину першу статті 210 КАС України (суди першої та апеляційної інстанції) та частину третю статті 308 КАС України (суд апеляційної інстанції), що призвело до порушення норм процесуального права та унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не оцінили належним чином їх достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а тому дана справа має бути направлена на новий розгляд до суду першої інстанції

Щодо зазначених посилань, Верховний Суд вказує таке.

Частиною третьою статті 353 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Судове рішення не підлягає скасуванню з підстави, визначеної пунктом 7 цієї частини, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У поданій скарзі представник відповідача фактично висловлює незгоду із прийнятими у справі рішеннями, посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, під час розгляду цієї справи, проте вказані доводи касаційної скарги не є підставою для відкриття провадження, передбаченими частиною четвертою статті 328 КАС України.

Обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження.

Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі №420/13262/22 повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяМ.В. Білак

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення22.06.2023
Оприлюднено23.06.2023
Номер документу111724896
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них

Судовий реєстр по справі —420/13262/22

Ухвала від 23.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кашпур О.В.

Ухвала від 20.07.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Калашнікова О.В.

Ухвала від 22.06.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Постанова від 03.05.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Постанова від 03.05.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 05.04.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 03.04.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 22.02.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 16.01.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 10.01.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні